Вплив різновидів органічного удобрення на продуктивність сої в умовах Передкарпаття
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2026-(79)-2-9Ключові слова:
Вермимаг, Вермистим-Д, гірчиця біла, органічне удобрення, редька олійна, сидерат, солома і післяжнивні рештки, соя культурна, врожайністьАнотація
Проведеними дослідженнями встановлено вплив різновидів органічного удобрення порівняно з контролем на формування густоти рослин, структурних елементів продуктивності та врожайності в послідовності ефективності застосування: деструктора Вермистим-Д, органічного добрива Вермимаг, вирощування сидеральних культур, їх сумісного та комплексного використання. Це забезпечило збільшення густоти рослин у період сходів на 1,4‒4,9 %, у період збирання врожаю ‒ на 1,5‒16,7 % із підвищенням на 2‒9 % частки їх виживання і збереження в агроценозі, кількості бобів на рослині ‒ від 3,5 до 11,4 шт. або на 12,1‒39,3 %, маси 1000 насінин ‒ від 10,4 до 39,1 г або на
5,1‒21,4 %, кількості насінин у бобі ‒ на 4,2‒8,3 %. За результатами застосування органічного удобрення порівняно з контролем отримано приріст урожайності сої на 0,35‒1,49 т/га або на 20‒85 % з найвищими показниками за комплексного використання ‒ на 1,14‒1,49 т/га (65‒85 %) та диференціацією впливу окремих видів, зокрема деструктора ‒ на 0,35 т/га, органічного добрива ‒ на
0,46 т/га, сидеральних культур ‒ на 0,76‒0,79 т/га, сумісного застосування ‒ на 0,98‒1,25 т/га, з підвищенням вмісту білка на 1,3‒3,3 % та олії на 0,6‒2,0 %. Частка впливу факторів за комплексного застосування різновидів органічного удобрення на рівень продуктивності сої (використання соломи і післяжнивних решток) становила 32,8‒33,9 %, сидеральних культур ‒
43,9‒44,5 %, їх взаємодії ‒ 7,8‒8,5 % та інших чинників ‒
10,1‒12,1 %. За показниками ефективності порівняно з контролем, при зростанні загальних витрат на вирощування з 1,8 до 5,8 тис. грн/га, встановлено зниження собівартості 1 т продукції на
1,0‒1,8 тис. грн та збільшення умовно-чистого прибутку на
5,2‒13,6 тис. грн/га і рентабельності на 25‒50 %.
Посилання
1. Агробіологічні основи вирощування сої та шляхи максимальної реалізації її продуктивності : монографія / Г. М. Заболотний та ін. Вінниця : ФОП Корзун Д. Ю., 2020. 276 с. http://repository.vsau.org/getfile.php/27706.pdf.
2. Використання соломи – ефективні техніко-технологічні рішення : рекомендації / [Колектив авторів] ; за ред. В. І. Кравчука; Міністерство аграр. політики та продовольства України; УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого. Дослідницьке : УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого, 2012. 75 с.
3. Вишнівський П. С., Фурман О. В. Продуктивність сої залежно від елементів технології вирощування в умовах Правобережного Лісостепу України. Рослинництво та ґрунтознавство. 2020. Вип. 11. № 1. Р. 13–22. https://doi.org10.31548/agr2020.01.013.
4. Вплив фонів мінерального живленняна урожайність та якість сортів сої / М. Г. Цехмейструк та ін. Селекція і насінництво. 2020. Вип. 117. С. 206–214. https://selektsiia-nasinnytstvo.com.ua/pbsd/en/article/view/2020-117-20/571.
5. Гурикбал Сингх. Соя. Биология, производство, использование. Зерно. К., 2014. 656 с.
6. Дідора В. Г., Ступніцька О. С. Продуктивність сої залежно від інокуляції та удобрення в умовах Полісся України. Вісник аграрної науки. 2016. № 4. С. 33–37. http://ir.polissiauniver.edu.ua/bitstream/123456789/8256/1/VAN_2016_33-37.pdf.
7. Дудка А. А., Романько Ю. О. Сортові особливості формування продуктивності сої залежно від системи удобрення в умовах північно-східного Лісостепу України. Таврійський науковий вісник. Серія: сільськогосподарські науки. 2022. Вип. 128. С. 77–83. https://www.tnv-agro.ksauniv.ks.ua/archives/128_2022/11.pdf.
8. Кормові ресурси польових агроекосистем : монографія / за наук. ред. академіка НААН В. Ф. Петриченка, члена-кореспондента НААН О. В. Корнійчука. Київ : Аграрна наука, 2023. 544 с. https://fri.vin.ua/wp-content/uploads/2023/10/%D0%9A%D0%9E%D0%A0%D0%9C%D0%9E%D0%92%D0%86_%D0%A0%D0%95%D0%A1%D0%A3%D0%A0%D0%A1%D0%98.pdf.
9. Куничак Г. І., Дутчак О. В., Матвієць Н. М. Продуктивність сої за різних способів обробітку ґрунту та системи удобрення з елементами біологізації. Корми і кормовиробництво. 2023. Вип. 96. С. 94–101. https://fri-journal.com/index.php/journal/article/view/1497/1276.
10. Методика польового досліду (зрошуване землеробство) : навчальний посібник / В. О. Ушкаренко та ін. Херсон : Грінь Д. С., 2014. 448 с.
11. Мізерник Д. В. Сучасний стан та перспективи вирощування сої в світі і Україні. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2024. Вип. 76 (1). С. 36–47. https://doi.org/10.32636/01308521.2024-(76)-1-4.
12. Нетіс В. І. Формування елементів продуктивності сої за різних заході в вирощування. Таврійський науковий вісник. Серія: сільськогосподарські науки. 2018. Вип. 99. С. 100–107. https://www.tnv-agro.ksauniv.ks.ua/issue-99-2018.
13. Німенко С. С., Грабовський М. Б. Урожайність зерна сортів сої залежно від елементів органічної технології вирощування. Зрошуване землеробство. 2023. Вип. 79. С. 52–59. https://izpr.ks.ua/archive/2023/79/8.pdf.
14. Сендецький В. М. Продуктивність сої залежно від сумісного застосування соломи, сидератів та органічних добрив в умовах Лісостепу Західного. Збірник наукових праць «Зрошуване землеробство». 2019. Вип. 71. С. 123‒127. https://doi.org/10.32848/0135-2369.2019.71.26.
15. Сендецький В. М., Центило Л. В., Мельничук Т. В. Ефективність застосування елементів органічного удобрення на формування продуктивності агроценозу сої. Наукові доповіді НУБіП України. 2022. № 5 (99). https://scireports.com.ua/web/uploads/pdf/SR_6_18(5)_Sendetsky.pdf.
16. Сидерація у технологіях сучасного землеробства : монографія / І. А. Шувар та ін. Івано-Франківськ : Симфонія форте, 2016. 180 с.
17. Солома, післяжнивні рештки і сидерати – агротехнологічні елементи біологізації сучасного землеробства : монографія / В. В. Іванишин та ін. ; за заг. ред. І. А. Шувара, В. М. Сендецького. Івано-Франківськ : Симфонія форте, 2020. 292 с.
18. Соя / В. Ф. Петриченко та ін. Вінниця : Діло, 2016. 392 с.
19. Спосіб сумісного застосування сидератів і деструкції соломи та рослинних решток деструктором «Вермистим-Д» : пат. 96075 Україна ; заявл. 21.08.2014. ; опубл. 12.01.2015, бюл. № 1.
20. Стратегія застосування соломистих решток для удобрення та енергетичних потреб в Україні / С. Дегодюк та ін. Вісник Львівського національного аграрного університету. Серія: Агрономія. К., 2013. № 17 (1). С. 205-211. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlnau_act_2013_17%281%29__41.
21. Танчик С. П., Цюх, О. А., Центило Л. В. Наукові основи систем землеробства. Вінниця, 2015. 314 с.
22. Тараріко Ю. О. Економічна оцінка систем землеробства і технології вирощування сільськогосподарських культур. Київ : Нара-Прінт, 2001. 380 с.
23. Центило Л. В. Органічні добрива для сучасних систем землеробства : монографія. Івано-Франківськ : Симфонія форте, 2017. 260 с.
24. Циганський В. І. Оптимізація системи удобрення сої на основі використання препаратів біологічного походження в умовах Лісостепу Правобережного. Сільське господарство та лісівництво. 2021. No 21. С. 69–81. http://vsau.vin.ua/repository/getfile.php/28845.pdf.
25. Abd-Alla M. H., Al-Amri S. M., El-Enany A.-W. E. EnhancingRhizobium–Legume Symbiosis and Reducing Nitrogen Fertilizer Use Are Potential Options for Mitigating Climate Change. Agriculture. 2023. Vol. 13 (11), article number 2092. https://doi.org/10.3390/agriculture13112092.
26. Adaptive Value of Soybean Varieties by the Seed Quality Parameters / O. Mazur et al. Acta fytotechn zootechn. 2024. Vol. 27 (2). P. 157–171. https://acta.fapz.uniag.sk/journal/article/view/465/144.
27. Beruk H., Yoseph T., Ayalew T. Unlocking the Potential of Inoculation with Bradyrhizobium for Enhanced Growth and Symbiotic Responses in Soybean Varieties under Controlled Conditions. Agronomy. 2024. 14 (6), article number 1280. https://doi.org/10.3390/agronomy14061280.
28. Cigelske B., Kandel H., De Sutter T. Soybean Nodulation and Plant Response to Nitrogenand Sulfur Fertilization in the NorthernUS. Agricultural Sciences. 2020. Vol. 11. No. 6. P. 592–607. https://content.scirp.org/pdf/as_2020062315205897.pdf.
29. Food and agriculture organization of the United Nations. FAO. URL: http://faostat.fao.org/site/636/default.aspx#ancor (last accessed: 12.12.2024).
30. Improvement of soybean grain nutritional quality under foliar inoculation with Azospirillum brasilensestrain Az39 / M. L. Puente et al. Symbiosis. 2019. Vol. 77 (2). Р. 41–47. https://link.springer.com/article/10.1007/s13199-018-0568-x?utm_source=researchgate.net&utm_medium=article.
31. Melnyk A. V., Romanko A. Y., Dudka А. A. Functional diagnostics of mineral nutrition and yield capacity of soybean plants due to the application of micro fertilizers. East European Scientific Journal (Wschodnioeuropejskie Czasopismo Naukowe). 2020. No. 1 (53). P. 50–55.
32. Nitrogen-fixing capacity of soybean varieties depending on seed inoculation and foliar fertilization with biopreparations / A. Korobko et al. Journal of Ecological Engineering. 2024. Vol. 25 (4). Р. 23–37. https://doi.org/10.12911/22998993/183497.
33. Sinclair T. R., Nogueira M. A. Selection of host-plant genotype: the next step to increase grain legume N2fixation activity. Journal of Experimental Botany. 2018. Vol. 69, no.15. Р. 3523–3530. https://doi.org/10.1093/jxb/ery115.
34. The effect of fertilizer system on soybean productivity in the conditions of right bank Forest-Steppe / I. M. Didur et al. Ukrainian Journal of Ecology. 2019. Vol. 9 (1). Р. 76–80. https://www.ujecology.com/articles/the-effect-of-fertilizer-system-on-soybean-productivity-in-the-conditions-of-right-bank-foreststeppe.pdf.
35. The effect of soil tillage on symbiotic activity of soybean crops / V. Hanhur et al. Bulgarian Journal of Agricultural Science. 2020. Vol. 26 (2). Р. 365–374. https://www.agrojournal.org/26/02-13.pdf.
36. Thilakarethna M. S., Raizada M. N. A meta-analysis of the effectiveness of diverse rhizobia inoculants on soybean traits under field conditions. Soil Biology and Biochemistry. 2017. Vol. 105. Р. 177–196. https://doi.org/10.1016/j.soilbio.2016.11.022.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Тарас МЕЛЬНИЧУК, Володимир СЕНДЕЦЬКИЙ, Іван СЕНДЕЦЬКИЙ, Іванна КУРЛЯНОВА, Любомира ТУЦЬ (Автор)

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.




