Формування банку насіння бур’янів у ґрунті за різного антропогенного навантаження
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2024-(76)-2-4Ключові слова:
сегетальна рослинність, насіння бур’янів, потенційна забур’яненість, сівозміна, удобренняАнотація
Важливою перспективою ведення сільськогосподарського виробництва та збільшення врожайності культур є раціонально обґрунтований захист посівів від бур’янової рослинності. Важливим показником кількісних змін потенційної засміченості посівів та протибур’янової ефективності агротехнічних способів є баланс насіння сегетальної рослинності в оброблюваному шарі за певний період. Вивчено особливості формування потенційної забур’яненості ґрунту насінням сегетальної рослинності в посівах сільськогосподарських культур у п’ятипільних зернових сівозмінах за різних систем удобрення. Встановлено, що аналіз показників потенційної забур’яненості ґрунту в короткоротаційних сівозмінах показав переваги застосування у п’ятипільних зернових сівозмінах органо-мінеральних систем удобрення, які включають в розрахунку на гектар ріллі сівозмінної площі N96-102Р90К90 (інтенсивна), вирощування один раз за ротацію в післяжнивних посівах редьки олійної на сидерат та заробляння всієї побічної продукції, за яких забезпечуються найнижчі показники банку насіння бур’янів у ґрунті на рівні: сої – 16,2 тис. шт./м2, пшениці озимої – 33,8, соняшника – 25,6, кукурудзи на зерно – 43,9, вівса (після соняшника) – 19,7 та після кукурудзи на зерно 21,6, жита озимого 15,6 тис. шт./м2 та відбувається збільшення проростання життєздатного насіння бур’янів в польових мікроділянках протягом всього вегетаційного періоду (сої – 358 шт./м2, пшениці озимої – 624, соняшника – 542, кукурудзи на зерно – 907, вівса (після соняшника) – 489 та після кукурудзи на зерно 525, жита озимого 472 шт./м2).
Посилання
1. Боровик С. О., Будьонний В. Ю. Потенційна забур’яненість жита озимого залежно від попередників та способів обробітку ґрунту. Аграрні інновації. Серія: Меліорація, землеробство, рослинництво. 2024. № 23. С. 26–31. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.23.4.
2. Будьонний В. Ю., Башкатова Г. М. Потенційна забур’яненість ґрунту під час вирощування жита озимого. Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія: Рослинництво, селекція і насінництво, плодоовочівництво і зберігання. 2019. Вип. 2. С. 123–132.
3. Вплив способів основного обробітку ґрунту та систем удобрення на забур’яненість посівів польових культур / В. П. Ткачук та ін. Scientific Progress & Innovations. 2018. Vol. 1. Р. 70–73. https://doi.org/10.31210/visnyk2018.01.11.
4. Гербологічний атлас-довідник України / І. А. Шувар та ін. Вінниця, 2019. 388 с.
5. Забур’яненість короткоротаційної сівозміни залежно від системи удобрення на дерново-підзолистих ґрунтах / Н. В. Грицюк та ін. Scientific Progress & Innovations. 2022. Vol. 1. Р. 77–83. https://doi.org/10.31210/visnyk2022.01.09.
6. Забур’яненість посівів озимого жита залежно від способів обробітку ґрунту в умовах переходу на органічне землеробство / М. Кравчук та ін. Наукові горизонти. 2020. № 1. С. 39–45. https://doi.org/10.33249/2663-2144-2020-86-1-39-45.
7. Забур’яненість посівів пшениці озимої залежно від умов вирощування в паро-зерно-просапній сівозміні / Р. Гутянський та ін. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Агрономія та біологія. 2022. № 48 (2). С. 51–58. https://doi.org/10.32845/agrobio.2022.2.8.
8. Іванюк В. Особливості забур’янення пшениці озимої за вирощування її беззмінно та в сівозміні. Вісник Львівського національного аграрного університету. Серія: Агрономія. 2017. № 21. С. 43–48.
9. Качмар О. Й., Вавринович О. В., Саверин І. В. Гербологічний стан посівів сільськогосподарських культур у короткоротаційній сівозміні залежно від систем основного обробітку ґрунту та удобрення Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2023. Вип. 74 (2). С. 83–95.
10. Коваленко А. М., Малярчук А. С. Вплив обробітку ґрунту та доз азотних добрив на фітосанітарний стан посівів і урожайність ріпаку озимого. Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН. 2014. Вип. 21. С. 84‒89. http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpiok_2014_21_14.
11. Кривенко А. І, Почколіна С. В., Безеде Н. Г. Видовий склад бур’янів та забур’яненість посівів пшениці озимої залежно від попередників та різних систем основного обробітку ґрунту в умовах Причорномор’я. Таврійський науковий вісник. 2019. № 108. С. 53–62. https://doi.org/10.32851/2226-0099.2019.108.8.
