Вплив складу травосумішок та удобрення на продуктивність сіяних травостоїв
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2020-(68)-2-9Ключові слова:
насіння, мінеральні добрива, щільність, урожайністьАнотація
Метою наших досліджень є добір багаторічних бобових трав та бобово-злакових травосумішок для ліквідації дефіциту білка, який склався в системах кормовиробництва, формування лучних травостоїв сінокісного використання, підвищення їх продуктивності та зміни основних агрофізичних показників ґрунту під впливом мінерального удобрення.
Особливої актуальності набуває вивчення видових і сортових особливостей багаторічних бобових і злакових трав, їх реакції на агроекологічні умови вирощування та виявлення основних закономірностей формування агрофітоценозів й розробка ефективних прийомів управління їх продуктивністю на основі удосконалення видового складу травосумішок, доз мінеральних добрив, режимів використання травостоїв та прийомів інтенсифікації біологічної азотфіксації в агрофітоценозах з бобовими і злаковими травами.
Наведено результати досліджень з вивчення впливу мінерального добрива на формування кормової продуктивності сіяного бобово-злакового травостою, а також його ботанічного і видового складу.
На контрольному варіанті (без удобрення) в поєднанні з препаратом органік-баланс у середньому зібрано 43,4–48,2 т/га зеленої маси. Фосфорно-калійні добрива в нормі P60K90 разом з препаратом підвищили врожайність сінокісного травостою на 24,8–24,4 т/га зеленої маси порівняно до контролю. Внесення добрив у нормі N30P60K90 + органік-баланс забезпечило приріст урожаю на 40,0–43,8 т/га зеленої маси, а також удобрення в нормі N60P60K90 + органік-баланс ‒ 54,4–59,6 т/га.
За збором зеленої маси найвищу продуктивність відзначено на травосумішці, яка складалася із таких компонентів: грястиця збірна, пажитниця багаторічна, тимофіївка лучна, конюшина лучна, лядвенець рогатий ‒ при повному мінеральному удобренні в нормі N45Р60К90 – 36,5 т/га.
Застосування комплексу досліджуваних факторів, зокрема внесення N45P60K90, дозволило одержати найвищий у 2019 р. врожай сухої речовини
(7,3 т/га) з достовірним приростом до контролю 13,5 %.
Встановлено найвищу густоту стояння рослин лучних травостоїв за органічного виробництва кормової сировини, яка становила 1812‒1844 пагони/м2 і зафіксована на травостоях, що складалися із таких компонентів, як грястиця збірна, пажитниця багаторічна, тимофіївка лучна, конюшина лучна, лядвенець рогатий.
Також наведено результати досліджень і встановлено позитивний вплив мінерального добрива на формування кормової продуктивності сіяного бобово-злакового травостою, збереження та розвиток цінних видів як злакових, так і бобових трав у травостої.
Посилання
1. Агроекобіологічні основи створення та використання лучних фітоценозів / М. Т. Ярмолюк та ін. Львів, 2013. 304 с.
2. Бабич А. О. Проблема кормового білка і шляхи її вирішення в регіонах. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2001. Вип. 43 (І). С. 11–15.
3. Бадамшина Е. Ю. Влияние минеральных удобрений на урожайность и качество сена бобово-злакового агрофитоценоза. Аграрный вестник Урала. 2012. № 1 (93). С. 13–15.
4. Бегей С. С. Вплив удобрення і режимів використання на продуктивність травостоїв у Передкарпатті. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2013. Вип. 55 (ІІ). С. 8–14.
5. Борщенко В. В. Управління випасом та економічна ефективність використання природних пасовищ на Північному Поліссі України. Науково-технічний бюлетень / Інститут тваринництва. 2013. № 109, ч. 2. С. 20– 33.
6. Ботанічний склад травостою залежно від обробітків ґрунту та удобрення / Я. І. Мащак та ін. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2010. Вип. 52 (І). С. 70–79.
7. Бугрин Л. М., Бугрин О. М. Кормова продуктивність пасовищних агрофітоценозів залежно від удобрення та застосування біопрепаратів. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2013. Вип. 55 (ІІ). С. 20–27.
8. Вплив удобрення на продуктивність бобово-злакової травосумішки / В. О. Оліфірович та ін. Вісник аграрної науки. 2018. № 11. С. 48–53.
9. Гетман Н. Я., Квітко Г. П. Агробіологічне обґрунтування ресурсоощадних технологій вирощування фітоценозів багаторічних та однорічних кормових культур у польовому кормовиробництві. Вісник аграрної науки. 2013. Спец. вип. С. 44–48.
