Врожайність насіння амаранту залежно від елементів технології вирощування в умовах Полісся
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2025-(78)-2-3Ключові слова:
амарант, обробіток ґрунту, сорти, удобрення, врожайність, маса 1000 насінин, масова частка оліїАнотація
Результати досліджень і інтерпретація наукових матеріалів дає змогу стверджувати, що амарант є важливою олійною культурою, у насінні та олії якої містяться цінні біологічно активні речовини для використання у народній і науковій медицині. Експериментальні дослідження проводили в умовах дерново-підзолистих суглинкових ґрунтів ФГ «ОФендП» Звягельського району Житомирської області впродовж 2023–2025 рр. Рослини амаранту є надзвичайно пластичними, позитивно реагують на ґрунтові і погодні умови та удосконалення елементів технології вирощування. Установлено, що вегетаційні періоди 2023 та
2024 рр. були найбільш сприятливими для росту і розвитку рослин амаранту у фазах BBCH 51–79. Різниця температур 2023 р. порівняно з 2025 р. у 1,5 С значно вплинула на зниження врожаю у 2025 р. – до 0,53–0,81 т/га. Врожайність насіння у 2023 та
2024 рр. коливалася в межах від 0,60 до 0,91 т/га. Проведення звичайної оранки сприяло отриманню у сортів Лєра та Студентський 0,78–0,86 т/га насіння, а мінімального обробітку – 0,58–0,66 т/га. Середня врожайність сортів Лєра та Студентський за варіантами досліду знаходилася майже на однаковому рівні. Найбільшу врожайність насіння отримано за внесення N81P40K84 і проведення позакореневого підживлення добривом Фулвіт Баланс, 0,5 л/га на фоні оранки у обох сортів – 0,86 т/га, а за мінімального обробітку ґрунту – 0,65–0,66 т/га, що перевищує варіант N81P40K84 (фон), без підживлення на 0,08 та 0,06–0,08 т/га. Маса 1000 насінин за позакореневого підживлення Фулвіт Баланс, 0,5 л/га на фоні оранки становила 0,80–0,81 г, а на фоні мінімального обробітку ґрунту ‒ 0,78–0,80 г. Масова частка олії за оранки та позакореневого підживлення досягала у сорту Лєра 6,50 %, а Студентський ‒ відповідно 6,56 %, що перевищує контрольний варіант на 0,63 і 0,56 %. Масова частка олії у перерахунку на суху речовину за мінімального обробітку ґрунту зменшилася у сорту Лєра до 6,19 %, а у насінні сорту Студентський цей показник становив 6,36 %, що перевищувало варіант N81P40K84 (фон) без підживлення відповідно на 0,59 і 0,74 %.
Посилання
1. Азотовмісний складник та жирнокислотний склад насіння різних сортів амаранту / В. В. Любич та ін. Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків. 2022. № 30. С. 112–118. DOI: https://doi.org/10.47414/np.30.2022.268938.
2. Амарантова олія – якість та безпечність щодо використання як біологічно активної добавки / І. В. Левчук та ін. Інтегровані технології та енергозбереження. 2015. № 2. С. 74–81.
3. Ведмедєва К. В., Махова Т. В., Левченко В. І. Перспективи використання амаранту Аmaranthus caudatus L. як олійної культури на Півдні України. Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН. 2021. № 31. С. 33‒45. DOI: https://doi.org/10.36710/ioc-2021-31-04.
4. Гудковська Н. Жирнокислотний склад зерна амаранту, вирощеного в умовах Лівобережного Лісостепу України. Вісник Львівського національного аграрного університету : агрономія. 2017. № 21. С. 76‒84.
5. Дисперсійний і кореляційний аналіз результатів польових дослідів : монографія / В. О. Ушкаренко та ін. Херсон : Айлант, 2009. 372 с.
6. Краснєнков С. В., Дудка М. І., Черенкова Т. П. Вплив норм мінеральних добрив на насіннєву продуктивність амаранту. Корми і кормовиробництво. 2004. Вип. 53. С. 103–106.
