The influence of the complex application of poisons, growth stimulants and microfertilizers for pre-sowing seed treatment on root rot affection and productivity of winter wheat
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2023-(74)-1-11Keywords:
winter wheat, root rots, poisons, stimulants, microfertilizers, technical efficiency, economic efficiencyAbstract
In Ukraine, the area of winter wheat crops affected by root rot, the prevalence of which, according to researchers, can reach 80 %, has increased significantly.
The results of research on the effectiveness of the complex application of poisons, growth stimulants and various microfertilizers against root rot of winter wheat and its productivity in the conditions of Lviv Oblast are presented.
The following poisons and tank mixtures were studied: Vitavax 200 FF, v.s.k. (3.0 l/t), Vitavaks 200 FF, v.s.k. + Vympel K + Orakul seeds (3.0 + 0.5 + 1.0) l/t, Vitavaks 200 FF, v.s.k. + Vympel K + Orakul kolofermin Zn (3.0 + 0.5 + 1.0) l/t, Vitavaks 200 FF, v.s.k. + Vympel K + Orakul kolofermin P (3.0 + 0.5 +
1.0) l/t.
The sowing quality of winter wheat seeds treated with a tank mixture of a poison, a growth stimulator and microfertilizers was better, compared to the control and the option where the seeds were treated only with a poison. Thus, the laboratory germination of winter wheat seeds on variants with a tank mixture of a poison, a growth stimulator and microfertilizers was within 94.3–95.0 % (on control 88.3 %), field germination was within 90.3–92.0 % (on control – 80.7 %), germination
energy – within 93.3–94.0 % (on control – 88.3 %), plant density – within 405.7‒409.7 pcs./m2 (on control ‒ 363.7 pcs./m2).
The development of root rot on winter wheat plants in the tillering phase on average for 2020–2022 was as follows: in control (untreated seeds) – 11.0 %; in the version where the seeds were treated with the poison Vitavax 200 FF, v.s.k.
(3.0 l/t) ‒1.0 %; in the version where the seeds were treated with Vitavax 200 FF, v.s.k. + Vympel K + Orakul seed (3.0 + 0.5 + 1.0) l/t – 0.6 %; in the version where the seeds are treated with Vitavax 200 FF, v.s.k. + Vympel K + Orakul kolofermin Zn (3.0 + 0.5+ 1.0) l/t – 0.3 %; in the version where the seeds were treated with Vitavax 200 FF, v.s.k. + Vympel K + Orakul kolofermin P (3.0 + 0.5 + 1.0) l/t –
0 %.
The technical efficiency of the poison and tank mixtures of poisons, stimulators and microfertilizers for pre-sowing seed treatment against root rot of winter wheat in this phase was respectively 91.0; 94.3; 96.7 and 100 percent.
The development of root rots on winter wheat plants in the tillering phase on average for 2020–2022 was as follows: in the control (untreated seeds) – 73.0 %; in the version where the seeds were treated with the poison Vitavax 200 FF, v.s.k.
(3.0 l/t) – 27.3 %; in the version where the seeds were treated with Vitavax 200 FF, v.s.k. + Vympel K + Orakul seeds (3.0 + 0.5 + 1.0 ) l/t – 25.6 %; in the version where the seeds were treated with Vitavax 200 FF, v.s.k. + Vympel K + Orakul kolofermin Zn (3.0 + 0.5 + 1.0) l/t – 25.3 %; in the version where the seeds were treated with Vitavax 200 FF, v.s.k. + Vympel K + Orakul kolofermin P (3.0 + 0.5 + 1.0) l/t – 23.7 %.
The technical efficiency of the poison and tank mixtures of poisons, stimulators and microfertilizers for pre-sowing seed treatment against root rot of winter wheat in this phase was respectively 62.7; 65.1; 65.5 and 67.6 percent.
As a result of the healing effect of poisons and tank mixtures of poisons, stimulators and microfertilizers, the yield of winter wheat increased by 0.63–
0.86 t/ha during the years of research (2020–2022), in particular when using: the poison Vitavaks 200 FF, v. s.k. (3.0 l/t) ‒ 0.63 t/ha, weight of 1000 seeds ‒ 41.9 g (in the control ‒ 38.4 g); tank mixture Vitavax 200 FF, v.s.k. + Vympel K + Orakul seeds (3.0 + 0.5 + 1.0) l/t – 0.7 t/ha, weight of 1000 seeds – 42.1 g; tank mixture Vitavax 200 FF, v.s.k. + Vympel K + Orakul kolofermin Zn (3.0 + 0.5 + 1.0) l/t –
0.75 t/ha, weight of 1000 seeds – 42.2 g; tank mixture Vitavax 200 FF, v.s.k. + Vympel K + Orakul kolofermin P (3.0 + 0.5 + 1.0) l/t ‒ 0.86 t/ha, weight of 1000
seeds ‒ 42.4 g.
