Формування асиміляційної поверхні бінарних посівів зернових і зернобобових культур
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2020-(67)-2-16Ключові слова:
бінарні посіви, овес, тритикале яре, вика яра, люпин вузьколистий, площа листкової поверхні, чиста продуктивність фотосинтезуАнотація
Наведено результати дослідження особливостей формування асиміляційної поверхні агроценозів ярих зернових і зернобобових культур за їх вирощування в одновидових і бінарних посівах. Встановлено площу листкової поверхні, чисту продуктивність фотосинтезу посівів залежно від складу сумішей, удобрення, норми висіву компонентів.
Об’єктом дослідження були сорти: овес (Avena sativa L.) Аркан, тритикале яре (Triticosecale) Хлібодар Харківський, вика яра (Vicia sativa L.) Білоцерківська, люпин вузьколистий (Lupinus angustifolius L.) Фламінго. В одновидових посівах овес і тритикале висівали нормою висіву 5,0 млн сх. нас./га, а вику і люпин – 1,2 млн сх. нас./га. Співвідношення компонентів у сумісних посівах становило: 0,8 млн сх. нас./га люпину або вики і 3,0 та 4,0 млн сх. нас./га вівса або тритикале.
У результаті проведених досліджень встановлено, що площа асиміляційної поверхні динамічно змінювалася і залежала від погодних умов, складу агроценозів та фону живлення. Найбільшу площу листкової поверхні (37,03 тис. м2/га) відзначено в бінарних посівах люпину з вівсом (4,0 млн. сх. нас./га вівса і 0,8 млн сх. нас./га люпину) на варіанті мінерального удобрення N32P32K32. На неудобрених ділянках ця сумішка у VІІІ етапі органогенезу сформувала меншу на 9,72 тис. м2/га площу листкової поверхні. Зменшення норми висіву зернового компонента у сумішках з люпином на 1,0 млн сх. нас./га зумовило зниження площі листків на 0,88 тис. м2/га.
Встановлено, що оптимальна структура бінарних посівів, яка забезпечує найвищу чисту продуктивність фотосинтезу – 17,77 г/м2 сухої речовини за добу, формується за висіву 4,0 млн сх. нас./га вівса і 0,8 млн сх. нас./га вики ярої, врожайність зерна становить 5,34 т/га. Зменшення норми висіву зернового компонента зумовило зниження ЧПФ на 0,23 г/м2 сухої речовини за добу, водночас врожайність зменшилася на 0,2 т/га. Нижчу інтенсивність роботи фотосинтетичного апарату відзначено на бінарних посівах зернових з люпином. За висіву вівса в складі зернового компонента ЧПФ зменшилася на 0,37–0,8 г/м2 сухої речовини за добу, за висіву тритикале – на 0,8–1,1 г/м2 сухої речовини за добу.
Посилання
1. Березов З. Т., Плиева Е. А., Босиева О. И. Площадь листьев, индекс листовой поверхности и фотосинтетический потенциал. 2017 : Достижения науки – сельскому хозяйству : материалы Всеросс. науч.-практ. конф. (заочной), Владикавказ, 02–03 окт. 2017 г. Владикавказ, 2017. С. 93–95.
2. Вишневская О. В., Тугуева И. В. Формирование кормовой продуктивности одновидовых посевов люпина узколистного и его многокопонентных смесей в условиях Полесья Украины. Люпин – его возможности и перспективы : материалы Международной научно-практической конференции, посвященной 25-летию со дня основания Всероссийского научно-исследовательского института люпина (Брянск, 12–14 июля 2012 г.). Брянск, 2012. С. 228–233.
3. Влияние минерального питания на фотосинтетическую деятельность и продуктивность посевов овса и ячменя ярового после различных предшественников в Северной Степи Украины / Гирька А. Д и др. Зерновое хозяйство России. 2013. № 6. С. 47–51.
4. Гарбар Л. А., Холодченко Р. М., Шевчук В. В. Вплив елементів технології вирощування на формування асиміляційного апарату посівами вівса. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія: Агрономія. 2013. № 183 (2). С. 79–82.
5. Голодна А. В., Олійник К. М. Продуктивність люпину вузьколистого і пшениці ярої за сумісного вирощування. 2016: Зернобобові культури та соя для сталого розвитку аграрного виробництва України : матеріали Міжнар. наук. конф., Вінниця, 11–12 серп. 2016 р. Вінниця : Діло, 2016. С. 76–77.
6. Голодна А. В. Продуктивність люпину вузьколистого у Північному Лісостепу. Землеробство. 2010. Вип. 82. С. 83–89.
7. Голодна А. В., Павленко В. Ю., Ремез Г. Г. Урожайність та якість зерна люпину вузьколистого і вівса голозерного за сумісного вирощування. Вісник Центру наукового забезпечення АПВ Харківської області. 2014. Вип. 17. С. 11–18.
8. Голодна А. В., Павленко В. Ю. Формування продуктивності агроценозом люпину вузьколистого і вівса голозерного за сумісного вирощування в Північному Лісостепу. Корми і кормовиробництво. 2013. Вип. 76. С. 244–251.
