Продуктивність кукурудзи за різних систем удобрення в короткоротаційних сівозмінах
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2023-(73)-2-7Ключові слова:
кукурудза, сівозміни, попередники, удобрення, вологість, щільність, урожайність,, продуктивністьАнотація
Вивчено вплив попередників і удобрення на водно-фізичні показники родючості ґрунту та продуктивність кукурудзи в короткоротаційних сівозмінах. Встaновлено, що вища вологість сірого лісового ґрунту формується у зернових сівозмінах після попередника пшениця озима. За усередненими даними, на час сходів культури в орному шарі (0–20 см) неудобрених варіантів спостерігали 18,8–19,4 % польової і 34,8–36,2 мм продуктивної вологи, в підорному (20–40 см) – відповідно 20,3–20,8 % і 40,4–41,8 мм. Внесення безпосередньо під культуру мінеральних добрив у дозі N120Р100К100 на фоні комплексного застосування побічної продукції пшениці озимої і зеленої маси післяжнивної редьки олійної в раціональній системі удобрення сприяло підвищенню досліджуваних показників до рівня 19,3–20,0 % і 35,4–36,9 мм в орному та 21,1–21,6 % і 41,1–42,5 мм у підорному шарах. Застосування N150Р120К120 і аналогічних органічних удобрювальних складових у інтенсивній системі забезпечувало найвищі значення вологості ґрунтового середовища: 20,1–20,7 % і 36,7–38,0 мм (пласт ґрунту 0–20 см) та 21,8–22,2 % і 42,3–
43,4 мм (20–40 см).
Спостереження за динамікою щільності ґрунту під кукурудзою показали, що на період сходів культури на контрольних варіантах вона змінювалася за досліджуваними сівозмінами в межах 1,15–1,21 г/см3 в орному (0–20 см) і 1,23–1,31 г/см3 в підорному (20–40 см) шарах. Нижчими її показники були у зернових сівозмінах після пшениці озимої (в орному шарі – 1,15–1,16 г/см3). Внесення органо-мінерального удобрення сприяло оптимізації щільності ґрунтового середовища.
Вищу продуктивність за виходом зернових одиниць отримано за вирощування кукурудзи у зернових сівозмінах з попередником пшениця озима. На неудобрених варіантах цей показник становив 4,50–4,64 т/га. Сумісне застосування мінеральних добрив у дозі N120Р100К100, побічної продукції попередника та зеленої маси післяжнивної редьки олійної підвищувало його значення до 7,27–7,49 т/га. Внесення на цих же органічних фонах N150Р120К120 сприяло отриманню 9,51–9,64 т/га виходу зерна. Найвищу кормову продуктивність кукурудзи отримано в зернових сівозмінах з попередником пшениця озима. Внесення на органічних фонах рівня мінеральних добрив N120Р100К100 в раціональній і N150Р120К120 в інтенсивній системах удобрення забезпечило 9,74–10,04 і 12,74–12,92 т/га виходу кормових одиниць.
Посилання
1. Асанішвілі Н. М., Буслаєва Н. Г., Шляхтурова С. П. Вплив агрохімічного навантаження на забезпеченість рослин елементами живлення та врожайність кукурудзи в Лісостепу. Подільський вісник: сільське господарство, техніка, економіка. 2020. Вип. 32. С. 9–19.
2. Барвінський А. В. Фізичні властивості ґрунтів як важлива складова оцінки якості земель. Агрохімія і ґрунтознавство. 2007. Вип. 67. С. 35–42.
3. Борис Н. Є., Красюк Л. М. Поживний режим сірого лісового ґрунту залежно від систем основного обробітку і удобрення в короткоротаційній зерновій сівозміні. Агробіологія. 2020. Вип. 2. С. 16–26. URL: https://agrobiologiya.btsau.
edu.ua/sites/default/files/visnyky/agrobiologiya/boris_2_2020.pdf (дата звернення: 21.03.2023).
