Формування продуктивності бобово-злакових травосумішей залежно від удобрення
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2020-(67)-1-3Ключові слова:
багаторічні трави, щільність травостою, суха маса, сирий протеїн, сира клітковинаАнотація
Досліджено ефективність удобрення багаторічних бобово-злакових травосумішок і позакореневого підживлення препаратом мікрофол комбі на дерново-підзолистих ґрунтах Передкарпаття.
Визначено вплив досліджуваних факторів на формування щільності травостою за роками дослідження. Зокрема, кількість пагонів на 1 м2 залежно від варіантів досліду коливалася у межах 947–1316 шт. і перевищувала контроль на 153–84 шт. Збільшення щільності травостою з внесенням азотних добрив відбувалося в основному за рахунок пагонів злакових трав, кількість яких зросла з 664 шт. на варіанті з фосфорно-калійним удобренням Р60К60 до 717 шт. при додатковому внесенні N90 або на 53 шт. більше, що становить
8,0 %. Кількість пагонів бобових трав знизилася з 387 до 329 шт.
Встановлено вплив застосування мінеральних добрив і позакореневого підживлення препаратом мікрофол комбі на врожайність сухої маси багаторічної бобово-злакової травосумішки. Залежно від рівня удобрення приріст до контролю (Р60К60) становив 2,4–3,0 т/га. Найвищою врожайністю сухої маси відзначився варіант з ранньовесняним удобренням травостою повними мінеральними добривами з розрахунку N30Р60К60 і позакореневим підживленням перед виходом у трубку злакових компонентів препаратом мікрофол комбі. Прирости сухої маси до контролю становили у перший рік використання 2,7 т/га, у другий – 3,0 т/га і відповідно 0,6 і 0,7 т/га порівняно з удобренням травостою повними мінеральними добривами з розрахунку N30Р60К60. У перший рік використання збір сухої маси за два укоси був дещо вищий, особливо на ділянках, удобрених лише фосфорно-калійними добривами Р60К60 і N30Р60К60, порівняно з другим роком використання.
Основна частка урожаю сухої маси, як показують наші дослідження, припадає на перший укіс: в перший рік використання – 53,6–65,5 % загального урожаю сухої маси, на другий рік використання – 61,8–78,7 %.
Досліджено, що низькі дози азоту позитивно впливали на вміст бобового компонента, збільшуючи цей показник у першому укосі з 27,1–
53,9 % при удобренні Р60К60 до 29,9–56,0 % на ділянках, удобрених повними мінеральними добривами N30Р60К60. Підвищення дози азоту до N60 і N90 знижувало вміст бобових у травостої до 20,8–45,8 і 20,3–41,1 % в першому і до 25,8–60,7 і 21,1–60,5 % у другому укосі.
Вміст сирого протеїну в сухій масі коливався залежно від рівня удобрення від 15,1 до 17,0 % у першому укосі і від 17,1 до 17,6 % у другому. До того ж у першому укосі він зростав у міру збільшення дози внесеного азоту. Вміст сирої клітковини на ділянках, удобрених підвищеними дозами азоту, знижувався.
Посилання
1. Бабич А. О. Методика проведення дослідів по кормовиробництву. Вінниця, 1994. 88 с.
2. Вплив удобрення на продуктивність бобово-злакової травосумішки / В. О. Олі-фірович та ін. Вісник аграрної науки. 2018. № 11. С. 48–53.
3. Дзюбайло А. Г., Завірюха П. Д. Бобові кормові культури : навч. посіб. Львів : ЛДАУ, 2004. 220 с.
4. Кобиренко Ю. О. Біорізноманіття фітоценозів вироджених травостоїв в процесі їх реновації. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2014. Вип. 59. С. 15–19.
5. Коник Г. С., Рудавська Н. М. Вплив удобрення і біопрепаратів на якість і поживність корму лучних травостоїв. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2017. Вип. 61. С. 70–79.
6. Кургак В. Г., Волошин В. М. Вплив удобрення та режимів використання на продуктивність різнотипних лучних травостоїв. Збірник наукових праць Національного наукового центру «Інститут землеробства НААН». 2016. Вип. 3/4. С. 166–178.
7. Мащак Я. І., Мізерник Д. І. Урожайність вироджених травостоїв залежно від всіяних видів і норм бобових багаторічних трав. Вісник аграрної науки. 2013. № 9. С. 16–19.
8. Оліфірович В. О. Продуктивність багаторічних агрофітоценозів залежно від складу травосумішок і режиму їх використання. Вісник аграрної науки. 2018. № 3. С. 13–17.
9. Повидало В. М. Вплив макро- та мікродобрив на урожайність багаторічних злакових трав. Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН. 2012. Вип. 15. С. 141–145.
10. Петриченко В. Ф., Гетман Н. Я., Циганський В. І. Люцерна посівна як стабілізувальний чинник інтенсифікації кормовиробництва. Вісник аграрної науки. 2018. № 10. С. 19–26.
