Результати попереднього та конкурсного сортовипробування конюшини повзучої в умовах Передкарпаття
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2020-(68)-2-7Ключові слова:
конюшина повзуча, селекція, селекційний номер, сорт, кормова продуктивність, насіннєва продуктивність, сортовипробуванняАнотація
Виробництво повноцінних і дешевих кормів потребує вирощування найпродуктивніших, добре пристосованих до місцевих ґрунтово-кліматичних умов кормових культур. На Заході України у польовому травосіянні провідне місце займають багаторічні бобові трави, серед яких на особливу увагу заслуговує конюшина повзуча. Цю культуру використовують переважно для створення культурних пасовищ. За виходом протеїну вона значно переважає інші кормові культури. Завдяки здатності до азотфіксації за рахунок наявності на її коренях бульбочкових бактерій, поліпшуються агрофізичні, агрохімічні й біологічні властивості ґрунту. Тому ця багаторічна бобова трава є також кращим попередником для всіх інших культур сівозміни. Дослідженнями встановлено, що в сучасних технологіях виробництва продукції рослинництва, і зокрема кормовиробництва, найбільший приріст урожаю забезпечує саме сорт. Тому успішне впровадження цієї культури у виробництво та розширення площ конюшиносіяння можливе лише за наявності високопродуктивних, повноцінних у кормовому відношенні, стійких до основних несприятливих факторів середовища сортів.
Представлено результати трирічних досліджень попереднього та конкурсного сортовипробування конюшини повзучої. Селекційну роботу проведено в ґрунтово-кліматичних умовах Західного регіону України. Показано кормову та насіннєву продуктивність досліджуваних селекційних номерів конюшини повзучої при сінокісному та пасовищному способах використання. Встановлено, що в попередньому сортовипробуванні при сінокісному способі використання найбільший урожай зеленої маси (36,8 т/га), сухої речовини (5,70 т/га) мав № 650, а насіння (0,18 т/га) ‒ № 490. За пасовищного способу використання це № 651 (41,5 т/га зеленої маси і 6,39 т/га сухої речовини). У конкурсному сортовипробуванні найкращим за кормовою і насіннєвою продуктивністю був № 1076. Він забезпечив при сінокісному способі використання урожайність зеленої маси 38,6 т/га, сухої речовини ‒ 5,85 т/га, насіння – 0,18 т/га, а при пасовищному використанні ‒ 47,8 т/га (зелена маса) і 7,19 т/га (суха речовина).
Посилання
1. Агроекобіологічні основи створення та використання лучних фітоценозів / М. Т. Ярмолюк та ін. Львів, 2013. 304 с.
2. Бабич А. О. Кормові і білкові ресурси світу. Київ, 1995. 298 с.
3. Багаторічні трави ‒ важлива складова екологічного землеробства і кормовиробництва / Л. К. Антипова та ін. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2018. Вип. 4 (100). С. 35–42.
4. Бутенко А. О., Лапенко А. К. Продуктивність парних кормових бобово-злакових травосумішок. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія агрономія і біологія. 2014. Вип. 3 (27). С. 111–114.
5. Гальченко Н. М. Продуктивність багаторічних трав залежно від способу сівби та складу травосумішок в Південному Степу України. Зрошуване землеробство. 2017. Вип. 68. С. 87–90.
6. Гнатюк Т. О. Особливості впливу мікробіологічної активності ґрунту за різних систем удобрення на продуктивність конюшини. Агропромислове виробництво Полісся. 2018. Вип. 11. С. 131–134.
7. Горбкова Е. В. Клевер с древнейших времен и до наших дней. Научная мысль. 2016. № 2. С. 19–21.
8. Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні на 2020 рік (витяг станом на 05.10.2020 р.) / Міністерство аграрної політики та продовольства. Київ, 2020. 509 с.
9. Донець М. М. Насінництво з основами селекції. Київ, 2007. 337 с.
10. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). Изд. 5-е, доп. и перероб. Москва, 1985. 351 с.
11. Енергозберігаючі технології вирощування багаторічних бобових трав на насіння / О. М. Якуц та ін. Лішня, 2001. 24 с.
