Формування екологічно стійких агроландшафтів на ерозійно небезпечних землях
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2025-(77)-2-3Ключові слова:
травосумішки, урожайність, сухі речовини, ботанічний склад, структура, кореляціяАнотація
Підбір компонентів травосумішок ґрунтувався на їхній стійкості до умов вирощування, тривалості використання та здатності до покращення агрофізичних властивостей ґрунту. На першому році використання переважали бобові трави (конюшина лучна, конюшина гібридна), а серед злакових – пажитниця багаторічна. Починаючи з другого року, частка бобових знижувалася, а домінування злакових трав зростало. На четвертий рік травостої складалися переважно зі злакових видів
(90,3–93,9 %), тоді як частка бобових була незначною (3,4–6,7 %). Урожайність сухих речовин під багаторічними різнокомпонентними травосумішками на слабозмитих ґрунтах становила 9,30–10,62 т/га. Порівняно з трикомпонентною травосумішкою 1 (пажитниця багаторічна, тимофіївка лучна, конюшина лучна) істотний приріст сухих речовин (НІР05 т/га – 0,50) забезпечили семи- і дванадцятикомпонентні травосумішки (травосумішки 5 і 6). На середньозмитих ґрунтах урожайність сухих речовин під травосумішками становила 9,24–9,93 т/га і була вищою на багатокомпонентних багаторічних бобово-злакових травосумішках (7–12 компонентів). Також, слід зазначити, що врожайність сухих речовин травосумішок на слабозмитих ґрунтах була вищою на 1,2–12,8 % ніж на середньозмитих. Аналіз залежності між урожайністю та видовим складом показав, що травосумішки з більшою кількістю компонентів демонстрували кращу адаптацію до умов вирощування. Зменшення частки бобових видів компенсувалося зростанням ролі злакових, що забезпечувало стабільність урожайності навіть на четвертий рік використання. Найвищу продуктивність забезпечили семи- та дванадцятикомпонентні травосумішки.
Посилання
1. Бережняк Є. М., Наумовська О. І., Бережняк М. Ф. Деградаційні процеси в ґрунтах України та їх негативні наслідки для довкілля. Біологічні системи: теорія та інновації. 2022. Т. 13. № 3‒4. С. 96‒102. https://doi.org/10.31548/biologiya13(3-4).2022.014.
2. Боговін А. В., Пташнік М. М., Дудник С. В. Відновлення продуктивних, екологічно стійких трав’янистих біогеоценозів на антропотрансформованих едафотопах. К. : Центр учбової літератури, 2017. 356 с.
3. Бугрин О. М., Бугрин Л. М. Вплив складу травосумішей та біолого-мінерального удобрення на кормову продуктивність лучних агрофітоценозів на схилових землях. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2020. Вип. 68 (2). С. 37‒52. DOI: https://www.doi.org/10.32636/01308521.2020-(68)-2-3.
4. Векленко Ю. А., Козленко О. М., Бадюк М. М. Агроекологічне обґрунтування способу прискореного залуження схилових земель в Правобережному Лісостепу. Корми і кормовиробництво. 2023. № 96. С. 110‒121. https://fri-journal.com/index.php/journal/article/view/1499/1278.
5. Ґрунтовий покрив України в умовах воєнних дій: стан, виклики, заходи з відновлення : монографія / за ред. С. А. Балюка, А. В. Кучера, М. І. Ромащенка. Київ : Аграрна наука. 2024. 340 с. https://doi.org/10.31073/978-966-540-612-9.
6. Дзюбайло А. Г., Пилипів Н. І. Динаміка щільності сіяного травостою залежно від удобрення. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2022. Вип. 71 (1). С. 80–95. https://phzt-journal.isgkr.com.ua/71-1/5.pdf.
7. Ерозія ґрунтів як чинник опустелювання агроландшафтів україни / О. Г. Тараріко та ін. Агроекологічний журнал. 2021. № 2. С. 6‒16. https://doi.org/10.33730/2077-4893.3.2021.240316.
8. Камінський В. Ф., Коломієць Л. П., Шевченко І. П. Науково-методичні аспекти використання еродованих земель в агроландшафтах зони Лісостепу. Вісник аграрної науки. 2018. № 11 (788). С. 13‒18. https://agrovisnyk.com/pdf/ua_2018_11_02.pdf.
9. Карбівська У. М. Накопичення кореневої маси та симбіотичного азоту бобово-злаковими травосумішками. Наукові горизонти. № 05 (90). 2020. С. 22–28. https://doi.org/10.33249/2663-2144-2020-90-5-29-35.
10. Створення та використання лучних ценозів Карпатського регіону: монографія / Г. Я. Панахид та ін. Львів : СПОЛОМ, 2017. 300 с.
11. Технологія формування бобово-злакових смугових агрофітоценозів в органічному луківництві на осушуваних органогенних ґрунтах Лівобережного Лісостепу / О. Г. Опанасенко та ін. Вісник аграрної науки. 2024. № 4 (853). С. 22‒28. https://doi.org/10.31073/agrovisnyk202404-03
12. Штакал М. І., Штакал В. М. Теоретичні основи лучного кормовиробництва на осушених торфовищах : монографія / за наук. ред. д. с.-г. н. М. І. Штакала. Вінниця : ТОВ «ТВОРИ», 2020. 184 с. https://zemlerobstvo.com/wp-content/uploads/2021/04/a5_monografiya-shtakal-28-10-20.pdf.
13. Ямелинець Т. Інформаційне ґрунтознавство : монографія. Львів : ЛНУ ім. Івана Франка. 2022. 352 с. https://geography.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2022/05/YAmelynets-Informatsiyne-gruntozn-2022-bookl.pdf.
14. An Erosion-Based Approach Using Multi-Source Remote Sensing Imagery for Grassland Restoration Patterns in a Plateau Mountainous Region, SW China / Guokun Chen et al. Remote Sens. 2023. Vol. 15 (8). 2047 р. https://doi.org/10.3390/rs15082047.
15. Ivo Horák, Petr Marada. Erosion and the Economic Evaluation of the Conservation Grassland as an Existing Effective Tool to Reduce Erosion. Acta Universitatis Agriculturae et Silviculturae Mendelianae Brunensis. 2023. Vol. 71 (3). Р. 141‒153. https://doi.org/10.11118/actaun.2023.010.
16. Lal R. Soil Conservation for Erosion Control. Encyclopedia of Soil Science. 2017. Р 1–4. https://doi.org/10.1002/9781118451369.ch44.
17. Morgan R. P. C. «Soil Erosion and Conservation». Third Edition, Blackwell Publishing, 2005. 304 p. https://doi.org/10.1111/j.1365-2389.2005.0756f.x.
18. Pimentel D. Soil Erosion: A Food and Environmental Threat. Environment, Development and Sustainability. 2006. Vol. 8 (1). Р. 119–137. https://doi.org/10.1007/s10668-005-1262-8.
19. Targeting perennial vegetation in agricultural landscapes for enhancing ecosystem services Schulte / H. Asbjornsen et al. Renewable Agriculture and Food Systems. 2013. 29 (2). Р. 101–125. https://doi.org/10.1017/S1742170512000385.
20. The impact of cover crops on soil erosion in the US Midwest/ Le Chen et al. Journal of Environmental Management. 2022. Vol. 324. Р. 116168. https://doi.org/10.1016/j.jenvman.2022.116168.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Степан БЕГЕЙ, Наталія КАРАСЕВИЧ, Тарас МАРЦІНКО (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
