Вплив елементів технології вирощування на забур’яненість та врожайність пшениці озимої в умовах Правобережного Лісостепу
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2023-(73)-2-3Ключові слова:
пшениця озима, фон удобрення, біодеструктор рослинних решток, біопрепарат поліфункціональної дії, забур’яненість, урожайність пшениці озимоїАнотація
Бур’яни – чинник, що суттєво знижує врожайність, погіршує якість продукції, сприяє поширенню шкідників і хвороб. Біопрепарати підвищують конкурентоспроможність посівів, тому питання щодо їхнього впливу на врожайність та забур’яненість потребує досліджень, адже боротьба з бур’янами в екологізованих системах землеробства залишається досить складною. Мета досліджень – визначення впливу застосування біопрепарату поліфункціональної дії та біодеструктора рослинних решток на різних фонах удобрення на рівень забур’яненості та врожайність посівів пшениці озимої в умовах Правобережного Лісостепу. Визначено вплив на рівень забур’яненості та врожайність пшениці озимої застосування мінерального фону з N90Р60К60, що сприяв збільшенню густоти продуктивних стебел з коефіцієнтом продуктивного кущення 1,88 щодо 1,70 стебла на рослину на фоні без добрив, зростанню маси зерна колосу на 14 % та врожайності на 31 %, зниженню на
11 % кількості бур’янів у час відновлення вегетації та на 9 % їхньої маси у час збирання. Відзначено вплив біопрепарату поліфункціональної дії та біодеструктора рослинних решток на збільшення густоти продуктивних стебел з коефіцієнтом продуктивного кущення 1,72–1,76 щодо 1,70 стебла на рослину на фоні без добрив та з 1,90–1,92 щодо 1,88 стебла на рослину на мінеральному фоні, відповідне зростання маси зерна з одного колоса на 3–7 і 5–8 % та врожайності культури на 8–17 і 9–15 %, зниження на 11–13 і 15–18 % кількості бур’янів у час відновлення вегетації та на 9–17 і 9–18 % їхньої маси у час збирання. Таким чином, отримані результати свідчать, що в умовах Правобережного Лісостепу застосування біопрепарату поліфункціональної дії та біодеструктора рослинних решток у досліджуваних агроценозах мало вплив на зростання врожайності пшениці озимої на 8–17 % на фоні без добрив та на 9–15 % на мінеральному фоні з N90Р60К60, а також на відповідне зниження на час відновлення вегетації на 11–13 і 15–18 % кількості та на 9–17 і 9–18 % маси бур’янів на час збирання. Зазначені екологічно безпечні елементи можуть бути використані для вдосконалення технології вирощування пшениці озимої.
Посилання
1. Агрометеорологічні умови вирощування озимої пшениці в північно-східній частині Степу протягом 2001–2005 рр. / В. Г. Нестерець та ін. Бюлетень Інституту зернового господарства. 2006. № 28/29. С. 124–132.
2. Агрохімічна оцінка ефективності біопрепаратів у вузькоспеціалізованій сівозміні / О. М. Бердніков та ін. Сільськогосподарська мікробіологія. 2020. Вип. 31. С. 44–50. DOI: 10.35868/1997-3004.31.44-50.
3. Балюк С. А., Носко Б. С., Воротинцева Л. І. Регулювання родючості ґрунтів та ефективності добрив в умовах змін клімату. Вісник аграрної науки. 2018. № 4. С. 5–12. DOI: 10.31073/agrovisnyk201804-01.
4. Борона В. П., Задорожний В. С. Гербологія: проблеми розвитку (за матеріалами міжнародних наукових зібрань). Захист рослин. 2003. № 11. С. 21–22.
5. Вплив екологічно безпечних систем удобрення пшениці озимої на біологічну активність ґрунту в умовах зміни клімату / А. О. Дубицька та ін. Зернові культури. 2019. Т. 3, № 2. С. 331–336. DOI: 10.31867/2523-4544/0093.
6. Городиська І. М., Плаксюк Л. Б., Чуб А. О. Використання біопрепаратів за умов органічного виробництва сої. Вісник аграрної науки. 2018. № 9 (786). С. 73–78. DOI: 10.31073/agrovisnyk2018.09-11.
7. Дрозд М. О. Ефективність елементів технології вирощування пшениці ярої у Північному Лісостепу. Зб. наук. пр. ННЦ «Інститут землеробства НААН». 2015. Вип. 4. С. 53–57.
8. Значення добору сортового складу в отриманні високої врожайності та якості зерна пшениці озимої за вирощування після соняшнику в умовах Південного Степу України / В. Гамаюнова та ін. Scientific bases of agriculture, development of ways of its effective development : collective monograph / International Science Group. Boston : Primediae Launch, 2022. Р. 144–161.
