Вплив основного обробітку ґрунту на його щільність та вологість у посівах жита озимого на схилових землях Передкарпаття
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2021-(70)-1-3Ключові слова:
обробіток, агрофізичні властивості ґрунту, об’ємна маса, вологість, пористість, урожайністьАнотація
Ґрунтовий покрив Передкарпаття представлений здебільшого дерново-підзолистими поверхнево оглеєними ґрунтами. Ці ґрунти малородючі через несприятливі фізико-хімічні властивості при відносному багатстві валових форм поживних речовин. Тому необхідно розробляти агротехнічні заходи, які спрямовані на поліпшення аерації, теплового режиму й послаблюють негативний вплив надмірного зволоження, а в критичні періоди покращують забезпечення вологою.
Одним з основних заходів, спрямованих на поліпшення агрофізичних властивостей ґрунту та його родючості, є впровадження раціональної системи обробітку ґрунту, зокрема основного обробітку.
Метою досліджень було встановлення зміни агрофізичних властивостей (щільності складення, вологості й загальної пористості) ґрунту залежно від різноглибинних способів основного обробітку і їхнього впливу на врожайність жита озимого в умовах Передкарпаття.
Встановлено, що виконання оранки на 20–22 см з розпушуванням підорного шару на 12–14 см забезпечило зменшення щільності ґрунту на 0,01–0,04 г/см3, що позитивно впливало на ріст і розвиток озимого жита.
Оранка з розпушуванням підорного шару ґрунту сприяла кращому нагромадженню і збереженню вологи порівняно з іншими варіантами. Так, у варіанті з оранкою на 20–22 см запаси продуктивної вологи були вищими на 2,6–7,9%, а у варіанті з мілкою оранкою (на 12–14 см) – на 2,6–7,0%. Одна з причин цього явища полягає в тому, що загальна пористість ґрунту після оранки на 20–22 см з розпушуванням підорного шару на 12–14 см вища порівняно з іншими варіантами. Так, загальна пористість на 0,1–1,2% і повітроємність ґрунту на 0,2–1,1% на початок весняної вегетації і на 0,1–0,8% та 0,2–1,7% відповідно перед збиранням були вищі після оранки на 20–22 см з розпушуванням підорного шару на 12–14 см порівняно з полицевою
(20–22 см) та мілкою (14–16 см) оранками.
Застосування оранки на 20–22 см з розпушуванням підорного шару на 12–14 см забезпечило зростання врожайності озимого жита порівняно зі звичайною оранкою (20–22 см) на 1,2%, а з мілкою (14–16 см) – на 4,3%, причому внесення мінеральних добрив підвищило ефективність цього агрозаходу на 5,3–11,1%.
Вищу на 17,8–17,2% рентабельність забезпечує оранка на 20–22 см із розпушуванням підорного шару ґрунту на 12–14 см у варіантах з удобренням порівняно з такими ж варіантами, де застосовували мілку оранку (14–16 см) та оранку на 20–22 см.
Посилання
1. Бєліхіна А. В. Реакція сортів проса на способи основного обробітку ґрунту залежно від попередників в Лісостепу України. Вісник Центру наук. забезпечення АПВ Харків. обл. 2014. Вип. 16. С. 12–17.
2. Біоенергетична оцінка сільськогосподарського виробництва / за ред. Ю. О. Тараріко. Київ : Аграрна наука, 2005. 200 с.
3. Бондарев А. Г. Воздушные свойства и воздушный режим почв. Агрофизические методы исследования почв. Москва : Наука, 1966. С. 122–142.
4. Гадзало Я. М., Гладій М. В., Саблук П. Т. Агрономічний потенціал України: напрями розвитку. Київ : Аграрна наука, 2016. 330 с.
5. Гангур В. В. Влияние сельскохозяйственных культур, их соотношения в разноротационных севооборотах Левобережной Лесостепи Украины на плотность почвы и урожайность. Вестник Прикаспия. 2018. № 1 (20). С. 36–43.
6. Дегодюк С. Е., Літвінова О. А., Кириченко А. В. Баланс поживних речовин за тривалого застосування добрив у зерно-просапній сівозміні. Вісник аграрної науки. 2014. № 7. С. 16– 19.
7. Дояренко А. Г. Избранные сочинения. Москва : Изд-во с.-х. литературы, плакатов и журналов, 1963. 495 с.
8. Економічна й енергетична ефективність вирощування пшениці озимої за різних способів основного обробітку ґрунту та доз мінерального живлення / М. П. Малярчук та ін. Зрошувальне землеробство. 2019. Вип. 71. С. 96–100.
9. Камінський В. Ф., Гангур В. В. Динаміка продуктивної вологи в ґрунті за вирощування пшениці озимої в сівозмінах Лівобережного Лісостепу України. Вісник Полтав. держ. аграрної акад. 2018. № 3. С. 11–14.
10. Качинский Н. А. Оценка основных физических свойств в агрономических целях и природного плодородия по механическому составу. Почвоведение. 1958. № 5. С. 80–83.
11. Кирилюк В. П. Продуктивність гречки залежно від систем основного обробітку ґрунту та удобрення. Вісник Центру наук. забезпечення АПВ Харків. обл. 2014. Вип. 17. С. 28–33.
12. Ковриго В. П., Кауричев И. С. Почвоведение с основами геологии. Москва : Колос, 2000. 416 с.
13. Кулаковская Т. Н., Костюкевич Л. И. Особенности превращений органических удобрений как гумусообразователей в дерново-подзолистой супесчаной почве. Доклады ВАСХНИЛ. 1983. № 7. С. 2–5.
