Оцінка селекційного матеріалу льону за основними господарсько цінними показниками в умовах Західного регіону
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2020-(68)-2-5Ключові слова:
селекція, льон, розсадник, сортозразок, ознака, продуктивністьАнотація
Експериментальну роботу в селекційному розсаднику проводили в польових умовах сівозміни відділу рослинництва ІСГКР НААН. Погодні умови в роки проведення досліджень відрізнялися коливаннями гідротермічних показників, це дозволило протягом 2–3 років вивчити прояв ознак формування елементів продуктивності, врожай і якість льоносировини.
Встановлено достовірні відмінності структурних та технологічних показників зразків льону, створених методом міжсортового схрещування із сортів різних екологічних типів. Виявлено кращі гібридні комбінації за ознакою продуктивності насіння (30 зразків), льоносоломи (20 зразків) та волокна (9 зразків). За продуктивністю впродовж декількох років досліджень відзначено істотну перевагу порівняно зі стандартом (Глінум) 15 зразків за врожайністю насіння на 2,5–40,3 % (2,6–42,6 г/м2) та врожайністю соломи на 0,1–140 г/м2 (0,1–19,1 %), для яких врожайність соломи становила 733,4–
873,3 г/м2 та насіння – 108,3–148,3 г/м2.
Здійснено порівняльну оцінку ідентифікаційних морфологічних ознак льону. За результатами структурного аналізу сортозразки Глухівський ювілейний х Ariadna, Ariadna х Зоря-87, Ліана х Selena, Ліра х Каменяр, Зоря-87 х Рушничок, Зоря-87 х ЛКС-2, Зоря-87 х ЛКС-8, Глінум х (Ірма х Зоря-87), перевищили сорт-стандарт Глінум (80,1 та 70,6 см) за загальною та технічною висотою стебла в межах 0,5–4,5 см (0,7–5,6 %) та 0,2–4,8 см (0,3–6,8 %). Слід відзначити, що в цих сортозразків вищий вихід волокна від соломи порівняно зі стандартом (Зоря-87 (St) – 27,2 %). Досліджено характер успадкування господарсько цінних ознак у потомства. Гібридна комбінація (LCSD-88 plenny x (Львівський-5 х Авангард)) х ЛД-147 виділилася за врожайністю насіння (на 5,0 % більше від стандарту) за показників продуктивності насіння та волокна нижче від стандарту, загальною та технічною висотою стебла, яка була відповідно на 28,6 і 48,9 % нижча від сорту-стандарту за довжини китиці 21,1 см із кількістю коробочок 10,8 шт. Створено якісно новий селекційний матеріал для виведення сорту льону альтернативної форми – межеумкової різновидності, із відповідними показниками продуктивності та якості, придатного до механізованого збирання, пристосованого до вирощування в ґрунтово-кліматичних зонах Західного регіону.
Посилання
1. Використання генетичного потенціалу Linum usitatissimum у селекційній роботі / М. В. Слісарчук та ін. Вісник аграрної науки. 2014. № 10. С. 47–50.
2. Дорота Г. М., Шувар А. М. Вивчення вихідного матеріалу для селекції льону-довгунцю та льону-межеумку в умовах Лісостепу Західного. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2017. Вип. 62. С. 53–63.
3. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). Изд. 5-е, доп. и перераб. Москва, 1985. 351 с.
4. Дрозд О. М., Лісовий О. Б., Пивовар Т. М. Продуктивність нових сортів льону-довгунця залежно від доз та видів мінеральних добрив. Збірник наукових праць ННЦ “Інститут землеробства НААН”. 2017. Вип. 4. С. 83–90.
5. Кандиба Н. М., Кривошеєва Л. М., Ромащенко Л. М. Формування і створення нових сортових ресурсів льону в умовах Північного Сходу України. Вісник Сумського національного аграрного університету. 2013. № 3. С. 216–218.
6. Кернасюк Ю. Експортний тренд – нішеві культури. Агробізнес сьогодні. 2015. № 4 (299). С. 32.
7. Корнута Ю. П. Агроекологічні особливості мінерального удобрення льону-довгунця. Збалансоване природокористування. 2014. № 3. С. 83–87.
8. Костенко Н. П. Оновлення офіційних зразків сортів льону- довгунця та кудряшу (Linum usitatissimum L., Linum humili Mill.). Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2012. № 2 (16). С. 11–13.
9. Кривошеєва Л. М. Вивчення генофонду льону-довгунця за цінними господарськими ознаками. Луб’яні та технічні культури : зб. наук. пр. 2015. Вип. 4 (9). С. 69–74.
