Залежність продуційних процесів конюшини лучної від технологічних елементів
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2022-(71)-2-3Ключові слова:
конюшина лучна, листова маса, чиста продуктивність фотосинтезу, фотосинтетичний потенціалАнотація
Однією із перспективних сільськогосподарських культур є конюшина лучна, яку можна використовувати як корм для тварин, так і на енергетичні цілі. Водночас ця культура відіграє важливу агроекологічну роль, оскільки сприяє покращанню родючості ґрунту. Метою цієї роботи є встановити залежність продуційних процесів конюшини лучної як основного компонента бобово-злакового агрофітоценозу від застосування вапна, інокулянта, стимуляторів росту та фосфорно-калійного удобрення. Експериментальну роботу виконували в умовах стаціонарного польового досліду в зоні Західного Лісостепу України. Визначення основних параметрів формування врожаю конюшини лучної проведено шляхом теоретичних розрахунків, які базуються на її частці у бобово-злаковому травостої, залуженому в 2011 р.
Найвищий відсоток конюшини лучної у досліджуваному агрофітоценозі відзначено у другому та третьому роках використання, а найбільший вплив на формування асиміляційної поверхні цієї культури мала кратність використання. Триразове скошування трав обумовлювало формування до 61 % листя. Найвищий відсоток листя зафіксовано за використання композиційного органо-мінерального добрива добродій на фоні фосфорно-калійного удобрення та вапнування. На збільшення частки листя конюшини лучної помітний вплив мало також вапнування. Застосування вапнякових добрив на бобово-злаковому травостої сприяло зростанню цього показника на 3–4 % в першому укосі, 18–22 % у другому і на 5 % у третьому та підвищувало чисту продуктивність фотосинтезу конюшини лучної на 33 %. Проведення інокуляції насіння ризобофітом на фоні фосфорно-калійного удобрення та дворазового скошування травостою забезпечувало найвищі показники фотосинтетичного потенціалу (31,8–34,1 млн м2/добу/га) цієї культури. Зменшення періодів між укосами, обумовлене триразовим використанням, зменшувало фотосинтетичний потенціал кожного укосу, проте в цілому за вегетаційний період цей показник незначно зріс.
Отже, для повнішого використання потенціалу конюшини лучної при вирощуванні її у сумішці в лучному агрофітоценозі доцільно проводити вапнування ґрунту, застосовувати фосфорно-калійне удобрення, інокуляцію насіння ризобофітом та скошувати травостій двічі за вегетаційний період.
Посилання
1. Бабич А. О., Кулик М. Ф., Макаренко П. С. Методика проведення дослідів з кормовиробництва і годівлі тварин. Київ : Аграрна наука, 1998. 80 с.
2. Вегетаційні індекси для повного аналізу рослинності. Ears observing system. Сільське господарство. URL: https://eos.com/uk/blog/vehetatsiini-indeksy/ (дата звернення: 03.05.2022).
3. Виговський І. В. Структура врожаю злаково-бобового травостою залежно від складу травосумішки, удобрення і стимулятора росту. Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С. З. Ґжицького. 2015. Т. 17, № 1 (61), ч. 3. С. 29–33.
4. Голуб В., Голуб С. Фітоценотична стійкість і фотосинтетична продуктивність агроценозів Triticosecale за різних систем удобрення. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. 2017. Вип. 7. С. 72–80.
5. Грицаєнко З. М., Грицаєнко А. О., Карпенко В. П. Методи біологічних та агрохімічних досліджень рослин і ґрунтів. Київ : ЗАТ “Нічлава”, 2003. 320 с.
6. Забарна Т. А. Формування продуктивності конюшини лучної залежно від факторів інтенсифікації. Сільське господарство та лісівництво. 2021. № 21. С. 95–108.
7. Коваленко В. П. Оптимізація удобрення і його роль у формуванні продуктивності фітомаси сортів кoнюшини лучнoї. Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України. 2017. № 1. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nd_2017_1_14 (дата звернення: 03.05.2022).
8. Коваленко В. П. Формування площі листової поверхні та урожайність багаторічних трав у залежності від її складу та рівня мінерального живлення. Науковий вісник НУБіП України. 2015. Вип. 210, ч. 1. С. 58–63.
9. Польовий А. М., Божко Л. Ю., Вольвач О. В. Основи агрометеорології. Одеса : ТЕС, 2012. 250 с.
10. Статистичний аналіз результатів польових дослідів у землеробстві / В. О. Ушкаренко та ін. Херсон : Айлант, 2013. 378 с.
