Динаміка ботанічного складу багаторічних лучних агрофітоценозівза органічного виробництва кормової сировини

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32636/01308521.2025-(77)-2-5

Ключові слова:

бобові компоненти, одновидові посіви, органічна кормова сировина, ботанічний склад, продуктивність, біохелат універсальний

Анотація

Наведено результати дослідження щодо динаміки формування ботанічного складу травосумішей лучних агрофітоценозів залежно від рівня біологічного живлення та їх продуктивності за органічного виробництва кормової сировини. Встановлено, що як температурний режим вегетаційного періоду, так і біологічні особливості росту і розвитку вихідних травостоїв впливали на врожайність лучних агрофітоценозів. Зокрема, інокуляція насіння багаторічних трав та обробка кормової біомаси мікродобривом біохелат універсальний позитивно вплинули на насиченість лучних ценозів бобовою компонентою протягом вегетації незалежно від видового складу вихідних травостоїв. Динаміка формування лучних агрофітоценозів протягом
2017–2020 рр. показала максимальне насичення травостоїв конюшиною лучною у перші два роки в одновидових посівах на природному фоні вирощування (85,1–89,7 %) з подальшим зниженням частки до 29,7 % на четвертому році продуктивного довголіття. Таку ж тенденцію спостерігали і в сумішах конюшини лучної зі злаковими травами. Тому відзначено зниження врожайності конюшини лучної протягом років досліджень незалежно від фону живлення. Травостоям лядвенцю рогатого, як одновидовим, так і в суміші зі злаками, характерне стале за роками насичення бобовим компонентом. У середньому за чотири роки експлуатації лучних угідь найвищі параметри продуктивності (11,72–11,96 т/га сухої речовини, 6,62–6,78 т/га кормових одиниць та 0,93–0,97 т/га перетравного протеїну) забезпечили одновидові посіви лядвенцю рогатого та в суміші з пажитницею багаторічною і тимофіївкою лучною за інокуляції насіння з обробкою вегетативної маси мікродобривом біохелат універсальний.

Посилання

1. Агроекобіологічні основи створення та використання лучних фітоценозів / М. Т. Ярмолюк та ін. Львів, 2013. 304 с.

2. Бабич А. О. Методика проведення дослідів по кормовиробництву. Вінниця, 1994. 88 с.

3. Боговін А. В., Пташнік М. М., Дудник С. В. Відновлення продуктивних, екологічно стійких трав’янистих біогеоценозів на антропотрансформованих едафотопах. Київ, 2017. 356 с.

4. Боговін А. В., Слюсар І. Т., Царенко М. К. Трав'янисті біогеоценози, їхнє поліпшення та раціональне використання. Київ : Аграрна наука, 2005. 360 с.

5. Вирощування екологічно чистої продукції рослинництва / Е. Г. Дегодюк та ін. Київ : Урожай, 1992. 318 с.

6. Влох В. Г., Кириченко Н. Я., Когут П. М. Луківництво. Київ : Урожай, 2003. 390 с.

7. Гавриленко Н. М., Широкий Г. М., Юлдашев Р. Е. Світова продовольча криза як наслідок війни рф проти України. URL: https://niss.gov.ua/sites/default/files/2022-04/svitova_prod_kriza_09042022.pdf (дата звернення: 06.03.2025).

8. Давидюк О. М. Вплив травосумішок на продуктивність пасовищ та якість кормів. Вісник аграрної науки. 2001. № 7. С. 71.

9. Дисперсійний і кореляційний аналіз у землеробстві та рослинництві : навч. посіб. / В. О. Ушкаренко та ін. Херсон : Айлант, 2008. 272 с.

10. ДСТУ 8044:2015. Угіддя природні кормові. Методи визначання продуктивності. Чинний від 2017-01-01. Київ : ДП «УкрНДНЦ», 2018. 15 с.

11. ДСТУ 8066:2015. Корми для сільськогосподарських тварин. Методи визначення енергоємності і поживності. Чинний від 2017-01-01. Київ : ДП «УкрНДНЦ», 2017. 11 с.

12. Карасевич Н. В. Формування сіяного фітоценозу залежно від компонентного складу травосумішей. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2022. Вип. 71 (1). С. 96–109. https://doi.org/10.32636/01308521.2022-(71)-1-6

13. Кобець М. І. Органічне землеробство в контексті сталого розвитку. Київ, 2004. 22 с. URL: https://i.twirpx.link/file/591889/ (дата звернення: 06.03.2025).

14. Кургак В. Г. Лучні агрофітоценози. Київ : ДІА, 2010. 374 с.

