The results of preliminary and competitive variety testing of white clover in the conditions of Peredkarpattya
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2020-(68)-2-7Keywords:
white clover, breeding, breeding number, variety, feed productivity, seed productivity, variety testingAbstract
The production of complete and cheap forage requires growing of fodder crops, most productive, well adapted to local soil and climatic conditions. In the west Ukraine a leading place in field grass sowing is occupied by perennial legumes. Among all perennial legumes white clover deserves special attention. This grass is used mainly for creation of cultural pastures. For protein yield it significantly exceeds other fodder crops. Due to the ability to nitrogen fixation due to the presence of nodule bacteria on its roots, the agrophysical, agrochemical and biological properties of the soil are improved. Therefore, this pasture perennial legume is also the best predecessor for all other plants of crop rotation. Research has shown that in modern technologies production of crop products, including fodder production, the largest increase in yield is provided by plant variety. Therefore, the successful introduction of this crop in the production and expansion of clover sowing areas is possible only in the presence of highly productive, complete in terms of fodder, resistant to the main adverse environmental factors varieties.
The results of three-year studies of white clover in preliminary and competitive variety testing are presented in the article. Breeding work was carried out in the soil and climatic conditions of western region of Ukraine. The feed and seed productivity of testing breeding numbers of white clover in hay way of use and pasture way of use are shown. It was found that in preliminary variety testing during hayfield way of use the largest yield of green mass – 36.8 t/ha and dry matter – 5.70 t/ha had № 650. The largest seed productivity had № 490. This number provides seed yield 0,18 t/ha. During pasture way of use the largest yield of green mass – 41.5 t/ha and dry matter – 6.39 t/ha had № 651. In competitive variety testing of white clover, the best feed productivity and seed productivity had № 1076. It provided the yield of green mass as of 38.6 t/ha, dry matter ‒ 5.85 t/ha, seed yield – 0,18 t/ha during hayfield way of use and during pasture way of use 47.8 t/ha (the yield of green mass) and 7.19 t/ha (the yield of dry matter).
References
1. Агроекобіологічні основи створення та використання лучних фітоценозів / М. Т. Ярмолюк та ін. Львів, 2013. 304 с.
2. Бабич А. О. Кормові і білкові ресурси світу. Київ, 1995. 298 с.
3. Багаторічні трави ‒ важлива складова екологічного землеробства і кормовиробництва / Л. К. Антипова та ін. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2018. Вип. 4 (100). С. 35–42.
4. Бутенко А. О., Лапенко А. К. Продуктивність парних кормових бобово-злакових травосумішок. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія агрономія і біологія. 2014. Вип. 3 (27). С. 111–114.
5. Гальченко Н. М. Продуктивність багаторічних трав залежно від способу сівби та складу травосумішок в Південному Степу України. Зрошуване землеробство. 2017. Вип. 68. С. 87–90.
6. Гнатюк Т. О. Особливості впливу мікробіологічної активності ґрунту за різних систем удобрення на продуктивність конюшини. Агропромислове виробництво Полісся. 2018. Вип. 11. С. 131–134.
7. Горбкова Е. В. Клевер с древнейших времен и до наших дней. Научная мысль. 2016. № 2. С. 19–21.
8. Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні на 2020 рік (витяг станом на 05.10.2020 р.) / Міністерство аграрної політики та продовольства. Київ, 2020. 509 с.
9. Донець М. М. Насінництво з основами селекції. Київ, 2007. 337 с.
10. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). Изд. 5-е, доп. и перероб. Москва, 1985. 351 с.
11. Енергозберігаючі технології вирощування багаторічних бобових трав на насіння / О. М. Якуц та ін. Лішня, 2001. 24 с.
12. Зятчина Г. П., Дробышева Л. В., Иванова А. А. Влияние штаммов клубеньковых бактерий Rhizobium trifolii на семенную продуктивность клевера ползучего. Адаптивне кормовиробництво. 2013. № 2. С. 39–43.
