Енергетична ефективність вирощування конюшини лучної у короткоротаційній сівозміні
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2024-(76)-2-6Ключові слова:
конюшина лучна, травостій, енергетична ефективність, урожайність, удобрення, вапнуванняАнотація
У статті досліджено енергетичну ефективність вирощування конюшини лучної (Trifolium pratense L.) у короткоротаційній сівозміні за різних систем удобрення та вапнування. Дослідження проводилися в Інституті сільського господарства Карпатського регіону НААН. Вивчено вплив органічних, мінеральних добрив і вапнякових матеріалів на урожайність сухої маси, витрати сукупної енергії та вихід валової енергії з конюшинового травостою. Результати показали, що поєднання органічних і мінеральних добрив із вапнуванням забезпечує найвищий вихід валової енергії (до 238,6 ГДж/га). Урожайність сухої маси коливалася від 4,6 до 12,6 т/га залежно від рівня удобрення та вапнування. Найвищий коефіцієнт енергетичної ефективності (22,6 за кормового та 13,3 за кормово-сидерального способу використання) відмічено за використання мінеральних добрив в дозі N65P68K68. Використання другого укосу конюшини лучної як сидерата знижувало вихід валової енергії та коефіцієнти енергетичної ефективності в порівнянні із кормовим використанням травостою, однак ці показники були достатньо високими й вказували на ефективність такого способу. Робота підтверджує важливість оптимізації систем удобрення для забезпечення сталого розвитку, підвищення продуктивності агроекосистем і збереження енергоресурсів.
Посилання
1. Бабич А. О., Кулик М. Ф., Макаренко П. С. Методика проведення дослідів з кормовиробництва і годівлі тварин. К. : Аграрна наука, 1998. 80 с.
2. Гарькавий А. Д., Спірін А. В. Конкурентоспроможність технологій і машин : навч. посіб. Вінниця : ВДАУ Тірас, 2003. 68 с.
3. Даниленко А. С., Стахів О. А. Методика енергетичної оцінки ефективності аграрного природокористування на осушених землях. Рівне : РДТУ, 2000. 76 с.
4. Енергетична верба: технологія вирощування та використання / за загальною редакцією В. М. Сінченка. Вінниця : ТОВ «Нілан-ЛТД», 2015. 340 с.
5. Клюс С. В. Оцінка енергоефективності вирощування зернових культур для виробництва біопалива. Компрессорное и энергетическое машиностроение. 2013. № 3. С. 12‒15. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Kiem_2013_3_5.
6. Медведовський О. К., Іваненко П. І. Енергетичний аналіз інтенсивних технологій в сільськогосподарському виробництві. Київ : Урожай, 1988. 205 с.
7. Панахид Г. Я., Коник Г. С., Стасів О. Ф. Економічна оцінка моделей технологій створення та використання бобово-злакових травостоїв. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal. 2020. V. 3. P. 221–234. https://are-journal.com/are/article/view/345/259.
8. Тараріко М. Ю. Економічна та енергетична ефективність систем відтворення агроекологічних функцій радіоактивно забруднених дерново-опідзолених ґрунтів. Науковий вісник НЛТУ України. 2015. Вип. 25 (7). С. 278–283. https://nv.nltu.edu.ua/Archive/2015/25_7/46.pdf.
9. Тараріко Ю. О. Енергозберігаючі агроекосистеми. Оцінка та раціональне використання агроресурстного потенціалу України. Київ : ДІА, 2011. 575 с.
10. Amaleviciute-Volunge K., Slepetiene A., Butkute B. Methane yield of perennial grasses as affected by the chemical composition of their biomass. Zemdirbyste-Agriculture. 2020. Vol. 107, No. 3. P. 243–248 https://doi.org/10.13080/z-a.2020.107.031.
11. Bioenergy from permanent grassland. Biogas / A. Prochnow et al. Bioresource Technology. 2009. Vol. 100. P. 4931–4944. https://doi.org/10.1016/j.biortech.2009.05.070.
12. Biomass from landscape management of grassland used for biogas production: Effects of harvest date and silage additives on feedstock quality and methane yield / C. Herrmann et al. Grass and Forage Science. 2014. Vol. 69. P. 549–566. https://doi.org/10.1111/gfs.12086.