14. Медведев В. В. Агро- и экофизика почв. Харьков : Полосатая типография, 2015. 312 с.
15. Медведовський О. К., Іваненко П. І. Енергетичний аналіз інтенсивних технологій в сільськогосподарському виробництві. Київ : Урожай, 1988. 208 с.
16. Мишин И. Ю. Влияние растительных остатков и гумусовых веществ на эффективное плодородие дерново-подзолистых почв в Украине. Економіка АПК. 2015. № 12. С. 5–8.
17. Нові системи основного обробітку ґрунту в умовах Західного Лісостепу й Передкарпаття / О. Й. Качмар та ін. Аграрна наука – виробництву. Київ, 2013. № 1. С. 13.
18. Омельяненко Г. Г. Концептуальні положення відновлення та розвитку зернового виробництва в Україні. Економіка АПК. 2015. № 12. С. 5–8.
19. Порівняльна оцінка оранки та чизельного обробітку ґрунту під ячмінь ярий / В. С. Зуза та ін. Вісник ХНАУ. Серія: Рослинництво, селекція і насінництво, плодоовочівництво і зберігання. 2016. Вип. 2. С. 93–104.
20. Сайко В. Ф., Малієнко А. М. Мінімальний та нульовий обробітки ґрунту, стан і перспективи їх запровадження в Україні. Посібник українського хлібороба. 2009. С. 178–188.
21. Тараріко Ю. O., Несмашна O. Є., Глущенкo Л. Д. Енергетична оцінка систем землеробства і технологій вирощування сільськогосподарських культур : метод. рекоменд. Київ : Нoра-принт, 2001. 59 с.
22. Царенко О. М., Злобін Ю. А., Скляр В. Г. Комп’ютерні методи в сільському господарстві та біології. Суми : Університетська книга, 2000. 203 с.
23. Цвей Я. П. Родючість ґрунтів і продуктивність сівозмін : монографія. Київ : Компринт, 2014. 414 с.
24. Центило Л. В. Вплив систем удобрення та обробітку ґрунту на гумусний стан і біологічні процеси чорнозему типового. Таврій. наук. вісник. 2019. Вип. 107. С. 171–177.
25. Цилюрик О. І., Шапка В. П. Забур’яненість ячменю ярого залежно від обробітку ґрунту та удобрення у сівозмінах короткої ротації. Бюлетень Ін-ту зернових культур. 2016. № 10. С. 25–31.
26. Цюк О. А., Центило Л. В., Мельник В. І. Структурно-агрегатний склад ґрунту залежно від основного обробітку та удобрення. Агрономія. 2018. Т. 10. № 5–6. С. 139–145.
27. Якість ґрунту. Визначання сухої речовини та вологості за масою. Гравіметричний метод : ДСТУ ISO 11465-2001 [чинний від 2003-01-01]. Київ : Держспоживстандарт України, 2001. 10 с.
28. Якість ґрунту. Визначання щільності складення на суху масу : ДСТУ ISO 11272–2001 [чинний від 2003-07-01]. Київ : Держспоживстандарт України, 2001. 15 с.
29. Capehart T., Allen E., Bond J. K. Feed Outlook No. (FDS–14D). Economic Research Service, USDA. April, 2014. P. 17.
30. Cluster and principle component analyses of maize accessions under normal and water stress conditions / S. B. M. Hafiz et al. Journal of Agricultural Sciences. 2015. Vol. 60. No. 1. Р. 33–48.
31. Cumulative effects of a 17-year chemical fertilization on the soil quality of cropping system in the Loess Hilly Region, China / Q. Li et al. Journal of Plant Nutrition and Soil Science. 2013. No. 176. P. 249–259.
32. Determination of the quality index of a Paleudult under sunflower culture and different management systems / J. C. Fernandes et al. Soil and Tillage Research. 2011. No. 112. P. 167–174.
33. Directions of the organizational and investment Mechanism of agricultural landscapes use / O. I. Drebot, M. Kh. Shershun, L. I. Sakharnatska, M. Y. Vysochanska. Scientific Papers Series Management, Economic Engineering in Agriculture and Rural Development. 2019. Vol. 19. Issue 3. P. 125–132.
34. Grynyk S. І. Efficiency of the basic soil tillage and fertilizer system at growing spring wheat in the conditions of Precarpathian region. Agrology. 2019. No. 2 (2). P. 117–121. DOI: https://doi.org/10.32819/019017/.
35. Farmlands with smaller crop fields have higher within-field biodiversity / L. Fahrig et al. Agriculture, Ecosystems and Environment. 2015. Vol. 200. P. 219–234. DOI: 10.1016 / j.agee.2014.11.018.
36. Hallett P., Mooney S., Whalley R. Soil physics: New approaches and emerging challenges. European Journal of Soil Science. 2013. Vol. 64 (3). P. 277–278.
37. Hedgerow trees and extended-width field margins enhance macro-moth diversity: implications for management / T. Merckx et al. J. Appl. Ecol. 2012. Vol. 49. P. 1396– 1404.
38. Mukherjee A., Lal R. Comparison of Soil Quality Index Using Three Methods. PLoS ONE. 2014. Vol. 9. Issue 8. e105981. DOI: https://doi.org/10.1371/ journal.pone.0105981.
39. The influence of primary soil tillage on soil weed seed bank and weed incidence in a cereal-grass crop rotation / R. Skuodeiene et al. Zemdirbyste – Agriculture. 2013. Vol. 100. No. 1. P. 25–32.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 С. С. БЕГЕЙ, Н. В. КАРАСЕВИЧ (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
