Productivity of maize hybrids in the western Forest-Steppe of Ukraine depending from different norms of mineral fertilizer application
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2020-(68)-1-4Keywords:
maize, hybrid, FAO, weather factors, yield of green mass, grain, weight of 1000 grainsAbstract
In the world crop production, corn takes third place after wheat and rice, where about 15–20% of grain is used for technical purposes, for livestock feeding – 60–65%. It is the most profitable in the agricultural market, for Ukraine it is an export-oriented culture, the demand of which in the domestic market is about one third of its total production, and is more sold on the external market. The effective use of the genetic capabilities of new hybrids can increase productivity and is the main reserve for increasing gross harvests of corn. The correct selection of hybrids of different ripeness groups with a high yield potential and increased adaptability to the unfavorable abiotic factors of a particular growing zone is a very important task for both breeding and seed production.
In recent years, there has been a noticeable increase in the number of corn hybrids in the State Register of Plant Varieties of Ukraine, which differ in the length of the growing season, plant height, resistance to thickening, disease, drought, reaction to changes in plant nutrition, water regime, etc.
The article presents the results of studies on the features of the formation of the structure of plants of maize hybrids of various ripeness groups. It is scientifically substantiated that the performance of hybrids is ensured by their biological properties to respond positively to weather factors that comprise the level of mineral nutrition of plants.
In weather conditions 2019, 2020 on gray forest superficially gleyed soils of the western Forest-Steppe, the yield of green mass of maize hybrids varied from 42,4–44,0 t/ha (control - without fertilizers), to 54,8–58.9 t/ha - at an application rate of N120P60K60 and 61,1–71.5 t/ha - by N150P90K90.
The highest grain yield (7,49–7,83 t/ha) was provided by maize hybrids against the background of mineral nutrition N120P60K60. Depending on the ripeness group and the seeding rate, the difference between the hybrids was 3,14 (early maturing) and 3,25 (mid-early) t/ha to the control.
At the rate of application of mineral fertilizers N150P90K90, the hybrids of the early maturing group formed a weight of 1000 seeds higher by 5,7% compared to the middle one. It was consistently high at all levels of nutrition in hybrids of the early maturing group DN Meotyda (259, 274, 286 g); in the mid-early - Orzhytsya 237 MV (269, 312, 322 g).
References
1. Агафонов Н. С. Тороп Е. А., Тороп А. А. К методике изучения структуры урожая. Селекция и семеноводство. 2005. № 4. С. 7–12.
2. Асанішвілі Н. М., Корсун С. Г., Шляхтурова С. П. Якість зерна кукурудзи залежно від технології вирощування в північній частині Лісостепу. Землеробство. 2014. Вип. 1/2. С. 63–66.
3. Багатченко В. В. Вихід високоякісного насіння кукурудзи в залежності від густоти стояння рослин. Наук. вісник Нац. ун-ту біоресурсів і природокористування України. 2018. Вип. 294. С. 103–109.
4. Бикін А., Тарасенко О. Фізичні властивості темно-сірого опідзоленого ґрунту і динаміка росту рослин кукурудзи за прямої сівби. Вісник Львівського нац. аграрного ун-ту. Сер.: Агрономія. 2014. № 18. С. 47–52.
5. Влащук А. Н., Прищепо Н. Н., Колпакова А. С. Влияние приемов агротехники на урожайность гибридов кукурузы различных групп спелости. Вестник Белорус. гос. с.-х. акад. 2017. Вып. 4. С. 105–108.
6. Вожегова Р. А., Влащук А. М., Дробіт О. С. Продуктивність і економічна ефективність вирощування гібридів кукурудзи різних груп стиглості. Вісник аграрної науки. 2018. Вип. 7. С. 18–26.
7. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). 5-е изд., доп. и перераб. Москва : Агропромиздат, 1985. 351 с.
8. Досягнення та перспективи селекції кукурудзи для умов зрошення / Ю. О. Лавриненко та ін. Вісник аграрної науки. 2014. № 9. С. 72–76.
9. Єрмакова Л. М., Крестьянінов Є. В. Урожайність кукурудзи залежно від удобрення та гібриду на темно-сірих опідзолених ґрунтах. Вісник Полтав. держ. аграрної акад. 2016. № 4. С. 63–65.
10. Кваліфікаційна експертиза з визначення показників придатності до поширення сортів / гібридів кукурудзи. Методика проведення експертизи сортів рослин групи зернових, круп’яних та зернобобових на придатність до поширення в Україні / Міністерство аграрної політики та продовольства України ; Український інститут експертизи сортів рослин. [Б. м.], 2016. С. 14–17.
11. Кукурудза на зрошуваних землях Півдня України / Ю. О. Лавриненко та ін. Херсон : Айлант, 2011. 468 с.
12. Лавриненко Ю. О., Коковіхін С. В., Писаренко П. В. Оцінка статистичних зв’язків продуктивності різних за групами ФАО гібридів кукурудзи з теплоенергетичними показниками в умовах зрошення. Таврійський наук. вісник. 2009. Вип. 65. С. 7–18.
13. Лиховид П. В. Ефективність використання мінеральних добрив кукурудзою цукровою залежно від агротехніки її вирощування при зрошенні. Таврійський наук. вісник. 2016. Вип. 95. С. 62–66.
14. Мазур В. А., Шевченко М. В. Кукурудза – стан та перспективи виробництва в Україні. Економіка, наука, освіта: інтеграція та синергія : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Братислава, 18–21 січ. 2016 р.). Київ, 2016. Т. 3. С. 104–105.
15. Мазур В. А., Шевченко Н. В. Вплив технологічних прийомів вирощування на формування якісних показників зерна. Сільське господарство та лісівництво. 2017. Вип. 6. Т. 1. С. 7–13.
16. Мазур В. А., Шевченко Н. В. Формування площі листкової поверхні рослин гібридів кукурудзи залежно від технологічних прийомів вирощування. Біоресурси і природокористування. 2018. Т. 10. № 1/2. С. 108–114.
17. Методика определения экономической эффективности исследований в сельском хозяйстве, результатов научно-исследовательских и опытно-конструкторских работ, новой техники, изобретений и рационализаторских предложений / Г. В. Лоза и др. Москва : Колос, 1980. 112 с.
18. Надь Я. Кукурудза. Вінниця : ФОП Корзун Д. Ю., 2012. 580 с.
19. Пащенко Ю. М., Борисов В. М., Шишкін О. Ю. Адаптивні і ресурсозбережні технології вирощування гібридів кукурудзи. Дніпропетровськ : АРТ-ПРЕС, 2009. 224 с.
20. Петриченко В. Ф., Томащук О. В. Особливості формування показників якості зерна кукурудзи за різних технологій вирощування в умовах Лісостепу Правобережного. Науковий вісник НУБіП України. Сер.: Агрономія. 2019. № 1. Т. 10. С. 29–37.
21. Рудавська Н. М., Глива В. В. Формування продуктивності гібридів кукурудзи в умовах Лісостепу Західного. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2018. Вип. 64. С. 120–132.
22. Рудавська Н. М., Гук Р. М. Вплив удобрення на формування врожаю гібридів кукурудзи. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2017. Вип. 61. С. 123–134.
23. Румбах М. Ю. Оптимізація елементів технології вирощування гібридів кукурудзи в умовах північної підзони Степу України. Бюлетень Ін-ту зерн. господарства. 2009. № 36. С. 128–131.
24. Серіков В. О. Селекція нових гібридів кукурудзи та особливості їх насінництва в степовій зоні України. Таврійський наук. вісник. 2008. Вип. 60. С. 31–37.
25. Сидоренко С. Е., Толорая Т. Р., Ломовской Д. В. Азотные удобрения в повышении урожайности початков сахарной кукурузы на фоне мульчирования междурядий соломой. Научный журнал КубГАУ. 2015. № 108 (04). С. 179–189.
26. Скоростиглі гібриди як фактор енерго- і ресурсозбереження у виробництві зерна кукурудзи / Б. В. Дзюбецький та ін. Таврійський наук. вісник. 2007. Вип. 53. С. 27–36.
27. Створення нових гібридів кукурудзи для умов зрошуваного землеробства / Ю. О. Лавриненко та ін. Зрошуване землеробство. 2014. Вип. 62. С. 79–81.
28. Стратегічні напрями розвитку сільського господарства України на період до 2020 року / за ред. Ю. О. Лупенка, В. Я. Месель-Веселяка. Київ : ННЦ «ІАЕ», 2012. 182 с.
29. Фатеєв А. І., Мартиненко В. М., Собко М. Г. Продуктивність культур сівозміни і винос елементів живлення за різних систем удобрення та обробітку. Вісник аграрної науки. 2016. № 3. С. 11–15.
30. Формування врожаю нових гібридів кукурудзи різних груп стиглості залежно від елементів технології в умовах степової зони України на зрошенні / А. М. Влащук та ін. Зрошуване землеробство. 2016. Вип. 65. С. 69–73.
31. Циков В. С., Дудка М. І., Шевченко О. М. Ефективність позакореневого підживлення кукурудзи мікроелементними препаратами сумісно з азотним мінеральним добривом. Бюлетень Ін-ту сільського господарства степової зони НААН України. 2016. № 11. С. 23–27.
32. Циков В. С. Кукуруза: технология, гибриды, семена. Днепропетровск : Зоря, 2003. 296 с.
33. Шевченко Н. В. Тривалість міжфазних періодів рослин гібридів кукурудзи залежно від обробки та позакореневих підживлень. Збалансоване природокористування. 2018. Вип. 1. С. 73–76.
34. Якунін О. П., Котченко М. В. Зернова продуктивність гібридів кукурудзи залежно від умов вирощування. Вісник Дніпропетров. ДАУ. 2007. № 2. С. 13–16.
Downloads
Published
Issue
Section
License
Copyright (c) 2020 О. П. ВОЛОЩУК, О. Ф. СТАСІВ, В. В. ГЛИВА, Г. С. ГЕРЕШКО, М. О. ПАЩАК (Автор)
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
