Формування сіяних сумішей лучних трав під впливом мінерального удобрення
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2021-(70)-2-3Ключові слова:
травосумішки, удобрення, ботанічний склад, продуктивність, суха маса, кормові одиниціАнотація
Метою досліджень було виявити особливості формування елементів продуктивності багаторічних трав у травосумішках сінокісного типу залежно від рівня мінерального удобрення.
Дослід було закладено в 2016 р. весняним безпокривним способом сівби на дерново-підзолистих поверхнево оглеєних середньокислих суглинкових ґрунтах. З багаторічних трав висівали: пажитницю багаторічну – сорт Дрогобицький 16, тимофіївку лучну – Підгірянка, кострицю лучну – Люлінецька 3, конюшину лучну – Передкарпатська 33 і лядвенець рогатий – Аякс.
Травостій удобрювали азотними, фосфорними та калійними добривами у формі аміачної селітри, гранульованого суперфосфату і калійної солі. Використовували комплекс мікроелементів у хелатній формі мікрофол комбі для позакореневого (листкового) підживлення травостою.
Дослідженнями встановлено, що найбільша врожайність сухої речовини (9,08 t/ha) формується за сівби конюшини лучної, лядвенцю рогатого і сумішки злакових трав (тимофіївка лучна, грястиця збірна, пажитниця багаторічна) при внесенні мінеральних добрив у дозі N60Р60К60. За сівби тимофіївки лучної з конюшиною лучною на аналогічному агрофоні урожайність сухої маси становила 8,56 t/ha.
Травосуміш з вихідним 100-відсотковим складом злакових трав забезпечила найменший збір корму. За усереднених даних, вихід з 1 га сухої речовини становив 2,15‒5,92 т, зеленої маси ‒ відповідно 9,85‒22,58.
У конюшино-тимофіївковій травосумішці частка конюшини лучної в урожаї в середньому за роки використання травостою зберігалася на рівні 28,5; 28,6; 23,2; 22,7 і 17,0 % в зеленій масі. У п`ятикомпонентній сумішці (тимофіївка лучна, грястиця збірна, пажитниця багаторічна, конюшина лучна, лядвенець рогатий) частка конюшини лучної у формуванні травостою становила лише 13,8‒15,4 %. Вміст лядвенцю рогатого в середньому за чотири роки використання становив 11,3‒22,8 % в зеленій масі.
Встановлено, що сумішка тимофіївки лучної з конюшиною лучною забезпечує найвищий вихід кормових одиниць (7,07 t/ha) і перетравного протеїну (1,08 t/ha) за використання повного мінерального добрива. Забезпеченість однієї кормової одиниці перетравним протеїном досягає 140 г.
Посилання
1. Агроекобіологічні основи створення та використання лучних фітоценозів / М. Т. Ярмолюк та ін. Львів, 2013. 304 с.
2. Бабич А.О. Методика проведення дослідів з кормовиробництва та годівлі тварин. Київ, 1994. 80 с.
3. Багаторічні бобово-злакові травосуміші в інтенсивному кормовиробництві / Л. М. Єрмакова та ін. Вісник аграрної науки. 1999. № 6. С. 36‒37.
4. Байер Я., Петр И., Черны В. Формирование урожая основных сельскохозяйственных культур / пер. с чеш. З. К. Благовещенской. Москва : Колос, 1984. 367 с.
5. Боговін А. В., Пташнік М. М., Дудник С. В. Відновлення продуктивних, екологічно стійких трав’янистих біогеоценозів на антропотрансформованих едафотопах. Київ, 2017. 356 с.
6. Влох В. Г., Кириченко Н. Я., Когут П. М. Луківництво. Київ : Урожай, 2003. 118 с.
7. Давидюк М. Ф., Белаш В. А., Кочик Г. М. Cтворення високопродуктивних сінокосів за ресурсоощадливою технологією. Корми і кормовиробництво. 2001. Вип. 47. С. 207‒210.
8. Давидюк О. М. Вплив травосумішок на продуктивність пасовищ та якість кормів. Вісник аграрної науки. 2001. № 7. С. 71.
9. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). Изд. 5-е, доп. и перераб. Москва, 1985. 351 с.
