Продуктивність райграсу високого в умовах Передкарпаття
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2021-(70)-1-9Ключові слова:
райграс високий, селекція, сорт, кормова продуктивність, насіннєва продуктивність, сортовипробовуванняАнотація
Однією з поширених багаторічних злакових трав на заході України є райграс високий. Це типова сінокісна трава, що добре відростає після скошування. Зберігається в травостоях 3–5 років і має високу кормову цінність. Краще поїдається тваринами в сумішках з іншими травами через гіркий смак, що обумовлено вмістом кумарину.
Висвітлено результати чотирирічних досліджень селекційних номерів райграсу високого в конкурсному сортовипробуванні за біологічними особливостями розвитку та господарсько цінними показниками. Селекційну роботу проведено на експериментальній базі Передкарпатського відділу наукових досліджень Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН протягом 2016–2019 рр. Вивчали чотири номери. Стандарт − № 733. Протягом вегетаційного періоду проводили фенологічні спостереження за ростом та розвитком рослин райграсу високого. Селекційний матеріал оцінювали за зимостійкістю, швидкістю відростання травостою навесні, після укосів, динамікою добового приросту, продуктивністю. Визначено кормову й насіннєву продуктивність селекційних номерів райграсу високого при сінокісному та пасовищному способах використання. Встановлено, що в конкурсному сортовипробуванні за результатами чотирирічних досліджень найкращу кормову продуктивність мав № 1130, причому як при сінокісному, так і при пасовищному способах використання. Він забезпечив при сінокісному способі використання урожайність зеленої маси 35,0 т/га, сухої речовини 9,12 т/га, що на 4,3 і 1,46 т/га вище за стандарт. При пасовищному способі використання врожайність зеленої маси цього ж номера була 19,9 т/га, що вище за стандарт на 2,5 т/га, а сухої речовини − 4,41 т/га, що перевищує стандарт на 0,52 т/га. Насіннєва продуктивність досліджуваних номерів райграсу високого в середньому за чотири роки вивчення склала
0,195−0,205 т/га. Найбільший урожай насіння забезпечив № 783 − 0,205 т/га.
Створено новий селекційний матеріал для виведення сорту райграсу високого з показниками продуктивності та якості, пристосованого до вирощування в умовах Передкарпаття.
Посилання
1. Агробіологічні основи створення та використання лучних фітоценозів : монографія / М. Т. Ярмолюк та ін. Львів, 2013. 304 с.
2. Антипова Л. К. Окремі аспекти формування врожайності багаторічних злакових трав на півдні України. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2015. Вип. 1. С. 107−114.
3. Бабич А. О. Кормові і білкові ресурси світу : монографія. Київ, 1995. 298 с.
4. Багаторічні трави – важлива складова екологічного землеробства і кормовиробництва / Л. К. Антипова та ін. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2018. Вип. 4. С. 35−41.
5. Байструк-Глодан Л. З. Селекція багаторічних трав, придатних для вирощування в Карпатському регіоні. Світові рослинні ресурси: стан та перспективи розвитку : матеріали IV Міжнар. наук.-практ. конф., присвяченої 95-річчю сортовипробування в Україні, 7 черв. 2018 р. Київ, 2018. С. 15–18.
6. Боговін А. В. Морфометричні особливості багаторічних трав та їх роль у формуванні вертикальної структури лучних фітоценозів. Зб. наук. пр. Ін-ту землеробства УААН. 2001. Вип. 2. С. 47−52.
7. Векленко Ю. А., Ковтун К. А., Ящук В. А. Біологічна ефективність створення і використання багаторічних кормових агрофітоценозів в умовах Лісостепу Правобережного. Зб. наук. пр. Уманського нац. ун-ту садівництва. 2014. Вип. 86. С. 196−203.
8. Давидюк О. М. Різностиглі бобово-злакові травосумішки для створення високопродуктивних укісно-пасовищних травостоїв. Наук.-техн. бюлетень Ін-ту тваринництва УААН. 2000. Вип. 77. С. 14−17.
9. Демидась Г. І., Демцюра Ю. В. Кормова продуктивність бобово-злакових травосумішок залежно від видового складу та способу створення травостою. Зб. наук. пр. ВНАУ. 2011. № 9 (49). С. 95−100.
