Залежність динаміки вмісту бобових трав та урожайності травосумішей від їх компонентного складу
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2025-(77)-1-8Ключові слова:
травосуміші, багаторічні трави, ботанічний склад, динаміка, урожайність, агрофітоценозиАнотація
В умовах польового досліду вивчали вплив компонентного складу травосумішей на продуктивність та динаміку бобових трав. Аналіз ботанічного складу травосумішок за укосами вказує на важливість використання змішаних травосумішок для забезпечення стабільного вмісту бобових на різних етапах вегетації. Найвищий вміст бобових демонструють багатокомпонентні травосуміші, які включають люцерну посівну, зокрема варіанти 3 (тимофіївка лучна + люцерна посівна), 5 (конюшина лучна + люцерна посівна + лядвенець рогатий) і 6 (тимофіївка лучна + пажитниця багаторічна + костриця очеретяна + конюшина лучна + люцерна посівна + лядвенець рогатий). Урожайність сухої маси також значно залежала від складу травосумішок. Найвища середня продуктивність за період 2021–2024 рр. була у варіанті 6 (11,59 т/га), тоді як найнижча ‒ у варіанті 1 (6,13 т/га). У першому укосі найкращі показники вмісту бобових має варіант 5, що підкреслює синергічний ефект компонентів травосуміші. У другому укосі, хоча вміст бобових дещо знижується, стабільність і адаптивність забезпечується за рахунок люцерни посівної, що також підтверджується у варіантах 5 і 6. Конюшина лучна ефективно функціонує лише протягом перших років використання, поступово випадаючи з травостою, тоді як включення люцерни посівної й лядвенцю рогатого дозволяє підтримувати високу продуктивність травостою на довготривалих етапах використання. Це знижує потребу в додаткових підживленнях, підвищуючи рентабельність і стабільність сіяних агроценозів.
Посилання
1. Бабич А. О., Кулик М. Ф., Макаренко П. С. Методика проведення дослідів з кормовиробництва і годівлі тварин. К. : Аграрна наука, 1998. 80 с.
2. Векленко Ю. А., Ковтун К. П., Безвугляк Л. І. Вплив способів просторового розміщення компонентів на формування бінарних люцерно-злакових травостоїв в умовах Лісостепу Правобережного. Корми і кормовиробництво. 2015. Вип. 81. С. 171‒177.
3. Вплив удобрення на продуктивність бобово-злакової травосумішки / В. О. Оліфірович та ін. Вісник аграрної науки. 2018. № 11. С. 48–53.
4. Гальченко Н. М. Продуктивність багаторічних трав залежно від складу агрофітоценозу і способу використання травостоїв у Південному Степу України. Зрошуване землеробство. 2017. Вип. 65. С. 80–83.
5. Демидась Г. І., Пророченко С. С. Ботанічний склад та особливості формування люцерно-злакового травостою залежно від удобрення в умовах Правобережного Лісостепу. Миронівський вісник. 2018. № 7. С. 123– 134.
6. Демидась Г. І., Пророченко С. С., Свистунова І. В. Поживна цінність та енергоємність корму люцерно-злакових травосумішок залежно від технологічних факторів вирощування. Рослинництво та ґрунтознавство, 2019. № 1. С. 13‒21.
7. Карасевич Н. В. Формування сіяного фітоценозу залежно від компонентного складу травосумішей. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво, 2022. Вип. 71 (1). С. 96‒109.
8. Ковтун К. П., Дєдов О. В., Романюк С. П. Хімічний склад і поживність зеленої маси трав залежно від фази їх росту і розвитку. Корми і кормовиробництво. 1998. Вип. 41. С. 41–45.
9. Кургак В. Г., Волошин В. М. Підвищення ефективності використання багаторічних бобових трав на луках України. Посібник українського хлібороба «Біологізація землеробства»: наук.-практ. зб. 2017. Т. 1. С. 288–291.
10. Кургак В. Г., Карбівська У. М. Особливості формування бобово-злакових агрофітоценозів на дерново-підзолистих ґрунтах Прикарпаття України. Корми і кормовиробництво. 2020. Вип. 89. С. 121–133.
11. Марцінко Т. І, Дзюбайло А. Г., Карасевич Н. В. Продуктивність бобово-злакового травостою залежно від удобрення в умовах Передкарпаття. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво, 2019. Вип. 66. С. 144‒155.
12. Мельник М. І. Динаміка ботанічного складу ранньостиглих травостоїв. Корми і кормовиробництво. 2014. № 78. С. 82‒87.
13. Наукові та технологічні основи органічного луківництва / В. Г. Кургак та ін. Вісник аграрної науки. 2019. № 11. С. 28‒33.
14. Оліфірович В. О. Продуктивність багаторічних агрофітоценозів залежно від складу травосумішок і режиму їх використання. Вісник аграрної науки. 2018. № 3. С. 13–17.
15. Пророченко С. С. Продуктивність люцерно-злакового травостою залежно від технології вирощування. Збірник наукових праць національного наукового центру «Інститут землеробства НААН». 2018. № 4. С. 104‒111.
16. Сінокоси і пасовища / І. Т. Слюсар та ін. Київ, 2017. 258 с.
17. Створення та використання лучних фітоценозів / Г. Я. Панахид та ін. Львів, 2017. 304 с.
18. Цимбал Я. С. Якість корму багаторічних трав та сумішей однорічних культур у зеленому конвеєрі. Збірник наукових праць Національного наукового центру «Інститут землеробства НААН». 2015. Вип. 1. С. 107–116.
19. Штакал В. М. Біологічні особливості росту і розвитку лучних трав залежно від видових і сортових відмінностей та їх придатності для організації якісних конвеєрів на осушених торфовищах Лісостепу. Науковий вісник НУБіП України. Серія «Агрономія». 2016. № 235. С. 332–334.
20. Effect of the cultivation of legumes on the dynamics of sod-podzolic soil fertility rate / U. M. Karbivska et al. Ukrainian Journal of Ecology. 2019. Vol. 9 (3). Р. 8–12. https://www.researchgate.net/publication/368074234_Effect_of_the_cultivation_of_legumes_on_the_dynamics_of_sod-podzolic_soil_fertility_rate.
21. Influence of agrotechnical measures on the feed quality of legume-grass mixtures / U. М. Karbivska et al. Ukrainian Journal of Ecology. 2019. Vol. 9 (4). Р. 547–551. https://www.ujecology.com/articles/influence-of-agrotechnical-measures-on-the-quality-of-feed-of-legumegrass-mixtures.pdf.
22. Influence of perennial legumes on the productivity of meadow phytochromes / V. H. Kurhak et al. Ukrainian Journal Ecology. 2020. Vol. 10 (6). P. 310−315. https://www.ujecology.com/abstract/influence-of-perennial-legumes-on-the-productivity-of-meadow-phytocenoses-60990.html.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Тарас МАРЦІНКО, Наталія КАРАСЕВИЧ (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