12. Зятчина Г. П., Дробышева Л. В., Иванова А. А. Влияние штаммов клубеньковых бактерий Rhizobium trifolii на семенную продуктивность клевера ползучего. Адаптивне кормовиробництво. 2013. № 2. С. 39–43.
13. Квітко Г. П., Ткачук О. П., Гетман Н. Я. Багаторічні бобові трави – основа природної інтенсифікації кормовиробництва та поліпшення родючості ґрунту в Лісостепу України. Корми і кормовиробництво. 2012. Вип. 73. С. 113–117.
14. Кічігіна О. О. Ретроспективний аналіз посівних площ конюшини на території України. Збалансоване природокористування. 2013. № 4. С. 40–43.
15. Коник Г. С., Байструк-Глодан Л. З. Характеристика перспективного сорту конюшини повзучої Східничанка. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2012. Вип. 54 (ІІ). С. 50–53.
16. Мойсієнко В. В. Наукове обґрунтування шляхів підвищення кормової продуктивності та довголіття багаторічних травостоїв. Вісник ЖНАЕУ. 2011. № 1, т. 1. С. 35–57.
17. Моргун В. В., Коць С. Я. Біологічний азот у сучасному сільськогосподарському виробництві. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2018. Т. 14, № 3. С. 285–294.
18. Новоселова А. С. Селекция и семеноводство клевера. Москва, 1986. 199 с.
19. Перегрим О. Р. Оцінка продуктивності конюшини повзучої (Trifolium repens L.) в умовах Передкарпаття. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2014. Вип. 56 (1). С. 147–154.
20. Перегрим О. Р. Ріст, розвиток і продуктивність селекційних номерів конюшини повзучої в Передкарпатті. Вісник Львівського національного аграрного університету. Серія агрономія. 2018. № 22 (1). С. 181–188.
21. Петриченко В. Ф. Актуальні проблеми кормовиробництва в Україні. Вісник аграрної науки. 2010. № 10. С. 11–21.
22. Петриченко В. Ф., Гетман Н. Я. Фактори підвищення ефективності агрофітоценозів багаторічних бобових трав в умовах Лісостепу Правобережного. Корми і кормовиробництво. 2017. Вип. 84. С. 3–10.
23. Писковицкая Р. Г., Макаева А. М., Толмачева Е. В. Основные направления селекции клевера ползучего. Кормопроизводство. 2015. № 12. С. 35–38.
24. Роль бобовых культур в совершенствовании полевого травосеяния / Ю. К. Новоселов и др. Кормопроизводство. 2010. № 7. С. 19–22.
25. Рудник-Іващенко О. І. Значення сорту у реалізації продуктивного потенціалу культури. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2012. № 1 (15). С. 11–13.
26. Рудник-Іващенко О. І., Дудка Д. В. Результативність вітчизняної селекції через призму державного сортовипробування. Селекція і насінництво. 2013. Вип. 103. С. 85–87.
27. Собко М. Г., Собко О. М. Доцільність використання багаторічних бобових трав у стабілізації родючості ґрунту. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія агрономія і біологія. 2012. Вип. 2 (23). С. 154–157.
28. Собко М. Г., Собко Н. А., Собко О. М. Роль багаторічних бобових трав у підвищенні родючості ґрунту. Корми і кормовиробництво. 2012. Вип. 74. С. 53–57.
29. Сорт як фактор формування стійких агроценозів зернових культур / І. І. Мостов’як та ін. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2020. № 2. С. 110–118.
30. Спеціальна селекція польових культур / В. Д. Бугайов та ін. ; за ред. М. Я. Молоцького. Біла Церква, 2010. 368 с.
31. Ткачук О. П. Вплив бобових багаторічних трав на агроекологічний стан ґрунту. Збалансоване природо-користування. 2017. № 1. С. 127–130.
32. Харченко Ю. В., Кочерга В. Я. Результати експертного вивчення сортів багаторічних трав. Генетичні ресурси рослин. 2013. № 13. С. 67–74.
33. Цимбал С. Я., Кущук М. А. Роль багаторічних бобових трав у поліпшенні кормових угідь. Збірник наукових праць ННЦ «Інститут землеробства НААН». 2018. Вип. 1. С. 131–139.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 О. Р. ПЕРЕГРИМ, Л. З. БАЙСТРУК-ГЛОДАН, Р. Є. ІВАНЦІВ (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