12. Курдюкова О., Тищук О. Засміченість ґрунту насінням бур’янів та методи його зменшення. Міжвідомчий тематичний науковий збірник з фітосанітарної безпеки. 2019. № 65. С. 100–110. https://doi.org/10.36495/1606-9773.2019.65.100-110.
13. Лебідь Є. М., Циков В. С., Матюха Л. П. Методика проведення польових досліджень з визначення забур’яненості та ефективності засобів їх контролю в агрофітоценозах. Дніпропетровськ, 2008. 36 с.
14. Мандрик І. А. Розробка заходів по регулюванню чисельності бур’янів у посівах озимої пшениці. Корми і кормовиробництво. 2013. № 75. С. 144–149.
15. Методичні рекомендації і програма досліджень з обробітку ґрунту / А. М. Малієнко та ін. Чабани, 2008. 87 с.
16. Міщенко, Ю., Захарченко, Е. Вплив післяжнивної сидерації на забур’яненість буряків цукрових. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Агрономія і біологія, 2019. № 4 (38). С. 41–49. https://doi.org/10.32845/agrobio.2019.4.6.
17. Молдован В. Г. Фітосанітарний стан посівів пшениці озимої залежно від сівозмінного чинника та системи удобрення. Карантин і захист рослин. 2013. № 2. С. 4–6.
18. Саюк О. А., Трояченко Р. М., Павлюк І. О. Видовий склад бур’янового компоненту агроценозу картоплі. Вісник Полтавської державної аграрної академії. Серія: Сільське господарство, рослинництво. 2019. № 1. С. 35–40.
19. Цвей Я. П, Іваніна Р. В., Дубовий Ю. П. Екологічний контроль чисельності бур’янів у посівах пшениці озимої. Карантин і захист рослин. 2020. № 1. С. 16–19. https://doi.org/10.36495/2312-0614.2020.01.16-19.
20. Цвей Я. П., Мирошниченко, М. С., Левченко, Л. М. Забур’яненість пшениці озимої залежно від обробки ґрунту і системи удобрення. Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків. 2018. № 26. С. 21–27.
21. Цилюрик О. І., Десятник Л. М., Березовський С. В. Забур’яненість агроценозів кукурудзи під впливом обробітку ґрунту та удобрення в північному Степу України. Зернові культури. 2020. Том. 4. № 1. С. 152‒159. https://dspace.dsau.dp.ua/items/975b5b69-e83d-4cc2-a1ef-2b352f13606a.
22. Blackshaw R. E., Molnar L. J., Larney F. J. Fertilizer, manure and compost effects on weed growth and competition with winter wheat in western Canada. Crop Prot. 2005. Vol. 24. Р. 971–980. https://doi.org/10.1016/j.cropro.2005.01.021.
23. Differences in soil seed longevity for two subspecies of the invasive weed, Chrysanthemoides monilifera (Asteraceae) / Kris French et al. Weed Biology and Management. 2024. Vol. 24, Issue 3. P. 104–112. https://doi.org/10.1111/wbm.12294.
24. Improving integrated management of weed control by determination of weed seed bank in sandy and clay soil / A. A. H. Sharshar et al. Journal of Biological Sciences. 2022. Vol. 29, Issue 4. P. 3023–3032. https://doi.org/10.1016/j.sjbs.2022.01.033.
25. Lehoczky E., Kismanyoky A. Study on the weediness of winter wheat in a long-term fertilization field experiment. Comm. Appl. Biol. Sci. 2006. Vol. 71. Р. 793–796. PMID: 17390822.
26. Lindsay P. Chiquoine, Scott R. Abella Soil seed bank assay methods influence interpretation of non-native plant management. Applied Vegetation Science. 2018. Vol. 21, Issue 4. P. 626–635. https://doi.org/10.1111/avsc.12393.
27. Soil seedbank: old methods for new challenges in agroecology? / I. Mahé et al. Ann. Appl. Biol. 2021. Vol. 178, Issue 1. Р. 23–38.
28. Steven C Haring, Michael L. Flessner Improving soil seed bank management. Pest Management Science. 2018. Vol. 74, Issue 11. P. 2412–2418. https://doi.org/10.1002/ps.5068.
29. Stoltz E., Nadeau E. Effects of intercropping on yield, weed incidence, forage quality and soil residual N in organically grown forage maize (Zea mays L.) and faba bean (Vicia faba L.). Field Crops Res. 2014. Vol. 169. Р. 21–29. https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/2014FCrRe.169...21S/abstract.
30. The evaluation of total weed density and seed bank of agricultural landscapes as an example of the Steppe Zone of Ukraine / S. Shevchenko et al. Scientific Horizons. 2023. Vol. 26, Issue 11. P. 80–89. https://doi.org/10.48077/scihor11.2023.80.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Оксана ВАВРИНОВИЧ, Оксана КАЧМАР, Олександр ДУБИЦЬКИЙ, Ангеліна ДУБИЦЬКА, Марія ЩЕРБА (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
