Формування сіяного фітоценозу залежно від компонентного складу травосумішей
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2022-(71)-1-6Ключові слова:
травосумішки, врожайність, суха маса, ботанічний складАнотація
Метою наших досліджень є встановлення закономірності формування кормової продуктивності сіяних сінокосів короткотривалого використання на дерново-підзолистих ґрунтах Передкарпаття залежно від підбору бобового компонента для багаторічних трав. Наведено результати досліджень щодо впливу компонентів травосумішки та їх співвідношень на формування продуктивності та ботанічного складу в рік закладки та перший рік використання травостою.
Дослід закладено в 2020 р. безпокривним літнім строком сівби. Агротехніка загальноприйнята для зони Передкарпаття. Щорічно під травостій вносимо N30P60K90. Облік урожаю у дослідах проводили у фазі господарської стиглості (бобових трав ‒ бутонізації, злакових ‒ на початку колосіння) шляхом ручного скошування та наступного зважування повітряно-сухої маси. Для визначення ботанічного складу врожаю відбирали проби зеленої маси з поділом на ботаніко-господарські групи: злаки, бобові, різнотрав’я.
Для сівби використовували районовані сорти багаторічних трав, занесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, а саме: тимофіївка лучна (сорт Підгірянка), пажитниця багаторічна (сорт Дрогобицький 16), костриця очеретяна (сорт Смерічка), конюшина лучна (сорт Передкарпатська 6), лядвенець рогатий (сорт Аякс), люцерна посівна (сорт Синюха).
Встановлено, що найвищу врожайність у перший рік використання травостою забезпечила багатокомпонентна травосумішка (12,6 т/га сухої маси з рівнем рентабельності 59 %). Серед двокомпонентних травосумішок найвищим показником продуктивності відзначилася тимофіївка лучна (14,4 кг/га) з конюшиною лучною (9,6 кг/га) – 12,0 т/га сухої речовини, рівень рентабельності становив 51 %.
Одновидовий посів тимофіївки лучної (12 кг/га) забезпечив 7,56 т сухої маси з 1 га.
З’ясовано, що вищий вміст сіяних бобових трав сформувався у складних травосумішках (80,7 %) з сумісним вирощуванням тимофіївки лучної з конюшиною лучною, люцерною посівною та лядвенцем рогатим.
Серед двокомпонентних травосумішей вищий вміст бобових (83,0 %) спостерігали на ділянках з тимофіївкою лучною та люцерною посівною. У травосумішці тимофіївки лучної з лядвенцем рогатим частка цієї бобової трави в урожаї зеленої маси була найнижчою (54,0 %).
Посилання
1. Бабич А. О. Методика проведення дослідів з кормовиробництва та годівлі тварин. Київ, 1994. 80 с.
2. Багаторічні бобові трави як основа природної інтенсифікації кормовиробництва / Г. І. Демидась та ін. ; за ред. Г. І. Демидася, Г. П. Квітка. Київ : Нілан ЛТД, 2013. 322 с.
3. Боговін А. В., Пташнік М. М., Дудник С. В. Відновлення продуктивних, екологічно стійких трав’янистих біогеоценозів на антропотрансформованих едафотопах. Київ, 2017. 356 с.
4. Влох В. Г., Кириченко Н. Я. Вплив удобрення на урожайність та ботанічний склад довготривалих лучних травосумішей. Україна в світових (земельних, продовольчих і кормових) ресурсах і економічних відносинах : зб. матеріалів Міжнар. конф. Вінниця, 1995. С. 489–490.
5. Вплив удобрення на продуктивність бобово-злакової травосумішки / В. О. Оліфірович та ін. Вісник аграрної науки. 2018. № 11. С. 48–53.
6. Дзюбайло А. Г., Марцінко Т. І., Головчук М. І. Формування продуктивності бобово-злакових травосумішей залежно від удобрення. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2020. Вип. 67 (I). С. 39‒53.
7. Екобіологічні й агротехнічні основи створення та використання трав’янистих фітоценозів / М. Т. Ярмолюк та ін. Львів : ПАІС, 2010. 232 с.
8. Іршак Р. К. Вплив удобрення і стимулятора росту на якість та поживність зеленої маси сіяних трав. Корми і кормовиробництво. 2006. Вип. 58. С. 60–65.
9. Кобиренко Ю. О. Продуктивність і якість корму відновленого за нульового обробітку ґрунту травостою. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2015. Вип. 57. С. 99–104.
10. Кормовиробництво / О. І. Зінченко та ін. Київ : Нора-прінт, 2001. 470 с.
