Вплив режимів використання на продуктивність багаторічних травостоїв в умовах південної частини Західного Лісостепу

Автор(и)

  • Володимир ОЛІФІРОВИЧ Буковинська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН Автор
  • Світлана МАКОВІЙЧУК Буковинська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН Автор
  • Світлана ОЛІФІРОВИЧ Буковинська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН Автор

DOI:

https://doi.org/10.32636/01308521.2026-(80)-1-10

Ключові слова:

лядвенець рогатий, люцерна посівна, злакові трави, продуктивність, ботанічний склад

Анотація

Наведено результати досліджень щодо впливу режимів використання на вихід сухої речовини та ботанічний склад багаторічних травостоїв. Встановлено, що за проведення хімічної меліорації ґрунту багаторічні злакові травостої з участю люцерни посівної формують вищу урожайність порівняно з багаторічними злаковими травостоями з участю лядвенцю рогатого на нерозкислених ділянках. Так, за постійного укісного використання вихід сухої речовини зі злаково-люцернового травостою становив 8,41 т/га, зі злаково-лядвенцевого травостою – 6,25 т/га. Найнижчою продуктивність була при постійному пасовищному режимі використання – 4,89 т/га на злаково-люцерновому та
4,06 т/га сухої речовини на травостої з підсівом лядвенцю рогатого. Тому для постійного пасовищного використання на кислих ґрунтах без проведення вапнування доцільніше використовувати травостій з підсівом лядвенцю рогатого як екологічно пластичного та стійкого виду. Для злаково-люцернового агрофітоценозу необхідно використовувати перемінний або комбінований режим використання травостою, які забезпечили 6,37 та 7,02 т/га сухої речовини. На провапнованих ділянках частка люцерни посівної була високою протягом усіх трьох років пасовищного використання травостою і становила 37,9–46,4 %. На нерозкислених ділянках пасовища частка люцерни становила лише 0,7–7,6 %. Досить ефективним виявився підсів лядвенцю рогатого, частка якого становила 12,6–21,4 %. Комбіноване та перемінне використання травостою дозволили зберегти вищу частку бобового компоненту порівняно з постійним пасовищним використанням травостою.

Посилання

1. Біохімічний склад та якість трав’яної маси конюшини повзучої і лядвенцю рогатого за фазами росту і розвитку рослин / О. В. Корнійчук та ін. Корми і кормовиробництво. 2021. Вип. 92. С. 116‒128. https://fri-journal.com/index.php/journal/article/view/895/766.

2. Гетман Н. Я., Квітко М. Г., Циганський В. І. Люцерна посівна : монографія. Вінниця : ТВОРИ, 2021. 428 с. https://repository.vsau.org/getfile.php/29810.pdf.

3. Динаміка ботанічного складу багаторічних лучних агрофітоценозів за органічного виробництва кормової сировини. / Л. М. Бугрин та ін. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2025. Вип. 77 (2). С. 53‒63. https://doi.org/10.32636/01308521.2025-(77)-2-5.

4. Дисперсійний і кореляційний аналіз у землеробстві та рослинництві : навч. посіб. / В. О. Ушкаренко та ін. Херсон : Айлант, 2008. 272 с.

5. Кормова продуктивність люцерно-злакових агрофітоценозів за тривалого користування / В. Г. Кургак та ін. Вісник аграрної науки. 2025. Том 103. № 11. С. 27‒36. https://doi.org/10.31073/agrovisnyk202511-03.

6. Методика проведення дослідів по кормовиробництву / за ред. А. О. Бабича. Вінниця, 1994. 88 с.

7. Панахид Г. Я., Коник Г. С., Котяш У. О. Формування новостворених бобово-злакових лучних травостоїв залежно від різних видів удобрення. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2019. Вип. 65. С. 114‒124. https://doi.org/10.32636/01308521.2019-(65)-10.

8. Петриченко В. Ф., Гетман Н. Я., Векленко Ю. А. Обґрунтування продуктивності люцерни посівної за тривалого використання травостою в умовах зміни клімату. Вісник аграрної науки. 2020. Том 98. № 3. С. 20–26. https://doi.org/10.31073/agrovisnyk202003-03.

9. Петриченко В. Ф., Корнійчук О. В., Векленко Ю. А. Наукові основи інтенсифікації виробництва кормів на луках та пасовищах України. Корми і кормовиробництво. 2020. № 89. С. 10–22. https://fri-journal.com/index.php/journal/article/view/285/220.

10. Петриченко В. Ф., Корнійчук О. В., Векленко Ю. А. Сталий розвиток лукопасовищного кормовиробництва в умовах змін клімату. Вісник аграрної науки. 2018. № 6. С. 25‒32. https://agrovisnyk.com/pdf/ua_2018_06_04.pdf.

11. Продуктивність поліпшених та культурних сіножатей і пасовищ у басейнах малих і середніх річок зони Лісостепу / В. Ф. Камінський та ін. 2021. Вісник аграрної науки. Том 99. № 3. С. 23‒30. https://doi.org/10.31073/agrovisnyk202103-03.