11. Стоцька С. В., Мойсієнко В. В., Панчишин В. З. Вплив елементів технології вирощування конюшини лучної на поживність листостеблової маси. Агробіологія. 2018. № 1. С. 215–224.
12. Стоцька С. В. Концентрація хлорофілу в листках рослин конюшини лучної залежно від впливу агротехнічних прийомів вирощування в умовах Полісся Центрального. Вісник ЖНАЕУ. 2017. № 2 (61), т. 1. С. 72–77.
13. Темрієнко О. О. Фотосинтетична та насіннєва продуктивність посівів сої залежно від технологічних прийомів вирощування в умовах Лісостепу Правобережного. Таврійський науковий вісник. 2018. № 100, т. 2. С. 75–85.
14. Фізіологія рослин / М. М. Мак-рушин та ін. ; за ред. М. М. Макрушина. Вінниця : Нова книга, 2006. 416 с.
15. Шувар А. М., Рудавська Н. М., Беген Л. Л. Формування асиміляційної поверхні бінарних посівів зернових і зернобобових культур. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2020. Вип. 67 (ІІ). С. 240–252.
16. A review of the use of chicory, plantain, red clover and white clover in a sward mix for increased sheep and beef production / L. M. Cranston et al. Journal of New Zealand Grasslands. 2015. V. 77. P. 89–94.
17. Approaches to optimizing nitrogen fertilization in a winter wheat – red clover (Trifolium pratense L.) relay cropping system / A. C. M. Gaudin et al. Field Crops Research. 2014. V. 155. P. 192–201.
18. Biomass from landscape management of grassland used for biogas production: Effects of harvest date and silage additives on feedstock quality and methane yield / C. Herrmann et al. Grass and Forage Science. 2014. Vol. 69. P. 549–566.
19. Comparing energy crops for biogas production – Yields, energy input and costs in cultivation using digestate and mineral fertilisation / C. Gissén et al. Biomass and Bioenergy. 2014. V. 64. P. 199–210.
20. Effects of species richness and functional groups on chemical constituents relevant for methane yields from anaerobic digestion: Results from a grassland diversity experiment / J. Khalsa et al. Grass and Forage Science. 2012. Vol. 69. P. 49–63.
21. Energy potential for combustion and anaerobic digestion of biomass from low-input high-diversity systems in conservation areas / K. Van Meerbeek et al. Global Change Biology Bioenergy. 2015. V. 7. P. 888–898.
22. Faba beans for biorefinery feedstock or feed? Greenhouse gas and energy balances of different applications / H. Karlsson et al. Agricultural Systems. 2015. V. 141. Р. 138–148.
23. Genome assembly and annotation for red clover (Trifolium pratense; Fabaceae) / J. Ištvánek et al. American Journal of Botany. 2014. V. 101, I. 2. P. 327–337.
24. Melts I., Heinsoo K., Ivask M. Herbage production and chemical characteristics for bioenergy production by plant functional groups from semi-natural grasslands. Biomass and Bioenergy. 2014. Vol. 67. P. 160–166.
25. Potential of legume-based grassland-livestock systems in Europe: a review / A. Lüscher et al. Grass and Forage Science. 2014. V. 69. P. 206–228.
26. Rotational grass/clover for biogas integrated with grain production – A life cycle perspective / P. Tidåkera et al. Agricultural Systems. 2014. Vol. 129. P. 133–141.
27. The influence of AKM Growth Regulator on Photosynthetic Activity of Oilseed Flax Plants in the Conditions of Insufficient Humidification of the Southern Steppe of Ukraine / O. Eremenko et al. Modern Development Paths of agricultural production / editor V. Nadykto. Switzerland : Springer, 2019. P. 793–807. URL: https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-030-14918-5_78 (last accessed: 10.05.2022).
28. The use of red clover (Trifolium pratense) in soil fertility-building: A Review / P. McKenna et al. Field Crops Research. 2018. V. 221. P. 38–49.
29. Tilvikiene V., Slepetiene A., Kadziulien Z. Effects of 5 years of digestate application on biomass production and quality of cocksfoot (Dactylis glomerata L.). Grass and Forage Science. 2018. V. 73. P. 206–217.
30. Wachendorf M., Soussana J. T. Perspectives of energy production from grassland biomass for atmospheric greenhouse gas mitigation. Grassland Science in Europe. 2012. Vol. 17. P. 425–435.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Панахид Г. Я., Козак Н. І., Сендецький В. М. (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
