Оцінка сортів льону олійного за продуктивністю в зоні Лісостепу Західного
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2020-(68)-2-4Ключові слова:
льон олійний, сорт, продуктивність, насіння, соломаАнотація
Оцінено продуктивність та наведено основні технологічні властивості насіння сортів льону олійного різного екологічного походження. Встановлено, що сорти льону олійного лісостепового та степового екотипів за агробіологічними особливостями пристосовані для вирощування в ґрунтово-кліматичних умовах Лісостепу Західного і можуть забезпечувати врожайність насіння в межах 1,38–2,74 т/га залежно від погодних умов року. Агротехнологічні параметри вирощування та погодні умови суттєво впливали на ріст і розвиток культури, що позначалося на висоті рослин, кількості коробочок на 1 рослині, масі 1000 насінин та врожайності.
Найбільшу кількість коробочок сформував сорт лісостепового екотипу Блакитно-помаранчевий за норми висіву 4,0 млн сх. нас./га – 21,3 шт./рослину, що на 8,0 шт./рослину більше порівняно до контролю (Південна ніч – 13,3 шт./рослину). Високі показники відзначено у сорту Північна зірка за тієї ж норми висіву – 17,2 шт./рослину. Сорти степового екотипу також формували більшу кількість коробочок на рослині за умови висіву 4,0 млн сх. нас./га – 13,4–15,6 шт. на рослині. Найвищий показник маси 1000 насінин відзначено у сортів Запорізький богатир (8,61–8,71 г) та Еврика (8,31–8,39 г). Підвищення норми висіву насіння з 4,0 до 8,0 млн сх. нас./га. зумовило зниження показника маси 1000 насінин у досліджуваних сортів на 0,1–0,4 г.
У ґрунтово-кліматичних умовах Лісостепу Західного врожайність льону олійного досліджуваних сортів змінювалася в межах 41,1 % від 1,56 до 2,20 т/га. Найвищі показники продуктивності насіння забезпечили сорти лісостепового екотипу Аквамарин (відповідно 1,80–1,95 та 2,07–2,18 т/га) і Еврика (1,94–2,03 і 1,91–2,05 т/га). Приріст до контролю (сорт Південна ніч 1,59–1,56 т/га) становив 0,51–0,62 т/га для сорту Аквамарин та 0,35–
0,49 т/га для сорту Еврика в середньому за 3 роки. Серед сортів степового екотипу кращими за насіннєвою продуктивністю були Живинка (відповідно 1,56–1,72 та 1,71–1,90 т/га) та Водограй (відповідно 1,50–1,70 і 1,69–1,83 т/га) і загалом істотно перевищили контроль на 0,13–0,34 т/га.
У ґрунтово-кліматичних умовах Лісостепу Західного сорти Ківіка та Еврика доцільно висівати нормою 6,0 млн сх. нас./га (врожайність насіння становила відповідно 1,36 і 2,05 т/га). Подальше підвищення норми висіву цих сортів до 8,0 млн сх. нас./га зумовило приріст урожайності насіння льону в межах похибки досліду.
Найвищий вміст жиру в насінні льону відзначено у сортів степового екотипу Водограй (42,98 %) і Запорізький богатир (43,36 %), на контролі (сорт Південна ніч) – 39,37 %.
Серед сортів лісостепового екотипу найвищим вмістом жиру характеризувалися Блакитно-помаранчевий (44,03 %) та Аквамарин (42,74 %).
Посилання
1. Антонова О. И., Латарцев П. Ю. Эффективность припосевного внесения аммиачной селитры и азофоски под лен масличный при его повторном посеве. Вестник Алтайского государственного аграрного университета. 2014. № 6 (116). С. 5–10.
2. Белоусова Е. Г., Спиридонов А. В., Титова В. И. Влияние удобрений на урожайность льна и качество льнопродукции при выращивании его на светло-серой лесной легкосуглинистой почве. Международный сельскохозяйственный журнал. 2019. № 1. С. 32–33.
3. Вишнівська Ю. С. Вплив системи удобрення на формування продуктивності льону олійного. Вісник аграрної науки. 2012. № 5. С. 77–78.
4. Виноградов Д. В., Кунцевич А. А. Влияние норм высева и удобрений на продуктивность льна масличного. Вестник КрасГАУ. 2015. № 6 (105). С. 182–187.
5. Виноградов Д. В., Кунцевич А. А. Влияние норм высева и уровня минерального питания на продуктивность льна масличного. АгроЭкоИнфо. 2014. № 1 (14). С. 1.
6. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). Изд. 5-е, доп. и перераб. Москва : Агропромиздат, 1985. 351 с.
7. Дрозд І. Ф. Вплив метеорологічних умов Передкарпаття на морфологічні та біохімічні показники льону олійного. Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН. 2020. № 29. С. 112–122.
8. Дрозд І. Ф., Лях В. О. Інтервал варіювання ознак продуктивності льону олійного в умовах Львівщини. Наук.-техн. бюл. Інституту олійних культур НААН. 2012. Вип. 17. С. 60–65.
9. Дрозд О. М. Технології вирощування льону олійного. Вісник аграрної науки. 2007. № 7. С. 24–26.
10. Каталог української колекції льону / НААН, Інститут сільського господарства Карпатського регіону. Львів-Оброшине, 2018. Вип. 2. 32 с.