10. Лимонт А. С. Посевные качества семян льна-долгунца и производство стланцевой льнотресты. Інженерія природокористування. 2017. № 1 (7). С. 21–28.
11. Логинов М. И., Кабанец В. М., Ситник В. П. Становление и итоги селекционной работы по льну-долгунцу в Украине. Научное обеспечение производства прядильных культур: состояние, проблемы и перспективы : сборник научных трудов по материалам Международной научно-практической конференции. Тверь, 2018. С. 91–96.
12. Майсурян Н. А. Практикум по растениеводству. Москва, 1970. 446 с.
13. Марков І. Секрети успішного вирощування льону-довгунця. Агробізнес сьогодні. 2015. № 4 (299). С. 52–55.
14. Маційчук В. М. Закономірності росту й розвитку та формування врожаю нових сортів льону-довгунця залежно від норм висіву та удобрення. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2007. № 5. С. 89–95.
15. Методические указания по проведению полевых опытов со льном-долгунцом / Б. С. Долгов и др. Торжок, 1978. 74 с.
16. Методические указания по селекции льна-долгунца / А. Р. Рогаш и др. Торжок, 1987. 64 с.
17. Мирончук В. П. Якість волокнистої продукції льону-довгунцю залежно від строків збирання. Збірник наукових праць ННЦ “Інститут землеробства УААН”. 2010. Вип. 4. С. 156–161.
18. Мохер Ю. В., Жуплатова Л. М., Дудукова С. В. Льноводство: стандартизация сырья. Материалы Международной научно-практической конференции ФГБНУ ВНИИМЛ «Инновационные разработки для производства льна» (Тверь, 14‒15 мая 2015 г.). Тверь, 2015. С. 276–282.
19. Налобина Е. А., Муравинец Ю. В. Анализ технологий уборки льна-долгунца как основного фактора формирования качества льнопродукции. Товарознавчий вісник. 2011. № 3 (14). С. 172–177.
20. Особенности возделывания и первичной переработки льна-долгунца / Голуб И. А. и др. Современные ресурсосберегающие технологии производства растениеводческой продукции в Беларуси. АгроСборник.Ру. 2013. URL: https://agrosbornik.ru/sovremennye-resursosberegayushhie-texnologii/1147-osobennosti-vozdelyvaniya-i-pervichnoj-pererabotki-lna-dolguncza.html (дата обращения: 27.10.2020).
21. Примаков О., Йотка О. Майже забутий довгунець. The Ukrainian Farmer. 2017. № 4 (88). С. 98–101.
22. Примаков О. А., Маринченко И. А., Козорезенко М. П. Пути развития льноводства в Украине. Економіка АПК. 2013. № 11 (229). С. 32–37.
23. Рослинництво з основами селекції і насінництва / Ю. В. Шелестов і ін. Київ, 1982. 392 с.
24. Селекція та первинне насінництво льону-довгунця : метод. рек. / М. І. Логінов та ін. ; за ред. В. М. Кабанця. Глухів : РВВ ГНПУ, 2010. 50 с.
25. Слєсар Т. М. Тенденції розвитку льонарства. Збірник тез наукових робіт ІІІ Міжнародна науково-практична конференція “Глобальні проблеми економіки та фінансів” (Київ-Прага-Відень, 30 верес. 2015 р.). Київ-Прага-Відень, 2015. С. 105–108.
26. Соколов Л. Е., Конопатов Е. А., Гришанова С. С. Анализ качества переработки новых селекционных сортов льна-долгунца в республике Беларусь. Матеріали третьої Міжнародної науково-практичної конференції «Інноваційні технології і напрямки наукових досліджень у льонарстві і коноплярстві» (Глухів, 12‒14 лют. 2013 р.). Суми, 2015. С. 59–64.
27. Тараймович І. В. Ефективність виробництва волокна льону-довгунця та аналіз факторів, що її визначають. Сільськогосподарські машини. 2012. № 22. С. 181–186.
28. Удосконалення техніки гібридизації льону олійного і льону-довгунцю при створенні нового вихідного матеріалу / М. В. Слісарчук та ін. Вісник аграрної науки. 2014. № 3. С. 45–49.
29. Чухліб А. В. Програмування в системі управління виробництвом продукції льонарства. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія : Економіка, аграрний менеджмент, бізнес. 2018. № 290. С. 277–282.
30. Чухліб А. В. Соціально-економічні аспекти розвитку виробництва продукції льонарства в Україні. Науковий вісник НУБіП України. Серія: Економіка, аграрний менеджмент, бізнес. 2016. № 249. С. 457–465.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Г. М. ДОРОТА, О. П. ВОЛОЩУК, А. М. ШУВАР (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
