Оцінка зразків тимофіївки лучної за параметрами екологічної пластичності та стабільності в умовах Передкарпаття
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2024-(75)-2-11Ключові слова:
тимофіївка лучна, зелена маса, зразок, пластичність, стабільність, гомеостатичність, селекційна цінність, стресостійкість, генетична гнучкістьАнотація
Викладено результати оцінки врожаю зеленої маси тимофіївки лучної за показниками екологічної пластичності та стабільності. Експериментальну роботу виконували на полях селекційної сівозміни Передкарпатського відділу наукових досліджень Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН протягом 2021–2023 рр. Об’єктом вивчення були 19 зразків тимофіївки лучної в контрольному розсаднику. Визначено показники пластичності, стабільності, стресостійкості, генетичної гнучкості, селекційної цінності, гомеостатичності. Виділено перспективний матеріал для подальшого використання його в селекційному процесі. Встановлено, що найбільш сприятливі умови для формування врожаю зеленої маси тимофіївки лучної склалися в 2023 р., а найменш сприятливі ‒
2022 р. У середньому за три роки вивчення врожайність зеленої маси досліджуваних зразків тимофіївки лучної за сінокісного способу використання становила від 25,7 до 41,0 т/га. Майже всі зразки характеризувалися високою пластичністю з коефіцієнтом регресії (bi) від 1,04 до 1,91, але найвищим він був у зразків № 1611 і № 1015. Низьку варіансу її стабільності мали зразки № 1604
(Si2 = 0,88) і № 1013 (Si2 = 0,98). Стабільністю прояву ознаки «врожайність зеленої маси» характеризувався № 1013 (bi = 0,62,
Si2 = 0,98). Найбільш стабільними за зміни умов вирощування були два зразки, про що свідчить найменший коефіцієнт варіації і висока гомеостатичність. Це № 1610 (V = 2,5 %, Hom = 883,5) і
№ 1013 (V = 3,0 %, Hom = 651,9). Найвищу стійкість до стресу мали № 1610 (-1,7 т/га) і № 1013 (-1,5 т/га). Показник генетичної гнучкості виявився найбільшим у № 2087 (40,65 т/га) та в № 1615 (40,90 т/га). Селекційна цінність генотипу найвищою була в
№ 2087, № 1610, № 1615.
Посилання
1. Агроекобіологічні основи створення та використання лучних фітоценозів / М. Т. Ярмолюк та ін. Львів, 2013. 304 с.
2. Адаптивна здатність – важлива ознака у селекції рослин / А. В. Тищенко та ін. Зрошуване землеробство. 2021. Вип. 75. С. 101–109. https://doi.org/10.32848/0135-2369.2021.75.19.
3. Адаптивність та селекційна цінність сортів сої за вирощування в різних ґрунтово-кліматичних умовах України / Л. Г. Білявська та ін. Сільське господарство та лісівництво. 2021. № 22. С. 96–107. https://doi.org/10.37128/2707-5826-2021-3-8.
4. Байструк-Глодан Л. З., Жапалеу Г. З. Екологічна пластичність та варіанса стабільності сортозразків конюшини лучної в умовах Передкарпаття. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2016. Вип. 59. С. 3–8.
5. Барвінченко С. В. Оцінка сортозразків бобів кормових за параметрами екологічної пластичності та стабільності. Корми і кормовиробництво. 2017. Вип. 84. С. 39–43.
6. Бєлєніхіна А. В., Костромітін В. М. Сортовивчення проса посівного за агроекологічною стабільністю і пластичністю. Селекція і насінництво. 2014. Вип. 106. С. 141–147.
7. Гопцій В. О., Криворученко Р. В. Адаптивні властивості та селекційна цінність колекційних генотипів пшениці м’якої озимої за ознаками продуктивності колосу. Зернові культури. 2020. Т. 4, № 2. С. 230–242. https://doi.org/10.31867/2523-4544/0130.
8. Губа І. І., Стариченко В. М. Екологічна пластичність та стабільність колекційних зразків жита озимого за продуктивністю. Збірник наукових праць ННЦ «Інститут землеробства НААН». 2018. Вип. 2. С. 111–119.
9. Дзюбецький Б. В., Черчель В. Ю. Конспект лекцій з дисципліни «Адаптивна селекція сільськогосподарських рослин» для підготовки докторів філософії спеціальності 201 «Агрономія». Дніпро, 2019. 100 с.
10. Екологічна пластичність нових сортів озимої пшениці за різних ґрунтово-кліматичних умов / Л. І. Улич та ін. Збірник наукових праць Уманського національного університету садівництва. 2014. Вип. 85. С. 73–78.