7. Насіннєві якості амаранту залежно від умов зберігання / Н. О. Валентюк та ін. Вісник аграрної науки. 2024. № 9 (858). С. 69–76. https://doi.org/10.31073/agrovisnyk202409-08.
8. Основи наукових досліджень в агрономії / В. О. Єщенко та ін. Київ : Дія, 2005. 288 с.
9. Тирусь М. Л., Лихочвор В. В., Оліфір Ю. М. Вміст жирних кислот в олії сортів амаранту за вирощування в умовах Західного Лісостепу. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2024. Вип. 76 (2). С. 91–101. DOI: https://doi.org/10.32636/01308521.2024-(76)-2-9.
10. Тирусь М. Л. Економічна ефективність різних рівнів мінерального живлення у технології вирощування амаранту. Scientific Progress & Innovations. 2025. № 28 (1). С. 20–24. https://doi.org/10.31210/spi2025.28.01.04.
11. Тирусь М. Продуктивність амаранту зернового залежно від сорту та рівнів удобрення. Вісник Львівського національного університету природокористування. Серія «Агрономія». 2022. № 26. С. 77–80. https://doi.org/10.31734/agronomy2022.26.077.
12. Тирусь М. Л., Лихочвор В. В. Урожайність амаранту залежно від сорту та норми висіву в умовах достатнього зволоження. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2023. Вип. 73 (1). С. 88–105. https://doi.org/10.32636/01308521.2023-(73)-1-6.
13. Фізико-хімічні властивості зерна амаранту залежно від сорту та вологості / В. В. Любич та ін. Новітні агротехнології. 2023. Т. 11, № 1. https://doi.org/10.47414/na.11.1.2023.275736.
14. Формування продуктивності сортів амаранту в Правобережному Лісостепу України за дії абсорбенту MaxiMarin / В. В. Яценко та ін. Plant Varieties Studying and Protection. 2023. Т. 19, № 4. С. 262–269. https://doi.org/10.21498/2518-1017.19.4.2023.291231.
15. Янюк Т. І., Грюнвальд Н. В. Виробництво амаранту в Україні: стан і перспективи. Продовольчі ресурси. 2022. Т. 10, № 18. С. 179–192. https://doi.org/10.31073/foodresources2022-18-18.
16. Adhikary D., Khatri-Chhetri U., Slaski J. Amaranth: an ancient and high-quality wholesome crop. Nutritional Value of Amaranth. 2020. Р. 111–142. https://doi.org/10.5772/intechopen.88093.
17. Characterization of Seed Oil from Six In Situ Collected Wild Amaranthus Species / A. N. Hussain et al. Diversity. 2023.Vol. 15, issue 2. P. 1‒9. https://doi.org/10.3390/d15020237.
18. Chemical composition and biological activity of seed oil of amaranth varieties / S. S. Bozorov et al. Nova Biotechnol. et Chimica. 2018. Vol. 17, no. 1. P. 66–73. https://doi.org/10.2478/nbec-2018-0007.
19. Chemical сomposition and мetabolomic аnalysis of Amaranthus cruentus grains harvested at different stages / T. G. Manyelo et al. Molecules. 2022. Vol. 27, issue 3. P. 1‒12. https://doi.org/10.3390/molecules27030623.
20. Jimoh M. O., Afolayan A. J., Lewu F. B. Germination response of Amaranthus caudatus L. to soil types and environmental conditions. Thaiszia ‒ J. Bot. 2019. 29 (1). P. 85‒100. https://doi.org/10.33542/TJB2019-1-07.
21. Nutritional and Bioactive Lipid Composition of Amaranthus Seeds Grown in Varied Agro-Climatic Conditions in France / A. Azri et al. Agronomy. 2025. Vol. 15, issue 3. P. 1‒24. https://doi.org/10.3390/agronomy15030672.
22. Valentiuk N. O., Yurkevych Ye. O., Kohut I. M. Elements of amaranth cultivation technology and post-harvest processing of amaranth grain. Таврійський науковий вісник. 2021. № 122. С. 167–173. https://doi.org/10.32851/2226-0099.2021.122.24.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Василь ОСАДЧУК, Віра МОЙСІЄНКО (Автор)

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.