10. Лазарев Н. Н., Благовещенский К. А. Многолетние травы в интенсивном молочном скотоводстве Западной Европы. Известия ТСХА. 2015. Вып. 6. С. 101–107.
11. Макаренко П. С. Влияние режимов использования и норм азотных удобрений на продуктивность бобово-злакового травостоя и качество корма. Корма и кормопроизводство. 1989. Вып. 28. С. 42‒47.
12. Марцінко Т. І. Вплив удобрення на продуктивність та ботаніко-господарський склад сіяних лучних агроценозів. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2020. Вип. 68 (1). С. 135–145.
13. Марцінко Т. І., Дзюбайло А. Г., Карасевич Н. В. Продуктивність бобово-злакового травостою залежно від удобрення в умовах Передкарпаття. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2019. Вип. 66. С. 145–155.
14. Особливості формування різновікових лучних травостоїв залежно від поверхневого поліпшення / У. О. Котяш та ін. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2019. Вип. 66. С. 117–129.
15. Сайко В. Ф. Проблема забезпечення ґрунтів органічною речовиною. Вісник аграрної науки. 2003. № 5. С. 5‒9.
16. Сацик В. О. Продуктивність бобових трав та бобово-злакових травосумішок при укісному використанні. Вісник аграрної науки. 2000. № 5. С. 67–68.
17. Тебердиев Д. М., Родионова А. В. Эфективность удобрений на долголетнем сенокосе. Кормопроизводство. 2015. № 10. С. 3–7.
18. Тоомре Р. И. Долголетние культурные пастбища. Москва : Колос, 1996. 399 с.
19. Тюльдюков В. А., Прудников А. Д., Самойлова Л. Г. Формирование многолетних агрофитоценозов на мелиорированных землях при различных способах их использования и уровнях минерального питания. Известия ТСХА. 1995. Вып. 4. С. 14–36.
20. Яценко М., Приступа В. Конюшина – перспективна культура. Тваринництво України. 2000. № 3/4. С. 29.
21. A plant‐functional‐type approach tailored for stakeholders involved in field studies to predict forage services and plant biodiversity provided by grasslands / M. Duru et al. Grass and Forage Science. 2014. Vol. 70. P. 2‒18.
22. Benjamin F. Tracy. Conditions that favor clover establishment in permanent grass swards Grassland Science. 2014. Vol. 61. Р. 34‒40.
23. Dry-matter yield of Lotus varieties in white clover grass mixtures in a low-fertility soil / A. H. Marshall et al. Grass and Forage Science. 2014. Vol. 69, Issue 2. P. 294‒302.
24. Fychan R., Sanderson R., Marley C. L. Effects of harvesting red clover/ryegrass at different stage of maturity on forage yield and quality. Grassland Science in Europe. 2016. Vol. 21 : The multiple roles of grassland in the European bioeconomy. P. 323‒325.
25. Huyghe C., De Vliegher A., Golinkski P. European grasslands overview: Temperate region. Grassland Science in Europe. 2014. V. 19. P. 29‒40.
26. Isselstein J., Kayser M. Functions of grasslands and their potential in delivering ecosystem services. Grassland Science in Europe. 2014. Vol. 19. P. 199‒214.
27. Long-term time series of legume cycles in a semi‐natural montane grassland: evidence for nitrogen-driven grass dynamics? / T. Herben et al. Functional Ecology. 2017. Vol. 31. P. 1430‒1440.
28. Potential of legume-based grassland-livestock systems in Europe / Luscher A. et al. Grass and Forage Science. 2014. Vol. 69. P. 206‒228.
29. Relationships between botanical composition, yield and forage quality of permanent grasslands over the first growth cycle / D. Andueza et al. Grass and Forage Science. 2015. Vol. 71. P. 366‒378.
30. Weggler K., Thumm U., Elsaesser M. Development of Legumes After Reseeding in Permanent Grassland, as Affected by Nitrogen Fertilizer Applications. Agriculture. 2019. Vol. 9, Issue 10. 207. URL: https://www.mdpi.com/2077-0472/9/10/207 (last accessed: 20.09.2021).
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Марцінко Т. І., Дзюбайло А. Г., Карасевич Н. В. (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