10. Державний реєстр сортів рослин, придатних до поширення в Україні на 2021 рік (чинний станом на 06.07.2021 р.) / Міністерство аграрної політики та продовольства. Київ, 2021. 524 с.
11. Деркач В. С. Формування злакових травостоїв при пасовищному і пасовищно-сінокісному використанні. Корми і кормовиробництво. 2012. Вип. 72. С. 125–129.
12. Дзюбайло А. Г., Марцінко Т. І., Головчук М. І. Формування продуктивності бобово-злакових травосумішей залежно від удобрення. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2020. Вип. 67 (1). С. 39−54.
13. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). Изд. 5-е, доп. и перераб. Москва, 1985. 351 с.
14. Зінченко О. І. Кормовиробництво. Київ, 2005. 448 с.
15. Коник Г. С., Іванців Р. Є., Гармич Д. Ю. Селекція багаторічних злакових трав у Передкарпатті. Корми і кормовиробництво. 2016. Вип. 82. С. 15–20.
16. Коник Г. С., Рудавська Н. М. Вплив удобрення і біопрепаратів на якість і поживність корму лучних травостоїв. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2017. Вип. 61. С. 70–79.
17. Кохан Т. Т. Продуктивність Arrhenatherum elatius (L.) C. et J. Presl в штучних рослинних угрупованнях. Промышленная ботаника. 2005. Вип. 5. С. 212−216.
18. Макаренко П. С., Пастушенко В. О. Формування двокопонентних бобово-злакових травостоїв. Корми і кормовиробництво. 2012. Вип. 72. С. 93−99.
19. Методические указания по селекции многолетних злаковых трав / В. М. Косолапов и др. Москва, 2012. 51 с.
20. Мойсієнко В. В. Формування сіяних багаторічних фітоценозів інтенсивного використання шляхом підбору травосумішок. Вісник НАУ. 2002. Вип. 50. С. 92−100.
21. Оліфірович В. О. Облистяність зеленої маси лядвенцю рогатого і злакових багаторічних трав залежно від режиму використання. Корми і кормовиробництво. 2018. Вип. 85. С. 88–93.
22. Оліфірович В. О. Продуктивність багаторічних агрофітоценозів залежно від складу травосумішок і режиму їх використання. Вісник аграрної науки. 2018. № 3. С. 13–17.
23. Петриченко В. Ф., Корнійчук О. В. Стратегія розвитку кормовиробництва в Україні. Корми і кормовиробництво. 2012. Вип. 73. С. 3–10.
24. Петриченко В. Ф., Кургак В. Г. Луки України та шляхи їх поліпшення. Вісник аграрної науки. 2011. № 11 (703). С. 11–15.
25. Петриченко В. Ф. Лучне кормовиробництво і насінництво трав : монографія. Вінниця, 2005. 228 с.
26. Рудник-Іващенко О. І. Значення сорту у реалізації продуктивного потенціалу культури. Сортовивчення та охорона трав на сорти рослин. 2012. № 1 (15). С. 11–13.
27. Хом’як М. М., Добрянська Н. А., Гармич Д. Ю. Стан і перспективи формування злакових трав у Передкарпатті. Стан і перспективи формування сортових рослинних ресурсів в Україні : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., присвяченої 10-й річниці від дня утворення Укр. ін-ту експертизи сортів рослин, 11–13 лип. 2012 р. Київ, 2012. С. 179–181.
28. Цимбал Я. С. Якість корму багаторічних трав та сумішей однорічних культур у зеленому конвеєрі. Зб. наук. пр. Нац. наук. центру «Ін-т землеробства НААН». 2015. Вип. 1. С. 107–116.
29. Чорнолата Л. П., Горбачук Т. В., Ляховченко І. О. Вуглеводні фракції у зеленій масі кормових культур. Корми і кормовиробництво. 2018. Вип. 85. С. 132–137.
30. Шанцер И. А. Растения средней полосы Европейской России: Полевой атлас-определитель. Москва : Товарищество научных изданий КМК, 2020. 461 с.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Г. С. КОНИК, Р. Є. ІВАНЦІВ (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
