Вивчення та оцінка вихідного матеріалу для селекції тимофіївки лучної за комплексом господарсько цінних ознак
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2025-(77)-2-8Ключові слова:
селекція, вихідний матеріал, тимофіївка лучна, сорт, ознака, кормова продуктивність, насіннєва продуктивністьАнотація
Селекційна робота з будь-якою культурою починається з вивчення вихідного матеріалу та оцінки його за біологічними й господарсько цінними показниками. Представлено результати досліджень, які проводили на експериментальній базі Передкарпатського відділу наукових досліджень Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН у
2023–2024 рр. Вивчали 27 зразків тимофіївки лучної різного еколого-географічного походження, які висівали в колекційному розсаднику. Основна мета – формування та оцінка вихідного матеріалу за основними господарсько цінними ознаками для використання його в подальшій селекційній роботі. Оцінку зразків проводили за тривалістю вегетаційного періоду, кормовою, насіннєвою продуктивністю та елементами їх структури. Отримано попередні дворічні дані. За тривалістю вегетаційного періоду всі зразки віднесено до групи середньостиглих. Висота рослин досліджуваних зразків становила від 98,0 до 114,5 см, облиствленість – 38,1–76,0 %. Найбільшу довжину султана мав зразок PFZ 01944 (15,1 см), а кількість насінин у султані зразки PFZ 02499, PFZ 02496, PFZ 02501, PFZ 01944 (435–465 шт.). Зразки PFZ 02499, PFZ 01822, PFZ 01937, PFZ 02092, PFZ 02496 мали найбільшу масу 1000 насінин (0,60 – 0,62 г). Врожайність зеленої маси колекційних зразків при сінокісному способі використання в середньому за два роки склала 32,7–47,7 т/га, сухої речовини – 5,00–7,78 т/га, а насіння – 0,153–0,267 т/га. Між елементами продуктивності рослин досліджуваних зразків встановлені середні, низькі та дуже низькі кореляційні зв’язки. Високу кореляційну залежність (r = 0,80) встановлено між урожайністю та кількістю насінин у султані. Дослідження буде продовжено у
2025 р. На основі трирічних даних будуть відібрані кращі за господарсько цінними ознаками колекційні зразки тимофіївки лучної з метою включення їх в подальшу селекційну роботу для створення нових високопродуктивних сортів.
Посилання
1. Аверчев О. В., Василенко Н. Є. Насіннєва продуктивність і посівні якості стоколосу безостого залежно від передпосівної обробки насіння азотфіксуючими препаратами. Таврійський науковий вісник. 2019. № 107. С. 3–11. DOI: https://doi.org/10.32851/2226-0099.2019.107.1
2. Антипова Л. К., Цуркан Н. В., Адамович О. М. Багаторічні трави – важлива складова екологічного землеробства і кормовиробництва. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2018. Вип. 4. С. 35–41. https://doi.org/10.31521/2313-092Х/2018-4(100)-5.
3. Антипова Л. К. Кормовиробництво : конспект лекцій. Миколаїв : МНАУ, 2014. 115 с.
4. Байструк-Глодан Л. З., Хом’як М. М., Жапалеу Г. З. Джерела цінних ознак для селекції багаторічних трав. Генетичні ресурси рослин. 2021. № 28. С. 78–89. https://doi.org/10.36814/pgr.2021.28.08.
5. Байструк-Глодан Л. З. Створення декоративних газонів та технології вирощування насіння багаторічних трав. Оброшине, 2024. 40 с.
6. Білявська Л. Г., Рибальченко А. М. Колекційні зразки сої – цінний вихідний матеріал для селекції. Таврійський науковий вісник. 2018. № 101. С. 9–15.
7. Боженко А. І., Сизенко О. Є. Відбір, оцінка і створення вихідного матеріалу конюшини лучної (Trifolium pratense L.) в умовах Північного Лісостепу України. Таврійський науковий вісник. 2020. № 113. С. 17–27. https://doi.org/10.32851/2226-0099.2020.113.3.
8. Бондаренко І., Кисличенко В. Морфолого-анатомічне вивчення трави тимофіївки лучної. Фітотерапія. Часопис. 2023. № 3. С. 127–131. https://doi.org/10.32782/2522-9680-2023-3-127.
