Вплив комплексного застосування протруйників, стимуляторів росту та мікродобрив для передпосівної обробки насіння на ураженість кореневими гнилями та продуктивність пшениці озимої
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2023-(74)-1-11Ключові слова:
пшениця озима, кореневі гнилі, протруйники, стимулятори, мікродобрива, технічна ефективність, господарська ефективністьАнотація
В Україні значно збільшилися площі посівів пшениці озимої, уражені кореневими гнилями, поширеність яких, за даними дослідників, може сягати 80 %.
Наведено результати досліджень ефективності комплексного застосування протруйників, стимуляторів росту та різних мікродобрив проти кореневих гнилей пшениці озимої та її продуктивність в умовах Львівщини.
Вивчали такі протруйники та бакові суміші: Вітавакс 200 ФФ, в.с.к. (3,0 л/т); Вітавакс 200 ФФ, в.с.к. + Вимпел К + Оракул насіння (3,0 + 0,5 + 1,0) л/т, Вітавакс 200 ФФ, в.с.к. + Вимпел К + Оракул колофермин Zn (3,0 + 0,5 + 1,0) л/т; Вітавакс 200 ФФ, в.с.к. + Вимпел К + Оракул колофермин P
(3,0 + 0,5 + 1,0) л/т.
Посівні якості насіння пшениці озимої, обробленого баковою сумішшю протруйника, стимулятора росту та мікродобрив були кращими, порівняно з контролем та варіантом, де насіння оброблене тільки протруйником. Так, лабораторна схожість насіння пшениці озимої на варіантах з баковою сумішшю протруйника, стимулятора росту та мікродобрив була в межах
94,3–95,0 % (на контролі 88,3 %), польова схожість – в межах 90,3–92,0 % (на контролі – 80,7 %), енергія проростання – в межах 93,3–94,0 % (на контролі – 88,3 %), густота рослин – в межах 405,7–409,7 шт./м2 (на контролі – 363,7 шт./м2).
Розвиток кореневих гнилей на рослинах пшениці озимої у фазі BBCH 29 в середньому за 2020–2022 рр. був наступним: на контролі (насіння не оброблене) – 11,0 %; у варіанті, де насіння оброблене протруйником Вітавакс 200 ФФ, в.с.к. (3,0 л/т) – 1,0 %; у варіанті, де насіння оброблене Вітавакс 200 ФФ, в.с.к. + Вимпел К + Оракул насіння (3,0 + 0,5 + 1,0) л/т – 0,6 %; у варіанті, де насіння оброблене Вітавакс 200 ФФ, в.с.к. + Вимпел К + Оракул колофермин Zn (3,0 + 0,5 + 1,0) л/т – 0,3 %; у варіанті, де насіння оброблене Вітавакс 200 ФФ, в.с.к. + Вимпел К + Оракул колофермин P (3,0 + 0,5 + 1,0) л/т – 0 %.
Технічна ефективність протруйника та бакових сумішей протруйників, стимуляторів та мікродобрив для передпосівної обробки насіння пшениці озимої проти кореневих гнилей у цю фазу відповідно становила 91,0; 94,3; 96,7 та 100 відсотків.
Розвиток кореневих гнилей на рослинах пшениці озимої у фазі BBCH 83 в середньому за 2020–2022 рр. був наступним: на контролі (насіння не оброблене) – 73,0 %; у варіанті, де насіння оброблене протруйником Вітавакс 200 ФФ, в.с.к. (3,0 л/т) – 27,3 %; у варіанті, де насіння оброблене Вітавакс 200 ФФ, в.с.к. + Вимпел К + Оракул насіння (3,0 + 0,5 + 1,0) л/т – 25,6 %; у варіанті, де насіння оброблене Вітавакс 200 ФФ, в.с.к. + Вимпел К + Оракул колофермин Zn (3,0 + 0,5 + 1,0) л/т – 25,3 %; у варіанті, де насіння оброблене Вітавакс 200 ФФ, в.с.к. + Вимпел К + Оракул колофермин P (3,0 + 0,5 +
1,0) л/т – 23,7 %.
Технічна ефективність протруйника та бакових сумішей протруйників, стимуляторів та мікродобрив для передпосівної обробки насіння пшениці озимої проти кореневих гнилей у цю фазу відповідно становила 62,7; 65,1; 65,5 та 67,6 відсотка.