13. Changes in the area of permanent grassland and its implications for the provision of bioenergy: Slovakia as a case study / M. Kizeková et al. Grass and Forage Science. 2018. Vol. 73 (1). P. 218–232. https://doi.org/10.1111/gfs.12333.
14. Donnison I. S., Fraser M. D. Diversification and use of bioenergy to maintain future grasslands. Food and Energy Security. 2016. Vol. 5 (2). P. 67–75. https://doi.org/10.1002/fes3.75.
15. Energy potential for combustion and anaerobic digestion of biomass from low-input high-diversity systems in conservation areas / K. Van Meerbeek et al. Global Change Biology Bioenergy. 2015. Vol. 7. P. 888–898. https://doi.org/10.1111/gcbb.12208.
16. Environmental Impact and Economic Benefits of Biofuel Production / G. Sahoo et al. Bio-Clean Energy Technologies. 2022. Vol. 1. P. 349–378. https://doi.org/10.1007/978-981-16-8090-8_16.
17. Melts I., Heinsoo K. Seasonal dynamics of bioenergy characteristics in grassland functional groups. Grass and Forage Science. 2015. Vol. 70. P. 49–63. https://doi.org/10.1111/gfs.12155.
18. Melts I., Heinsoo K., Ivask M. Herbage production and chemical characteristics for bioenergy production by plant functional groups from semi-natural grasslands. Biomass and Bioenergy. 2014. Vol. 67. P. 160–166. https://doi.org/10.1016/j.biombioe.2014.04.037.
19. Nexus between trade, CO2 emissions, renewable energy, and health expenditure in Pakistan / I. Ullah et al. The International journal of health planning and management, 2020. 35 (4), 818–831. https://doi.org/10.1002/hpm.2912.
20. Perennial biomass feedstocks enhance avian diversity / B. A. Robertson et al. Global Change Biology Bioenergy. 2011. Vol. 3. P. 235–246. http://news.msu.edu/media/documents/2011/01/207b0463-17ac-4c31-b03f-c925f84b3566.pdf.
21. The biomass and biogas productivity of perennial grasses / A. Kryzeviciene et al. Zemdirbyste-Agriculture. 2012. Vol. 99 (1). P. 17–22. https://www.researchgate.net/publication/286063626_The_biomass_and_biogas_productivity_of_perennial_grasses.
22. The impact of natural factors and the interaction of anthropogenic resources on the productivity and energy potential of grasslands / H. Panakhyd et al. Journal of Central European Agriculture, 2022. Vol. 23 (2). P. 391–402. https://doi.org/10.5513/JCEA01/23.2.3431.
23. The potential of Estonian semi-natural grasslands for bioenergy production / K. Heinsoo et al. Agriculture, Ecosystems & Environment. 2010. Vol. 37. P. 86–92. https://energiatalgud.ee/sites/default/files/images_sala/1/13/Heinsoo-melts-sammul-holm.pdf.
24. The relationship between economic growth, renewable and nonrenewable energy use and CO2 emissions: empirical evidences for Brazil / J. C. A. Amarante et al. Greenhouse Gases: Science and Technology. 2021. 11 (3). P. 411–431. https://scijournals.onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1002/ghg.2054.
25. Tilvikiene V., Slepetiene A., Kadziulien Z. Effects of 5 years of digestate application on biomass production and quality of cocksfoot (Dactylis glomerata L.). Grass and Forage Science, 2018. 73. P. 206–217. https://doi.org/10.1111/gfs.12306.
26. Yield and chemical composition of five common grassland species in response to nitrogen fertiliser application and phenological growth stage / C. King et al. Acta Agriculturae Scandinavica, Section B – Soil & Plant Science. 2012. V. 62. P. 644–658. https://doi.org/10.1080/09064710.2012.687055.
27. Zhu P., Xiao L., Yang S. Effect of harvesting time on biomass and combustion quality of Miscanthus Miscanthus lutarioriparius in Dongting lake area. Notulae Botanicae Horti Agrobotanici Cluj-Napoca. 2024. Vol. 52 (2). 13575. https://www.notulaebotanicae.ro/index.php/nbha/article/view/13575.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Надія КОЗАК, Галина ПАНАХИД (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
