ВПЛИВ РІЗНИХ ТЕРМІНІВ ЯГНІННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПІДГОДІВЛІ ВІВЦЕМАТОК БАЛАНСУЮЧИМИ КОМБІКОРМАМИ НА РІВЕНЬ НАДОЮ ТОВАРНОГО МОЛОКА

Анотація

У статті наведено результати досліджень, спрямованих на вдосконалення технологічних прийомів гірськокарпатського вівчарства, яке базується на виробництві овечого молока та переробці його у традиційні сири, бринзу та вурду. Встановлено, що вівцематки української гірськокарпатської породи, які окотилися в кінці лютого – в першій половині березня, мали вищу  на 3,7 і 22,2 % плодючість, ніж ті, що окотилися в кінці березня - на початку квітня. Збереженість молодняка до відлучення в усіх групах становила 100 %. Ягнята  української гірськокарпатської породи, народжені в кінці березня – на початку квітня (з 22 березня по 8 квітня), мали меншу масу тіла як при народженні, так і при відлученні, ніж ті, що народилися в кінці лютого – першій половині березня. Вівцематки, які окотилися в більш пізні терміни (кінець березня - квітень) відзначаються вищою молочною продуктивністю в перші місяці доїння (травень-липень), що позитивно впливає на збільшення загального надою товарного молока. За цим показником вони переважають маток лютневих окотів, у яких піковий період лактації припадає на підсисний період. Оптимальні терміни ягніння – друга половина лютого, оскільки в даному випадку за рахунок вищої плодючості та кращого розвитку молодняка до відлучення забезпечується найвища вартість виробленої продукції в розрахунку на 1 вівцематку. Використання для підгодівлі дійних вівцематок протягом періоду виробництва молока балансуючих комбікормів, склад і поживність яких змінюється в залежності від стану та поживності травостою на природних пасовищах, сприяє підвищенню молочної продуктивності вівцематок на 12%