Гербологічний стан посівів гречки в ланці сівозміни
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2021-(70)-1-4Ключові слова:
сівозміна, удобрення, гречка, забур’яненість, бур’яниАнотація
Досліджено потенційну й актуальну забур’яненість, шкодочинність бур’янів у посівах гречки та величину виносу поживних речовин сегетальною рослинністю. Найменший банк насіння сегетальної рослинності – 20,2 тис. шт/м2 відмічено у варіанті з внесенням N60Р60K60. При застосуванні побічної продукції та N30Р30K30 кількість насіння бур’янів зросла до 27,5 тис. шт/м2, найбільшою їхня кількість була на контролі (без добрив) – 28,3 тис. шт/м2.
Забур’яненість гречки на початку вегетації у варіантах із внесенням N60Р60K60 була найбільшою – 245 шт/м2, що в 1,2 разу вище порівняно з контролем, дещо нижчим цей показник був у варіанті з внесенням побічної продукції та N30Р30K30 – 228 шт/м2.
Перед збиранням культури чисельність бур’янів в усіх варіантах знизилась. Однак найменша кількість сегеталів була відмічена за підвищених доз добрив (N60Р60K60) і становила 130 шт/м2 із масою бур’янів 117,3 г/м2. Переважаючими видами бур’янів були плоскуха звичайна (Echinochloa crus-galli (L.) Beauv.), мишій сизий (Setaria glauca L.), гірчак шорсткий (Polygonum lapathifolium L.), лобода біла (Chenopodium album L.).
Вища конкурентоспроможність гречки щодо бур’янів була у варіантах із внесенням N60Р60К60: співвідношення мас культури й бур’янів становило 5,8. За отриманої врожайності 1,91 т/га втрати сягали 8,9% з умовно чистим прибутком 29,1 тис. грн/га та рівнем рентабельності 390,4%.
У посівах гречки найменший сумарний винос мінеральних речовин сегетальною рослинністю виявлено у варіанті без добрив (контроль) –
112,5 кг/га. Дещо вищим він був у варіанті з внесенням побічної продукції та N30Р30K30 – 153,4 кг/га. Однак внесення мінеральних добрив у нормі N60Р60K60 збільшило винос поживних речовин на 58% порівняно з контролем. При цьому в посівах гречки найбільше з бур’янами виносилось азоту (від 63,36 до
86,20 кг/га), дещо менше – калію (від 35,48 до 70,33 кг/га) і найменше – фосфору (від 13,61 до 21,31 кг/га). Встановлено, що найменшу потенційну та актуальну забур’яненість ґрунту перед збиранням врожаю забезпечило застосування мінеральних добрив у нормі N60Р60K60. При цьому сумарний винос мінеральних речовин був найвищим.
Посилання
1. Бойко П., Коваленко Н. Сівозмінний контроль бур’янів. Farmer. 2011. № 1. С. 58–59.
2. Бородань В. О., Скурятін Ю. М. Вплив польових сівозмін на забур’яненість посівів у Поліссі. Вісник аграрних наук. 2002. № 7. С. 35–38.
3. Вавринович О. В., Качмар О. Й. Вплив систем удобрення і вапнування на потенційну забур’яненість ґрунту. Вісник Львів. нац. аграрного ун-ту. Серія: Агрономія. 2014. № 18. С. 93–98.
4. Вавринович О. В., Качмар О. Й., Дубицька А. О. Вплив сівозмінного фактора на гербологічний стан посівів кукурудзи. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2018. Вип. 64. С. 3–17.
5. Винос основних елементів живлення бур’янами в агрофітоценозах Полісся / Л. І. Ворона та ін. Зб. наук. пр. ННЦ «Ін-т землеробства НААН». 2006. Вип. 1/2. С. 26–33.
6. Дерев’янський В. П. Залежно від засміченості. Карантин і захист рослин. 2004. № 6. С. 26–27.
7. Злобин Ю. А. Агрофитоцелогия. Харьков, 1986. 73 с.
8. Исаев В. В. Прогноз и картографирование сорняков. Москва, 1990. 192 с.
9. Іващенко О. О. Наші завдання сьогодні. Матеріали 3-ї наук.-теорет. конф. Укр. наук. тов-ва гербологів «Забур’яненість посівів та засоби і методи її зниження», Київ, 5‒6 берез. 2002 р. Київ, 2002. С. 3–6.
