Продуктивність гібридів кукурудзи залежно від різних норм внесення мінеральних добрив у Західному Лісостепу України
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2020-(68)-1-4Ключові слова:
кукурудза, гібрид, ФАО, погодні фактори, урожайність зеленої маси, зерна, маса 1000 зеренАнотація
У світовому рослинництві кукурудза посідає третє місце після пшениці й рису і використовується для технічних цілей – 15–20%, на корм худобі – 60–65%. Вона економічно вигідна на аграрному ринку, для України – це експортно орієнтована культура, попит на яку на внутрішньому ринку становить приблизно третину її загального виробництва, тому її більше реалізують на зовнішньому. Ефективне використання генетичних можливостей нових гібридів дає змогу підвищити продуктивність і є головним резервом збільшення валових зборів кукурудзи. Правильний добір гібридів різних груп стиглості з високим потенціалом врожайності та підвищеною адаптивністю до несприятливих абіотичних факторів певної зони вирощування – дуже важливе завдання як для селекції, так і для насінництва культури.
За останні роки спостерігається помітне зростання кількості гібридів кукурудзи в Державному реєстрі сортів рослин України, які вирізняються за тривалістю вегетаційного періоду, висотою рослин, стійкістю до загущення, хвороб, посухи, реакцією на зміни рівня живлення рослин, водного режиму та ін.
У статті представлено результати досліджень з особливостей формування структури рослин гібридів кукурудзи різних груп стиглості. Науково обґрунтовано, що продуктивність гібридів забезпечується їх біологічними властивостями позитивно реагувати на погодні фактори, які складаються, та на рівень мінерального живлення рослин.
У погодних умовах 2019, 2020 рр. на сірих лісових поверхнево оглеєних ґрунтах Західного Лісостепу урожайність зеленої маси гібридів кукурудзи варіювала від 42,4–44,0 т/га (контроль – без добрив), до 54,8–58,9 т/га – за норми внесення N120P60K60 і 61,1–71,5 т/га – за N150P90K90.
Найвищу урожайність зерна (7,49–7,83 т/га) забезпечили гібриди кукурудзи на фоні мінерального живлення N150P90K90. Залежно від групи стиглості й норми висіву насіння різниця між гібридами та контролем становила 3,14 т/га (ранньостиглі) і 3,25 т/га (середньоранні).
За норми внесення мінеральних добрив N150P90K90 гібриди ранньостиглої групи сформували масу 1000 насінин вищу на 5,7% порівняно з середньоранньою. Стабільно високою за усіх рівнів живлення вона була в гібридів ранньостиглої групи ДН Меотида (259, 274, 286 г) та середньоранньої Оржиця 237 МВ (269, 312, 322 г).
Посилання
1. Агафонов Н. С. Тороп Е. А., Тороп А. А. К методике изучения структуры урожая. Селекция и семеноводство. 2005. № 4. С. 7–12.
2. Асанішвілі Н. М., Корсун С. Г., Шляхтурова С. П. Якість зерна кукурудзи залежно від технології вирощування в північній частині Лісостепу. Землеробство. 2014. Вип. 1/2. С. 63–66.
3. Багатченко В. В. Вихід високоякісного насіння кукурудзи в залежності від густоти стояння рослин. Наук. вісник Нац. ун-ту біоресурсів і природокористування України. 2018. Вип. 294. С. 103–109.
4. Бикін А., Тарасенко О. Фізичні властивості темно-сірого опідзоленого ґрунту і динаміка росту рослин кукурудзи за прямої сівби. Вісник Львівського нац. аграрного ун-ту. Сер.: Агрономія. 2014. № 18. С. 47–52.
5. Влащук А. Н., Прищепо Н. Н., Колпакова А. С. Влияние приемов агротехники на урожайность гибридов кукурузы различных групп спелости. Вестник Белорус. гос. с.-х. акад. 2017. Вып. 4. С. 105–108.
6. Вожегова Р. А., Влащук А. М., Дробіт О. С. Продуктивність і економічна ефективність вирощування гібридів кукурудзи різних груп стиглості. Вісник аграрної науки. 2018. Вип. 7. С. 18–26.
7. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). 5-е изд., доп. и перераб. Москва : Агропромиздат, 1985. 351 с.
8. Досягнення та перспективи селекції кукурудзи для умов зрошення / Ю. О. Лавриненко та ін. Вісник аграрної науки. 2014. № 9. С. 72–76.
9. Єрмакова Л. М., Крестьянінов Є. В. Урожайність кукурудзи залежно від удобрення та гібриду на темно-сірих опідзолених ґрунтах. Вісник Полтав. держ. аграрної акад. 2016. № 4. С. 63–65.
10. Кваліфікаційна експертиза з визначення показників придатності до поширення сортів / гібридів кукурудзи. Методика проведення експертизи сортів рослин групи зернових, круп’яних та зернобобових на придатність до поширення в Україні / Міністерство аграрної політики та продовольства України ; Український інститут експертизи сортів рослин. [Б. м.], 2016. С. 14–17.
11. Кукурудза на зрошуваних землях Півдня України / Ю. О. Лавриненко та ін. Херсон : Айлант, 2011. 468 с.
