Структура врожаю сіяного бобово-злакового травостою залежно від видового складу та удобрення
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2022-(71)-2-10Ключові слова:
бобово-злакова травосумішка, видовий склад, облиствленість трав, мінеральні добрива, регулятор росту органік баланс, процес фотосинтезу, органічна речовинаАнотація
Структура багаторічних бобово-злакових травосумішок відіграє важливу роль у формуванні врожаю і якості кормової маси. Особливо це стосується листків, у хлорофілі яких відбувається процес фотосинтезу органічної речовини. Разом з тим листки значно багатші на поживні речовини. Тому чим більша у структурі врожаю маса листків, тим вища врожайність і кормова поживність травостою.
Дослідження, проведені в умовах Лісостепу Західного на темно-сірому опідзоленому глеюватому слабозмитому ґрунті, показали, що структура врожаю багаторічних бобово-злакових травосумішок залежить від видового складу, удобрення і позакореневого підживлення травостою регулятором росту органік баланс. Водночас найбільший відсоток листків (26,5–29,4) у бобових трав І укосу відзначено у травосумішці, де зі злаків висівали грястицю збірну, пажитницю багаторічну і тимофіївку лучну, з бобових – конюшину лучну і лядвенець рогатий. У злакових трав найбільше листя у структурі врожаю (27,1–29,9 %) спостерігали на ділянках, де, крім злаків, висівали бобові конюшину гібридну та лядвенець рогатий чи конюшину гібридну і конюшину лучну.
Повні мінеральні добрива, внесені з розрахунку N30Р60К90, збільшували частку листків у бобових трав І укосу, залежно від складу травосумішки, з 25,7–27,2 % на контролі і 26,3–27,3 % на фосфорно-калійному фоні до 27,0–28,5 %. У злакових трав цей показник зростав відповідно з 26,4–27,9 до 27,0–28,0 і 28,5–29,9 %. Подальше підвищення дози додатково внесеного азоту до N60 не збільшувало частку листків як у злакових, так і бобових компонентів травосумішки. Позакореневе підживлення травостою регулятором росту органік баланс підвищувало масу листків у структурі врожаю бобових і злакових трав І укосу на всіх варіантах удобрення.
Внесені мінеральні добрива збільшували і масу стебел: у бобових трав з 55,4–56,7 % на контролі до 55,8–57,3 % на ділянках, удобрених Р60К90, і до 56,6–59,9 % на варіантах, удобрених повними мінеральними добривами з розрахунку N60P60K90.
У другому укосі бобово-злакової травосумішки частка листків у бобових трав знижувалася порівняно з першим укосом з 25,7–29,8 до 16,0–20,2 %, злаків – з 26,4–29,8 до 17,5–20,9 %.
У міру старіння бобово-злакового травостою маса листя у структурі врожаю бобових і злакових трав суттєво знижувалася.
Посилання
1. Агроекобіологічні основи створення та використання лучних фітоценозів / М. Т. Ярмолюк та ін. Львів : СПОЛОМ, 2013. 304 с.
2. Бабич А. О. Методика проведення дослідів по кормовиробництву. Вінниця, 1994. 88 с.
3. Брощак І. С., Сеник І. І. Особливості формування люцерново-злакового агрофітоценозу залежно від технологічних прийомів вирощування. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2015. Вип. 58, ч. 1. С. 8–12.
4. Волошин В. М. Формування та ефективне використання лучних травостоїв на сірому лісовому ґрунті Правобережного Лісостепу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук : спец. 06.01.12 “Кормовиробництво і луківництво”. Чабани, 2018. 22 с.
5. Вплив удобрення на продуктивність бобово-злакової травосумішки / В. О. Олі-фірович та ін. Вісник аграрної науки. 2018. № 11. С. 48–53.
6. Гальченко Н. М. Продуктивність багаторічних трав залежно від складу агрофітоценозу і способу використання травостоїв у Південному Степу України. Зрошуване землеробство. 2017. Вип. 65. С. 80–83.
7. Деякі аспекти теорії і практики кормовиробництва / О. І. Зінченко та ін. Біоресурси і природокористування. 2013. Т. 5, № 5/6. С. 47–56.
8. Забарна Т. А. Формування листостеблової та кореневої маси конюшини лучної другого року життя в умовах Правобережного Лісостепу України. Корми і кормовиробництво. 2009. Вип. 64. С. 148–155.
9. Кобиренко Ю. О., Мащак Я. І. Наукове обґрунтування відновлення виродженого травостою в умовах Лісостепу Західного. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2014. Вип. 56 (І). С. 69–73.
10. Коваленко В. П. Оптимізація удобрення і його роль у формуванні продуктивності фітомаси сортів конюшини лучної. Наукові доповіді НУБіП України. 2017. № 1 (65). URL: http://journals.nubip.edu.ua/index.php/Dopovidi/article/view/8118/7760 (дата звернення: 23.05.2022).
11. Коваленко В. П. Формування площі листкової поверхні та урожайність багаторічних трав залежно від її складу та рівня мінерального живлення. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України : Серія: Агрономія. 2016. Вип. 210, ч. 1. С. 58‒62.
12. Козяр О. М. Структура врожаю надземної фітомаси багаторічних агрофітоценозів укісного використання. Науковий вісник Національного аграрного університету. 2007. № 116. С. 109–112.
