Фракційний та груповий склад гумусу ясно-сірого лісового поверхнево оглеєного ґрунту за тривалих агрогенних навантажень
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2023-(74)-2-9Ключові слова:
ґрунт, гумус, мінеральні добрива, гній, вапнування, кислотність, сівозмінаАнотація
Особливу роль у ґенезі та формуванні родючості ґрунту, охороні навколишнього середовища та сталому розвитку сільського господарства відіграє органічна речовина ґрунту та її головний специфічний елемент – гумус. Всебічне вивчення режиму органічної речовини ґрунту, трансформаційних процесів зміни вмісту і якісних показників гумусу можливе на основі отримання вірогідної та об’єктивної інформації в умовах базових тривалих стаціонарних досліджень. Такі дослідження є особливо актуальні для ясно-сірих лісових поверхнево оглеєних ґрунтів з низьким вмістом гумусу та високою кислотністю ґрунтового розчину, що займають значні площі у Карпатському регіоні. Відомо, що антропогенне навантаження на агроландшафти цих ґрунтів у сучасних умовах має тенденцію до посилення і є вирішальним чинником, що спричинює деградацію ґрунтів і ґрунтового покриву, особливо за умов зміни клімату. 50-річні дослідження проведені в умовах довготривалого стаціонарного досліду свідчать про те, що груповий склад гумусу є прямим наслідком процесів трансформації органічної речовини та тісно пов’язаний із з системою землеробства. Органо-мінеральна система удобрення з внесенням у чотирипільній сівозміні N65P68K68, гною 10 т/га сівозмінної площі на фоні вапнування 1,0 н СаСО3 за Нг на кінець VІІІ ротації в найбільшій мірі інтенсифікує процеси гумусонагромадження. При цьому вміст гумусу зростає до 1,91 % з одночасним покращенням його групового складу до 0,79 проти 0,63 на контролі без добрив шляхом зниження вмісту фульвокислот. Мінеральна система удобрення на ясно-сірих лісових ґрунтах ефективна лише на фоні вапнування. Внесення самих мінеральних добрив сприяє подальшій фульватизації гумусу шляхом зростання вмісту «агресивних» фульвокислот. Як наслідок, груповий склад гумусу наближається до контрольного варіанту і становить 0,63, а вміст гумусу зростає до 1,60 % проти 1,53 % на контролі без добрив.
Посилання
1. Баланс гумусу в чорноземі опідзоленому важкосуглинковому під впливом курячого посліду і компостів на його основі / Є. В. Скрильник та ін. Вісник аграрної наук. 2020. № 4. С. 21–27. DOI: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk202004-03.
2. Балюк С. А., Трускавецький Р. С. Ґрунтознавство в Україні: досягнення, пріоритети та перспективи. Вісник аграрної науки. 2021. № 12 (825). С. 18–27. DOI: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk202112-02.
3. Вплив систем удобрення на динаміку нестабільних гумусових речовин у короткоротаційних сівозмінах / О. Й. Качмар та ін. Вісник ЛНАУ: Агрономія. 2019. № 23. C. 234–237. https://doi.org/10.31734/agronomy2019.01.234.
4. Вплив систем удобрення на органічну речовину та агрохімічні показники чорнозему типового / Є. В. Скрильник та ін. Агрохімія i ґрунтознавство. 2019. Вип. 88. С. 74–78. DOI: https://doi.org/10.31073/acss88-10.
5. Габриєль А. Й., Оліфір Ю. М., Петрунів І. І. Фракційний склад фосфатів ясно-сірого лісового ґрунту за різних систем його використання. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2006. Вип. 48. Ч. І. С. 38–42.
6. Гумусний стан сірого лісового ґрунту залежно від хімічної меліорації та системи удобрення / Г. А. Мазур та ін. Збірник наукових праць ННЦ “Інститут землеробства УААН”. 2009. Вип. 1–2. С. 3–8.
7. Гумусний стан та емісія діоксиду вуглецю в агроекосистемах / В. В. Снітинський та ін. Агроекологічний журнал. 2015. № 1. С. 53–58.
8. Землеробство ХХІ століття – проблеми та шляхи вирішення / В. Ф. Камінський та ін. Київ : ВП «Едельвейс», 2015. 272 с.
9. Павлюк Н. М., Гаськевич В. Г. Сірі лісові ґрунти Опілля. Львів, 2011. 310 с.
10. Позняк С. П., Гнатишин М. А. Глобальна ініціатива «4 PER 1000» та можливості її реалізації в Україні. Український географічний журнал. 2021. № 2 (114). С. 11–19. DOI: https://doi.org/10.15407/ugz2021.02.011.
11. Продуктивність короткоротаційних сівозмін на осушуваних ґрунтах зони Полісся / А. О. Мельничук та ін. Вісник аграрної науки. 2020. № 7. С. 67–73. DOI: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk202007-09.
12. Скрильник Є. В., Гетманенко В. А., Кутова А. М. Розрахункові моделі балансу гумусу як показника агроекологічної стабільності організації землекористування. Наукові горизонти. 2018. № 7–8 (70). С. 139–144.
13. Скрильник Є. В., Кутова А. М. Еволюція термінології у сфері органічної речовини ґрунту та гумусу. Вісник аграрної науки. 2023. № 4. С. 15–23. DOI: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk202304-02.
14. Ткаченко М. А., Кондратюк І. М., Борис Н. Є. Хімічна меліорація кислих ґрунтів. Вінниця : ТОВ «ТВОРИ», 2019. 318 с.