11. Колотов А. П., Елисеев С. Л. Лен масличный на Среднем Урале. Пермский аграрный вестник. 2014. № 1 (5). С. 15–19.
12. Лен – прядильная и масличная культура : учеб. пособие / Зубцов В. А. и др. Тверь : Тверской государственный университет, 2017. 304 с.
13. Лихочвор В. В., Петриченко В. Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур. Львів : Українські технології, 2006. 730 с.
14. Льон олійний: біологія, сорти, технологія вирощування / Чехов А. В. та ін. Київ : Універсал-Друк, 2007. 56 с.
15. Носевич М. А., Абушинова Е. В. Особенности развития и урожайность льна масличного в зависимости от доз минеральных удобрений. Известия Санкт-Петербургского государственного аграрного университета. 2016. № 42. С. 26–30.
16. Першаков А. Ю., Белкина Р. И. Лен масличный – элементы технологии и сорта (аналитический обзор). АПК: инновационные технологии. 2018. № 1. С. 45–50.
17. Полякова І., Поляков О. Ресурси льону олійного в Україні. Пропозиція. 2008. № 5. С. 52–53.
18. Потенциал льняного поля / Пруд-ников А. Д. и др. Москва : Общество с ограниченной ответственностью "Научный консультант", 2018. 120 с.
19. Прудников В. А., Фесько Д. Ю. Влияние доз азотного удобрения на формирование урожая маслосемян новых сортов льна масличного. Вестник Белорусской государственной сельскохозяйственной академии. 2016. № 3. С. 53–55.
20. Рибак В. Г., Рибак М. Ф., Шваб С. Б. Вплив елементів технології на показники якості льону олійного. Зб. наук. пр. Уманського національного університету садівництва. 2010. Вип. 74, ч. Ӏ. С. 39–46.
21. Ровна О. В. Продуктивність льону олійного залежно від позакореневого підживлення. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія : Агрономія і біологія. 2014. Вип. 9. С. 97–100.
22. Рудик А. Л., Носова Н. Ю. Оценка продуктивности льна масличного с целью его комплексного использования в условиях Юга Украины. Пути повышения эффективности орошаемого земледелия. 2015. № 2 (58). С. 82–85.
23. Святченко С. І. Біоенергетична оцінка вирощування олійних культур – критерій конкурентоспроможності та інноваційності. Посібник українського хлібороба : наук.-практ. зб. 2014. Т. 2. С. 52–55.
24. Слісарчук М. Нюанси вирощування льону. The Ukrainian Farmer. 2014. № 6 (54). С. 70–71.
25. Сорокина О. Ю. Особенности минерального питания льна масличного при использовании традиционных и новых органо-минеральных удобрений. Научное обеспечение производства прядильных культур: состояние, проблемы и перспективы : сб. науч. трудов. Тверь, 2018. С. 167–174.
26. Сорокина О. Ю. Эффективность применения минеральных удобрений на льне масличном в Центральном Нечерноземье. Агрохимический вестник. 2017. № 1. С. 37–39.
27. Товстановская Т. Г. Изменчивость элементов семенной продуктивности льна масличного в условиях Степи Украины. Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН. 2015. Т. 22, № 22. С. 90–97.
28. Чурсіна Л. А., Тіхосова Г. А., Горач О. О. Перспективи комплексного використання льону олійного. Праці Таврійського держ. агротехнол. ун-ту. 2010. Вип. 10, т. 1. С. 30–39.
29. Шеремет Ю. В., Дідора В. Г., Шваб С. Б. Сортові особливості технології вирощування льону олійного в умовах Полісся України. Луб’яні та технічні культури : зб. наук. пр. 2013. Вип. 3 (8). С. 102–106.
30. Шеремет Ю. В., Деребон І. Ю., Дідора В. Г. Факторний аналіз польового досліду на прикладі льону олійного. Вісник аграрної науки. 2014. № 4. С. 19–23.
31. Шувар А. М. Вплив строків сівби сортів льону олійного на продуктивність за різних норм висіву. Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН. 2019. № 28. С. 160–167.
32. Ягелюк С. В., Дідух В. Ф., Кірчук Р. В. Дослідження процесів збирання льону олійного з використанням стеблової частини врожаю. Товарознавчий вісник. 2019. Вип. 12. С. 282–295.
33. Янишевский Л. И., Мацийчук В. М. Экологическая оценка технологии выращивания льна масличного в условиях Полесья. Вестник Белорусской государственной сельскохозяйственной академии. 2017. № 3. С. 38–41.
34. Patil R. R., Sinha М. N., Rai R. K. Correlation and regression analysis in linseed. Indian J. Agr. Sci. 1989. № 9. P. 59.
35. Shuvar A. Іnfluence of climate changes for adaptation of agricultural production in Lviv region. Klimat pola uprawnego. Meteorologia i klimatologia stosowana – gospodarka, teoria, praktyka, innowacyjność : X Międzynarodowa Konferencja, Lublin-Zamość – Lwów - Kamieniec Podolski, 19–22 września 2018 r. Lublin-Zamość – Lwów ‒ Kamieniec Podolski, 2018. Р. 51.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 А. Г. ДЗЮБАЙЛО, А. М. ШУВАР, Н. М. РУДАВСЬКА, Г. М. ДОРОТА, М. Ю. ТИМКІВ (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