13. Козяр О. М., Ярмоленко О. В. Формування листового апарату бобово-злаковими агрофітоценозами залежно від складу травосумішки та рівня мінерального удобрення в умовах Правобережного Лісостепу України. Науковий вісник Національного аграрного університету. 2006. № 102. С. 96–101.
14. Нагорнюк О. Р. Формування виробничих витрат в галузі тваринництва в умовах нестійкої цінової кон'юнктури ринку. Сталий розвиток економіки. 2014. № 3 [25]. С. 201–206.
15. Оліфірович В. О. Продуктивність багаторічних агрофітоценозів залежно від складу травосумішок і режиму їх використання. Вісник аграрної науки. 2018. № 3. С. 13–17.
16. Петриченко В. Ф., Гетман Н. Я., Циганський В. І. Люцерна посівна як стабілізувальний чинник інтенсифікації кормовиробництва. Вісник аграрної науки. 2018. № 10. С. 19–26.
17. Повидало В. М. Вплив макро- та мікродобрив на урожайність багаторічних злакових трав. Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН. 2012. Вип. 15. С. 141–145.
18. Сеник І. І. Динаміка врожайності сіяного бобово-злакового агрофітоценозу залежно від удобрення. Наукові доповіді НУБіП України. 2013. № 1 (37). URL: http://www.nbuv.gov.ua/ejournals/Nd/2013_1/13sii.pdf (дата звернення: 23.05.2022).
19. Сеник І. І. Формування кормової продуктивності люцерново-злакової травосумішки залежно від технологічних прийомів вирощування. Вісник Львівського національного аграрного університету : Агрономія. 2015. № 19. С. 128–133.
20. Сінокоси і пасовища / І. Т. Слюсар та ін. Київ, 2017. 258 с.
21. Створення та використання лучних фітоценозів / Г. Я. Панахид та ін. Львів, 2017. 304 с.
22. Фізіологія рослин : підручник / Макрушин М. М. та ін. ; за ред. М. М. Макрушина. Вінниця : Нова Книга, 2006. 416 с.
23. Цимбал Я. С. Якість корму багаторічних трав та сумішей однорічних культур у зеленому конвеєрі. Збірник наукових праць Національного наукового центру «Інститут землеробства НААН». 2015. Вип. 1. С. 107–116.
24. Штакал В. М. Біологічні особливості росту і розвитку лучних трав залежно від видових і сортових відмінностей та їх придатності для організації якісних конвеєрів на осушених торфовищах Лісостепу. Науковий вісник НУБіП України. Серія «Агрономія». 2016. № 235. С. 332–334.
25. Штакал М. І., Штакал В. М. Лучне кормовиробництво на осушених органогенних ґрунтах Лісостепу. Збірник наукових праць ННЦ «Інститут землеробства НААН». 2014. Вип. 3. С. 149–156.
26. Dzyubaylo A. Comparative feed productivity of sowed long-term cereal and cereal-legume mixtures. Agriculture, feed production and stockbeeding in foothill and mountainous regions : collective monograph / Oleh Stasiv. LAP LAMBERT Academic Publishing. P. 67–90.
27. Economic and Energy Efficience of Forming and Using Legume-Cereal Grass Stands depening on Fertilizers / Karbivska U. M. et al. Ukrainian Journal of Ecology. 2020. 10 (2). P. 284–288. DOI: 10.15421. 2020_98.
28. Effect of the cultivation of legumes on the dynamics of sod-podsolized soil fertility rate / Karbivska U. M. et al. Ukrainian Journal of Ecology. 2019. 9 (3). P. 8–12. DOI: 10.15421.2019_702.
29. Influence of Agrotechnical Measures on the Quality of Feed of Legume-Grass Mixtures / Karbivska U. M. et al. Ukrainian Journal of Ecology. 2019. 9 (4). P. 547–551. DOI: 10.15421.2019_788.
30. Kurhak V. H., Panasiuk S. M. Compatible with angles Bromegrass feed Agrophytocenoses. Землеробство та рослинництво: теорія і практика. 2021. № 1. С. 54–65.
31. Nyamai P., Prather T., Wallace J. M. Evaluating Restoration Methods across a Range of Plant Communities Dominated by Invasive Annual Grasses to Native Perennial Grasses. Invasive Plant Science and Management. 2011. Vol. 4, Issue 3. Р. 306–316. DOI: 10.1614/IPSM-D-09-00048.
32. Productivity and quality of diverse ripe cereal grass fodder depending on the methods of soil cultivation / U. Karbivska et al. Acta agrobotanica. 2020. Vol. 74, № 2. P. 1–11.
33. Regularities of sowing alfalfa productivity formation while using different types of nitrogen fertilizers in cultivation technology / Kokovikhin S. V. et al. Modern Phytomorphology. 2020. Vol. 14, Issue 1. P. 2012–2022. DOI: 10.5281/zenodo.4453889.
34. Silcock R. G., Finlay C. H. Perennial pastures for marginal farming country in southern Queensland. 1. Grass establishment techniques. Tropical Grasslands – Forrajes Tropicales. 2015. Vol. 3, № 1. P. 1. DOI: https://doi.org/10.17138/tgft(3)1-14.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Н. І. ПИЛИПІВ (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
