Економічна оцінка сіяних травостоїв залежно від складу травосумішок та удобрення
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2024-(75)-1-10Ключові слова:
удобрення, продуктивність, кормова одиниця, економічна ефективність, рівень рентабельностіАнотація
Метою досліджень є вивчення впливу складу травосумішок та удобрення на продуктивність та економічну оцінку сіяних травостоїв. Експериментальну роботу виконували у відділі кормовиробництва на експериментальній базі Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН (Лісостеп Західний). Протягом років досліджень на цьому досліді вивчали вплив доз, розподіл азотних добрив та кратність використання різновікових травостоїв. Наведено результати досліджень щодо способів підвищення продуктивності та економічної ефективності сіяних травостоїв залежно від складу травосумішок та удобрення. Найвищу врожайність за вегетаційний період забезпечили фітоценози грястиці збірної, пажитниці багаторічної, тимофіївки лучної з конюшиною лучною та конюшиною гібридною при внесенні добрив у нормі N45(30+15) – 16,0 т/га.
На контрольному варіанті (без удобрення) зібрано від 5,7 до 6,6 (при двохукісному) і від 6,2 до 7,5 т/га (при трьохукісному використанні) кормових одиниць. Фосфорно-калійні добрива в нормі P60K90 забезпечили приріст сухої маси на 116–132 %, урожайність сінокісного травостою – від 116 до 121 % кормових одиниць порівняно до контролю. Внесення азотних добрив у нормі N30 на фосфорно-калійному фоні (P60K90) забезпечило приріст урожаю від 125 до 135 % кормових одиниць. Затрати на варіантах, де вивчали продуктивність бобово-злакового травостою залежно від удобрення, в основному залежали від рівня інтенсифікації технологій удобрення. Якщо із внесенням фосфорних і калійних добрив вони становили 1510 грн/га, то з включенням дози азоту (N45) у формі аміачної селітри зростали до 2126 грн/га.
При трьохукісному використанні спостерігали таку ж закономірність: якщо на фоновому варіанті собівартість кормових одиниць становила 1631,0 грн/га, то із внесенням мінерального азоту (N30) цей показник збільшився до 2337,0 грн/га.
Посилання
Аверчев О. В., Василенко Н. Є. Економічна ефективність вирощування стоколосу безостого шляхом застосування мінеральних, водорозчинних добрив. Економіка та фінанси в умовах глобальних змін: національний та міжнародний дискурс. Херсон, 2019. С. 24–32.
Біоенергетичний потенціал багаторічних трав’янистих фітоценозів України / В. Г. Кургак та ін. Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків. 2013. Вип. 19. С. 63–68.
Бугрин Л. М., Бугрин О. М. Кормова продуктивність пасовищного агроценозу залежно від удобрення та застосування біопрепаратів. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2013. Вип. 55 (2). С. 20–27.
Гальченко Н. М. Економічна ефективність вирощування багаторічних трав залежно від способу використання травостоїв в Південному Степу України. Таврійський науковий вісник. 2015. Вип. 90. С. 25–29.
Гальченко Н. М. Економічна й енергетична ефективність вирощування багаторічних трав за різних способів використання у Південному Степу України. Зрошуване землеробство. 2016. Вип. 66. С. 18‒21.
Дисперсійний і кореляційний аналіз у землеробстві та рослинництві : навч. посіб. / В. О. Ушкаренко та ін. Херсон : Айлант, 2008. 272 с.
Кобиренко Ю. О. Продуктивність і якість корму відновленого за нульового обробітку ґрунту травостою. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2015. Вип. 57. С. 99–104.
Кургак В. Г., Штакал М. І., Штакал В. М. Продуктивність та хімічний склад корму багаторічних злакових трав та їх сумішей на осушених торфовищах. Землеробство. 2016. Вип. 2 (91). С. 74–79.
Марцінко Т. І. Вплив удобрення на продуктивність та ботаніко-господарський склад сіяних лучних агроценозів. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2020. Вип. 68 (1). С. 135–145.
Мащак Я. І., Кобиренко Ю. О. Ефективність всівання багаторічних бобових трав у нерозроблену дернину. Корми і кормовиробництво. 2014. Вип. 79. С. 93–98.
Оліфірович В. О. Продуктивність багаторічних агрофітоценозів залежно від складу травосумішок і режиму їх використання. Вісник аграрної науки. 2018. № 3 (780). С. 13–17. https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201803-02.
