Вплив систем удобрення і попередників на врожай та якість зерна пшениці озимої в короткоротаційних сівозмінах
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2021-(69)-2-9Ключові слова:
сівозміни, попередники, удобрення, пшениця озима, урожайність, забур’яненість, хворобиАнотація
Досліджено врожайність і якісні показники зерна пшениці озимої та фітосанітарний стан її посівів у різних видах сівозмін за інтенсивної й альтернативної систем удобрення. Найвищий врожай зерна (5,58–5,75 т/га) пшениці озимої одержали за сумісного застосування безпосередньо під пшеницю озиму N60Р90К90 і 40 т/га гною в зерновій та зерно-трав’яній сівозмінах. Кращим попередником для пшениці озимої була конюшина лучна, урожай після якої на неудобрених варіантах становив 3,00–3,13 т/га. Формування найнижчого показника врожаю зерна (2,11–2,24 т/га) спостерігали в контрольних ділянках у зерновій і зерно-трав’яній сівозмінах при повторних посівах пшениці озимої. Найвищу масу 1000 зерен (44,1–
45,3 г), натуру зерна (776–781 г/л), вміст білка і клейковини (11,47–11,58 і 23,50–24,70 %) одержано на варіанті, де на фоні гною (40 т/га) вносили добрива у нормі N60Р90К90. Зерно нижчої якості одержали на контролі (без добрив): залежно від попередника і виду сівозміни відсотковий вміст білка в зерні становив 8,80–9,36 % і сирої клейковини – 19,10–20,61 %.
Збільшення питомої ваги зернових культур у сівозміні призводило до зростання забур’яненості посівів пшениці. Найвищу кількість сегеталів у культурі спостерігалася в зерновій сівозміні з 100-відсотковим насиченням зерновими культурами (н. з. к.) за повторної її сівби – 225 шт./м2 бур’янів у фазі сходів, 187 шт./м2 – колосіння, 88 шт./м2 – повної стиглості, тоді як вирощування її у плодозмінній сівозміні (попередник конюшина лучна) зменшувало кількість сегеталів відповідно до фаз на 45–104 шт./м2.
Найбільшу рясність бур’янів у всі періоди обліку одержано на контрольному варіанті (без добрив). У період сходів і колосіння пшениці озимої найнижчі значення їх кількості (48–187 шт./м2) спостерігали залежно від виду сівозміни й попередника за використання альтернативної системи удобрення (мінеральні добрива на фоні сидерату, соломи). Перед збиранням культури найменша (21–56 шт./м2) чисельність сегеталів була на варіанті використання традиційної системи удобрення (гній, мінеральні добрива).
Найвищу ураженість пшениці озимої кореневими гнилями (24,6 %), борошнистою росою (12,8 %), септоріозом колоса (18,6 %) та фузаріозом колоса (6,8 %) спостерігали в повторних посівах культури в зерновій сівозміні з максимальним насиченням колосовими. Найвищий захист культури від комплексу хвороб забезпечує плодозмінна сівозміна з попередником конюшина лучна.
Посилання
1. Бойко П. І., Бородань В. О., Коваленко Н. П. Екологічно збалансовані сівозміни – основа біологічного землеробства. Вісник аграрної науки. 2005. № 2. С. 9–13.
2. Бойко П. І., Коваленко Н. П., Опара М. М. Ефективні різноротаційні сівозміни у сучасному землеробстві. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2014. № 3. С. 20–32.
3. Бойко П. І., Коваленко Н. П., Панасюк М. Г. Ефективність вирощування озимої пшениці у сівозмінах за різних рівнів біологізації. Збірник наукових праць ННЦ “Інститут землеробства УААН”. 2006. Вип. 1/2. С. 48–52.
4. Бойко П. І., Літвінов Д. В. Ефективність короткоротаційних сівозмін у сучасних системах землеробства. Землеробство. 2015. Вип. 2. С. 38–46.
5. Бомба М. Я. Бур’яни в посівах. Захист рослин. 2000. № 9. С. 2–3.
6. Бомба М. Я. Наукові та прикладні аспекти біологічного землеробства. Львів, 2004. 232 с.
7. Бородань В. О. Продуктивність культур у короткоротаційних сівозмінах Полісся. Збірник наукових праць ННЦ “Інститут землеробства УААН”. 2001. Вип. 1/2. С. 21–24.
8. Віннічук Т. С., Свидинюк І. М. Ураженість озимої пшениці хворобами залежно віл систем удобрення за сучасних технологій вирощування. Землеробство : міжвід. темат. наук. зб. 2005. Вип. 77. С. 60–65.