11. Каталог джерел та донорів цінних ознак вихідного матеріалу грястиці збірної, тимофіївки лучної / М. М. Хом’як та ін. Оброшине, 2022. 65 с.
12. Кореляційні зв’язки між продуктивністю та параметрами екологічної адаптивності у зразків вівса / А. Я. Марухняк та ін. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2014. Вип. 56 (1). С. 123–135.
13. Мазур В. А., Браніцький Ю. Ю., Мазур О. В. Селекційна цінність та адаптивність сортів квасолі звичайної в умовах Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції. Сільське господарство та лісівництво. 2020. № 19. С. 5–14. https://doi.org/10.37128/2707-5826-2020-4-1.
14. Маренюк О. Б. Пластичність та стабільність кількісних ознак колекційних зразків ячменю ярого в умовах підвищеної кислотності ґрунтів. Селекція і насінництво. 2014. Вип. 106. С. 77–82.
15. Марухняк А. Я., Пущак В. І., Марухняк Г. І. Оцінка адаптивної здатності селекційних генотипів вівса за масою 1000 зерен. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2019. Вип. 66. С. 130–144.
16. Мельник А. В., Романько Ю. О., Романько А. Ю. Адаптивний потенціал та стресостійкість сучасних сортів сої. Таврійський науковий вісник. Серія: Сільськогосподарські науки. 2020. № 113 (4). С. 85–91. https://doi.org/10.32851/2226-0099.2020.113.12.
17. Особливості прояву адаптивних ознак у популяцій люцерни за кормового використання / Р. А. Вожегова та ін. Аграрні інновації. 2022. № 14. С. 135–144. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.14.20.
18. Оцінка екологічної пластичності і стабільності перспективного селекційного матеріалу горошку посівного (ярого) / М. Г. Барилко та ін. Корми і кормовиробництво. 2020. Вип. 89. С. 66–73. https://doi.org/10.31073/kormovyrobnytstvo202089-06.
19. Оцінка сортів ячменю озимого за адаптивністю до умов навколишнього середовища в конкурсному та екологічному сортовипробуванні / М. І. Терлецька та ін. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2021. Вип. 69 (2). С. 123–136. https://doi.org/10.32636/01308521.2021-(69)-2-8.
20. Оцінка урожайності та адаптивних характеристик генофонду гречки / О. В. Тригуб та ін. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2021. № 3. С. 27–36. https://doi.org/10.31210/visnyk2021.03.03.
21. Петриченко В. Ф., Векленко Ю. А., Корнійчук О. В. Наукові основи інтенсифікації виробництва кормів на луках і пасовищах України. Корми і кормовиробництво. 2020. Вип. 89. С. 10–22. https://doi.org/10.31073/kormovyrobnytstvo202089-01.
22. Пластичність і стабільність кількісних ознак продуктивності голозерних зразків вівса / А. Я. Марухняк та ін. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2017. Вип. 61. С. 80–90.
23. Рибальченко А. М. Пластичність та стабільність господарських ознак колекційних зразків сої. Зрошуване землеробство. 2021. Вип. 76. С. 69–74. https://doi.org/10.32848/0135-2369.2021.76.13.
24. Рудник-Іващенко О. І. Значення сорту у реалізації продуктивного потенціалу культури. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2012. № 1 (15). С. 11–13.
25. Удосконалена методологія оцінки селекційного матеріалу грястиці збірної, райграсу високого, костриці очеретяної, тимофіївки лучної: метод. рек. / М. М. Хом’як та ін. Оброшине, 2020. 96 с.
26. Урожайність та гомеостатичність колекційних зразків пшениці ярої / О. А. Демидов та ін. Вісник аграрної науки. 2019. № 9 (798). С. 47–51. https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201909-07.
27. Хом’як М. М. Прояв стабільності та пластичності сортозразків грястиці збірної (Dactylis glomerata L.) в умовах Передкарпаття. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2019. Вип. 65. С. 133–144. https://doi.org/10.32636/01308521.2019-(65)-2.
28. Цицюра Т. В., Темченко І. В., Барвінченко С. В. Оцінка пластичності та стабільності показників якості насіння сортів сої різного еколого-географічного походження. Корми і кормовиробництво. 2021. Вип. 92. С. 104–115. https://doi.org/10.31073/kormovyrobnytstvo202192-10.
29. Штакал М. І., Штакал В. М. Теоретичні основи лучного кормовиробництва на осушених торфовищах / за ред. М. І. Штакала. Вінниця, 2020. 184 с.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Ольга ПЕРЕГРИМ, Григорій КОНИК (Автор)

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.




