Formation of the assimilation surface of binary cultures of cereals and legume-cereals
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2020-(67)-2-16Keywords:
binary crops, oat, spring triticale, spring vetch, narrow-leaved lupine, leaf surface area, net photosynthesis performanceAbstract
The results of the features study of the assimilation surface formation of spring cereals and cereal-legumes agrocenoses by their cultivation in single and binary crops are presented. The area of the leaf surface, the net productivity of photosynthesis of crops depending on the composition of the mixtures, fertilizers, the seeding rate of the components of the mixtures were determined.
The subject of the study were varieties: oat (Avena sativa L.) Arkan, spring triticale (Triticosecale) Khlibodar Kharkivsky, spring vetch (Vicia sativa L.) Bilotserkivska, lupine narrow-leaved (Lupinus angustifolius L.) Flamingo. In one-species crops, oat and triticale were sown with 5,0 million viable seeds/ha, vetch and lupine – 1,2 million viable seeds/ha. The ratio of components in compatible crops was: 0,8 million viable seeds/ha of lupine or vetch, 3,0 and 4,0 million viable seeds/ha of oat or triticale.
As a result of conducted researches it was found that the area of the assimilation surface was changing dynamically and was dependent on weather conditions, composition of agrocenoses and nutrition background. The largest leaf area – 37,03 thousand m2/ha was observed in binary crops of lupine with oat (4,0 million viable seeds/ha of oat and 0,8 million viable seeds/ha of lupine) in the mineral version. fertilizer N32P32K32. In unfertilized areas, this mixture formed by 9,72 thousand m2/ha a smaller area of leaf surface in the VIII stage of organogenesis. The decrease in the rate of the grain component seeding in mixtures with lupine by 1,0 mln viable seeds/ha caused a decrease in leaf area by 0,88 thousand m2/ha.
It is established that the optimal structure of binary crops, which provides the highest net productivity of photosynthesis – 17,77 g/m2 of dry matter per day, is by sowing of 4,0 mln viable seeds/ha of oat and 0,8 mln viable seeds/ha of spring vetch, grain yield is at the level of 5,34 t/ha. The decrease in the rate of sowing of the grain component caused the reduction of NPF by 0,23 g/m2 of dry matter per day, while the yield decreased by 0,2 t/ha. The lower intensity of photosynthetic apparatus was observed on binary crops of lupine. For seeding of oat as a grain component, the NPF decreased by 0,37–0,8 g/m2 of dry matter per day, and for seeding triticale – by 0,8–1,1 g/m2 of dry matter per day.
References
1. Березов З. Т., Плиева Е. А., Босиева О. И. Площадь листьев, индекс листовой поверхности и фотосинтетический потенциал. 2017 : Достижения науки – сельскому хозяйству : материалы Всеросс. науч.-практ. конф. (заочной), Владикавказ, 02–03 окт. 2017 г. Владикавказ, 2017. С. 93–95.
2. Вишневская О. В., Тугуева И. В. Формирование кормовой продуктивности одновидовых посевов люпина узколистного и его многокопонентных смесей в условиях Полесья Украины. Люпин – его возможности и перспективы : материалы Международной научно-практической конференции, посвященной 25-летию со дня основания Всероссийского научно-исследовательского института люпина (Брянск, 12–14 июля 2012 г.). Брянск, 2012. С. 228–233.
3. Влияние минерального питания на фотосинтетическую деятельность и продуктивность посевов овса и ячменя ярового после различных предшественников в Северной Степи Украины / Гирька А. Д и др. Зерновое хозяйство России. 2013. № 6. С. 47–51.
4. Гарбар Л. А., Холодченко Р. М., Шевчук В. В. Вплив елементів технології вирощування на формування асиміляційного апарату посівами вівса. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія: Агрономія. 2013. № 183 (2). С. 79–82.
5. Голодна А. В., Олійник К. М. Продуктивність люпину вузьколистого і пшениці ярої за сумісного вирощування. 2016: Зернобобові культури та соя для сталого розвитку аграрного виробництва України : матеріали Міжнар. наук. конф., Вінниця, 11–12 серп. 2016 р. Вінниця : Діло, 2016. С. 76–77.
6. Голодна А. В. Продуктивність люпину вузьколистого у Північному Лісостепу. Землеробство. 2010. Вип. 82. С. 83–89.
7. Голодна А. В., Павленко В. Ю., Ремез Г. Г. Урожайність та якість зерна люпину вузьколистого і вівса голозерного за сумісного вирощування. Вісник Центру наукового забезпечення АПВ Харківської області. 2014. Вип. 17. С. 11–18.
8. Голодна А. В., Павленко В. Ю. Формування продуктивності агроценозом люпину вузьколистого і вівса голозерного за сумісного вирощування в Північному Лісостепу. Корми і кормовиробництво. 2013. Вип. 76. С. 244–251.
9. Голодна А. В., Олійник К. М. Формування продуктивності люпину вузьколистого і пшениці ярої за сумісного вирощування. Корми і кормовиробництво. 2016. Вип. 82. С. 142–148.
10. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). Изд. 5-е, доп. и перераб. Москва : Агропромиздат, 1985. 351 с.
