Вплив попередників та строків сівби на врожайність і посівні якості насіння пшениці м’якої озимої
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2024-(75)-1-4Ключові слова:
сорт, попередники, строки сівби, врожайність, показникиякості насінняАнотація
Рівень урожайності змінюється і залежить від попередників,
мінерального живлення і значною мірою впливу погодних умов
року вирощування. Тому важливим завданням залишається
вивчення впливу агротехнічних заходів на зерно пшениці озимої.
Метою досліджень було вивчити вплив попередників та строків
сівби на рівень урожайності та посівні якості насіння пшениці
м’якої озимої. Ми вивчали попередники соя, соняшник, кукурудза,
сидеральний пар (гірчиця біла) та гірчиця на насіння і терміни
сівби 25 вересня, 5 та 15 жовтня. Досліджено сорти пшениці м’якої
озимої: Подолянка, МІП Ювілейна, МІП Фортуна, МІП Роксолана,
МІП Феєрія, МІП Відзнака, МІП Ніка, МІП Дарунок, МІП Аеліта,
МІП Ауріка, МІП Довіра. Урожайність сортів пшениці озимої в
середньому в експерименті становила 6,22 т/га з максимумом після
попередника сидеральний пар – 7,29 т/га і мінімумом після
соняшнику – 5,35 т/га. Зміщення посівного періоду з 25 вересня до
15 жовтня в основному знижувало врожайність сортів. Тільки
після попередників соняшник і гірчиця більш високу врожайність
отримали після сівби 5 жовтня. Більша маса 1000 насінин
(41,6–42,5 г) і вихід кондиційного насіння (77,8–78,6 %) сортів
формувалися після попередників сидеральний пар і гірчиця.
Енергія проростання (95,8–96,2 %) і лабораторна схожість
(96,7–96,8 %) були вищі в насіння, зібраного після попередників
кукурудза і гірчиця на насіння. Сівба 25 вересня сприяла більшій
врожайності кондиційного насіння, енергії проростання і
лабораторної схожості, 5 жовтня – масі 1000 кондиційних насінин.
Підбір сортів, попередників і оптимальних термінів сівби має
значний вплив на врожайність і посівні якості насіння, тому в
технології вирощування пшениці озимої їм слід приділити
особливу увагу.
Посилання
Вплив попередників на урожайність та якість зерна нових сортів пшениці озимої твердої / С. М. Шакалій та ін. Вісник ПДАА. 2021. № 1. С. 65–71.
Гаврилюк М. М., Каленич П. Є. Реакція нових сортів пшениці озимої (Triticum aestivum L.) на вплив екологічних чинників в умовах Південного Лісостепу України. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2017. Т. 13, № 2. С. 111–118. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/stopnsr_2017_13_2_3 (дата звернення: 12.03.2024).
Дорофєєв О. В. Напрями нарощення експортного потенціалу підприємств зернової галузі України. Український журнал прикладної економіки. 2020. Т. 5, № 2. С. 197–205. https://doi.org/10.36887/2415-8453-2020-2-24.
Єрашова М. В. Формування елементів структури врожайності різних сортів пшениці озимої залежно від умов вирощування. Вісник ПДАА. 2021. № 2. С. 86–92.
Кривенко А. І., Почколіна С. В., Безеде Н. Г. Урожайність та якість зерна перспективних сортів озимої пшениці за різними строками сівби в умовах Південного Степу України. Таврійський науковий вісник. 2019. № 107. С. 78–85. https://doi.org/10.32851/2226-0099.2019.107.10.
Методика державного сортовипробування сільськогосподарських культур. Вип. 1. Загальна частина / ред.: В. В. Волкодав ; Держ. коміс. України по випробуванню та охороні сортів рослин. Київ, 2000. 100 с.
Методичні вказівки щодо проведення польових дослідів з вивчення технологій вирощування зернових культур / ІЗ УААН. Київ, 2003. С. 4–11.
Оцінка вихідного матеріалу пшениці м’якої ярої за показниками якості зерна в умовах Лісостепу / О. А. Демидов та ін. Вісник аграрної науки. 2017. Т. 95, № 1. С. 34–37. https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201701.
Оцінювання врожайності та стабільності генотипів пшениці м’якої озимої (Triticum aestivum L.) залежно від попередників та строків сівби / І. В. Правдзіва та ін. Plant Varieties Studying and Protection. 2020. № 16 (3). С. 291–302.