4. Вплив попередників, обробітку ґрунту та добрив на урожай і якість зерна кукурудзи в умовах Луганської області / С. В. Маслійов та ін. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2018. Вип. 4. С. 18–23. DOI: https://doi.org/10.31210/visnyk2018.04.02.
5. Вплив системи удобрення та основного обробітку ґрунту на продуктивність гібридів кукурудзи / О. І. Лень та ін. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2021. Вип. 2. С. 52–58. DOI: https://doi.org/10.31210/visnyk2021.02.06.
6. Гамалєй В. І., Драган М. І., Шкарівська Л. І. Родючість сірого лісового ґрунту за різних умов використання. Вісник аграрної науки. 2010. № 7. С. 10–15.
7. Гангур В. В., Єремко Л. С., Руденко В. В. Вплив елементів технології вирощування на формування продуктивності гібридів кукурудзи різних груп стиглості. Таврійський науковий вісник. 2021. № 117. С. 37–43. DOI: 10.32851/2226-0099.2021.117.6.
8. Господаренко Г. М., Прокопчук І. В., Бойко В. П. Засвоєння основних елементів живлення з ґрунту й мінеральних добрив кукурудзою. Зб. наук. пр. Уманського НУС. 2019. Вип. 95, Ч. 1. С. 76–89.
9. Дегодюк Е. Г. Застосування побічної продукції рослинництва і сидератів у відновлювальному землеробстві України. Київ : Аграрна наука, 2014. 60 с.
10. ДСТУ 4405:2005. Якість ґрунту. Визначання рухомих сполук фосфору і калію за методом Кірсанова в модифікації ННЦ ІГА. [Чинний від 2005-05-30]. Київ : Держспоживстандарт України, 2006. 18 с.
11. ДСТУ ISO 11465-2001. Якість ґрунту. Визначання сухої речовини та вологості за масою. Гравіметричний метод. [Чинний від 2003-01-01]. Київ : Держстандарт України, 2002. 13 с.
12. ДСТУ ISO 11508:2005. Якість ґрунту. Визначання щільності частинок. [Чинний від 2008-01-01]. Київ : Держспоживстандарт України, 2005. 8 с.
13. ДСТУ 7863:2015. Якість ґрунту. Визначення легкогідролізного азоту методом Корнфілда. [Чинний від 2016-07-01]. Київ : УкрНДНЦ, 2016. 9 с.
14. ДСТУ 4287:2004. Якість ґрунту. Відбирання проб. [Чинний від 2005-07-01]. Київ : Держспоживстандарт України, 2005. 9 с. (Національні стандарти України).
15. ДСТУ ІSО 11464-2001. Якість ґрунту. Попереднє обробляння зразків. [Чинний від 2002-04-02]. Київ : Держспоживстандарт України, 2003. 19 с.
16. Дудка М. І., Якунін О. П., Пустовий С. І. Агроекономічна ефективність вирощування зерна кукурудзи залежно від фону удобрення та позакореневого підживлення. Зернові культури. 2020. Т. 4, № 2. С. 313–318. DOI: https://doi.org/10.31867/2523-4544/0140.
17. Єрмакова Л. М., Крестьянінов Є. В. Урожайність кукурудзи залежно від удобрення та гібриду на темно-сірих опідзолених ґрунтах. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2016. № 4. С. 63–65. URL: https://www.pdau.edu.ua/
sites/default/files/visnyk/2016/04/14.pdf (дата звернення: 20.03.2023).
18. Каленська С. М., Таран В. Г., Данилів П. O. Особливості формування урожайності гібридів кукурудзи залежно від удобрення, густоти стояння рослин та погодних умов. Таврійський науковий вісник. 2018. № 101. С. 42–49.
19. Каменщук Б. Д. Шляхи підвищення ефективності вирощування кукурудзи на зерно. Корми і кормовиробництво. 2020. Вип. 89. С. 85–92.
20. Камінський В. Ф., Асанішвілі Н. М. Формування якості зерна кукурудзи різних напрямів використання залежно від технології вирощування в Лісостепу. Корми і кормовиробництво. 2020. Вип. 89. С. 74–84.
