Стійкість сортів льону до фузаріозу в умовах Західного Лісостепу України

Автор(и)

  • О. А. ВАЩИШИН Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН Автор
  • Г. Я. БІЛОВУС Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН Автор
  • К. І. ЯЦУХ Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН Автор
  • О. Н. ПРИСТАЦЬКА Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН Автор
  • Dorota H. Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН Автор
  • Р. В. ТЕРЕШКО Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН Автор

DOI:

https://doi.org/10.32636/01308521.2020-(68)-1-2

Ключові слова:

льон, сорт, хвороби рослин, фузаріозне в’янення, фузаріозне побуріння, стійкість

Анотація

Наведено результати досліджень ураження льону фузаріозним в’яненням та фузаріозним побурінням в умовах Західного Лісостепу України. Встановлено вплив стійкості сорту та абіотичних факторів на ступінь ураження льону хворобами.

Галузь льонарства належить до найперспективніших для розвитку легкої промисловості та має для економіки України важливе значення, оскільки задовольняє потреби на природні, екологічно чисті продукти.

Нині спостерігається тенденція до стрімкого зниження показників розвитку цієї галузі, що досить негативно впливає на особливості внутрішнього ринку продукції льонарства. Через високу ринкову ціну насіння льону є предметом експорту, але в останні роки змінюється співвідношення в напрямах його споживання. Внутрішній попит на лляну олію, насіння, льоноволокно повільними темпами зростає.

Урожайність льону знижується внаслідок ураження рослин фузаріозним в’яненням та фузаріозним побурінням гілочок і коробочок, викликаних грибами роду Fusarium. Фузаріозне в’янення призводить до передчасного достигання льону, через що формується недостигле та щупле насіння.

Інтенсивність розвитку фузаріозного в’янення та фузаріозного побуріння і швидкість їх поширення залежали від стійкості сорту та абіотичних чинників вегетаційного періоду, зокрема від температури і вологості.

Ураження льону грибами роду Fusarium відбулося у фазі початку ранньої жовтої стиглості. Розвиток фузаріозного в’янення становив 0−13,3%, фузаріозного побуріння − 0−8,0%.

У колекційному розсаднику сорти та гібриди, стійкі до фузаріозного в’янення, в 2017 р. займали 94,3%, до фузаріозного побуріння – 90,3%; у 2018 р. − 90,9 та 87,8% відповідно.

На основі проведених досліджень виявлено, що групову стійкість до фузаріозного в’янення і фузаріозного побуріння в 2017 р. мали 65,6% від загальної кількості сортів, у 2018 р. − 81,8%.

Для використання в селекційному процесі як джерела стійкості рекомендовано сорти Зоря-87 (St2), Славний, Львівський-1, Львівський-2, Львівський-5, Львівський-6, Львівський-7, Прометей-95, Світоч, Старомістний, Томський-17, Алексим, Зарянка, Антей, Байкал, Primo, Arsen, Krezus de zamblu, Krista, Rostater 239, T. Tammes st 19, Achay, Taplata H 39/13, Storm montley, Veru Polle Blue, Apuh, ICSD-88 plenny, Milenium, Fortuna, Izolda, Balode Tall, Berber, Hesan-5, g 7 Astelle, Rust Resistant sum No.6, Emilen, Bruta, Ariadna та гібриди ISTRU, 363474, No. 340, С-332, К-6, Д-26, Д-15, ABV-7005-1, 7562, WL-150, TL-500/1, МД-652, WL-150, TL-500/1, МД-652.

Посилання

1. Бурик О. Ю. Порівняльна оцінка стійкості сортів льону-довгунцю до фузаріозу у природних умовах та на штучному інфекційному фоні. Луб’яні та технічні культури : зб. наук. пр. 2012. Вип. 2 (7). C. 59−61.

2. Бурик О. Ю. Ураження льону-довгунцю хворобами залежно від строків збирання. Вісник аграрної науки. 2013. № 2. C. 78−80.

3. Власова О. Попит на льон відчутно зростає. Агробізнес сьогодні. 2019. № 7. С. 94−95.

4. Домінська О. Я. Вплив факторів на розвиток льонарства в Україні. Агросвіт. 2015. № 7. С. 13–19.

5. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). 5-е изд., доп. и перераб. Москва, 1985. 351 с.

6. Дрозд О. М. Продуктивність льону-довгунцю. Вісник аграрної науки. 2010. № 2. C. 25−26.

7. Ільків Л. А. Сучасний стан та ефективність виробництва льону. Економічні науки. 2018. № 12. С. 614−618.