Ткачук В. П., Тимощук Т. М. Вплив строків сівби на продуктивність пшениці озимої. Вісник аграрної науки. 2020. № 3 (804). С. 38–44. https://doi.org/10.31073/agrovisnyk202003-05.
Effectiveness of different groups of preparations for pre-sowing treatment of winter wheat seeds / H. Slobodianyk et al. Scientific Horizons. 2022. 25 (9). P. 53–63.
Evaluation of fifty spring wheat genotypes grown under heat stress condition in multiple environments of Bangladesh / M. M. Hossain et al. Fresenius Env. Bull. 2018. 27. P. 5993–6004.
Genetic and phenotypic variability of yield components in wheat (Triticum aestivum L.) / V. Zecevic et al. Bulg. J. Agric. Sci. 2010. 16 (no. 4). P. 422–428.
GGE biplot analysis of genotype by environment interaction of spring barley varieties / P. Solonechnyi et al. Zemdirbyste-Agric. 2015. Vol. 102, no. 4. P. 431.
Hagos H. G., Abay F. AMMI and GGE biplot analysis of bread wheat genotypes in the northern part of Ethiopia. J. Plant Breed. and Genetic. 2013. Vol. 1, no. 1. P. 12–18.
Karaman M., Bayram S., Şatana E. Assessment of bread wheat genotypes (Triticum aestivum L.) with gge biplot and ammi model in multiple environments. Romanian Agricultural Research. 2023. No. 40. P. 1–10.
Kaya Y., Akçura M., Taner S. GGE-Biplot analysis of multi-environment yield trials in bread wheat. Turkish J. Agric. and Forest. 2006. Vol. 30, no. 5. P. 325–337.
Mickky B., Aldesuquy H., Elnajar M. Effect of drought on yield of ten wheat cultivars linked with their flag leaf water status, fatty acid profile and shoot vigor at heading. Physiol. Mol. Biol. Plants. 2020. 26 (6). P. 1111–1117.
Nadew B. B. Effects of Climatic and Agronomic Factors on Yield and Quality of Bread Wheat (Triticum aestivum L.). Seed: A Review on Selected Factors. Adv. Crop Sci. 2018. Tech. 6. Р. 356. https://doi.org/10.4172/2329-8863.1000356.
Nasrallah A. Performance of wheat-based cropping systems and economic risk of low relative productivity assessment in a sub-dry Mediterranean environment. European Journal of Agronomy. 2020. Vol. 113. 125968.
Progress towards genetics and breeding for minor genes based resistance to Ug99 and other rusts in CIMMYT high-yielding spring wheat / R. P. Singh et al. J. Integrative Agric. 2014. Vol. 13, issue 2. P. 255–261.
Stability evaluation of bread wheat genotypes under varying environments by AMMI model / F. Kizilgeci et al. Fresenius Env. Bull. 2019. Vol. 28, no. 9. P. 6865–6872.
The Effect of Location, Sowing Date and Genotype on Seed Quality Traits in Bread Wheat (Triticum aestevium) / W. A. Babiker et al. Asian Journal of Plant Science and Research. 2017. 7 (3). Р. 24–28.
The formation of the productivity of winter wheat depends on the predecessor, doses of mineral fertilizers and bio preparations / V. Gamayunova et al. Scientific Horizons. 2022. Vol. 25, no. 6. P. 65–74.
The use of AMMI model for interpreting genotype × environment interaction in durum wheat / R. Mohammadi et al. Experimental Agric. 2018. Vol. 54, issue 5. P. 670–683.
Verma A., Chatrath R., Sharma I. AMMI and GGE biplots for G×E analysis of wheat genotypes under rain fed conditions in central zone of India. Journal of Applied and Nat. Sci. 2015. Vol. 7, no. 2. P. 656–661.
Worldwide research trends on wheat and barley: A bibliometric comparative analysis / P. Giraldo et al. Agronomy. 2019. Vol. 9, issue 7. Р. 352. https://doi.org/10.3390/agronomy9070352.
Yield trends, variability and stagnation analysis of major crops in France over more than a century / B. Schauberger et al. Sci. Rep. 2018. 8. 16865.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Олександр ДЕМИДОВ, Олександр ДЕРГАЧОВ, Андрій СІРОШТАН, Валерій КАВУНЕЦЬ, Олексій ЗАЇМА, Тамара ШЕВЧЕНКО, Анатолій БОРДЮГ (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