15. Ткаченко М. А., Кондратюк І. М., Павліченко А. І. Відтворення родючості сірого лісового ґрунту за ведення інтенсивного й органічного землеробства. Землеробство та рослинництво: теорія і практика. 2021. Вип. 1. С. 13–19.
16. Ткачук В. П., Трофименко П. І. Вміст гумусу за різного використання дерново-підзолистого супіщаного ґрунту та обсяги емісійних втрат СО2. Наукові доповіді НУБіП України. 2020. № 2 (84). http://dx.doi.org/10.31548/dopovidi2020.02.007.
17. Трускавецький Р. С., Цапко Ю. Л. Основи управління родючістю ґрунтів. Харків : ФОП Бровін О. В., 2016. 388 с.
18. Управління органічним вуглецем ґрунту в контексті продовольчої безпеки й змін клімату / С. А. Балюк та ін. Вісник аграрної науки. 2017. № 9. С. 11–18. DOI: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201709-02.
19. Цапко Ю. Л. Десятник К. О., Огородня А. І. Збалансоване використання та меліорація кислих ґрунтів. Харків : ФОП Бровін О. В., 2018. 252 с.
20. Applied Aspects of Humus Balance Modelling in the Rivne Region of Ukraine / P. Skrypchuk et al. Journal of Ecological Engineering. 2020. Vol. 21 (6). Р. 42–52. DOI: https://doi.org/10.12911/22998993/123255.
21. Chemical Fertilizers, Formulation, and Their Influence on Soil Health / S. Iqbal et al. In: Hakeem K. R., Dar G. H., Mehmood M. A., Bhat R. A. (eds) Microbiota and Biofertilizers. Springer, Cham. 2021. P. 1–15. doi.org/10.1007/978-3-030-48771-3_1.
22. Dynamics of The Humus Content Under Different Chernozem Treatment Conditions / V. Bulgakov еt al. Journal of Ecological Engineering. 2022. No 23 (6). P. 118–128. DOI: 10.12911/22998993/147862.
23. Environmental and agricultural relevance of humic fractions extracted by alkali from soils and natural waters / D. C. Olk et al. Journal of Environmental Quality. 2019. No 48. Р. 217–232. DOI: https://doi.org/10.2134/jeq2019.02.0041.
24. Kleber M., Lehmann J. Humic substances extracted by alkali are invalid proxies for the dynamics and functions of organic matter in terres trial and aquatic ecosystems. Journal of Environmental Quality. 2019. No 48. Р. 207–216. DOI: https://doi.org/10.2134/jeq2019.01.0036
25. Long-Term Fertilization Alters the Storage and Stability of Soil Organic Carbon in Chinese Paddy Soil / A. Mustafa et al. Agronomy. 2023. No 13 (6). Р. 1463. https://doi.org/10.3390/agronomy13061463.
26. Modification of soil humic matter after 4 years of compost application / F. Adani et al. Waste Management. 2007. No 27 (2). Р. 319–324. https://doi.org/10.1016/j.wasman.2006.04.004.
27. Paradelo R., Virto I., Chenu C. Net effect of liming on soil organic carbon stocks : A review. Agriculture, Ecosystems & Environment. 2015. V. 202. Р. 98–107. https://doi.org/10.1016/j.agee.2015.01.005.
28. Positive effects of crop rotation on soil aggregation and associated organic carbon are mainly controlled by climate and initial soil carbon content : A meta-analysis / F. Zheng et al. Agriculture, Ecosystems & Environment. 2023. V. 355. 108600, https://doi.org/10.1016/j.agee.2023.108600
29. Qualitative composition of humus and physical and chemical properties of typical chernozem depending on the fertiliser system / M. Voitovyk et al. Plant and Soil Science. 2023. No 14 (1), Р. 9–21. https://doi.org/10.31548/plant1.2023.09.
30. Soil organic carbon stock change following perennialization: a meta-analysis / I. A. Siddique et al. Agronomy for Sustainable Development. 2023. 43. 58. https://doi.org/10.1007/s13593-023-00912-w.
31. Soil organic matter as sole indicator of soil degradation / S. Obalum et al. Environmental Monitoring and Assessment. 2017. No 189. 176. https://doi.org/10.1007/s10661-017-5881-y.
32. Sugar beet rotation effects on soil organic matter and calculated humus balance in Central Germany / Ph. Gotzea et al. European J. of Agronomy. 2015. No 76. P. 198–207. Doi: 10.1016/j.eja.2015.12.004.
33. The Ecology of Soil Carbon: Pools, Vulnerabilities, and Biotic and Abiotic Controls / R. B. Jackson et al. Annual Review of Ecology, Evolution, and Systematics. 2017. No 48. Р. 419–445. doi.org/10.1146/annurev-ecolsys-112414-054234.
34. Transformations of different soils under natural and anthropogenized land management / J. Volungevičius et al. Zemdirbyste-Agriculture. 2019. 106. Р. 3–14. DOI: 10.13080/z-a.2019.106.001.
35. Wood S. A, Tirfessa D., Baudron F. Soil organic matter underlies crop nutritional quality and productivity in smallholder agriculture. Agriculture, Ecosystems & Environment. 2018. No 266. Р. 100–108. https://doi.org/10.1016/j.agee.2018.07.025.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Юрій ОЛІФІР, Анна ГАБРИЕЛЬ, Олег ГАВРИШКО, Тетяна ПАРТИКА, Надія КОЗАК (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
