Оцінка продуктивності сортів ячменю озимого в умовах Карпатського регіону

Анотація

Ячмінь озимий є провідною зернофуражною, продовольчою та кормовою культурою. Як і пшениця, відіграє провідну роль у вирішенні зернової проблеми України. За посівною площею та врожайністю він посідає четверте місце серед зернових культур у світовому землеробстві після пшениці, кукурудзи й рису. Посівна площа ячменю на земній кулі становить майже 75 млн га, з них на ячмінь озимий припадає приблизно 10%. В Україні ячмінь озимий рекомендовано до вирощування в 14 областях. Завдяки ранньому виходу в трубку він добре використовує зимові запаси вологи, тому навіть у посушливі роки на легких ґрунтах забезпечує відносно високі врожаї. Для проростання насіння ячмінь потребує 48–50% води, тоді як пшениця – 55%, а овес – 65%. Коефіцієнт транспірації цієї культури дещо нижчий, ніж інших зернових. Опади в період колосіння – наливу зерна сприяють формуванню високої врожайності. Ячмінь менш вимогливий до вологи, ніж ранні зернові культури. Завдяки плівчастості зерна ячмінь озимий довго зберігає схожість, що актуально в умовах довготривалої осінньої посухи. Прохолодна погода у квітні – травні, що в останні роки спостерігається в нашому регіоні, сприяє доброму продовженню кущіння ячменю при слабкому ураженні листків хворобами й запобігає ранньому вступу рослин у фазу виходу в трубку. В таких умовах формується нормально розвинений посів, що не уражується хворобами й не вилягає після колосіння. Один з основних факторів одержання високих і стійких урожаїв озимого ячменю – добір сортів, здатних забезпечити сталі збори зерна за будь-яких погодних умов. Особливо важливо в кожному господарстві вирощувати 2–3 сорти, різні за екологічними ознаками, що гарантує максимальну врожайність. Тому ми й намагаємось провести оцінювання декількох сортів, які б були найпродуктивнішими в цих кліматичних умовах.

Представлено результати трирічних досліджень сортів ячменю озимого екологічного розсадника. Селекційну роботу проводили у відділі селекції сільськогосподарських культур. Екологічний розсадник сортів ячменю 

озимого закладено у 2018 р. Предметом досліджень були 9 сортів ячменю озимого. Стандарт – сорт Збруч.

Початок сходів ячменю озимого спостерігали 11–14 листопада 2018–2020 рр. Повні сходи відмічено через 4–5 днів. Оцінка виходу рослин ячменю із зими становила 7–9 балів. Висота рослин ячменю озимого – від 10 до 15 см.

Мета нашої роботи полягає в тому, щоб виділити сорти ячменю озимого із стабільно високими ознаками продуктивності в наших умовах.

Статистичний аналіз даних урожайності провели дисперсійним методом в програмі «Microsoft Excel».

Показники структури врожаю та технологічної якості зерна сортів ячменю озимого визначали також за такими показниками, як довжина колоса, довжина стебла, кількість зерен у колосі, маса зерна в колосі, маса 1000 зерен, натура зерна. Натура – це маса 1 л зерна, виражена в грамах. Замість терміна «натура» в минулому і нерідко нині вживають терміни «натурна вага», «натура зерна», «об’ємна маса». Натуру визначали на літровій пурці з падаючим вантажем. Чим вища натура зерна, тим більше в ньому корисних речовин, тим воно якісніше. Натура зерна дає уявлення про виповненість зерна, що має велике технологічне значення. Виповнене зерно добре розвинене, у нього великий відсоток припадає на частку ендосперму. При несприятливих умовах формування зерна маса його оболонок порівняно з масою ендосперму зростає, а маса ендосперму знижується, що веде, у свою чергу, до зниження виходу готової продукції (борошна, крупи та ін.). Натура пов’язана із засміченістю зерна й залежить від кількості й характеру домішок. Легкі домішки (органічні) помітно знижують натуру, а мінеральні збільшують її. Однак у більшості партій зерна наявність домішок загалом зменшує натуру. При зволоженні натура зерна зменшується, оскільки відбувається збільшення об’єму зерна за рахунок його набухання, а щільність зменшується, наближаючись до одиниці. Крім того, вологість знижує сипкість зерна. Натура залежить від стану поверхні зерна: шорстка поверхня знижує щільність його укладання та, отже, зменшує натуру. Зазвичай цей показник дає повну оцінку якості зерна в комплексі з іншими, як, наприклад, маса 1000 зерен, вологість, засміченість.

Масу 1000 насінин обчислюють множенням на 10 середньоарифметичної маси (x) 100 шт. Від насіння основної культури відраховують без вибирання два повтори по 500 насінин і кожен зважують із потрібною точністю. Недостатню кількість насінин беруть з аналізування чистоти або із середньої проби. Обчислюють середньоарифметичне мас обох повторів, їхню суму, а також фактичну розбіжність між ними. Остання не має перевищувати 3% від середньоарифметичного.

Аналіз показників структури врожаю дає змогу до певної міри встановити, які ознаки мають більший вплив на продуктивність рослин, і виділити сорти з цінними ознаками для їх активного залучення в селекційний процес. За довжиною колоса вирізнялися сорти Гладіатор (8,6 см) і Збруч (8,3 см), за кількістю зерен у колосі – Збруч (49,0 шт.) і Снігова королева (50,0 шт.), за масою зерна в колосі – ці самі сорти, відповідно, 2,18 і 2,37 г, за масою 1000 зерен – Снігова королева (50,3 г) і Достойний (49,7 г), а за натурною масою зерна – Дев’ятий вал (591 г/л), Дарій (600 г/л) і Снігова королева (632 г/л). Найвищої продуктивності в досліджуваних умовах (4,4–3,8 т/га) досягли сорти Снігова королева, Дев’ятий вал та Збруч