9. Іващенко О. О., Іващенко О. О. Загальна гербологія / НААН, Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків, Інститут захисту рослин НААН. Київ : Фенікс, 2019. 752 с.
10. Камінський В. Ф. Біологізація землеробства як складової біосфери. Посібник українського хлібороба. 2017. Т. 1. С. 28–31.
11. Кернасюк Ю. В. Глобальний ринок пшениці: кон’юнктура і тренди. Агробізнес сьогодні. 2020. № 22 (437). С. 12–16.
12. Козак О. А., Грищенко О. Ю. Розвиток зернової галузі України на сучасному етапі. Економіка АПК. 2016. № 1. С. 38–47.
13. Концепція органічного землеробства (ґрунтово-агрохімічне забезпечення) / Я. М. Гадзало та ін. Посібник українського хлібороба. 2017. Т. 1. С. 63–80.
14. Кушнарьов А., Кравчук В., Бобровний Е. Вплив ступеня подрібнення й глибини закладення соломи в ґрунт на інтенсивність її розкладання з використанням біодеструктора «Стернифаг». Техніка і технології АПК. 2012. № 12. С. 24–27.
15. Лихочвор В. В. Біологічне рослинництво. Львів : НВФ «Українські технології», 2004. 312 с.
16. Методические рекомендации по проведению полевых опытов с зерновыми, зернобобовыми и кормовыми культурами (исследования, учеты и наблюдения) / под ред. В. С. Цикова и Г. Р. Пикуша. Днепропетровск : ВНИИК, 1983. 49 с.
17. Методологія і практика використання мікробних препаратів у технологіях вирощування сільсько-господарських культур / В. В. Волкогон та ін. ; за ред. В. В. Волкогона. Київ : Аграрна наука, 2011. С. 156.
18. Мойсенченко В. Ф., Єщенко В. О. Основи наукових досліджень в агрономії. Київ : Вища шк., 1994. 334 с.
19. Мудрак А. А., Філатов В. О., Нестор С. М. Оптимізація прийомів вирощування пшениці озимої за різних попередників у виробничих посівах в умовах Степу України. Матеріали Х Міжнар. наук.-практ. конф. «Проблеми конструювання, виробництва та експлуатації сільськогосподарської техніки» (м. Кіровоград, 5−6 листоп. 2015 р). Кіровоград, 2015. С. 26−28.
20. Наукові основи ведення зернового господарства / В. Ф. Сайко та ін. ; за ред. В. Ф. Сайка. Київ : Урожай, 1994. 752 с.
21. Особливості застосування деструкторів стерні в умовах степової зони / А. М. Коваленко та ін. Вісник аграрної науки. 2020. № 2. С. 44–51. DOI: 10.31073/agrovisnyk202002-07.
22. Рубин С. С. Землеробство. Київ : Вища шк., 1980. 464 с.
23. Сільське господарство України : статистичний збірник. 2019 / відп. за вип. О. М. Прокопенко. Київ, 2020. 235 c.
24. Токмакова Л. М., Трепач А. О. Мікробіологічна деструкція органічної речовини в агроценозах. Вісник аграрної науки. 2022. № 2. С. 19–26. DOI: 10.31073/agrovisnyk202202-03.
25. Biodiversity increases the resistance of ecosystem productivity to climate extremes / F. Isbell et al. Nature. 2015. 526. P. 574–577. DOI: https://doi.org/10.1038/nature15374.
26. Change of yield and baking gvalities of winter wheat grain depending on the year of growing and predecessor in the Central Forestry of Ukraine / T. Panchenko et al. Plant Archives journal. 2019. Vol. 19, № 1. P. 1107–1112.
27. Fertilizer-dependent efficiency of Pseudomonads for improving growth, yield, and nutrient use efficiency of wheat (Triticum aestivum L.) / B. Shaharooma et al. Appl. Microbiol. Biotechnol. 2008. Vol. 79. P. 147–155. DOI: 10.1007/s00253-008-1419-0.
28. Forecasting of winter wheat (Triticum aestivum L.) yield for the Southern Steppe of Ukraine using meteorological indices / Z. Bilousova et al. Ukrainian Journal of Ecology. 2020. Vol. 10, Issue 3. P. 36–43.
29. Nitrogen fertilizer influence on wheat yield and use efficiency under different environmental conditions / V. Mandic et al. Chilean journal of agricultural research. 2015. Vol. 75, No. 1. P. 92–97. DOI: https://doi.org/10.4067/S0718-58392015000100013.
30. Real-time image processing for crop/weed discrimination in maize fields / X. P. Burgos-Artizzu et al. Comp. Electron. Agric. 2011. Vol. 75, Iss. 2. P. 337–346. DOI: 10.1016.j.compag.2010.12/011.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Л. С. КВАСНІЦЬКА, Г. П. ВОЙТОВА (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
