Assessment of samples of Phléum praténse L. by the parameters of ecological plasticity and stability in the conditions of Precarpathia
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2024-(75)-2-11Keywords:
Phléum praténse L, green mass, sample, plasticity, stability, homeostaticity, selection value, stress resistance, genetic flexibilityAbstract
The results of the assessment of the yield of green mass of Phléum praténse L according to indicators of ecological plasticity and stability are presented. The study was conducted in the Precarpathian department of scientific research of the Institute of agriculture of the Carpathian region of NAAS during 2021 – 2023. The object of the study were 19 samples of Phléum praténse L of the control nursery. The parameters of plasticity, stability, stress resistance, genetic flexibility, selection value and homeostaticity were determined. The most favorable conditions for the formation of green mass occurred in 2023, and the least favorable in 2022. On average, over the three years of study, the yield of green mass under hay way of use was 25.7 ̶ 41.0 t/ha. Almost all samples were characterized by high plasticity with a regression coefficient (bi) 1.04 ̶ 1.91, but it was the highest in the sample No. 1611 and No. 1015. Samples No. 1604 (Si2 = 0.88) and No. 1013 (Si2 = 0.98) had a low variance of its stability. No. 1013 was characterized by the stability of the green mass yield (bi = 0.62, Si2 = 0.98). Samples No. 1610 (V = 2.5 %, Hom = 883.5) and No. 1013 (V = 3.0 %, Hom = 651.9) were the most stable to changes in growing conditions as is evidenced by the lowest coefficient of variation and high homeostaticity. No. 1610 (-1.7 t/hа) and No. 1013 (-1.5 t/hа) had the highest resistance to stress. No. 2087 (40.65 t/hа) and No. 1615 (40.90 t/hа) had the highest genetic flexibility. The selection value was the highest in No. 2087, No. 1610, No. 1615.
References
1. Агроекобіологічні основи створення та використання лучних фітоценозів / М. Т. Ярмолюк та ін. Львів, 2013. 304 с.
2. Адаптивна здатність – важлива ознака у селекції рослин / А. В. Тищенко та ін. Зрошуване землеробство. 2021. Вип. 75. С. 101–109. https://doi.org/10.32848/0135-2369.2021.75.19.
3. Адаптивність та селекційна цінність сортів сої за вирощування в різних ґрунтово-кліматичних умовах України / Л. Г. Білявська та ін. Сільське господарство та лісівництво. 2021. № 22. С. 96–107. https://doi.org/10.37128/2707-5826-2021-3-8.
4. Байструк-Глодан Л. З., Жапалеу Г. З. Екологічна пластичність та варіанса стабільності сортозразків конюшини лучної в умовах Передкарпаття. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2016. Вип. 59. С. 3–8.
5. Барвінченко С. В. Оцінка сортозразків бобів кормових за параметрами екологічної пластичності та стабільності. Корми і кормовиробництво. 2017. Вип. 84. С. 39–43.
6. Бєлєніхіна А. В., Костромітін В. М. Сортовивчення проса посівного за агроекологічною стабільністю і пластичністю. Селекція і насінництво. 2014. Вип. 106. С. 141–147.
7. Гопцій В. О., Криворученко Р. В. Адаптивні властивості та селекційна цінність колекційних генотипів пшениці м’якої озимої за ознаками продуктивності колосу. Зернові культури. 2020. Т. 4, № 2. С. 230–242. https://doi.org/10.31867/2523-4544/0130.
8. Губа І. І., Стариченко В. М. Екологічна пластичність та стабільність колекційних зразків жита озимого за продуктивністю. Збірник наукових праць ННЦ «Інститут землеробства НААН». 2018. Вип. 2. С. 111–119.
9. Дзюбецький Б. В., Черчель В. Ю. Конспект лекцій з дисципліни «Адаптивна селекція сільськогосподарських рослин» для підготовки докторів філософії спеціальності 201 «Агрономія». Дніпро, 2019. 100 с.
10. Екологічна пластичність нових сортів озимої пшениці за різних ґрунтово-кліматичних умов / Л. І. Улич та ін. Збірник наукових праць Уманського національного університету садівництва. 2014. Вип. 85. С. 73–78.
11. Каталог джерел та донорів цінних ознак вихідного матеріалу грястиці збірної, тимофіївки лучної / М. М. Хом’як та ін. Оброшине, 2022. 65 с.