10. Дзюбайло А. Г., Стеців М. В., Лагуш Н. І. Продуктивність багаторічних бобових трав і бобово-злакових травосумішок у кормовій сівозміні Передкарпаття. Корми і кормовиробництво. 1999. Вип. 46. С. 102–106.
11. Квітко Г. П., Петриченко В. Ф., Гетман Н. Я. Науково-методологічні аспекти оцінки продуктивності кормових культур. Збірник наукових праць ВДАУ. 2009. Вип. 39, т. 1. С. 73–84.
12. Козяр О. М. Підбір одновидових і змішаних посівів багаторічних трав для створення високопродуктивних сіножатей в умовах Правобережного Лісостепу України. Науковий вісник Національного аграрного університету. 2002. № 48. С. 216.
13. Кормопроизводство / Н. В. Па-рахин и др. Москва, 2015. 384 с.
14. Коць С. Я., Михалків Л. М. Фізіологія симбіозу та азотне живлення люцерни. Київ, 2005. 300 с.
15. Кравченко М. С., Огієнко Н. І. Продуктивність бобово-злакових травосумішок за їх довготривалого використання. Вісн. аграр. науки. 2006. № 7. С. 11–13.
16. Кургак В. Г., Товстошкур В. М. Динаміка ботанічного складу травостоїв на суходолах Лівобережного Лісостепу. Землеробство. 2010. Вип. 82. С. 119‒129.
17. Кургак В. Г. Лучні агрофітоценози. Київ : ДІА, 2010. 376 с.
18. Лихочвор В. В., Петриченко В. Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур. Львів : НВФ «Українські технології», 2006. 730 с.
19. Луківництво в теорії і практиці / Я. І. Мащак та ін. Львів, 2005. 295 с.
20. Мащак Я. І., Тригуба І. Л. Продуктивність злаково-бобових травосумішок залежно від удобрення та їх складу в умовах Західного Лісостепу України. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2009. Вип. 51 (І). С. 119–126.
21. Мащак Я. І., Рудавська Н. М. Якість і поживність корму сіяних травостоїв при сінокісному використанні. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2013. Вип. 55 (ІІ). С. 81–85.
22. Методика польового досліду (зрошуване землеробство) : навч. посіб. / Ушкаренко В. О. та ін. Херсон : Грінь Д. С., 2018. 448 с.
23. Методика проведення дослідів по кормовиробництву / УААН, Інститут кормів УААН ; під ред. А. О. Бабича. Вінниця, 1994. 88 с.
24. Оліфірович В. О. Продуктивність багаторічних агрофітоценозів залежно від складу травосумішок і режиму їх використання. Вісник аграрної науки. 2018. № 3. С. 13–17.
25. Панахид Г. Я. Вплив різних видів удобрення бобово-злакового травостою на зміну агрофізичних показників ґрунту. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2016. Вип. 60. С. 125–130.
26. Петриченко В. Ф., Кургак В. Г. Луки України та шляхи їх поліпшення. Вісник аграрної науки. 2011. № 11. С. 11–15.
27. Пилипів Н. І., Дзюбайло А. Г. Вплив удобрення та застосування біопрепарату органік-баланс у лучному кормовиробництві. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2018. Вип. 63. С. 140–150.
28. Савченко В. О. Формування продуктивності бобів кормових в умовах Правобережного Лісостепу. Вісник аграрної науки. 2013. № 9. С. 65–68.
29. Способи підвищення насіннєвої продуктивності бобових трав в умовах Лісостепу України / С. Ф. Антонів та ін. Вісник аграрної науки. 2013. Спец. вип. С. 49–52.
30. Ярмолюк М. Т., Котяш У. О., Демчишин Н. Б. Використання біологічного потенціалу довготривалих лучних травостоїв. Наук. вісн. Львів. нац. акад. вет. медицини імені С. З. Ґжиць-кого. 2007. Т. 9, № 3 (34), ч. 3. С. 174–178.
31. Яхтанигова Ж. М., Занилов А. Х. Влияние минеральных, органических и микробиологических удобрений на агрохимические показатели почвы и на развитие растений. Научное обозрение. 2015. № 6. С. 14–19.
32. Forage energy to protein ratio of several legume-grass complex mixtures / Simili da Silva M. et al. Anim. Feed Sci. Tech. 2014. Vol. 5. P. 17–27.
33. The nutritional value of forage legumes used for pasture and silage / Dewhurst R. J. et al. Irish Journal of Agricultural and Food Research. 2009. Vol. 48. P. 167–187.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 С. І. СМЕТАНА, Л. М. БУГРИН, Д. Л. ПУКАЛО, Н. І. ПИЛИПІВ (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