11. Жеруков Т. Б., Кишев А. Ю. Влияние применяемых минеральных удобрений на динамику площади листовой поверхности, величину ФП и ЧПФ. Международные научные исследования. 2016. № 1 (26). С. 150–153.
12. Запарнюк В. И. Особенности формирования чистой продуктивности фотосинтеза посевами вики яровой в условиях Правобережной Лесостепи Украины. Зернобобовые и крупяные культуры. 2013. № 3 (7). С. 74–79.
13. Запарнюк В. И. Фотосинтети-ческий потенциал посевов вики яровой в зависимости от инокуляции, удобрения и известкования. Вестник Алтайского государственного аграрного университета. 2013. № 11 (109). С. 30–33.
14. Каленська С. М., Новицька Н. В., Джемесюк О. В. Формування площі листкової поверхні сої під впливом інокуляції та підживлення. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2016. № 3. С. 6–11.
15. Камінський В. Ф., Глієва О. Ф. Площа листкового апарату та фотосинтетична діяльність проса за різних рівнів мінерального живлення. Збірник наукових праць ННЦ «Інститут землеробства НААН». 2014. Вип. 3. С. 79–84.
16. Качанова Т. В. Фотосинтетична діяльність рослин вівса залежно від сорту та способу обробітку ґрунту при вирощуванні його у Південному Степу України. Екологія : наукові праці. 2011. Вип. 140, т. 152. С. 26–29.
17. Кононов А. С., Ториков В. Е., Шкотова О. Н. Гетерогенные посевы (экологическое учение о гетерогенных агроценозах как о факторе биологизации земледелия). Санкт-Петербург, 2018. 296 с.
18. Ничипорович А. А. Пути управления фотосинтетической деятельностью растений с целью повышения их продуктивности. Физиология сельскохозяйственных растений. 1967. Т. 1. С. 309–353.
19. Ничипорович А. А. Фотосинтез – ресурсы биосферы – человека. Пущино, 1990. 29 с.
20. Панчишин В. З., Мойсієнко В. В. Продуктивність та кормова оцінка однорічних вівсяно-бобових сумішок залежно від елементів технології вирощування в умовах Полісся України. Агробіологія. 2015. № 2. С. 90–96.
21. Продуктивність пшениці ярої та люпину вузьколистого у змішаних посівах / Голодна А. В. та ін. Збірник наукових праць ННЦ «Інститут землеробства УААН». 2009. Вип. 1/2. С. 110–115.
22. Продуктивность яровой вики в зависимости от нормы высева в чистом и смешанных с овсом посевах / Г. А. Дебелый и др. Земледелие. 2016. № 1. С. 32–34.
23. Ратошнюк В. І. Асиміляційна продуктивність люпину вузьколистого залежно від елементів технології вирощування в умовах Полісся України. Подільський вісник: сільське господарство, техніка, економіка. Сільськогосподарські науки. 2016. Вип. 25. С. 65–73.
24. Ратошнюк В. Люпин вузьколистий у бобово-злакових сумішках на зелений корм і зернофураж доволі продуктивний в зоні Полісся. Зерно і хліб. 2014. № 1. С. 63–65.
25. Резвякова С. В., Гурин А. Г. Влияние стартовых доз азотных удобрений на урожайность люпина узколистного на серой лесной почве. Зернобобовые и крупяные культуры. 2016. № 1 (17). С. 108–113.
26. Рудник-Іващенко О. І. Вплив мінерального живлення на фотосинтез проса посівного. Вісник аграрної науки. 2010. № 2. С. 27–31.
27. Рябухина О. П., Медведев Г. А. Фотосинтетическая деятельность и продуктивность зернобобовых культур на черноземных почвах. Известия Нижневолжского агроуниверситетского комплекса: наука и высшее профессиональное образование. 2010. № 3 (19). С. 37–40.
28. Сурменко В. Оптимізація мінерального живлення рослин. Зерно. 2011. № 4. C. 57–59.
29. Фотосинтетическая деятельность растений в посевах / А. А. Ничипорович и др. Москва : Издательство АН СССР, 1961. 133 с.
30. Фотосинтетический потенциал и продуктивность вико-овсяной смеси в зависимости от обработки почвы и удобрений в условиях Северо-западного региона / Сабирова Т. П. и др. Вестник АПК Верхневолжья. 2019. № 1 (45). С. 16–21.
31. Чернецкая С. Г. Формирование листовой поверхности вики яровой в смешанных посевах. Земледелие и селекция в Беларуси. 2015. № 51. С. 134–139.
32. Шевніков М. Я. Принципи підбору компонентів для змішаних посівів за вирощування їх на зелений корм. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2008. № 4. С. 54–60.
33. Шкотова О. Н., Кононов А. С. Приемы оптимизации азотного питания в смешанных люпино-злаковых посевах. Зернобобовые и крупяные культуры. 2016. № 2 (18). С. 169–176.
Downloads
Published
Issue
Section
License
Copyright (c) 2020 А. М. ШУВАР, Н. М. РУДАВСЬКА, Л. Л. БЕГЕН (Автор)
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
