Порівняльна оцінка різних способів основного обробітку ґрунту під ярі зернові в умовах Передкарпаття
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2020-(68)-2-2Ключові слова:
тритикале яре, овес, оранка, дискування, пряма сівба, агрофізичні властивості ґрунту, врожайністьАнотація
У зоні Передкарпаття дослідження з впливу мінімалізації обробітку на агрофізичні та біологічні властивості ґрунту і врожайність ярих зернових культур є обмежені, а дані щодо впливу на агроекосистеми нульового обробітку відсутні. Тому вивчення впливу різних способів основного обробітку ґрунту на родючість та продуктивність ярих зернових культур є актуальним для вирішення проблеми раціонального використання оглеєних дерново-підзолистих ґрунтів.
Метою досліджень було встановити вплив елементів технологій вирощування сільськогосподарських культур, що включають полицеву оранку на 20–22 см, мінімальний обробіток на 6–8 см і нульовий обробіток ґрунту, на окремі показники родючості дерново-підзолистого ґрунту та продуктивність ярих зернових культур в умовах Передкарпаття.
Встановлено, що оранка на 20–22 см у полях тритикале ярого та вівса забезпечує оптимальну щільність ґрунту (1,25–1,26 г /см3) та повітроємність на рівні 19,7–20,4 %.
Дискування на 6–8 см та нульовий обробіток сприяють кращому забезпеченню ґрунту вологою, на що вказують запаси продуктивної вологи під культурами. Вони виявилися вищими на 1,6–6,4 % щодо варіанта оранки на глибину 20–22 см.
Підвищення вмісту гумусу та біологічної активності відзначено за внесення N90P90K90 на фоні оранки, меншою мірою це виражено за умов дискування на 6–8 см і не спостерігалося при нульовому обробітку.
Вищу забур’яненість відзначено у варіантах прямої сівби. У тритикале ярого вона була вищою на 27,8–36,2 %, а у вівса – на 30,5–36,0 % порівняно з варіантами оранки на 20–22 см і на 19,8–24,7 % та на 5,7–9,4 % відповідно щодо варіанта із застосуванням дискування на 6–8 см.
Обробітки ґрунту та удобрення вплинули на врожайність тритикале ярого та вівса. Вищу врожайність культур відзначено за умов оранки на 20–
22 см на мінеральному фоні N90P90K90: тритикале ярого – 3,61, вівса – 3,22 т/га. За умов дискування на 6–8 см на згаданому вище фоні врожайність вівса виявилася на рівні 2,84 т/га, а тритикале ярого – 1,76 т/га. Пряма сівба ярих культур на мінеральному фоні призвела до різкого зменшення врожаю тритикале ярого (0,61 т/га). За аналогічних умов овес забезпечив урожай зерна 1,96 т/га.
Вирощування вівса за умов оранки на 20–22 см, дискування 6–8 см та прямої сівби на фоні відсутності добрив забезпечило рентабельність 93,1–124,5 %.
Посилання
1. Бєліхіна А. В. Реакція сортів проса на способи основного обробітку ґрунту залежно від попередників в Лісостепу України. Вісник Центру наукового забезпечення АПВ Харківської області. 2014. Вип. 16. С. 12–17.
2. Біоенергетична оцінка сільськогосподарського виробництва / за ред. Ю. О. Тараріко. Київ : Аграрна наука, 2005. 200 с.
3. Гангур В. В. Влияние сельскохозяйственных культур, их соотношения в разноротационных севооборотах Левобережной Лесостепи Украины на плотность почвы и урожайность. Вестник Прикаспия. 2018. № 1 (20). С. 36–43.
4. Дегодюк С. Е., Літвінова О. А., Кириченко А. В. Баланс поживних речовин за тривалого застосування добрив у зерно-просапній сівозміні. Вісник аграрної науки. 2014. № 7. С. 16–19.
5. Економічна й енергетична ефективність вирощування пшениці озимої за різних способів основного обробітку ґрунту та доз мінерального живлення / Малярчук М. П. та ін. Зрошуване землеробство. 2019. Вип. 71. С. 96–100.
6. Камінський В. Ф., Гангур В. В. Динаміка продуктивної вологи в ґрунті за вирощування пшениці озимої в сівозмінах Лівобережного Лісостепу України. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2018. № 3. С. 11–14.
7. Качинский Н. А. Оценка основных физических свойств в агрономических целях и природного плодородия почв по механическому составу. Почвоведение. 1958. № 5. С. 80–83.
8. Кирилюк В. П. Продуктивність гречки залежно від систем основного обробітку ґрунту та удобрення. Вісник Центру наукового забезпечення АПВ Харківської області. 2014. Вип. 17. С. 28–33.
9. Ковриго В. П., Кауричев И. С. Почвоведение с основами геологии. Москва : Колос, 2000. 416 с.
10. Кулаковская Т. Н., Костюкевич Л. И. Особенности превращений органических удобрений как гумусообразователей в дерново-подзолистой супесчаной почве. Доклады ВАСХНИЛ. 1983. № 7. С. 2–5.
11. Медведовський О. К., Іваненко П. І. Енергетичний аналіз інтенсивних технологій в сільськогосподарському виробництві. Київ : Урожай, 1988. 208 с.
12. Мишин И. Ю. Влияние растительных остатков и гумусовых веществ на эффективное плодородие дерново-подзолистых почв в Украине. Економіка АПК. 2015. № 12. С. 5–8.
13. Нові системи основного обробітку ґрунту в умовах Західного Лісостепу й Передкарпаття / О. Й. Качмар та ін. Аграрна наука – виробництву. 2013. № 1. С. 13.
14. Омельяненко Г. Г. Концептуальні положення відновлення та розвитку зернового виробництва в Україні. Економіка АПК. 2015. № 12. С. 5–8.
15. Порівняльна оцінка оранки та чизельного обробітку ґрунту під ячмінь ярий / Зуза В. С. та ін. Вісник ХНАУ. Серія «Рослинництво, селекція і насінництво, плодоовочівництво і зберігання». 2016. Вип. 2. С. 93–104.
16. Сайко В. Ф., Малієнко А. М. Мінімальний та нульовий обробітки ґрунту, стан і перспективи їх запровадження в Україні. Посібник українського хлібороба. 2009. С. 178–188.
17. Тараріко Ю. O., Несмашна O. Є., Глущенкo Л. Д. Енергетична оцінка систем землеробства і технологій вирощування сільськогосподарських культур : метод. рек. Київ : Нoра-прінт, 2001. 59 с.
18. Царенко О. М., Злобін Ю. А., Скляр В. Г. Комп’ютерні методи в сільському господарстві та біології. Суми : Університет. книга, 2000. 203 с.
19. Цвей Я. П. Родючість ґрунтів і продуктивність сівозмін. Київ : ЦП «Компринт», 2014. 414 с.
20. Центило Л. В. Вплив систем удобрення та обробітку ґрунту на гумусний стан і біологічні процеси чорнозему типового. Таврійський науковий вісник. 2019. Вип. 107. С. 171–177.
21. Цилюрик О. І., Шапка В. П. Забур’яненість ячменю ярого залежно від обробітку ґрунту та удобрення у сівозмінах короткої ротації. Бюлетень Інституту зернових культур. 2016. № 10. С. 25–31.
22. Цюк О. А., Центило Л. В., Мельник В. І. Структурно-агрегатний склад ґрунту залежно від основного обробітку та удобрення. Агрономія. 2018. Т. 10, № 5/6. С. 139–145.
23. Capehart T., Allen E., Bond J. K. Feed Outlook No. (FDS–14D). Economic Research Service, USDA. April, 2014. P. 17.
24. Cluster and principle component analyses of maize accessions under normal and water stress conditions / S. B. M. Hafiz et al. Journal of Agricultural Sciences. 2015. Vol. 60, No. 1. Р. 33–48.
25. Cumulative effects of a 17-year chemical fertilization on the soil quality of cropping system in the Loess Hilly Region, China / Q. Li et al. Journal of Plant Nutrition and Soil Science. 2013. Vol. 176. P. 249–259.
26. Determination of the quality index of a Paleudult under sunflower culture and different management systems / J. C. Fer-nandes et al. Soil and Tillage Research. 2011. Vol. 112. P. 167–174.
27. Grynyk S. І. Efficiency of the basic soil tillage and fertilizer system at growing spring wheat in the conditions of Precarpathian region. Agrology. 2019. Vol. 2 (2). P. 117–121. DOI: https://doi.org/10.32819/019017.
28. Farmlands with smaller crop fields have higher within-field biodiversity / Fahrig L. et al. Agriculture, Ecosystems and Environment. 2015. Vol. 200. P. 219–234. DOI: 10.1016/j.agee.2014.11.018.
29. Hallett P., Mooney S., Whalley R. Soil physics: New approaches and emerging challenges. European Journal of Soil Science. 2013. Vol. 64 (3). P. 277–278.
30. Hedgerow trees and extended-width field margins enhance macro-moth diversity: implications for management / T. Merckx et al. J. Appl. Ecol. 2012. Vol. 49. P. 1396–1404.
31. Mukherjee A., Lal R. Comparison of Soil Quality Index Using Three Methods. PLoS ONE. 2014. Vol. 9 (8). e105981. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0105981.
32. The influence of primary soil tillage on soil weed seed bank and weed incidence in a cereal-grass crop rotation / R. Skuodeiene et al. Zemdirbyste-Agriculture. 2013. Vol. 100, No. 1. P. 25–32.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 С. С. БЕГЕЙ, І. В. ВАСЮРКО, Н. В. КАРАСЕВИЧ (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