References
1. Бакай І. Д., Михайленко С. В. Ураження фузаріозною кореневою гниллю в різних зонах вирощування пшениці озимої у 1987‒2015 рр. Захист і карантин рослин. 2020. Вип. 65. С. 17–34.
2. Використання біопрепаратів-перспективний напрямок вдосконалення агротехнологій / М. О. Остапчук та ін. Сільське господарство та лісівництво. 2015. № 2. С. 5–17.
3. Вплив композицій фунгіцидів на ефективність контролювання видів fusarium та продуктивність пшениці озимої / В. Швартау та ін. Карантин і захист рослин. 2019. № 7–8. С. 23–28.
4. Вплив попередників і строків сівби пшениці озимої на зимостійкість та ураженість фітопатогенами / О. А. Бараболя та ін. Вісник Полтавської державної академії. 2021. № 2. С. 31–37.
5. Вплив протруйників із стимулятором росту і мікродобривом на посівні якості та врожайність пшениці озимої / А. А. Сіроштан та ін. Миронівський вісник. 2019. Том. 8. С. 63–67.
6. Вплив регуляторів росту на морфогенез та антиоксидантну активність листків рослин м’якої пшениці, інфікованих Acholeplasma laidlawii var. granulum штам 118 / В. П. Патика та ін. Физиология растений и генетика. 2016. Т. 48. № 1. С. 50–55.
7. Вплив регуляторів росту рослин на стимуляцію процесів проростання насіння пшениці озимої / О. П. Волощук та ін. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво.2014. 56 (2). С. 9–15.
8. Горщар О., Педаш Т. Мікофлора насіння пшениці озимої як джерело інфекції кореневих гнилей в умовах Північного Степу. Бюлетень Ін-ту сільського господарства степової зони НААН України. 2015. № 8. С. 105–108.
9. Грицюк Н. В. Вплив комплексних препаратів для передпосівної обробки насіння на ураженість кореневими гнилями та продуктивність пшениці озимої. Захист і карантин рослин. 2013. Вип. 59. С. 63–71.
10. Грицюк Н. В. Стійкість сортів пшениці озимої проти фузаріозної інфекції за різних строків ураження. Карантин і захист рослин. 2013. № 10 (207). С. 1–3.
11. Грицюк П. М. Перспективи зерновиробництва та експорту зерна з України в контексті світової продовольчої кризи. Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: фінансова політика та інвестиції. 2013. 19 (4). С. 87–97.
12. Дергачов О. Л. Урожайність нових сортів пшениці залежно від попередників та строків сівби в Лісостепу України. Миронівський вісник. 2015. Том. 1. С. 226–235.
13. Дереча О., Грицюк Н., Бакалова А. Ефективність сумісного застосування фунгіцидів і азотних добрив для захисту пшениці озимої від хвороб в умовах Північного Лісостепу. Вісник Львів. нац. аграрного ун-ту. Серія «Агрономія». 2018. № 22 (2). С. 112‒118.
14. ДСТУ 4138 – 2002. Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості. [Чинний від 01.01.04]. К. : Держстандарт України, 2003. 173 с.
15. Ефективність гумінових стимуляторів за умови передпосівної обробки насіння зернових культур / М. М. Маренич та ін. Вісник Полтавської державної академії. 2020. № 3. С.70–78.
16. Ефективність протруйників проти кореневих гнилей пшениці озимої / К. І. Яцух та ін. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво.2021. Вип. 70 (І). С.166‒182.
17. Ефективність стимуляторів для передпосівної обробки насіння пшениці озимої / В. В. Гангур та ін. Вісник Полтавської державної академії. 2020. № 3. С.40–45.
18. Застосування регулятора росту рослин Вимпел на пшениці озимій в умовах Cтепу / О. В. Ремесло та ін. Вісник аграрної науки. 2013. (12). С. 33–35.
19. Калитка В. В., Кліпакова Ю. О. Інтенсивність перекисного окислення ліпідів при проростанні насіння пшениці озимої (Triticum aestivum L.) за дії протруйників і регуляторів росту. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2016. Вип.1 (88). С. 81–91.
20. Калитка В. В., Кліпакова Ю. О., Золотухіна З. В. Вплив регулятора росту та різнокомпонентних протруйників на проростання насіння пшениці озимої (Triticum aestivum L.). Науковий вісник НУБіП, серія Агрономія. 2016. Вип. 235. С. 24–33.
21. Камінський В. Ф., Асанішвілі Н. М. Економічна ефективність технологій вирощування кукурудзи в системах інтенсивного та органічного землеробства Лісостепу. Збірник наукових праць ННЦ «Інститут землеробства НААН». 2020. № 1–2. С. 3–18.
22. Кліпакова Ю. О., Білоусова З. В. Вплив передпосівної обробки насіння та погодних умов року на урожайність та якість зерна пшениці озимої. Зрошуване землеробство. 2018. Вип. 69. С. 41–45.
23. Кліпакова Ю. О., Прісс О. П. Вплив передпосівної обробки насіння на осінньо-зимовий період вегетації рослин пшениці озимої (Triticum aestivum L.). Вісник ХНАУ. Секція «Рослинництво, селекція і насінництво, плодоовочівництво і зберігання». 2018. № 1. С. 203–214.
24. Коваленко О., Іщенко С. Вплив біорегуляторів росту на проростання насіння пшениці озимої. Аграрна наука та освіта Поділля. 2017. С. 91–94.
25. Крючкова Л. О., Грицюк Н. В. Кореневі гнилі пшениці озимої – поширення в Північному Лісостепу України. Карантин і захист рослин. 2014. № 2. С. 9–12.
26. Кузьменко Н. В., Авраменко С. В., Глубокий О. М. Хімічний захист пшениці м’якої озимої від кореневих гнилей. Зернові культури. Том 5. № 2. 2021. С. 383–389.
27. Маренич М. М. Передпосівна обробка насіння як елемент управління продуктивним потенціалом пшениці озимої. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2017. № 4. С. 42–46.
28. Маренич М. М., Юрченко С. О. Посівні властивості насіння сільськогосподарських культур залежно від застосування стимуляторів росту. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2016. № 1/2. С. 18–21.
29. Маслак О., Ільченко В., Ільченко О. Ефективність вирощування пшениці озимої. Здоров’я рослин: Озимі зернові – пшениця, ячмінь, жито : збірник. Сер. «Агрономія сьогодні». Київ : ТОВ «Прес-Медіа», 2016. № 4. С. 7–13. URL: http://repo.sau.sumy.ua.
30. Методика випробування і застосування пестицидів / за ред. С. О. Трибеля. Київ, 2001. 448 с.
31. Михальська Л. М. Ефективні комплекси протруйників на посівах пшениці озимої. Вісник аграрної науки. 2015. № 6. С. 25–28.
32. Облік шкідників і хвороб сільськогосподарських культур : метод. посіб. / за ред. В. П. Омелюти. Київ, 1984. 296 с.
33. Основи наукових досліджень в агрономії / В. О. Єщенко та ін.; за ред. проф. В. О. Єщенка. Вінниця, 2014. 332 с.
34. Педаш Т. М., Педаш О. О., Горщар О. А. Поширення і розвиток кореневих гнилей залежно від фаз розвитку пшениці озимої та попередника. Захист і карантин рослин. 2014. Вип. 60. С. 247–251.
35. Підвищення регуляторами росту імунітету рослин до патогенних грибів, шкідників і нематод / В. А. Циганкова та ін. Физиология и биохимия культурных растений. 2013. Т. 45, № 2. С. 138–147.
36. Попова Л. В. Вивчення впливу регуляторів росту на урожайність озимої пшениці, при різних способах їх застосування, в умовах Комітернівського району Одеськой області. Аграрний вісник Причорномор’я. 2015. Вип. 76. С. 59–64.
37. Суденко В. Ю. Посівні якості та врожайність насіння пшениці м’якої ярої залежно від передпосівної обробки протруйниками та мікродобривами. Миронівський вісник. 2016. Том. 3. С. 160–169.
38. Трибель С. О., Стригун О. О. Захист рослин ‒ реальний напрям збільшення виробництва рослинницької продукції. Захист і карантин рослин. 2013. Вип. 59. С. 324–336.
39. Урожайність пшениці озимої залежно від передпосівної обробки насіння / Ю. О. Кліпакова та ін. Вісник аграрної науки. 2019. № 4. С. 16–23.
40. Яцух К. І., Тимчук І. С. Протруювання насіння в інтегрованому захисті колосових культур. Пропозиція. 2012. № 2. С. 84–85.
Downloads
Published
Issue
Section
License
Copyright (c) 2023 Катерина ЯЦУХ, Оксана ПРИСТАЦЬКА, Катерина НІКІШИЧЕВА, Іван ТИМЧУК (Автор)

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.