13. Квітко Г. П., Ткачук О. П., Гетман Н. Я. Багаторічні бобові трави – основа природної інтенсифікації кормовиробництва та поліпшення родючості ґрунту в Лісостепу України. Корми і кормовиробництво. 2012. Вип. 73. С. 113–117.
14. Кічігіна О. О. Ретроспективний аналіз посівних площ конюшини на території України. Збалансоване природокористування. 2013. № 4. С. 40–43.
15. Коник Г. С., Байструк-Глодан Л. З. Характеристика перспективного сорту конюшини повзучої Східничанка. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2012. Вип. 54 (ІІ). С. 50–53.
16. Мойсієнко В. В. Наукове обґрунтування шляхів підвищення кормової продуктивності та довголіття багаторічних травостоїв. Вісник ЖНАЕУ. 2011. № 1, т. 1. С. 35–57.
17. Моргун В. В., Коць С. Я. Біологічний азот у сучасному сільськогосподарському виробництві. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2018. Т. 14, № 3. С. 285–294.
18. Новоселова А. С. Селекция и семеноводство клевера. Москва, 1986. 199 с.
19. Перегрим О. Р. Оцінка продуктивності конюшини повзучої (Trifolium repens L.) в умовах Передкарпаття. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2014. Вип. 56 (1). С. 147–154.
20. Перегрим О. Р. Ріст, розвиток і продуктивність селекційних номерів конюшини повзучої в Передкарпатті. Вісник Львівського національного аграрного університету. Серія агрономія. 2018. № 22 (1). С. 181–188.
21. Петриченко В. Ф. Актуальні проблеми кормовиробництва в Україні. Вісник аграрної науки. 2010. № 10. С. 11–21.
22. Петриченко В. Ф., Гетман Н. Я. Фактори підвищення ефективності агрофітоценозів багаторічних бобових трав в умовах Лісостепу Правобережного. Корми і кормовиробництво. 2017. Вип. 84. С. 3–10.
23. Писковицкая Р. Г., Макаева А. М., Толмачева Е. В. Основные направления селекции клевера ползучего. Кормопроизводство. 2015. № 12. С. 35–38.
24. Роль бобовых культур в совершенствовании полевого травосеяния / Ю. К. Новоселов и др. Кормопроизводство. 2010. № 7. С. 19–22.
25. Рудник-Іващенко О. І. Значення сорту у реалізації продуктивного потенціалу культури. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2012. № 1 (15). С. 11–13.
26. Рудник-Іващенко О. І., Дудка Д. В. Результативність вітчизняної селекції через призму державного сортовипробування. Селекція і насінництво. 2013. Вип. 103. С. 85–87.
27. Собко М. Г., Собко О. М. Доцільність використання багаторічних бобових трав у стабілізації родючості ґрунту. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія агрономія і біологія. 2012. Вип. 2 (23). С. 154–157.
28. Собко М. Г., Собко Н. А., Собко О. М. Роль багаторічних бобових трав у підвищенні родючості ґрунту. Корми і кормовиробництво. 2012. Вип. 74. С. 53–57.
29. Сорт як фактор формування стійких агроценозів зернових культур / І. І. Мостов’як та ін. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2020. № 2. С. 110–118.
30. Спеціальна селекція польових культур / В. Д. Бугайов та ін. ; за ред. М. Я. Молоцького. Біла Церква, 2010. 368 с.
31. Ткачук О. П. Вплив бобових багаторічних трав на агроекологічний стан ґрунту. Збалансоване природо-користування. 2017. № 1. С. 127–130.
32. Харченко Ю. В., Кочерга В. Я. Результати експертного вивчення сортів багаторічних трав. Генетичні ресурси рослин. 2013. № 13. С. 67–74.
33. Цимбал С. Я., Кущук М. А. Роль багаторічних бобових трав у поліпшенні кормових угідь. Збірник наукових праць ННЦ «Інститут землеробства НААН». 2018. Вип. 1. С. 131–139.
Downloads
Published
Issue
Section
License
Copyright (c) 2020 О. Р. ПЕРЕГРИМ, Л. З. БАЙСТРУК-ГЛОДАН, Р. Є. ІВАНЦІВ (Автор)
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
