Ефективність протруйників проти кореневих гнилей пшениці озимої

Автор(и)

  • К. І. ЯЦУХ Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН Автор
  • О. А. ВАЩИШИН Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН Автор
  • О. Н. ПРИСТАЦЬКА Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН Автор
  • І. С. ТИМЧУК Національний університет «Львівська політехніка» Автор

DOI:

https://doi.org/10.32636/01308521.2021-(70)-1-12

Ключові слова:

пшениця озима, кореневі гнилі, протруйники, технічна ефективність, господарська ефективність

Анотація

Останніми роками в Україні значно збільшилися площі посівів пшениці озимої, уражені грибними захворюваннями кореневої системи.

Наведено результати досліджень розвитку кореневих гнилей пшениці озимої в умовах Львівщини та ефективність протруйників проти них.

Вивчали такі протруйники: «Ламардор Про», т. к. с. (0,6 л/т), «Вітавакс 200 ФФ», в. с. к. (3,0 л/т), «Ранкона І Мікс», м. е. (1,0 л/т), «Сценік», т. к. с. (1,6 л/т).

Визначення енергії проростання насіння пшениці озимої в лабораторних умовах виявило, що в усіх варіантах упродовж 2016–2018 рр. вона була вищою, ніж на контролі, і перебувала в межах 90,7–90,9% (на контролі – 87,5%), лабораторна схожість – 89,8–90,4% (на контролі – 87,3%), польова схожість – 89,3–89,9% (на контролі – 80,0%), густота рослин – 392–406 шт/м2 (на контролі – 357–361 шт/м2).

Розвиток кореневих гнилей на рослинах пшениці озимої у фазі кущіння в середньому за 2016–2018 рр. був таким: на контролі (насіння необроблене) – 11,7%; у варіанті, де насіння оброблене протруйниками «Ламардор Про»,
т. к. с. (0,6 л/т), та «Ранкона І Мікс», м. е. (1,0 л/т), – по 0,3%; у варіанті, де насіння оброблене протруйниками «Вітавакс 200 ФФ», в. с. к. (3,0 л/т), та «Сценік», т. к. с. (1,6 л/т), – по 0%.

Технічна ефективність протруйників проти кореневих гнилей у цю фазу пшениці озимої, відповідно, становила по 97,3 та 100%.

Розвиток кореневих гнилей на рослинах пшениці озимої перед збиранням урожаю в середньому за 2016–2018 рр. був таким: на контролі (насіння необроблене) – 65,0%; у варіанті, де насіння оброблене протруйником «Ламардор Про», т. к. с. (0,6 л/т), – 19,3%; у варіанті, де насіння оброблене протруйником «Ранкона І Мікс», м. е. (1,0 л/т), – 17,7%; у варіанті, де насіння оброблене протруйником «Вітавакс 200 ФФ», в. с. к. (3,0 л/т), – 13,3%; у варіанті, де насіння оброблене протруйником «Сценік», т. к. с. (1,6 л/т), – 15,3%.

Технічна ефективність протруйників проти кореневих гнилей у цю фазу пшениці озимої, відповідно, становила 70,5; 73,2; 79,8 та 76,8%.

Унаслідок оздоровлювальної дії протруйників урожайність пшениці озимої за роки досліджень (20162018) збільшилася на 0,66–0,86 т/га, зокрема, при застосуванні: протруйника «Ламардор Про», т. к. с. (0,6 л/т ), – 0,66 т/га, маса 1000 насінин – 40,87 г (на контролі – 39,5 г); протруйника «Вітавакс 200 ФФ», в. с. к. (3,0 л/т), – 0,86 т/га, маса 1000 насінин – 41,74 г; протруйника «Ранкона І Мікс», м. е. (1,0 л/т), – 0,71 т/га, маса 1000 насінин – 41,44 г; протруйника «Сценік», т. к. с. (1,6 л/т), – 0,81 т/га, маса 1000 насінин – 41,97 г. Найбільший збережений урожай пшениці озимої за роки досліджень одержано у варіантах, де зерно було протруєно препаратом «Вітавакс 200 ФФ», в. с. к. (3,0 л/т), та препаратом «Сценік», т. к. с. (1,6 л/т), який становив 0,86 та
0,81 т/га.