12. Лавриненко Ю. О., Коковіхін С. В., Писаренко П. В. Оцінка статистичних зв’язків продуктивності різних за групами ФАО гібридів кукурудзи з теплоенергетичними показниками в умовах зрошення. Таврійський наук. вісник. 2009. Вип. 65. С. 7–18.
13. Лиховид П. В. Ефективність використання мінеральних добрив кукурудзою цукровою залежно від агротехніки її вирощування при зрошенні. Таврійський наук. вісник. 2016. Вип. 95. С. 62–66.
14. Мазур В. А., Шевченко М. В. Кукурудза – стан та перспективи виробництва в Україні. Економіка, наука, освіта: інтеграція та синергія : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Братислава, 18–21 січ. 2016 р.). Київ, 2016. Т. 3. С. 104–105.
15. Мазур В. А., Шевченко Н. В. Вплив технологічних прийомів вирощування на формування якісних показників зерна. Сільське господарство та лісівництво. 2017. Вип. 6. Т. 1. С. 7–13.
16. Мазур В. А., Шевченко Н. В. Формування площі листкової поверхні рослин гібридів кукурудзи залежно від технологічних прийомів вирощування. Біоресурси і природокористування. 2018. Т. 10. № 1/2. С. 108–114.
17. Методика определения экономической эффективности исследований в сельском хозяйстве, результатов научно-исследовательских и опытно-конструкторских работ, новой техники, изобретений и рационализаторских предложений / Г. В. Лоза и др. Москва : Колос, 1980. 112 с.
18. Надь Я. Кукурудза. Вінниця : ФОП Корзун Д. Ю., 2012. 580 с.
19. Пащенко Ю. М., Борисов В. М., Шишкін О. Ю. Адаптивні і ресурсозбережні технології вирощування гібридів кукурудзи. Дніпропетровськ : АРТ-ПРЕС, 2009. 224 с.
20. Петриченко В. Ф., Томащук О. В. Особливості формування показників якості зерна кукурудзи за різних технологій вирощування в умовах Лісостепу Правобережного. Науковий вісник НУБіП України. Сер.: Агрономія. 2019. № 1. Т. 10. С. 29–37.
21. Рудавська Н. М., Глива В. В. Формування продуктивності гібридів кукурудзи в умовах Лісостепу Західного. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2018. Вип. 64. С. 120–132.
22. Рудавська Н. М., Гук Р. М. Вплив удобрення на формування врожаю гібридів кукурудзи. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2017. Вип. 61. С. 123–134.
23. Румбах М. Ю. Оптимізація елементів технології вирощування гібридів кукурудзи в умовах північної підзони Степу України. Бюлетень Ін-ту зерн. господарства. 2009. № 36. С. 128–131.
24. Серіков В. О. Селекція нових гібридів кукурудзи та особливості їх насінництва в степовій зоні України. Таврійський наук. вісник. 2008. Вип. 60. С. 31–37.
25. Сидоренко С. Е., Толорая Т. Р., Ломовской Д. В. Азотные удобрения в повышении урожайности початков сахарной кукурузы на фоне мульчирования междурядий соломой. Научный журнал КубГАУ. 2015. № 108 (04). С. 179–189.
26. Скоростиглі гібриди як фактор енерго- і ресурсозбереження у виробництві зерна кукурудзи / Б. В. Дзюбецький та ін. Таврійський наук. вісник. 2007. Вип. 53. С. 27–36.
27. Створення нових гібридів кукурудзи для умов зрошуваного землеробства / Ю. О. Лавриненко та ін. Зрошуване землеробство. 2014. Вип. 62. С. 79–81.
28. Стратегічні напрями розвитку сільського господарства України на період до 2020 року / за ред. Ю. О. Лупенка, В. Я. Месель-Веселяка. Київ : ННЦ «ІАЕ», 2012. 182 с.
29. Фатеєв А. І., Мартиненко В. М., Собко М. Г. Продуктивність культур сівозміни і винос елементів живлення за різних систем удобрення та обробітку. Вісник аграрної науки. 2016. № 3. С. 11–15.
30. Формування врожаю нових гібридів кукурудзи різних груп стиглості залежно від елементів технології в умовах степової зони України на зрошенні / А. М. Влащук та ін. Зрошуване землеробство. 2016. Вип. 65. С. 69–73.
31. Циков В. С., Дудка М. І., Шевченко О. М. Ефективність позакореневого підживлення кукурудзи мікроелементними препаратами сумісно з азотним мінеральним добривом. Бюлетень Ін-ту сільського господарства степової зони НААН України. 2016. № 11. С. 23–27.
32. Циков В. С. Кукуруза: технология, гибриды, семена. Днепропетровск : Зоря, 2003. 296 с.
33. Шевченко Н. В. Тривалість міжфазних періодів рослин гібридів кукурудзи залежно від обробки та позакореневих підживлень. Збалансоване природокористування. 2018. Вип. 1. С. 73–76.
34. Якунін О. П., Котченко М. В. Зернова продуктивність гібридів кукурудзи залежно від умов вирощування. Вісник Дніпропетров. ДАУ. 2007. № 2. С. 13–16.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 О. П. ВОЛОЩУК, О. Ф. СТАСІВ, В. В. ГЛИВА, Г. С. ГЕРЕШКО, М. О. ПАЩАК (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