21. Лебідь Є. М., Коваленко В. Ю., Чабан В. І. Використання побічної продукції попередника під кукурудзу. Бюл. Ін-ту зернового господарства. 2003. № 20. С. 9–11.
22. Малієнко А. М., Скурятін Ю. М. Агрофізична концепція редукції продуктивності перелогів на сірому лісовому ґрунті. Вісник аграрної науки. 2006. № 2. С. 15–18.
23. Медведев В. В., Липець Є. А., Линдина Т. Є. Вплив щільності ґрунту на засвоєння сільськогосподарськими культурами поживних елементів. Вісник аграрної науки. 2002. № 5. С. 11–15.
24. Пліско І. В., Уваренко К. Ю. Вплив агрофізичних параметрів чорнозему на ефективність азотних добрив при вирощуванні ячменю ярого. Вісник ЦНЗ АПВ Харківської області. 2016. Вип. 20. С. 220–230.
25. Продуктивність сортів і гібридів кукурудзи за різних систем удобрення та беззмінного їх вирощування / А. В. Кохан та ін. Вісник аграрної науки. 2019. № 10 (799). С. 18–23. URL: https://agrovisnyk.com/pdf/ua_2019_10_03.pdf (дата звернення: 22.03.2023).
26. Рудавська Н. М., Гук Р. М. Вплив удобрення на формування врожаю гібридів кукурудзи. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2017. Вип. 61. С. 123–134.
27. Системні фактори регулювання зернової продуктивності кукурудзи в різноротаційних сівозмінах степової зони / Л. М. Десятник та ін. Зернові культури. 2019. Т. 3, № 1. С. 37–44. DOI: 10.31867/2523-4544/0058.
28. Сучасні системи землеробства і нове трактування сівозмінної цінності сільськогосподарських культур / М. С. Шевченко та ін. Зернові культури. 2020. Т. 4, № 2. С. 319–329. DOI: https://doi.org/10.31867/2523-4544/0141.
29. Танчик С. П., Центило Л. В., Цюк О. А. Вплив удобрення та обробітку ґрунту на врожайність культур сівозміни. Вісник аграрної науки. 2019. № 8. С. 11–16. DOI: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201908-02.
30. Уваренко К. Ю. Вологість і щільність ґрунту як фактори ефективності мінеральних добрив. Матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. Інтернет-конф. «Екологія і природокористування в системі оптимізації відносин природи і суспільства», 19–20 берез. 2015 р. Тернопіль : Крок, 2015. С. 142–143.
31. Філоненко С. В. Формування зернової продуктивності кукурудзи за різних способів основного обробітку ґрунту. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2013. № 3. С. 56–60. DOI: https://doi.org/10.31210/visnyk2013.03.09.
32. Цилюрик О. І., Десятник Л. М., Березовський С. В. Забур'яненість агроценозів кукурудзи під впливом обробітку ґрунту та удобрення в Північному Степу України. Зернові культури. 2020. Т. 4, № 1. С. 152–159. DOI: https://doi.org/10.31867/2523-4544/0119.
33. Arun Kumar M. A., Gali S. K., Hebsur N. S. Effect of Different Levels of NPK on Growth and Yield Parameters of Sweet Corn. Karnataka Journal of Agricultural Sciences. 2007. Vol. 20 (1). Р. 41–43.
34. Effect of soil compaction on root growth and crop yield in Central and Eastern Europe / J. Lipiec et al. International Agrophysics. 2003. Vol. 17. Р. 61–69.
35. Narayan S. C., Rana М., Moharana D. Impact of water defіcit stress in maize: рhenology and yield components. Scientific Reports. 2020. Vol. 10 (2944). Р. 1–15. DOI: 10.1038/s41598-020-59689-7.
36. Soil physical properties, nitrogen uptake and grain quality of maize (Zea mays L.) as affected by tillage systems and nitrogen application / A. Wasaya et al. Italian Journal of Agronomy. 2018. Vol. 13. Р. 324–331.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 І. В. САВЕРИН, О. Й. КАЧМАР (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