9. Бугайов В. В., Мар’янко О. С. Вихідний матеріал для селекції стоколосу безостого за умов Центрального Лісостепу України. Корми і кормовиробництво. 2017. Вип. 84. С. 26–31.
10. Васильківський С. П., Кочмарський В. С. Селекція і насінництво польових культур : підручник. Біла Церква, 2016. 376 с.
11. Гопцій Т. І., Лиманська С. В., Гудим О. В. Методи оцінки вихідного і селекційного матеріалу : навч. посіб. Харків, 2021. 107 с.
12. Дацько А. О. Характеристика колекційних зразків вівса різного еколого-географічного походження в умовах Лісостепу Західного. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2017. Вип. 62. С. 40–53.
13. Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні. URL: https://sops.gov.ua/ua/derzavnij-reestr.
14. Левицька Л. М. Формування та оцінка колекційного матеріалу конюшини лучної (Trifolium pratense L.) в умовах Західного регіону України. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2024. Вип. 75 (2). С. 75–86. https://doi.org/10.32636/01308521.2024-(75)-2-7.
15. Мамалига В. С., Бугайов В. Д., Горянський В. М. Вивчення вихідного матеріалу для едафічної селекції люцерни. Сільське господарство та лісівництво. 2020. № 16. С. 134–149. https://doi.org/10.37128/2707-5826-2020-1-10.
16. Марініч Л. Г., Шакалій С. М., Баган А. В. Характеристика вихідного матеріалу стоколосу безостого для газонного використання. Вісник ПДАА. 2022. № 4. С. 19–25. https://doi.org/10.31210/visnyk2022.04.02.
17. Оліфірович В. О. Облистяність зеленої маси лядвенцю рогатого і злакових багаторічних трав залежно від режиму використання. Корми і кормовиробництво. 2018. Вип. 85. С. 88–93.
18. Петриченко В. Ф., Векленко Ю. А., Корнійчук О. В. Наукові основи інтенсифікації виробництва кормів на луках і пасовищах України. Корми і кормовиробництво. 2020. Вип. 89. С. 10–22. https://doi.org/10.31073/kormovyrobnytstvo202089-01
19. Петриченко В. Ф., Макаренко П. С. Лучне кормо виробництво і насінництво трав. Вінниця : Діло, 2005. 227 с.
20. Тимофіївка лучна (Phleum pratense L.). URL: https://identify.plantnet.org/uk/k-world-flora/species/Phleum%20L/data.
21. Тищенко О., Тищенко А., Куц Г. Характеристика вихідного матеріалу люцерни. Вісник Львівського національного аграрного університету. Серія «Агрономія». 2018. № 22 (1). С. 33–39.
22. Удосконалена методологія оцінки селекційного матеріалу грястиці збірної, райграсу високого, костриці очеретяної, тимофіївки лучної : методичні рекомендації / М. М. Хом’як та ін. Оброшине, 2020. 96 с.
23. Фіщук О. С., Андреєва В. В. Генетика і селекція рослин : курс лекцій. Луцьк, 2017. 174 с.
24. Формування та збереження генетичного різноманіття кормових і газонних трав у Передкарпатті : методичні рекомендації / Г. С. Коник та ін. Оброшине, 2015. 48 с.
25. Хом’як М. М., Байструк-Глодан Л. З. Формування робочої колекції грястиці збірної (Dactylis glomerata L.) в умовах Передкарпаття. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2023. Вип. 73 (2). С. 110–126. https://doi.org/10.32636/01308521.2023-(73)-2-8.
26. Чорнолата Л. П., Лихач С. М., Здор Л. П. Протеїновий комплекс зеленої маси кормових культур. Корми і кормовиробництво. 2023. № 96. С. 180–189. https://doi.org/10.31073/kormovyrobnytstvo202396-17
27. Штакал М. І., Штакал В. М. Теоретичні основи лучного кормовиробництва на осушених торфовищах : монографія / за ред. М. І. Штакала. Вінниця, 2020. 184 с.
28. Plant guide for timothy (Phleum pratense L.). URL: https://www.yumpu.com/en/document/read/18542245/plant-guide-for-timothy-phleum-pratense-usda-plants-database (дата звернення: 13.02.2025).
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Ольга ПЕРЕГРИМ, Григорій КОНИК (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