Оліфірович В. О. Формування щільності бобово-злакового травостою залежно від строку сівби на схилах південної частини Лісостепу Західного. Подільський вісник. 2018. Вип. 28. С. 94–103.
Організаційно-економічні нормативи витрат та інформаційно-статистичні матеріали з виробництва рослинницької продукції за 178 біоадаптивними технологіями : метод. рек. / за наук.-практ. ред. В. М. Сінченка, В. І. Пиркіна. Київ : ТОВ «Нілан-ЛТД», 2014. 194 с.
Панахид Г. Я., Коник Г. С. Енергетична ефективність способів поліпшення різновікових травостоїв. Передгірне та гірське землеробство та тваринництво. 2018. Вип. 63. С. 128–139.
Петриченко В. Ф., Корнійчук О. Ф., Векленко Ю. А. Наукові основи інтенсифікації виробництва кормів на луках та пасовищах України. Корми і кормовиробництво. 2020. Вип. 89. С. 10–22. https://doi.org/10.31073/kormovyrobnytstvo202089-01.
Петриченко В. Ф., Корнійчук О. В., Задорожна І. С. Становлення та розвиток кормовиробництва в Україні. Вісник аграрної науки. 2018. № 11 (788). C. 54–62. https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201811-08.
Повидало В. М. Економічна та енергетична ефективність вирощування багаторічних злакових трав залежно від удобрення. Корми і кормовиробництво. 2013. Вип. 76. С. 285−289.
Повидало В. М. Продуктивність багаторічних злакових трав залежно від добрив на темно-сірому опідзоленому ґрунті : автореф. дис. ... канд. с.-г. наук : 06.01.12. Київ : ННЦ «ІЗ НААН», 2014. 20 с.
Продуктивний потенціал лучних фітоценозів як джерело трав’яних кормів для скотарства Карпатського регіону / Л. М. Бугрин та ін. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2020. Вип. 67. С. 9–24. https://www.doi.org/10.32636/01308521.2020-(67)-1-1.
Продуктивність виродженого старосіяного лучного травостою залежно від способів його поліпшення в умовах Лісостепу Правобережного / К. П. Ковтун та ін. Корми і кормовиробництво. 2018. Вип. 85. С. 82–86.
Сеник І. І. Техніко-економічна оцінка способів сівби багаторічних бобово-злакових агрофітоценозів. Зрошуване землеробство. 2020. Вип. 74. С. 72–75.
Створення та використання лучних фітоценозів / Г. Я. Панахид та ін. Львів, 2017. 304 с.
Тараріко Ю. О., Стецюк М. Г., Зосимчук М. Д. Потенціал продуктивності багаторічних трав в одновидових та змішаних посівах на осушуваних торфових ґрунтах Західного Полісся. Вісник аграрної науки. 2018. № 2. С. 24–30.
Штакал В. М. Економічна та енергетична оцінка ефективності вирощування лучних трав на осушених торфовищах Лісостепу. Наук. доп. НУБіП України. 2017. № 6 (70). URL: http://journals.nubip.edu.ua/ index.php/Dopovidi/issue/view/392 (дата звернення: 26.10.2023).
Abolina E., Luzadis V., Abandoned agricultural land and its potential for short rotation woody crops in Latvia. Land Use Policy. 2015. V. 49. P. 435–445.
Averchev О., Vasylenko N. Infuence of agrotechnical factors and conditions of growing perennial fodder crops. Development trends of the world agriculture in the XXIst century: the view of the modern scientific community : scientific monograph. Riga, Latvia : Baltija Publishing, 2022. P. 1–27. https://doi.org/10.30525/978-9934-26-203-6-1.
Biomass from landscape management of grassland used for biogas production: Effects of harvest date and silage additives on feedstock quality and methane yield / C. Herrmann et al. Grass and Forage Science. 2014. V. 69. P. 549–566.
Cebecauerova M., Madajova M. From the analysis of spatial structure to the identification of trends in agricultural landscape in the hinterland of Bratislava. Geographical Journal. 2015. V. 67. P. 127–148.
Melts I., Heinsoo K., Ivask M. Herbage production and chemical characteristics for bioenergy production by plant functional groups from semi-natural grasslands. Biomass and Bioenergy. 2014. V. 67. P. 160–166.
Potential of legume-based grassland livestock systems in Europe: A review / A. Luscher et al. Grass and Forage Science. 2014. Vol. 69. P. 206–228.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Сергій СМЕТАНА, Данило ПУКАЛО, Тамара ШЕВЧЕНКО (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
