Вплив систем удобрення з використанням біостимулятора та гумусного добрива на врожайність і якість зерна пшениці озимої
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2024-(76)-1-2Ключові слова:
біологізовані системи удобрення (БСУ), пшениця озима, врожайність, кількість зерен тв колосі, маса 1000 зерен, продуктивний стеблестій, клейковина, вміст загального білка, мікроелементиАнотація
В умовах польового досліду вивчено вплив біологізованих систем удобрення (БСУ) з вмістом гумусного добрива (ГД) на врожайність та якість зерна пшениці озимої. Встановлено, що використання систем удобрення в складі соломи кормових бобів + N90Р60К60 + біостимулятор (БС) або N150Р120К120 та позакореневе дворазове внесення ГД позитивно вплинуло на формування продуктивного стеблестою, кількості зерен в колосі, маси
1000 зерен. Величини перелічених показників зросли на 48–65 %, 89–109 %, 43–45 %, відповідно, проти контролю. Разом з тим, значення мас 1000 зерен виявились близькими в обох проаналізованих варіантах (38,2 та 38,8 г). Запропоновано гіпотезу про те, що остання серед зазначених закономірностей зумовлена приблизно однаковими рівнями “ефекту розведення”, і, отже близькими величинами декрементів виповненості зернівок рослин обох дослідних варіантів. Також не виключеним є приблизно однаковий внесок збільшення продуктивного стеблестою у кінцеву величину вказаного ефекту. До найбільш ефективних у напрямку підвищення врожайності пшениці озимої належать варіанти з дворазовою обробкою посівів ГД на фоні соломи кормових бобів і з додаванням N90Р60К60 + БС або N150Р120К120. Приріст врожаю проти контролю у першому серед перелічених варіантів становив 2,65 т/га, а в другому – 3,00 т/га. Констатовано доцільність твердження, що приріст урожаю в результаті дії на відповідну дослідну систему самого лише ГД, становив 0,36 т/га (відносно варіанту аналогічного складу, але без ГД). Відзначено ефективність впливу БСУ, тобто альтернативної системи удобрення, на якісні показники зерна. Сумісне використання соломи кормових бобів + N90Р60К60 + БС та дворазове позакореневе внесення ГД сприяло отриманню зерна з вмістом клейковини
25,9 %, загального білка 12,2 %, та мікроелементів (Fe, Mn, Zn, Cu, Mo) в межах гранично допустимих норм. Очевидно, що використання елементів біологізації систем удобрення, зокрема ГД, для вирощування пшениці озимої може бути релевантним заходом для підвищення врожайності та поліпшення якості зерна.
Посилання
1. Агроекологічні та економічні аспекти вирощування озимої пшениці в умовах Південного Степу України / Л. В. Андрійченко та ін. Наукові праці. Екологія. 2010. Т. 132, № 119. С. 41–44.
2. Бикін А. В., Генгало О. М., Генгало Н. О. Вплив мінеральних добрив та гумату калію на врожайність і якість насіння сої. Збірник наукових праць ННЦ “Інститут землеробства НААН”. 2011. Вип. 3‒4. С. 15–22.
3. Василенко М. Г. Органо-мінеральні добрива підвищують врожай і поліпшують якість продукції. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2015. Вип. 58 (1). С. 22–30.
4. Волкогон В. В. Біологічні аспекти адаптивних систем землеробства. Адаптивні системи землеробства і сучасні агротехнології / за ред. В. Ф. Камінського. Київ, 2013. С. 95–108.
5. Горовая А. И., Орлов Д. С., Щербенко О. В. Гуминовые вещества. Киев, 1995. 303 с.
6. Грабак Н. Х. Екологічний напрям у землеробстві та його перспектива. Наукові праці. Екологія. 2011. Т. 152, Вип. 140. С. 20–25.
7. Дідковська Т. П. Вплив гуматів із сапропелю на якісні показники урожаю овочевих культур. Вісник аграрної науки Південного регіону. 2008. Вип. 9, Ч. ІІ. С. 95–100.
8. Довгань О. М., Мандибура Я. В. Органічне виробництво: сутність, об’єктивна необхідність, ефективність. Сталий розвиток економіки. 2013. № 1 (18). С. 200–206.
9. Зміни елементного складу рослин пшениці озимої за дії Мегафолу та ретардантів / І. М. Мірошниченко та ін. Regulatory Mechanisms in Biosystems. 2017. T. 3, № 8. С. 403–409.
10. Зубець М. В., Медведєв В. В., Балюк С. А. Розвиток і наукове забезпечення органічного землеробства в європейських країнах. Вісник аграрної науки. 2010. № 10. С. 5–8.