11. Пую В. Л. Енергетичний баланс чорно-рябих корів на злаково-бобових пасовищах. Тваринництво України. 2012. № 9. С. 19–23.
12. Рудавська Н. М., Ткачук Ю. С. Щільність сіяних травостоїв. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2016. Вип. 59. С. 150–155.
13. Статистичний аналіз результатів польових дослідів у землеробстві / Ушка-ренко В. О. та ін. Херсон, 2013. 381 с.
14. Сукайло М. В., Волошин В. М. Продуктивність бобово-злакових траво-стоїв на сірих лісових ґрунтах Лісостепу. Збірник наукових праць Національного наукового центру «Інститут землероб-ства НААН». 2014. Вип. 3. С. 142–148.
15. Тараріко Ю. О., Стецюк М. Г., Зосимчук М. Д. Потенціал продуктивності багаторічних трав в одноводових та змішаних посівах на осушуваних торфо-вих ґрунтах Західного Полісся. Вісник аграрної науки. 2018. № 2. С. 24–30.
16. Тарасенко О. А. Якісні показники корму залежно від способів використання та удобрення на торфових ґрунтах Лісо-степу. Наукові праці Інституту біоенер-гетичних культур і цукрових буряків НААН. 2013. Вип. 17 (ІІ). С. 172–174.
17. Теорія і практика луківництва / Я. Мащак та ін. Дрогобич, 2011. 374 с.
18. Цимбал Я. С. Якість корму багаторічних трав та сумішей однорічних культур у зеленому конвеєрі. Збірник наукових праць Національного наукового центру «Інститут землеробства НААН». 2015. Вип. 1. С. 107–116.
19. Штакал М. І., Штакал В. М. Створення різнодостигаючих травостоїв на осушених заплавах зони Лісостепу. Збірник наукових праць Національного наукового центру «Інститут землероб-ства НААН». 2016. Вип. 1. С. 113–122.
20. Ecological principles underlying the increase of productivity achieved by cereal-grain legume intercrops in organic farming / Journet H. et al. Agronomy for Sustainable Development. 2015. Vol. 35, Issue 3. Р. 911–935.
21. Fychan R., Sanderson R., Marley C. L. Effects of harvesting red clover/ryegrass at different stage of maturity on forage yield and quality. Grassland Science in Europe. 2016. Vol. 21 : The multiple roles of grassland in the European bioeconomy. P. 323–325.
22. Huyghe C., de Vliegher A., Golinkski P. European grasslands overview: Temperate region. Grassland Science in Europe. 2014. Vol. 19. P. 29–40.
23. Influence of the mineral fertilization at morphological and productive characteristics of the Lotus corniculatus on pseudogley / Stevanovic P. et al. Wulfenia. 2015. Vol. 22 (10). P. 190–204.
24. Kukreja R., Meredith S. Resource Efficiency and Organic Farming : Facing up to the challenge. Brussels, Belgium : IFOAM EU Group, 2011. 32 p.
25. Ledgard P., Steele K. Biological nitrogen fixation in mixed legume/grass pasture. Plant and Soil. 1992. Vol. 141. No 1/2. P. 137–153.
26. Long-term time series of legume cycles in a semi‐natural montane grassland: evidence for nitrogen-driven grass dynamics? / T. Herben et al. Functional Ecology. 2017. Vol. 31. P. 1430‒1440.
27. Mocanu V., Hermenean I. New mechanization alternatives with low inputs for reseeding degraded grassland. Research Journal of Agricultural Science. 2009. Vol. 41 (2). P. 462–475.
28. Potential of legume-based grassland-livestock systems in Europe / Luscher A. et al. Grass and Forage Science. 2014. Vol. 69. P. 206–228.
29. Production of Lotus corniculatus L. under grazing in a dryland farming environment / C. A. Ramírez-Restrepo et al. New Zealand Journal of Agricultural Research. 2006. Vol. 49. Р. 89–100.
30. Robust biological nitrogen fixation in a model grass-bacterial association / C. P. Vânia et al. The Plant Journal. 2015. Vol. 81. P. 907–919.
31. Torell R., Davison J., Hackett I. Improving Grass Hay Quality Through Fertilizer and irrigation Management Cooperative Extension. Reno : University of Nevada, 1984. P. 44–88. URL: https://www.unce. unr.edu/publications/files/ag/other/fs8844.pdf (last accessed: 05.02.2019).
32. Tristram G. L. Functional group dominance and identity effects influence the magnitude of grassland invasion. Journal of Ecology. 2013. Vol. 101. P. 1114–1124.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 О. П. ВОЛОЩУК (Автор), І. С. ВОЛОЩУК (Автор), В. В. ГЛИВА (Автор), Г. С. ГЕРЕШКО (Автор), М. С. ЗАПІСОЦЬКА (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