Внаслідок оздоровчої дії протруйників та бакових сумішей протруйників, стимуляторів та мікродобрив урожайність пшениці озимої за роки досліджень (2020–2022 рр.) збільшилася на 0,63–0,86 т/га, зокрема при застосуванні протруйника Вітавакс 200 ФФ, в.с.к. (3,0 л/т) – 0,63 т/га, маса
1000 насінин – 41,9 г (в контролі – 38,4 г); бакової суміші Вітавакс 200 ФФ,
в.с.к. + Вимпел К + Оракул насіння (3,0 + 0,5 + 1,0) л/т – 0,7 т/га, маса 1000 насінин – 42,1 г; бакової суміші Вітавакс 200 ФФ, в.с.к. + Вимпел К + Оракул колофермин Zn (3,0 + 0,5 + 1,0) л/т – 0,75 т/га, маса 1000 насінин – 42,2 г; бакової суміші Вітавакс 200 ФФ, в.с.к. + Вимпел К + Оракул колофермин Р (3,0 + 0,5 + 1,0) л/т – 0,86 т/га, маса 1000 насінин – 42,4 г.
Посилання
1. Бакай І. Д., Михайленко С. В. Ураження фузаріозною кореневою гниллю в різних зонах вирощування пшениці озимої у 1987‒2015 рр. Захист і карантин рослин. 2020. Вип. 65. С. 17–34.
2. Використання біопрепаратів-перспективний напрямок вдосконалення агротехнологій / М. О. Остапчук та ін. Сільське господарство та лісівництво. 2015. № 2. С. 5–17.
3. Вплив композицій фунгіцидів на ефективність контролювання видів fusarium та продуктивність пшениці озимої / В. Швартау та ін. Карантин і захист рослин. 2019. № 7–8. С. 23–28.
4. Вплив попередників і строків сівби пшениці озимої на зимостійкість та ураженість фітопатогенами / О. А. Бараболя та ін. Вісник Полтавської державної академії. 2021. № 2. С. 31–37.
5. Вплив протруйників із стимулятором росту і мікродобривом на посівні якості та врожайність пшениці озимої / А. А. Сіроштан та ін. Миронівський вісник. 2019. Том. 8. С. 63–67.
6. Вплив регуляторів росту на морфогенез та антиоксидантну активність листків рослин м’якої пшениці, інфікованих Acholeplasma laidlawii var. granulum штам 118 / В. П. Патика та ін. Физиология растений и генетика. 2016. Т. 48. № 1. С. 50–55.
7. Вплив регуляторів росту рослин на стимуляцію процесів проростання насіння пшениці озимої / О. П. Волощук та ін. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво.2014. 56 (2). С. 9–15.
8. Горщар О., Педаш Т. Мікофлора насіння пшениці озимої як джерело інфекції кореневих гнилей в умовах Північного Степу. Бюлетень Ін-ту сільського господарства степової зони НААН України. 2015. № 8. С. 105–108.
9. Грицюк Н. В. Вплив комплексних препаратів для передпосівної обробки насіння на ураженість кореневими гнилями та продуктивність пшениці озимої. Захист і карантин рослин. 2013. Вип. 59. С. 63–71.
10. Грицюк Н. В. Стійкість сортів пшениці озимої проти фузаріозної інфекції за різних строків ураження. Карантин і захист рослин. 2013. № 10 (207). С. 1–3.
11. Грицюк П. М. Перспективи зерновиробництва та експорту зерна з України в контексті світової продовольчої кризи. Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: фінансова політика та інвестиції. 2013. 19 (4). С. 87–97.
12. Дергачов О. Л. Урожайність нових сортів пшениці залежно від попередників та строків сівби в Лісостепу України. Миронівський вісник. 2015. Том. 1. С. 226–235.
13. Дереча О., Грицюк Н., Бакалова А. Ефективність сумісного застосування фунгіцидів і азотних добрив для захисту пшениці озимої від хвороб в умовах Північного Лісостепу. Вісник Львів. нац. аграрного ун-ту. Серія «Агрономія». 2018. № 22 (2). С. 112‒118.
14. ДСТУ 4138 – 2002. Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості. [Чинний від 01.01.04]. К. : Держстандарт України, 2003. 173 с.
15. Ефективність гумінових стимуляторів за умови передпосівної обробки насіння зернових культур / М. М. Маренич та ін. Вісник Полтавської державної академії. 2020. № 3. С.70–78.
16. Ефективність протруйників проти кореневих гнилей пшениці озимої / К. І. Яцух та ін. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво.2021. Вип. 70 (І). С.166‒182.
17. Ефективність стимуляторів для передпосівної обробки насіння пшениці озимої / В. В. Гангур та ін. Вісник Полтавської державної академії. 2020. № 3. С.40–45.
18. Застосування регулятора росту рослин Вимпел на пшениці озимій в умовах Cтепу / О. В. Ремесло та ін. Вісник аграрної науки. 2013. (12). С. 33–35.
19. Калитка В. В., Кліпакова Ю. О. Інтенсивність перекисного окислення ліпідів при проростанні насіння пшениці озимої (Triticum aestivum L.) за дії протруйників і регуляторів росту. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2016. Вип.1 (88). С. 81–91.
20. Калитка В. В., Кліпакова Ю. О., Золотухіна З. В. Вплив регулятора росту та різнокомпонентних протруйників на проростання насіння пшениці озимої (Triticum aestivum L.). Науковий вісник НУБіП, серія Агрономія. 2016. Вип. 235. С. 24–33.
21. Камінський В. Ф., Асанішвілі Н. М. Економічна ефективність технологій вирощування кукурудзи в системах інтенсивного та органічного землеробства Лісостепу. Збірник наукових праць ННЦ «Інститут землеробства НААН». 2020. № 1–2. С. 3–18.
22. Кліпакова Ю. О., Білоусова З. В. Вплив передпосівної обробки насіння та погодних умов року на урожайність та якість зерна пшениці озимої. Зрошуване землеробство. 2018. Вип. 69. С. 41–45.
23. Кліпакова Ю. О., Прісс О. П. Вплив передпосівної обробки насіння на осінньо-зимовий період вегетації рослин пшениці озимої (Triticum aestivum L.). Вісник ХНАУ. Секція «Рослинництво, селекція і насінництво, плодоовочівництво і зберігання». 2018. № 1. С. 203–214.
24. Коваленко О., Іщенко С. Вплив біорегуляторів росту на проростання насіння пшениці озимої. Аграрна наука та освіта Поділля. 2017. С. 91–94.
25. Крючкова Л. О., Грицюк Н. В. Кореневі гнилі пшениці озимої – поширення в Північному Лісостепу України. Карантин і захист рослин. 2014. № 2. С. 9–12.
26. Кузьменко Н. В., Авраменко С. В., Глубокий О. М. Хімічний захист пшениці м’якої озимої від кореневих гнилей. Зернові культури. Том 5. № 2. 2021. С. 383–389.
27. Маренич М. М. Передпосівна обробка насіння як елемент управління продуктивним потенціалом пшениці озимої. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2017. № 4. С. 42–46.
28. Маренич М. М., Юрченко С. О. Посівні властивості насіння сільськогосподарських культур залежно від застосування стимуляторів росту. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2016. № 1/2. С. 18–21.
29. Маслак О., Ільченко В., Ільченко О. Ефективність вирощування пшениці озимої. Здоров’я рослин: Озимі зернові – пшениця, ячмінь, жито : збірник. Сер. «Агрономія сьогодні». Київ : ТОВ «Прес-Медіа», 2016. № 4. С. 7–13. URL: http://repo.sau.sumy.ua.
30. Методика випробування і застосування пестицидів / за ред. С. О. Трибеля. Київ, 2001. 448 с.
31. Михальська Л. М. Ефективні комплекси протруйників на посівах пшениці озимої. Вісник аграрної науки. 2015. № 6. С. 25–28.
32. Облік шкідників і хвороб сільськогосподарських культур : метод. посіб. / за ред. В. П. Омелюти. Київ, 1984. 296 с.
33. Основи наукових досліджень в агрономії / В. О. Єщенко та ін.; за ред. проф. В. О. Єщенка. Вінниця, 2014. 332 с.
34. Педаш Т. М., Педаш О. О., Горщар О. А. Поширення і розвиток кореневих гнилей залежно від фаз розвитку пшениці озимої та попередника. Захист і карантин рослин. 2014. Вип. 60. С. 247–251.
35. Підвищення регуляторами росту імунітету рослин до патогенних грибів, шкідників і нематод / В. А. Циганкова та ін. Физиология и биохимия культурных растений. 2013. Т. 45, № 2. С. 138–147.
36. Попова Л. В. Вивчення впливу регуляторів росту на урожайність озимої пшениці, при різних способах їх застосування, в умовах Комітернівського району Одеськой області. Аграрний вісник Причорномор’я. 2015. Вип. 76. С. 59–64.
37. Суденко В. Ю. Посівні якості та врожайність насіння пшениці м’якої ярої залежно від передпосівної обробки протруйниками та мікродобривами. Миронівський вісник. 2016. Том. 3. С. 160–169.
38. Трибель С. О., Стригун О. О. Захист рослин ‒ реальний напрям збільшення виробництва рослинницької продукції. Захист і карантин рослин. 2013. Вип. 59. С. 324–336.
39. Урожайність пшениці озимої залежно від передпосівної обробки насіння / Ю. О. Кліпакова та ін. Вісник аграрної науки. 2019. № 4. С. 16–23.
40. Яцух К. І., Тимчук І. С. Протруювання насіння в інтегрованому захисті колосових культур. Пропозиція. 2012. № 2. С. 84–85.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Катерина ЯЦУХ, Оксана ПРИСТАЦЬКА, Катерина НІКІШИЧЕВА, Іван ТИМЧУК (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