11. Илиева А. В., Василева В. М. Влияние органического удобрения хумустим на нитратредуктазную активность и содержание пластидных пигментов у яровых гороха и вики. Физиология растений и генетика. 2014. Т. 46, № 6. С. 507–515.
12. Короткова І. В., Карасенко В. М. Вплив систем удобрення з гуміновим препаратом на врожайність та прибутковість вирощування пшениці озимої. Scientific-Progress & Innovations. 2023. Т. 26, № 3. С. 17–21.
13. Літвінов Д. В. Екобезпечне використання добрив у короткоротаційних сівозмінах Лісостепу. Агроекологічний журнал. 2014. № 3. С. 58–64.
14. Малинова Р. Органичен регулатор и стимулатор за повишаване на добива и качеството на растениевъдната продукция. Хумустим дар от природа. Торът на бъдешето. София, 2007. Т. 99. С. 13–20.
15. Найдьонова О. Є. Застосування гумінового препарату Humin plus в органічному землеробстві. Вісник Харківського національного аграрного університету імені В. В. Докучаєва. Серія: Ґрунтознавство, агрохімія, землеробство, лісове господарство, екологія ґрунтів. 2015. № 2. С. 39–50.
16. Основи наукових досліджень в агрономії / В. О. Єщенко та ін. Вінниця, 2014. 332 с.
17. Пиріг Г., Віцентій Х. Сучасні технології екологізації сільськогосподарського виробництва. Матеріали IX Міжнародної науково-практичної конференції “Вектори інноваційного розвитку освіти, науки і бізнесу в умовах глобальних змін” (м. Тернопіль, 25 трав., 2021 р.). Тернопіль, 2021. С. 84–87.
18. Плетень В. В. Вплив Гуміфілду на якість зерна пшениці озимої. Науковий збірник “Вісник степу”. Матеріали XIII Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів “Стан та перспективи розвитку агропромислового виробництва в Україні” (м. Кропивницький, 23 березня 2017 р.). Кропивницький, 2017. Вип. 14. С. 82–86.
19. Сайко В. Ф. Сучасні технології вирощування конкурентоспроможного зерна. Збірник наукових праць ННЦ “Інститут землеробства НААН”. 2004. Спецвипуск. С. 26–31.
20. Скачок Л. М., Потапенко Л. В., Горбаченко Н. І. Вплив систем удобрення і мікробних препаратів на продуктивність біоенергетичних культур. Сільськогосподарська мікробіологія. 2018. Вип. 28. С. 70–76.
21. Солодушко М. М. Вплив органо-мінаральних добрив на врожайність пшениці озимої після непарових попередників в умовах зони Степу. Зернові культури. 2022. Т. 6, № 1. С. 91–99.
22. Старчевський Ю. І., Старчевський І. П. До питання практичної реалізації в Одеській області світової стратегії екологізації сільського господарства на засадах комплексної біологізації землеробства. Вісник аграрної науки Південного регіону: міжвідомчий тематичний науковий збірник. Сільськогосподарські та біологічні науки. 2008. Вип. 9, Ч. 1. С. 23–33.
23. Тютюнник Н., Рогач Ю., Погромська Я. Ефективність стимулятору-адаптогену гуміам на посівах пшениці озимої в умовах Донеччини. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції “Інноваційні технології в агровиробництві та природокористуванні: проблеми та перспективи” (с. Шубків, 17 червня 2021 р.). Шубків, 2021. С. 43–44.
24. Химинець В. В. Перспективи еколого-економічного розвитку Карпатського регіону. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Економіка. 2016. Т. 2, Вип. 1 (47). С. 23–29.
25. Шакалій С. М. Якість зерна пшениці м’якої озимої за використання позакореневого підживлення в умовах Лівобережного Лісостепу України. Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України. 2017. № 1. С.76–84.
26. Ahmad T., Khan R., Khattak T. N. Effect of humic acid and fulvic acid based liquid and foliar fertilizers on the yield of wheat crop. Journal of Plant Nutrition. 2018. V. 41, No. 19. P. 2438–2445.
27. Effect of humic acid on growth and crop nutrient status of wheat on two different soils / R. U. Khan et al. Journal of Plant Nutrition. 2018. V. 41, No. 4. P. 453–460.
28. Effect of humic acid spray on growth characteristics of wheat varieties / D. Z. Al-Fayyadh et al. Journal of Life Science and Applied Research. 2020. V. 1. No. 1. P. 13–24.
29. Interaction effect of potassium fertilizer, humic acid and irrigation intervals on growth and yield of wheat / A. H. Fahmi et al. Research on Crops. 2020. V. 21, No. 1. P. 31–35.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Ангеліна ДУБИЦЬКА, Оксана КАЧМАР, Олександр ДУБИЦЬКИЙ, Оксана ВАВРИНОВИЧ, Марія ЩЕРБА (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