11. Котяш У. О., Панахид Г. Я. Хімічний склад корму лучних травостоїв за різних систем удобрення та строків скошування. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2010. Вип. 52, ч. 1. С. 50–54.
12. Кургак В. Г. Вплив багаторічних бобових трав на якість корму сіяних лук та родючість ґрунту. Вісник аграрної науки. 2000. Спец. вип., травень. С. 54–58.
13. Марцінко Т. І., Дзюбайло А. Г., Карасевич Н. В. Продуктивність бобово-злакового травостою залежно від удобрення в умовах Передкарпаття. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2019. Вип. 66. С. 145‒155.
14. Особливості формування різновікових лучних травостоїв залежно від поверхневого поліпшення / У. О. Котяш та ін. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2019. Вип. 66. С. 117–129.
15. Панахид Г. Я. Вплив різних видів удобрення бобово-злакового травостою на зміну агрофізичних показників ґрунту. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2016. Вип. 60. С. 125–130.
16. Продуктивність та хімічний склад пасовищної трави залежно від норм і строків внесення мінеральних добрив / М. І. Бахмат та ін. Корми і кормовиробництво. 2008. Вип. 61. С. 112–118.
17. Сидорук Г. П. Порівняльна оцінка впливу способів удобрення та режимів використання на поживність сінокісного корму бобово-злакової травосумішки. Корми і кормовиробництво. 2012. Вип. 73. С. 185–188.
18. Статистичний аналіз результатів польових дослідів у землеробстві / В. О. Ушкаренко та ін. Херсон : Айлант, 2013. 378 с.
19. Створення та використання лучних фітоценозів / Г. Я. Панахид та ін. Львів, 2017. 304 с.
20. Тараріко Ю. О., Стецюк М. Г., Зосимчук М. Д. Потенціал продуктивності багаторічних трав в одновидових та змішаних посівах на осушуваних торфових ґрунтах Західного Полісся. Вісник аграрної науки. 2018. № 2. С. 24–30.
21. Ярмолюк М. Т., Котяш У. О., Демчишин Н. Б. Використання біологічного потенціалу довготривалих лучних травостоїв. Наук. вісник Львів. нац. акад. вет. медицини імені С. З. Ґжицького. 2007. Т. 9, № 3 (34), ч. 3. С. 174–178.
22. Albert T., Adjesiwor M., Anowarul I. Rising nitrogen fertilizer prices and projected increase in maize ethanol production: the future of forage production and the potential of legumes in forage production systems. Grassland Science. 2016. Vol. 62. Р. 203–212.
23. Fychan R., Sanderson R., Marley C. L. Effects of harvesting red clover / ryegrass at different stage of maturity on forage yield and quality. Grassland Science in Europe. 2016. Vol. 21 : The multiple roles of grassland in the European bioeconomy. P. 323–325.
24. Huyghe C., De Vliegher A., Golinkski P. European grasslands overview: Temperate region. Grassland Science in Europe. 2014. Vol. 19. P. 29‒40.
25. Long-term time series of legume cycles in a semi natural montane grassland: evidence for nitrogen-driven grass dynamics? / T. Herben et al. Functional Ecology. 2017. Vol. 31. P. 1430‒1440.
26. Performance and quality of tall fescue (Festuca arundinacea Schreb.) and perennial ryegrass (Lolium perenne L.) and mixtures of both species grown with or without white clover (Trifolium repens L.) under cutting management / M. Cougnon et al. Grass and Forage Science. 2013. Vol. 69. P. 666–677.
27. The variation in morphology of perennial ryegrass cultivars throughout the grazing season and effects on organic matter digestibility / M. Beecher et al. Grass and Forage Science. 2013. Vol. 70. P. 19–29.
28. Torell R., Davison J., Hackett I. Improving Grass Hay Quality Through Fertilizer and irrigation Management Cooperative Extension. Reno: University of Nevada, 1984. P. 44–88. URL: https://www.unce.unr.edu/publications/files/ag/other/fs8844.pdf (last accessed: 05.02.2019).
29. Tracy B. F. Conditions that favor clover establishment in permanent grass swards. Grassland Science. 2014. Vol. 61. Р. 34–40.
30. Weggler K., Thumm U., Elsaesser M. Development of Legumes After Reseeding in Permanent Grassland, as Affected by Nitrogen Fertilizer Applications. Agriculture. 2019. Vol. 9, Issue 10. 207. URL: https://www.mdpi.com/2077-0472/9/10/207 (last accessed: 20.09.2019).
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Н. В. КАРАСЕВИЧ (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