9. Голодна А. В., Олійник К. М. Формування продуктивності люпину вузьколистого і пшениці ярої за сумісного вирощування. Корми і кормовиробництво. 2016. Вип. 82. С. 142–148.
10. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). Изд. 5-е, доп. и перераб. Москва : Агропромиздат, 1985. 351 с.
11. Жеруков Т. Б., Кишев А. Ю. Влияние применяемых минеральных удобрений на динамику площади листовой поверхности, величину ФП и ЧПФ. Международные научные исследования. 2016. № 1 (26). С. 150–153.
12. Запарнюк В. И. Особенности формирования чистой продуктивности фотосинтеза посевами вики яровой в условиях Правобережной Лесостепи Украины. Зернобобовые и крупяные культуры. 2013. № 3 (7). С. 74–79.
13. Запарнюк В. И. Фотосинтети-ческий потенциал посевов вики яровой в зависимости от инокуляции, удобрения и известкования. Вестник Алтайского государственного аграрного университета. 2013. № 11 (109). С. 30–33.
14. Каленська С. М., Новицька Н. В., Джемесюк О. В. Формування площі листкової поверхні сої під впливом інокуляції та підживлення. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2016. № 3. С. 6–11.
15. Камінський В. Ф., Глієва О. Ф. Площа листкового апарату та фотосинтетична діяльність проса за різних рівнів мінерального живлення. Збірник наукових праць ННЦ «Інститут землеробства НААН». 2014. Вип. 3. С. 79–84.
16. Качанова Т. В. Фотосинтетична діяльність рослин вівса залежно від сорту та способу обробітку ґрунту при вирощуванні його у Південному Степу України. Екологія : наукові праці. 2011. Вип. 140, т. 152. С. 26–29.
17. Кононов А. С., Ториков В. Е., Шкотова О. Н. Гетерогенные посевы (экологическое учение о гетерогенных агроценозах как о факторе биологизации земледелия). Санкт-Петербург, 2018. 296 с.
18. Ничипорович А. А. Пути управления фотосинтетической деятельностью растений с целью повышения их продуктивности. Физиология сельскохозяйственных растений. 1967. Т. 1. С. 309–353.
19. Ничипорович А. А. Фотосинтез – ресурсы биосферы – человека. Пущино, 1990. 29 с.
20. Панчишин В. З., Мойсієнко В. В. Продуктивність та кормова оцінка однорічних вівсяно-бобових сумішок залежно від елементів технології вирощування в умовах Полісся України. Агробіологія. 2015. № 2. С. 90–96.
21. Продуктивність пшениці ярої та люпину вузьколистого у змішаних посівах / Голодна А. В. та ін. Збірник наукових праць ННЦ «Інститут землеробства УААН». 2009. Вип. 1/2. С. 110–115.
22. Продуктивность яровой вики в зависимости от нормы высева в чистом и смешанных с овсом посевах / Г. А. Дебелый и др. Земледелие. 2016. № 1. С. 32–34.
23. Ратошнюк В. І. Асиміляційна продуктивність люпину вузьколистого залежно від елементів технології вирощування в умовах Полісся України. Подільський вісник: сільське господарство, техніка, економіка. Сільськогосподарські науки. 2016. Вип. 25. С. 65–73.
24. Ратошнюк В. Люпин вузьколистий у бобово-злакових сумішках на зелений корм і зернофураж доволі продуктивний в зоні Полісся. Зерно і хліб. 2014. № 1. С. 63–65.
25. Резвякова С. В., Гурин А. Г. Влияние стартовых доз азотных удобрений на урожайность люпина узколистного на серой лесной почве. Зернобобовые и крупяные культуры. 2016. № 1 (17). С. 108–113.
26. Рудник-Іващенко О. І. Вплив мінерального живлення на фотосинтез проса посівного. Вісник аграрної науки. 2010. № 2. С. 27–31.
27. Рябухина О. П., Медведев Г. А. Фотосинтетическая деятельность и продуктивность зернобобовых культур на черноземных почвах. Известия Нижневолжского агроуниверситетского комплекса: наука и высшее профессиональное образование. 2010. № 3 (19). С. 37–40.
28. Сурменко В. Оптимізація мінерального живлення рослин. Зерно. 2011. № 4. C. 57–59.
29. Фотосинтетическая деятельность растений в посевах / А. А. Ничипорович и др. Москва : Издательство АН СССР, 1961. 133 с.
30. Фотосинтетический потенциал и продуктивность вико-овсяной смеси в зависимости от обработки почвы и удобрений в условиях Северо-западного региона / Сабирова Т. П. и др. Вестник АПК Верхневолжья. 2019. № 1 (45). С. 16–21.
31. Чернецкая С. Г. Формирование листовой поверхности вики яровой в смешанных посевах. Земледелие и селекция в Беларуси. 2015. № 51. С. 134–139.
32. Шевніков М. Я. Принципи підбору компонентів для змішаних посівів за вирощування їх на зелений корм. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2008. № 4. С. 54–60.
33. Шкотова О. Н., Кононов А. С. Приемы оптимизации азотного питания в смешанных люпино-злаковых посевах. Зернобобовые и крупяные культуры. 2016. № 2 (18). С. 169–176.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 А. М. ШУВАР, Н. М. РУДАВСЬКА, Л. Л. БЕГЕН (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