10. Іващенко О. О. Сучасні проблеми гербології. Вісник аграрної науки. 2004. № 3. С. 27–29.
11. Іоніцой Ю., Шам І. Захист посівів від бур’янів: проблеми сьогодення. Пропозиція. 2014. № 10. С. 76–81.
12. Корнилова Е. Н., Воеводин А. В. Вредоносность подмаренника цепкого в посевах озимой пшеницы. Бюл. ВИЗР. Москва, 1984. № 58. С. 50–54.
13. Корнійчук М. С. Моніторинг фітосанітарного стану польових культур в технологічних дослідах. Землеробство : міжвід. темат. наук. зб. 2017. Вип. 1. С. 93–97.
14. Красиловець Ю. Г. Оптимізація системи фітосанітарної безпеки зернових колосових культур. Посібник українського хлібороба. 2010. С. 38–47.
15. Методичні рекомендації і програма досліджень з обробітку ґрунту / А. М. Малієнко та ін. Чабани, 2008. 87 с.
16. Танчик С. П., Павлов О. С., Чумбей В. В. Потенційна забур’яненість ґрунту залежно від його обробітку за вирощування гречки посівної у Прикарпатті України. Наук. доповіді НУБіП України. 2020. № 1 (83). С. 20–25.
17. Цьова Ю. А. Екоморфічна структура банку насіння бур’янів агроекосистем. Вісник Дніпропетров. держ. аграрно-економ. ун-ту. 2016. № 1 (39). С. 37–42.
18. Шувар І. А., Корпіта Г. М. Контролювання забур’янення агроценозів ячменю ярого і картоплі в Західному Лісостепу України. Зб. наук. пр. ННЦ «Ін-т землеробства НААН». 2017. Вип. 4. С. 65–74.
19. Anderson R. L. An ecological approach to strengthen weed management in the semiarid Great Plains. Advances in Agronomy. 2003. No. 80. Р. 33–62.
20. Anderson R. L. Integrating a complex rotation with no-tillim proves weed management in organic farming. Agron. Sustain. Dev. 2015. Vol. 35 (3). P. 967–974.
21. Assessing innovative sowing patterns for integrated weed management with a 3D crop: weed competition / N. Colbach et al. Eur. J. Agron. 2014. Vol. 53. P. 74–89.
22. Assessment of yield and economic losses in agriculture due to weeds in India / Y. Gharde et al. Crop Prot. 2018. Vol. 107. P. 12–18.
23. Chauhan B., Singh R., Mahajan G. Ecology and management of weeds under conservation agriculture. Crop Prot. 2012. Vol. 38. P. 57–65.
24. Chauhan B. S. Grand Challenges in Weed Management. Front. Agron. 2020. Vol. 1 (3). Р. 1–4.
25. Gunton R., Petit S., Gaba S. Functional traits relating arable weed communities to crop characteristics. J. Veg. Sci. 2011. Vol. 22. P. 541–550.
26. Llewellyn R. S. Impact of weeds on Australian grain production: the cost of weeds to Australian grain growers and the adoption of weed management and tillage. Report for GRDC. CSIRO. 2020. 112 р.
27. Mahajan G., Chauhan B. The role of cultivars in managing weeds in dry-seeded rice production systems. Crop Prot. 2013. Vol. 49. P. 52–57.
28. Marín C., Weiner J. Effects of density and sowing pattern on weed suppression and grain yield in three varieties of maize under high weed pressure. Weed Res. 2014. Vol. 54. P. 467–474.
29. Ngwira A., Aune J., Thierfelder C. On-farm evaluation of the efffects of the principles and components of conservation agriculture on maize yield and weed biomass in Malawi. Exp. Agric. 2014. Vol. 50. P. 591–610.
30. Production potential and economics feasibility of buckwheat (Fagopyrum esculentum Moench) as influenced by integrated weed management practices under Terai rgion of West Bengal / Binoy Chhetri et al. Hind Agricultural Research and Training Institute. 2015. No. 6 (2). Р. 144–150.
31. Stacked crop rotations exploit weed–weed competition for sustainable weed / A. Garrison et al. Weed Sci. 2014. Vol. 62. P. 166–176.
32. Van Acker R. C. Weed biology serves practical weed management. Weed research. 2009. Vol. 49. P. 1–5.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 О. В. ВАВРИНОВИЧ, О. Й. КАЧМАР, А. О. ДУБИЦЬКА, О. Л. ДУБИЦЬКИЙ, М. М. ЩЕРБА (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
