Мікроагрегатний склад ясно-сірого лісового поверхнево оглеєного ґрунту тривалого використання за різних систем удобрення та періодичного вапнування
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2025-(78)-1-3Ключові слова:
ґрунт, удобрення, вапнування, варіант, мікроагрегати, просіювання, різницяАнотація
Дослідженнями встановлено, що у варіантах органічного удобрення (10 т/га сівозмінної площі гною), без добрив (контроль) та лише вапнуванням (1,0 н СаСО3 за Нг) спостерігалося значне збільшення частки мікроагрегатів (< 0,25 мм) після змочування (до 29,44; 25,95 і 25,63 % відповідно), зі статистично значущою
(p < 0,05) різницею мокре-сухе. Натомість у комбінованих системах (органо-мінеральна система удобрення повною (N₆₅P₆₈K₆₈) і половинною (N₃₀P₃₄K₃₄) дозами на фоні періодичного вапнування 1,0 н за Нг), та за внесення лише мінеральних добрив (N₆₅P₆₈K₆₈) зростання фракції < 0,25 мм після змочування було незначним (+1,77; +7,12; +8,97 % відповідно). Коефіцієнт варіації засвідчив, що для сухого просіювання варіабельність невелика (8,32 %), тоді як для різниці між мокрим і сухим – дуже висока (57,47 %). Довірчий інтервал (95 %) середньої різниці становив від 4,47 до 18,07 %, що підкреслює широку невизначеність цієї оцінки. Для сухого просіювання довірчий інтервал досить вузький
(9,80–11,68 %), натомість для мокрого він значно ширший
(15,35–28,68 %), що відображає більшу гетерогенність даних. При цьому парний t тест (p = 0,0080 < 0,05), і непараметричний тест Вілкоксона (p = 0,0312 < 0,05) підтвердили статистично значущу відмінність між мокрим і сухим просіюванням, незалежно від розподілу даних.
Посилання
1. Баланс гумусу в чорноземі опідзоленому важкосуглинковому під впливом курячого посліду і компостів на його основі / Є. В. Скрильник та ін. Вісник аграрної наук. 2020. No. 4. С. 21–27. https://doi.org/10.31073/agrovisnyk202004-03.
2. Балюк С. А., Трускавецький Р. С. Ґрунтознавство в Україні: досягнення, пріоритети та перспективи. Вісник аграрної науки. 2021. No. 12 (825). С. 18–27. https://doi.org/10.31073/agrovisnyk202112-02.
3. Вплив систем удобрення на динаміку нестабільних гумусових речовин у короткоротаційних сівозмінах / О. Й. Качмар та ін. Вісник ЛНАУ: Агрономія. 2019. No. 23. C. 234–237.https://doi.org/10.31734/agronomy2019.01.234.
4. Габриєль А. Й., Оліфір Ю. М. Тривалий стаціонарний дослід Інституту сільського господарства Карпатського регіону в контексті його 50-річного функціонування. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2015. Вип. 58. С. 30–40.
5. Гавришко О. С. Роль глобальної мережі тривалих польових сільськогосподарських дослідів (GLTEN) у практичній підготовці здобувачів вищої освіти в галузі сучасних аграрних наук. Scientific and pedagogical internship «Development trends in the system of agricultural education: Baltic states’ experience» : Internship proceedings (July 3 – August 13, 2023. Riga, the Republic of Latvia). Riga, Latvia : «Baltija Publishing», 2023. P. 9–12.
6. Електронний ресурс: URL: https://www.rothamsted.ac.uk/facilities-and-resources/glten-global-long-term-agricultural-experiment-network.
7. Мінькова, О. Г. Шляхи та способи переходу від традиційного аграрного виробництва до органічного. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2016. 1. C. 3–10.
8. Наукові основи виробництва органічної продукції в Україні : монографія / за ред. Я. М. Гадзала, В. Ф. Камінського. К. : Аграрна наука, 2016. 592 с.
9. Позняк С. П., Гнатишин М. А. Глобальна ініціатива «4 PER 1000» та можливості її реалізації в Україні. Український географічний журнал. 2021. No. 2 (114). С. 11–19. https://doi.org/10.15407/ugz2021.02.011.
10. Стаціонарні польові досліди України. Реєстр атестатів / за ред. А. С. Заришняка, С. А. Балюка, М. В. Лісового. К. : Аграрна наука, 2014. 146 с.
11. Ткаченко М. А., Борис Н. Є. Оптимізація живлення сільськогосподарських культур за фізико-хімічної деградації кислих ґрунтів. Вісник аграрної науки. 2021. Т. 99 № 1. С. 15–22. https://doi.org/10.31073/agrovisnyk202101-02.
12. Фракційний та груповий склад гумусу ясно-сірого лісового поверхнево оглеєного ґрунту за тривалих агрогенних навантажень / Ю. М. Оліфір та ін. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2023. Вип. 74 (2). С. 96–106. https://doi.org/10.32636/01308521.2023-(74)-2-9.
13. Architecture of soil microaggregates: Advanced methodologies to explore properties and functions / W. Amelung et al. Journal of Plant Nutrition and Soil Science. 2023. https://doi.org/10.1002/jpln.202300149.
14. Chapter 1 ‒ Long-term agricultural research at Rothamsted / A. J. Macdonald et al. Long-Term Farming Systems Research. Academic Press, 2020. P. 15–36. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-818186-7.00002-3.
15.Clay contentmodulates differences in bacterial community structure in soil aggre-gates of different size / D. Biesgen et al. Geoderma, 2020. Vol. 376. https://doi.org/10.1016/j.geoderma.2020.114544.
16. IUSS Working Group WRB, 2022. World Reference Base for Soil Resources. International soil classification system for naming soils and creating legends for soil maps. 4th edition. International Union of Soil Sciences (IUSS), Vienna, Austria. https://www.isric.org/sites/default/files/WRB_fourth_edition_2022-12-18.pdf.
17. Microaggregates in Soils / K. U. Totsche et al. Journal of Plant Nutrition and Soil Science, 2018. 181 (1), 104–136. https://doi.org/10.1002/jpln.201600451.
18. Neina D. The Role of Soil pH in Plant Nutrition and Soil Remediation. Applied and Environmental Soil Science. 2019. Vol. 2019 P. 1–9. https://doi.org/10.1155/2019/5794869.
19. Soil organic matter is stabilized by organo-mineralassociations through two key processes: The role of the carbon to nitrogen ratio / P. M. Kopittke et al. Geoderma, 2020. Vol. 357. https://doi.org/10.1016/j.geoderma.2019.113974.
20. Spatial organization of soil microaggregates / E. Lehndorff et al. Geoderma, 2021. Vol. 386. https://doi.org/10.1016/j.geoderma.2020.114915.
21. State of water-stable soil structure in the Central Forest-Steppe under agrogenic and postagrogenic maintenance / S. Bulyhin et al. Agricultural Science and Practice. 2022. 9 (2), 3–22. https://doi.org/10.15407/agrisp9.02.003.
22. Wet sieving versus dry crushing: Soil microaggregates reveal different physical structure, bacterial diversity and organic matter composition in a clay gradient / V. J. Felde et al. Eur J Soil Sci. 2021. Vol. 72 (2). P. 810–828. https://doi.org/10.1111/ejss.13014.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Олег ГАВРИШКО, Юрій ОЛІФІР, Тетяна ПАРТИКА, Надія КОЗАК (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