12. Кореляційні зв’язки між продуктивністю та параметрами екологічної адаптивності у зразків вівса / А. Я. Марухняк та ін. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2014. Вип. 56 (1). С. 123–135.
13. Мазур В. А., Браніцький Ю. Ю., Мазур О. В. Селекційна цінність та адаптивність сортів квасолі звичайної в умовах Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції. Сільське господарство та лісівництво. 2020. № 19. С. 5–14. https://doi.org/10.37128/2707-5826-2020-4-1.
14. Маренюк О. Б. Пластичність та стабільність кількісних ознак колекційних зразків ячменю ярого в умовах підвищеної кислотності ґрунтів. Селекція і насінництво. 2014. Вип. 106. С. 77–82.
15. Марухняк А. Я., Пущак В. І., Марухняк Г. І. Оцінка адаптивної здатності селекційних генотипів вівса за масою 1000 зерен. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2019. Вип. 66. С. 130–144.
16. Мельник А. В., Романько Ю. О., Романько А. Ю. Адаптивний потенціал та стресостійкість сучасних сортів сої. Таврійський науковий вісник. Серія: Сільськогосподарські науки. 2020. № 113 (4). С. 85–91. https://doi.org/10.32851/2226-0099.2020.113.12.
17. Особливості прояву адаптивних ознак у популяцій люцерни за кормового використання / Р. А. Вожегова та ін. Аграрні інновації. 2022. № 14. С. 135–144. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.14.20.
18. Оцінка екологічної пластичності і стабільності перспективного селекційного матеріалу горошку посівного (ярого) / М. Г. Барилко та ін. Корми і кормовиробництво. 2020. Вип. 89. С. 66–73. https://doi.org/10.31073/kormovyrobnytstvo202089-06.
19. Оцінка сортів ячменю озимого за адаптивністю до умов навколишнього середовища в конкурсному та екологічному сортовипробуванні / М. І. Терлецька та ін. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2021. Вип. 69 (2). С. 123–136. https://doi.org/10.32636/01308521.2021-(69)-2-8.
20. Оцінка урожайності та адаптивних характеристик генофонду гречки / О. В. Тригуб та ін. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2021. № 3. С. 27–36. https://doi.org/10.31210/visnyk2021.03.03.
21. Петриченко В. Ф., Векленко Ю. А., Корнійчук О. В. Наукові основи інтенсифікації виробництва кормів на луках і пасовищах України. Корми і кормовиробництво. 2020. Вип. 89. С. 10–22. https://doi.org/10.31073/kormovyrobnytstvo202089-01.
22. Пластичність і стабільність кількісних ознак продуктивності голозерних зразків вівса / А. Я. Марухняк та ін. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2017. Вип. 61. С. 80–90.
23. Рибальченко А. М. Пластичність та стабільність господарських ознак колекційних зразків сої. Зрошуване землеробство. 2021. Вип. 76. С. 69–74. https://doi.org/10.32848/0135-2369.2021.76.13.
24. Рудник-Іващенко О. І. Значення сорту у реалізації продуктивного потенціалу культури. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2012. № 1 (15). С. 11–13.
25. Удосконалена методологія оцінки селекційного матеріалу грястиці збірної, райграсу високого, костриці очеретяної, тимофіївки лучної: метод. рек. / М. М. Хом’як та ін. Оброшине, 2020. 96 с.
26. Урожайність та гомеостатичність колекційних зразків пшениці ярої / О. А. Демидов та ін. Вісник аграрної науки. 2019. № 9 (798). С. 47–51. https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201909-07.
27. Хом’як М. М. Прояв стабільності та пластичності сортозразків грястиці збірної (Dactylis glomerata L.) в умовах Передкарпаття. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2019. Вип. 65. С. 133–144. https://doi.org/10.32636/01308521.2019-(65)-2.
28. Цицюра Т. В., Темченко І. В., Барвінченко С. В. Оцінка пластичності та стабільності показників якості насіння сортів сої різного еколого-географічного походження. Корми і кормовиробництво. 2021. Вип. 92. С. 104–115. https://doi.org/10.31073/kormovyrobnytstvo202192-10.
29. Штакал М. І., Штакал В. М. Теоретичні основи лучного кормовиробництва на осушених торфовищах / за ред. М. І. Штакала. Вінниця, 2020. 184 с.
Downloads
Published
Issue
Section
License
Copyright (c) 2024 Ольга ПЕРЕГРИМ, Григорій КОНИК (Автор)
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