Посилання

1. Агробіологічні та господарські властивості нових високобілкових сортів пшениці м’якої озимої / О. Л. Уліч та ін. Вісник Уман. нац. ун-ту садівництва. 2015. № 1. С. 96–100.

2. Гирка Т. В., Педаш Т. М. Ураженість пшениці озимої кореневою гниллю залежно від агротехнічних заходів вирощування. Бюлетень Ін-ту сільського господарства степової зони. 2012. Вип. 3. С. 134–136.

3. Горщар О., Педаш Т. Мікофлора насіння пшениці озимої як джерело інфекції кореневих гнилей в умовах Північного Степу. Бюлетень Ін-ту сільського господарства степової зони НААН України. 2015. № 8. С. 105–108.

4. Грицюк Н. В. Вплив комплексних препаратів для передпосівної обробки насіння на ураженість кореневими гнилями та продуктивність пшениці озимої. Захист і карантин рослин. 2013. Вип. 59. С. 63–71.

5. Грицюк Н. В., Крючкова Л. А. Популяции микромицетов рода Pythium на корнях пшеницы озимой. Защита растений. 2014. Вып. 38. С. 69–77.

6. Грицюк Н. В. Стійкість сортів пшениці озимої проти фузаріозної інфекції за різних строків ураження. Карантин і захист рослин. 2013. № 10 (207). С. 1–3.

7. Дереча О., Грицюк Н., Бакалова А. Ефективність сумісного застосування фунгіцидів і азотних добрив для захисту пшениці озимої від хвороб в умовах Північного Лісостепу. Вісник Львів. нац. аграрного ун-ту. Серія: Агрономія. 2018. № 22 (2). С. 112‒118.

8. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). Изд. 5-е, доп. и перераб. Москва, 1985. 351 с.

9. Жемела Г. П., Шакалій С. М. Вплив попередників на врожайність та якість зерна пшениці м’якої озимої. Вісник Полтав. держ. аграрної акад. 2012. № 3. С. 20–22.

10. Калитка В. В., Кліпакова Ю. О., Золотухіна З. В. Вплив регулятора росту рослин та різнокомпонентних протруйників на проростання насіння пшениці озимої (Triticum aestivum L.). Наук. вісник НУБіП. Серія: Агрономія. 2016. Вип. 235. С. 24–33.

11. Калитка В. В., Кліпакова Ю. О. Інтенсивність перекисного окислення ліпідів при проростанні насіння пшениці озимої (Triticum aestivum L.) за дії протруйників і регуляторів росту. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2016. Вип. 1 (88). С. 81–91.

12. Клипакова Ю., Белоусова З. Особенности формирования продуктивности пшеницы озимой (Тriticum aestivum L.) в зависимости от предпосевной обработки семян. Stiіnta Agricola. 2018. № 2. С. 30–36.

13. Кліпакова Ю. О., Білоусова З. В. Вплив передпосівної обробки насіння та погодних умов року на урожайність та якість зерна пшениці озимої. Зрошуване землеробство. 2018. Вип. 69. С. 41–45.

14. Кліпакова Ю. О., Прісс О. П. Вплив передпосівної обробки насіння на осінньо-зимовий період вегетації рослин пшениці озимої (Triticum aestivum L.). Вісник ХНАУ. Секція: Рослинництво, селекція і насінництво, плодоовочівництво і зберігання. 2018. № 1. С. 203–214.

15. Ковалишина Г. В. Протруйники – проти хвороб. Захист рослин. 2000. № 11. С. 13–14.

16. Ковалишина Г. М., Кочмарський В. С. Першочергове значення протруювання. Карантин і захист рослин. 2011. № 12. С. 8–9.

17. Крючкова Л. О., Грицюк Н. В. Кореневі гнилі пшениці озимої – поширення в Північному Лісостепу України. Карантин і захист рослин. 2014. № 2. С. 9–12.

18. Майсурян Н. А. Практикум по растениеводству. Москва, 1970. 446 с.

19. Маренич М. М. Передпосівна обробка насіння як елемент управління продуктивним потенціалом пшениці озимої. Вісник Полтав. держ. аграрної акад. 2017. № 4. С. 42–46.

20. Маренич М. М., Юрченко С. О. Посівні властивості насіння сільськогосподарських культур залежно від застосування стимуляторів росту. Вісник Полтав. держ. аграрної акад. 2016. № 1/2. С. 18–21.

21. Марковська О. Є., Гречишкіна Т. А. Продуктивність сортів пшениці озимої залежно від елементів технології вирощування в умовах Південного Степу України. Агробіологія. 2020. Вип. 1. C. 96‒103.

22. Методика випробування і застосування пестицидів / за ред. С. О. Трибеля. Київ, 2001. 448 с.

23. Моргун В. В., Санін Є. Ю., Швартау В. В. Клуб 100 центнерів. Сучасні сорти та системи живлення і захисту озимої пшениці. Київ : Логос, 2014. 148 с.

24. Насіннєва інфекція зерна пшениці озимої та захист від неї / Г. М. Ковалишина та ін. Захист і карантин рослин. 2012. Вип. 58. С. 74–81.

25. Облік шкідників і хвороб сільськогосподарських культур : метод. посіб. за ред. В. П. Омелюти. Київ, 1984. 296 с.

26. Педаш Т. М., Горщар О. А. Поширеність та розвиток кореневих гнилей пшениці озимої в умовах північної частини Степу України. Бюлетень Ін-ту сільського господарства степової зони НААН України. 2016. № 11. С. 54–58.

27. Педаш Т. М., Педаш О. О., Горщар О. А. Поширення і розвиток кореневих гнилей залежно від фаз розвитку пшениці озимої та попередника. Захист і карантин рослин. 2014. Вип. 60. С. 247–251.

28. Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. Київ : Юнівест Медіа, 2018. 1024 с.

29. Продуктивність сортів пшениці озимої за різних фонів живлення та методів захисту рослин від кореневих гнилей / О. Є. Марковська та ін. Таврій. наук. вісник. 2020. № 115. С. 109–117.

30. Проти насіннєвої інфекції / С. В. Ретьман та ін. Захист рослин. 2001. № 3. С. 6–7.

31. Урожайність пшениці озимої залежно від передпосівної обробки насіння / Ю. О. Кліпакова та ін. Вісник аграрної науки. 2019. № 4. С. 16–23

32. Шелепов В. В., Гаврилюк Н. Н., Вергунов В. А. Пшеница: биология, селекция, морфология, семеноводство. Київ : Логос, 2013. 498 с.

33. Ярошенко C. C. Вплив протруйників насіння на продуктивність пшениці озимої. Бюлетень Ін-ту сільського господарства степової зони. 2012. № 2. С. 137–140.

34. Яцух К. І., Тимчук І. С. Протруювання насіння в інтегрованому захисті колосових культур. Пропозиція. 2012. № 2. С. 84–85.

35. Яцух К. І., Тимчук І. С. Протруювання насіння – ефективний захід проти кореневих гнилей озимої пшениці. АгроЕліта. 2016. № 4. С. 38–39.

36. Akgül D. S., Erkilic A. Effect of wheat cultivars, fertilizers, and fungicides on Fusarium foot rot disease of wheat. Turkish Journal of Agriculture and Forestry. 2016. Vol. 40. No. 1. P. 101–108.

37. Prospects of doubling global wheat yields / M. J. Hawkesford еt al. Food and Energy Security. 2013. No. 2 (1). P. 34–48.

38. The effect of fungicides applied pre-stem extension on Septoria tritici blotch and yield of winter wheat in Ireland / H. E. Creissen et al. Crop Protection. 2018. No. 104. P. 7–10.

Завантаження

Опубліковано

30.09.2021

Номер

Розділ

ЗЕМЛЕРОБСТВО І РОСЛИННИЦТВО

Як цитувати

К. І. ЯЦУХ, О. А. ВАЩИШИН, О. Н. ПРИСТАЦЬКА, & І. С. ТИМЧУК. (2021). Ефективність протруйників проти кореневих гнилей пшениці озимої. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво, 70(1), 166-182. https://doi.org/10.32636/01308521.2021-(70)-1-12

Схожі статті

1-10 з 100

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають