Evaluation of flax selection material according to main economic value indicators in the conditions of the western region
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2020-(68)-2-5Keywords:
selection, flax, nursery, variety, trait, productivityAbstract
Experimental work in the breeding nursery was carried out in the field crop rotation of the Department of Crop Production of IACR NAAS. Weather conditions in the years of research differed in fluctuations of hydrothermal parameters, which allowed the study for 2–3 years the manifestation of signs of elements formation of productivity, yield and quality of flax.
Significant differences between structural and technological indicators of flax samples created by the method of intervarietal crossing of varieties of different ecological types have been established. The best hybrid combinations on the basis of seed productivity (30 samples), flax straw (20 samples) and fiber (9 samples) were identified. In terms of productivity over several years of research, a significant advantage was noted compared to the standard (Glinum) of 15 samples in terms of seed yield by 2,5–40,3 % (2,6–42,6 g/m2) and straw yield by 0,1–140 g/m2 (0,1–19,1 %), for which the yield of straw was 733,4–873,3 g/m2 and seeds – 108,3–
148,3 g/m2.
A comparative assessment of the identification morphological features of flax was performed. According to the results of structural analysis of the sample Glukhov jubilee x Ariadna, Ariadna x Zorya-87, Liana x Selena, Lira x Kamenyar, Zorya-87 x Towel, Zorya-87 x LKS-2, Zorya-87 x LKS-8, Glinum x (Irma x Zorya-87), exceeded the standard Glinum (80,1 and 70,6 cm) in the total and technical height of the stem in the range of 0,5–4,5 cm (0,7–5,6 %) and 0,2–4,8 cm (0,3–
6,8 %). It should be noted that these varieties have a higher fiber yield from straw compared to the standard (Zorya-87 (St) – 27,2 %). The nature of inheritance of economically valuable traits in offspring has been studied. The hybrid combination (LCSD-88 plenny x (Lviv-5 x Avangard)) x LD-147 was distinguished by seed yield (5,0 % more than standard) in terms of seed and fiber productivity below the standard, total and technical height of the stem, which was respectively 28,6 and 48,9 % lower than the standard variety for brush lengths of 21,1 cm with the number of boxes of 10,8 pcs. A qualitatively new selection material has been created for the derivation of a flax variety of form – mezheumkovy variety, with appropriate indicators of productivity and quality, suitable for mechanized harvesting, adapted for cultivation in soil and climatic zones of the Western region.
References
1. Використання генетичного потенціалу Linum usitatissimum у селекційній роботі / М. В. Слісарчук та ін. Вісник аграрної науки. 2014. № 10. С. 47–50.
2. Дорота Г. М., Шувар А. М. Вивчення вихідного матеріалу для селекції льону-довгунцю та льону-межеумку в умовах Лісостепу Західного. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2017. Вип. 62. С. 53–63.
3. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). Изд. 5-е, доп. и перераб. Москва, 1985. 351 с.
4. Дрозд О. М., Лісовий О. Б., Пивовар Т. М. Продуктивність нових сортів льону-довгунця залежно від доз та видів мінеральних добрив. Збірник наукових праць ННЦ “Інститут землеробства НААН”. 2017. Вип. 4. С. 83–90.
5. Кандиба Н. М., Кривошеєва Л. М., Ромащенко Л. М. Формування і створення нових сортових ресурсів льону в умовах Північного Сходу України. Вісник Сумського національного аграрного університету. 2013. № 3. С. 216–218.
6. Кернасюк Ю. Експортний тренд – нішеві культури. Агробізнес сьогодні. 2015. № 4 (299). С. 32.
7. Корнута Ю. П. Агроекологічні особливості мінерального удобрення льону-довгунця. Збалансоване природокористування. 2014. № 3. С. 83–87.
8. Костенко Н. П. Оновлення офіційних зразків сортів льону- довгунця та кудряшу (Linum usitatissimum L., Linum humili Mill.). Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2012. № 2 (16). С. 11–13.
9. Кривошеєва Л. М. Вивчення генофонду льону-довгунця за цінними господарськими ознаками. Луб’яні та технічні культури : зб. наук. пр. 2015. Вип. 4 (9). С. 69–74.
10. Лимонт А. С. Посевные качества семян льна-долгунца и производство стланцевой льнотресты. Інженерія природокористування. 2017. № 1 (7). С. 21–28.
11. Логинов М. И., Кабанец В. М., Ситник В. П. Становление и итоги селекционной работы по льну-долгунцу в Украине. Научное обеспечение производства прядильных культур: состояние, проблемы и перспективы : сборник научных трудов по материалам Международной научно-практической конференции. Тверь, 2018. С. 91–96.
12. Майсурян Н. А. Практикум по растениеводству. Москва, 1970. 446 с.
13. Марков І. Секрети успішного вирощування льону-довгунця. Агробізнес сьогодні. 2015. № 4 (299). С. 52–55.
14. Маційчук В. М. Закономірності росту й розвитку та формування врожаю нових сортів льону-довгунця залежно від норм висіву та удобрення. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2007. № 5. С. 89–95.
15. Методические указания по проведению полевых опытов со льном-долгунцом / Б. С. Долгов и др. Торжок, 1978. 74 с.
16. Методические указания по селекции льна-долгунца / А. Р. Рогаш и др. Торжок, 1987. 64 с.
17. Мирончук В. П. Якість волокнистої продукції льону-довгунцю залежно від строків збирання. Збірник наукових праць ННЦ “Інститут землеробства УААН”. 2010. Вип. 4. С. 156–161.
18. Мохер Ю. В., Жуплатова Л. М., Дудукова С. В. Льноводство: стандартизация сырья. Материалы Международной научно-практической конференции ФГБНУ ВНИИМЛ «Инновационные разработки для производства льна» (Тверь, 14‒15 мая 2015 г.). Тверь, 2015. С. 276–282.
19. Налобина Е. А., Муравинец Ю. В. Анализ технологий уборки льна-долгунца как основного фактора формирования качества льнопродукции. Товарознавчий вісник. 2011. № 3 (14). С. 172–177.
20. Особенности возделывания и первичной переработки льна-долгунца / Голуб И. А. и др. Современные ресурсосберегающие технологии производства растениеводческой продукции в Беларуси. АгроСборник.Ру. 2013. URL: https://agrosbornik.ru/sovremennye-resursosberegayushhie-texnologii/1147-osobennosti-vozdelyvaniya-i-pervichnoj-pererabotki-lna-dolguncza.html (дата обращения: 27.10.2020).
21. Примаков О., Йотка О. Майже забутий довгунець. The Ukrainian Farmer. 2017. № 4 (88). С. 98–101.
22. Примаков О. А., Маринченко И. А., Козорезенко М. П. Пути развития льноводства в Украине. Економіка АПК. 2013. № 11 (229). С. 32–37.
23. Рослинництво з основами селекції і насінництва / Ю. В. Шелестов і ін. Київ, 1982. 392 с.
24. Селекція та первинне насінництво льону-довгунця : метод. рек. / М. І. Логінов та ін. ; за ред. В. М. Кабанця. Глухів : РВВ ГНПУ, 2010. 50 с.
25. Слєсар Т. М. Тенденції розвитку льонарства. Збірник тез наукових робіт ІІІ Міжнародна науково-практична конференція “Глобальні проблеми економіки та фінансів” (Київ-Прага-Відень, 30 верес. 2015 р.). Київ-Прага-Відень, 2015. С. 105–108.
26. Соколов Л. Е., Конопатов Е. А., Гришанова С. С. Анализ качества переработки новых селекционных сортов льна-долгунца в республике Беларусь. Матеріали третьої Міжнародної науково-практичної конференції «Інноваційні технології і напрямки наукових досліджень у льонарстві і коноплярстві» (Глухів, 12‒14 лют. 2013 р.). Суми, 2015. С. 59–64.
27. Тараймович І. В. Ефективність виробництва волокна льону-довгунця та аналіз факторів, що її визначають. Сільськогосподарські машини. 2012. № 22. С. 181–186.
28. Удосконалення техніки гібридизації льону олійного і льону-довгунцю при створенні нового вихідного матеріалу / М. В. Слісарчук та ін. Вісник аграрної науки. 2014. № 3. С. 45–49.
29. Чухліб А. В. Програмування в системі управління виробництвом продукції льонарства. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія : Економіка, аграрний менеджмент, бізнес. 2018. № 290. С. 277–282.
30. Чухліб А. В. Соціально-економічні аспекти розвитку виробництва продукції льонарства в Україні. Науковий вісник НУБіП України. Серія: Економіка, аграрний менеджмент, бізнес. 2016. № 249. С. 457–465.
Downloads
Published
Issue
Section
License
Copyright (c) 2020 Г. М. ДОРОТА, О. П. ВОЛОЩУК, А. М. ШУВАР (Автор)
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