9. Волощук М. Д., Дука Л. В., Сеньків Г. Й. Короткоротаційні сівозміни в Західному регіоні України. Збірник наукових праць ННЦ “Інститут землеробства УААН”. 2001. Вип. 1/2. С. 105–115.
10. Волощук О. П., Волощук І. С., Глива В. В. Вплив попередників на формування врожайних властивостей пшениці озимої в умовах Західного Лісостепу. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2013. Вип. 55, ч. 1. С. 19–25.
11. Вплив короткоротаційних сівозмін з різним насиченням зерновими культурами на формування потенційної забур’яненості в посівах пшениці озимої / О. В. Вавринович та ін. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2013. Вип. 55, ч. 1. С. 8–19.
12. Гангур В. В., Коваленко Н. П. Ефективне розміщення зернових культур у сівозмінах Лісостепу. Вісник аграрної науки. 2003. № 4. С. 35–37.
13. Городній М. М., Мазуркевич Л. І., Кудрявицька А. М. Вплив добрив на врожайність і якість зерна пшениці в умовах Північного Лісостепу. Збірник наукових праць ННЦ “Інститут землеробства УААН”. 2003. Вип. 4. С. 39–44.
14. Господаренко Г. М., Черно О. Д. Урожайність пшениці озимої після різних попередників на фоні тривалого застосування добрив у сівозміні. Землеробство. 2015. Вип. 1. С. 28–31.
15. Дзюбайло А. Г., Габриєль А. Й., Оліфір Ю. М. Врожайність озимої пшениці за різних систем удобрення на ясно-сірому лісовому ґрунті. Збірник наукових праць ННЦ “Інститут землеробства УААН”. 2006. Вип. 1/2. С. 18–22.
16. Єщенко В. О. Роль сівозмін у сучасному землеробстві. Землеробство. 2015. Вип. 1. С. 23–27.
17. Жолобецький Г. Делікатне землеробство – комплексна проблема. Пропозиція. 2014. № 7/8. С. 52–55.
18. Іваніна В. В. Біологізація удобрення культур у сівозмінах. Київ, 2016. 328 с.
19. Камінський В. Ф., Сайко В. Ф. Стратегія оптимізації використання земельних ресурсів в агропромисловому виробництві України в контексті світового стабільного розвитку. Вісник аграрної науки. 2014. № 3. С. 5–10.
20. Качмар О. И., Вавринович О. В., Щерба М. М. Продуктивность короткоротационных севооборотов в зависимости от систем удобрения. Вестник Белорусской государственной сельскохозяйственной академии. 2019. № 2. С. 88–93.
21. Коваленко А. М. Сівозміни – важлива складова ефективного використання зрошуваних земель. Землеробство. 2015. Вип. 1. С. 88–91.
22. Корнійчук М. С. Моніторинг фітосанітарного стану польових культур в технологічних дослідах. Землеробство : міжвід. темат. наук. зб. 2017. Вип. 1. С. 93–97.
23. Красиловець Ю. Г. Оптимізація системи фітосанітарної безпеки зернових колосових культур. Посібник українського хлібороба. 2010. С. 38–47.
24. Оничко В. І., Огієнко Н. І., Бердін С. І. Врожайність і якість зерна тритикале ярого в Північно-східному Лісостепу залежно від удобрення і норм висіву. Збірник наукових праць ННЦ “Інститут землеробства НААН”. 2011. Вип. 3/4. С. 71–78.
25. Параметри продуктивності та структура фітомаси різноротаційних сівозмін Лісостепу України / О. Демиденко та ін. Вісник аграрної науки. 2018. № 5. С. 54–62.
26. Пономарчук М. В., Кушицька Г. Б. Насиченість короткоротаційних сівозмін зерновими культурами в Західному Лісостепу. Збірник наукових праць ННЦ “Інститут землеробства УААН”. 2004. Спецвип. С. 182–187.
27. Продуктивність пшениці озимої у короткоротаційних сівозмінах на чорноземі типовому / М. М. Єрмолаєв та ін. Землеробство : міжвід. темат. наук. зб. 2011. Вип. 83. С. 17–21.
28. Слюсар І. Т., Савчук О. І. Продуктивність короткоротаційних сівозмін в умовах осушуваних земель Полісся. Землеробство. 2015. Вип. 1. С. 51–55.
29. Танчик С. П., Бабенко А. І. Продуктивність пшениці озимої залежно від попередників у Правобережному Лісостепу. Землеробство. 2015. Вип. 1. С. 19–22.
30. Цвей Я. П. Родючість ґрунтів і продуктивність сівозмін. Київ, 2014. 415 с.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 М. М. ЩЕРБА, О. Й. КАЧМАР, А. О. ДУБИЦЬКА, О. В. ВАВРИНОВИЧ, О. В. ТАРАВСЬКА (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