12. Терлецька М. І., Бугрин Л. М., Сметана С. І. Урожайність та ботаніко-господарський склад пасовищного травостою залежно від травосумішок та удобрення. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2016. Вип. 60. С. 139‒145. https://phzt-journal.isgkr.com.ua/wp-content/uploads/zbirnik/60ua/22.pdf.

13. Ярмолюк М. Т., Котяш У. О., Демчишин Н. Б. Екобіологічні й агротехнічні основи створення та використання трав’янистих фітоценозів : монографія. Львів : ПАІС. 2010. 228 с. https://isgkr.com.ua/images/sampledata/doc/literatura/ekobiolohichni%20i%20agrotehnichni%20osnovu%20stvorennja%20fitocenoziv%20yarmoluk_m_t_kotyash_u_o_demchyshyn_n_b.pdf.

14. A two-year comparison on nutritive value and yield of eight lucerne cultivars and one red clover cultivar / D. Sousa et al. Grass Forage Sci. 2020. Vol. 75. Issue 1. P. 76–85. https://doi.org/10.1111/gfs.12459.

15. Binary mixtures of alfalfa and birdsfoot trefoil with tall fescue: Herbage traits associated with the improved growth performance of beef steers / B. Waldron et al. Grassl. Sci. 2020. Vol. 66. Issue 2. P. 74‒87. https://doi.org/10.1111/grs.12257.

16. Comparison of alfalfa, birdsfoot trefoil, and cicer milkvetch in combination with 25, 50, or 75 % tall fescue in a continuous-culture system / C. T. Noviandi et al. Prof. Anim. Sci. 2014. 30. P. 23‒32. https://doi.org/10.15232/S1080-7446(15)30078-4.

17. Exploring clover-based nurse cropping for birdsfoot trefoil establishment and yield / S. Ates et al. Grass Forage Sci. 2025. Vol. 80. Issue 2. e12710. https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/gfs.12710.

18. Forage production of grass–legume binary mixtures on intermountain western USA irrigated pastures / S. Cox et al. Crop Sci. 2017. Vol. 57. Issue 3. P. 1742‒1753. https://doi.org/10.2135/cropsci2016.04.0235.

19. Grewal H. S. Alfalfa Responses to Combined Use of Lime and Limiting Nutrients on an Acidic Soil. Communications in Soil Science and Plant Analysis. 2010. 41 (19). P. 2247–2263. https://doi.org/10.1080/00103624.2010.507832.

20. Panakhyd, H., Konyk, H., Stasiv, O. Economic evaluation of models of establishment and use technologies of legume-grass. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal. 2020. Vol. 6. No. 3. P. 221–234. https://doi.org/10.51599/are.2020.06.03.12.

21. Pasture Production, Persistence of Legumes and Lamb Growth in Summer-Dry Hill Pastures / Y. Gultekin et al. Grass and Forage Science. 2021. Vol. 76. P. 159–172. https://onlinelibrary.wiley.com/doi/epdf/10.1111/gfs.12497.

22. Seeno E., Naumann H., Ates S. Production and Chemical Composition of Pasture Forbs with High Bioactive Compounds in a Low Input Production System in the Pacific Northwest. Animal Feed Science and Technology. 2022. Vol. 289. Article: 115324. https://doi.org/10.1016/j.anifeedsci.2022.115324.

23. The Effect of Increasing Pasture Species on Herbage Production, Chemical Composition and Utilization Under Intensive Sheep Grazing / C. Grace et al. Grass and Forage Science. 2018. Vol. 73. Issue 4. P. 852–864. https://doi.org/10.1111/gfs.12379.

24. The effects of organic grass and grass-birdsfoot trefoil pastures on dairy heifer development: Heifer growth, performance, and economic impact / J. A. Hadfield et al. J. Dairy Sci. 2021. Vol. 104. Issue 10. Р. 10863‒10878. https://doi.org/10.3168/jds.2020-19524.

25. The effects of organic grass and grass-birdsfoot trefoil pastures on Jersey heifer development: Herbage characteristics affecting intake / F. Rose Marcus et al. Journal of Dairy Science. 2021. Vol. 104. Issue 10. 10879‒10895. https://doi.org/10.3168/jds.2020-19563.

Завантаження

Опубліковано

30.09.2026

Номер

Розділ

ЗЕМЛЕРОБСТВО І РОСЛИННИЦТВО

Як цитувати

Володимир ОЛІФІРОВИЧ, Світлана МАКОВІЙЧУК, & Світлана ОЛІФІРОВИЧ. (2026). Вплив режимів використання на продуктивність багаторічних травостоїв в умовах південної частини Західного Лісостепу. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво, 80(1), 129-137. https://doi.org/10.32636/01308521.2026-(80)-1-10

Схожі статті

1-10 з 185

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.