8. Йотка О. Ю., Чучвага В. І., Кривошеєва Л. М. Ознакова колекція льону за стійкістю до фузаріозу та антракнозу – джерело вихідного матеріалу для селекції. Генетичні ресурси рослин. 2017. № 20. С. 73−84.

9. Костенко Н. М. Оновлення офіційних зразків сортів льону-довгунцю. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2012. № 2. C. 11−13.

10. Кравчук В. Перспективы выращивания льна-долгунца в Украине. Техніка і технології АПК. 2010. № 11. C. 21−22.

11. Кривошеєва Л. М. Ознакова колекція льону – джерело вихідного матеріалу для селекції на якість волокна. Генетичні ресурси рослин. 2011. № 9. С. 54−60.

12. Лімонт А. Льон-довгунець і конкурентоспроможність льонарства та його відродження. Техніка і технології АПК. 2016. № 11. C. 14−19.

13. Логінов М. І. Перспективи селекції сортів льону-довгунцю з високою прядивною здатністю волокна та підвищеною насіннєвою продуктивністю. Вісник Сумського НАУ. 2014. № 3 (27). C. 201−204.

14. Логінов М. І. Селекція і насінництво льону-довгунцю. Глухів, 2010. 49 с.

15. Макаренко В. Культуры-фавориты. Агроперспектива. 2014. № 4. С. 20−21.

16. Марков І. Секрети успішного вирощування льону-довгунцю. Агробізнес сьогодні. 2015. № 4. С. 299.

17. Методические указания по селекции льна-долгунца / А. Р. Рогаш и др. Торжок, 1987. 31 с.

18. Методичні рекомендації : Селекція та первинне насінництво льону-довгунцю /М. І. Логінов, В. П. Динник, В. Б. Ковальов та ін. Глухів, 2010. 50 с.

19. Наукові досягнення в селекції та створення нових сортів льону-довгунцю / М. І. Логінов, Л. М Кривошиєва., В. І. Кандиба та ін. Вісник Сумського НАУ. 2016. № 2 (31). C. 209−213.

20. Наукові основи комплексної переробки стебел та насіння льону олійного / Л . А. Чурсіна та ін. Херсон, 2011. 354 с.

21. Облік шкідників та хвороб сільськогосподарських культур / за ред. В. П. Омелюта. Київ, 1984. 294 с.

22. Примаков О. А., Маринченко І. О., Козорізенко М. П. Шляхи розвитку льонарства в Україні. Економіка АПК. 2013. № 11. С. 32–37.

23. Рудік О. Л. Вплив вологозабезпечення на процеси росту та розвитку в умовах півдня України. Таврійський наук. вісник. № 98. С. 113−121.

24. Слісарчук М. В. Удосконалення техніки гібридизації льону олійного і льону-довгунцю при створенні нового вихідного матеріалу. Вісник аграрної науки. 2014. № 3. C. 45−49.

25. Сторчоус І. Технологічні основи вирощування льону-довгунцю в Україні. Агробізнес сьогодні. 2018. № 11. C. 72−73.

26. Чехова І. В., Чехов С., Шкурко М. П. Вітчизняний ринок льону. Економіка України. 2017. № 1. С. 52−63.

27. Чехова І. В. Світовий ринок олійних культур. Вісник аграрної науки. 2017. № 9. С. 71−77.

28. Чучвага В. І., Логінов М. І. Мето-дичні вказівки з фітопатологічної оцінки стійкості селекційного матеріалу льону-довгунцю до фузаріозу. Суми, 2007. 11 с.

29. Чучвага В. І. Патогенність популяції гриба Fusarium oxysporum (F. Lini) на різних за стійкістю сортах льону-довгунцю в умовах північно-східної частини України. Вісник аграрної науки. 2018. № 1. C. 36−40.

30. Шкарлет С. М., Коробка А. М. Стан та тенденції діяльності підприємств галузі льонарства України. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2013. Вип. 1. С. 35−41.

Завантаження

Опубліковано

30.09.2020

Номер

Розділ

ЗЕМЛЕРОБСТВО І РОСЛИННИЦТВО

Як цитувати

О. А. ВАЩИШИН, Г. Я. БІЛОВУС, К. І. ЯЦУХ, О. Н. ПРИСТАЦЬКА, Dorota H., & Р. В. ТЕРЕШКО. (2020). Стійкість сортів льону до фузаріозу в умовах Західного Лісостепу України. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво, 68(1), 22-34. https://doi.org/10.32636/01308521.2020-(68)-1-2

Схожі статті

1-10 з 347

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають

1 2 > >>