15. Кургак В. Г., Волошин В. М. Підвищення ефективності використання багаторічних бобових трав на луках України. Посібник українського хлібороба «Біологізація землеробства» : наук.-практ. зб. 2017. Т. 1. С. 288–291.

16. Марцінко Т. І. Особливості формування бобово-злакової травосуміші залежно від впливу агротехнічних факторів. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2022. Вип. 72 (1). С. 21–32. https://doi.org/10.32636/01308521.2022-(72)-1-2

17. Мельник М. І. Динаміка ботанічного складу ранньостиглих травостоїв. Корми і кормовиробництво. 2014. Вип. 78. С. 82–87.

18. Оліфірович В. О. Продуктивність багаторічних агрофітоценозів залежно від складу травосумішок і режиму їх використання. Вісник аграрної науки. 2018. № 3 (96). С. 13–17. https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201803-02

19. Петриченко В. Ф., Корнійчук О. В., Задорожна І. С. Становлення та розвиток кормовиробництва в Україні. Вісник аграрної науки. 2018. № 11 (788). C. 54–62. https://doi.org/10.31073/ agrovisnyk201811-08.

20. A plant‐functional‐type approach tailored for stakeholders involved in field studies to predict forage services and plant biodiversity provided by grasslands / M. Duru et al. Grass and Forage Science. 2014. Vol. 70. P. 1‒16.

21. Characterisation of protein and fibre in pulp after biorefining of red clover and perennial ryegrass / V. K. Damborg et al. The multiple roles of grassland in the European bioeconomy : Proceedings of the 26th General Meeting of the European Grassland Federation (Trondheim, Norway, 4−8 September 2016). 2016. P. 366−368.

22. Effect of the cultivation of legumes on the dynamics of sod-podzolic soil fertility rate / U. M. Karbivska et al. Ukrainian Journal of Ecology. 2019. Vol. 9 (3). Р. 8–12. https://doi.org/10.15421/2019_702

23. Grass and legume breeding matching the future needs of European grassland farming / O. A. Rognli et al. Grass and Forage Sci. 2021. Vol. 76. Р. 1‒11. https://doi.org/10.1111/gfs.12535.

24. Huyghe C., De Vliegher A., Golinski P. European grasslands overview: temperate region. Grassland Science in Europe. 2014. V. 19. P. 29‒40.

25. Influence of agrotechnical measures on the quality of feed of legume-grass mixtures / U. М. Karbivska et al. Ukrainian Journal of Ecology. 2019. Vol. 9 (4). Р. 547–551.

26. Isselstein J., Kayser M. Functions of grasslands and their potential in delivering ecosystem services. Grassland Science in Europe. 2014. Vol. 19. P. 199‒214.

27. Petrychenko V. F., Veklenko Y. A., Kovtun K. P. Agroecological aspects of nitrogen fixation intensification for the productivity increase of meadow grass stands on the arable lands of the Forest-Steppe of Ukraine. Grassland ecology : VII Book of Proceedings (Banska Bystrica, Slovenska republika, 28–30 November 2007). 2007. P. 234–242.

28. Potential of legume-based grassland-livestock systems in Europe: a review / A. Lüscher et al. Grass and Forage Science. 2014. Vol. 69. P. 206‒228.

29. The importance of multi-species grassland leys to enhance ecosystem services in crop rotations / C. S. Malisch et al. Grass and Forage Sci. 2024. Vol. 79. P. 120–134. https://doi.org/10.1111/gfs.12670

30. Tracy B. F. Conditions that favor clover establishment in permanent grass swards. Grassland Science. 2014. Vol. 61. Р. 34‒40.

31. Variation in rate of phenological development and morphology between red clover varieties: Implications for clover proportion and feed quality in mixed swards / S. Nadeem et al. Grass and Forage Science. 2019. Vol. 74. Р. 403‒414. https://doi.org/10.1111/gfs.12427

32. Weggler K., Thumm U., Elsaesser M. Development of Legumes After Reseeding in Permanent Grassland, as Affected by Nitrogen Fertilizer Applications. Agriculture. 2019. Vol. 9, issue 10. 207. P. 1‒16. URL: https://www.mdpi.com/2077-0472/9/10/207 (last accessed: 10.03.2025).

Завантаження

Опубліковано

30.06.2025

Номер

Розділ

ЗЕМЛЕРОБСТВО І РОСЛИННИЦТВО

Як цитувати

Любомир БУГРИН, Тетяна ПАРТИКА, Ольга БУГРИН, & Данило ПУКАЛО. (2025). Динаміка ботанічного складу багаторічних лучних агрофітоценозівза органічного виробництва кормової сировини. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво, 77(2), 53-63. https://doi.org/10.32636/01308521.2025-(77)-2-5

Схожі статті

1-10 з 178

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають