Біологічні процеси у сірому лісовому ґрунті під пшеницею озимою за екологізованих систем удобрення
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2022-(71)-1-2Ключові слова:
екологізовані системи удобрення, пшениця озима, біостимулятор, гумусне та мікробіологічне добриво, ферментативна активність, лабільний гумусАнотація
Наведено результати досліджень з вивчення ефективності застосування екологізованих систем удобрення (ЕСУ), скомпонованих на базі оптимальної норми мінеральних добрив (N60P90K90), обробки рослин біостимулятором (БС) терра-сорб та з додаванням гумусного або мікробіологічного добрива (відповідно ГД – еко-імпульс або MД – еко-ґрунт) на біологічні процеси в ґрунті під пшеницею озимою. Дослідження проведено в 2018–2020 рр. у стаціонарному досліді з вивчення продуктивності короткоротаційних сівозмін на експериментальному полі Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН. Ґрунт дослідного поля – сірий лісовий поверхнево оглеєний, в якому здійснено діагностування біохімічної (ферментативної) активності, зокрема целюлозолітичної, протеолітичної, дегідрогеназної, а також визначено вміст лабільної (рухомої) органічної речовини й облік урожайності пшениці озимої. За використання систем удобрення N60P90K90 або N60P90K90 + БС помітно зростала целюлозолітична та протеолітична активність ґрунту щодо контролю. Найбільший рівень підвищення руйнуючої здатності відповідних ґрунтових гідролаз серед застосованих ЕСУ забезпечував фактор органічних складових, доданих у ґрунт (ГД або MД на фоні N60P90K90 + БС). За таких умов целюлозолітична та протеолітична активності ґрунту становили відповідно 34,80–37,70 та 11,90–11,40 %. За умов N60P90K90, N60P90K90 + БС було відзначено чітке зниження дегідрогеназної активності ґрунту на 13,12–19,67 %, тоді як після додавання ГД або MД – тенденцію до зростання зазначеної активності (+4,92–11,48 %) щодо контролю. Застосовані системи удобрення зумовлювали збільшення накопичення вуглецю лабільного гумусу в ґрунті на 13,35–26,46 % порівняно з контрольним варіантом. Внесення ГД або MД сумісно з БС на мінеральному фоні забезпечувало найвищий вміст вуглецю рухомої органічної речовини (віповідно 588,4 та 561,7 мг/100 г ґрунту). Таке інтегроване застосування елементів екологізації (БС – вплив на рослину, ГД або MД – вплив на ґрунт) було найефективнішим у напрямі поліпшення продуктивності пшениці озимої. Врожайність дослідженої культури на фоні N60P90K90 становила 5,16 т/га, тоді як після додавання елементів екологізації (БС, БС + ГД, БС + MД) величина цього показника зазнавала зростання на 3,00–9,65 % щодо варіанта N60P90K90. Отримані результати дозволяють сформувати окремі елементи наукових основ, що потрібні для розвитку шляхів і способів поліпшення біологічного стану ґрунтів, отримання високих та сталих врожаїв сільськогосподарських культур.
Посилання
1. Архипенко Ф. М. Вплив мінеральних добрив на активність оксидоредуктаз темно-сірого лісового ґрунту під нетрадиційними кормовими культурами. Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН. 2002. Вип. 3/4. С. 65–67.
2. Власюк О. С., Ковальчук Н. В. Ефективність бактеріальних препаратів залежно від удобрення пшениці ярої. Сільськогосподарська мікробіологія. 2018. Вип. 27. С. 18–23.
3. Вплив комплексного бактеріального препарату Азогран на врожайність пшениці озимої / О. В. Корнійчук та ін. Сільськогосподарська мікробіологія. 2018. Вип. 27. С. 67–73.
4. Вплив систематичного удобрення на біологічну активність сірого лісового ґрунту / О. А. Літвінова та ін. Науковий журнал «Рослинництво та ґрунтознавство». 2020. Т. 11, № 3. С. 97–104.
5. Гаврилюк В. А., Дідковська Т. П. Ефективність використання нових видів мікробіологічних препаратів і стимуляторів росту. Вісник ХНАУ. Сер.: Ґрунтознавство, агрохімія, землеробство, лісове господарство. 2008. № 4. С. 49–52.
6. ДСТУ 4732:2007. Якість ґрунту. Методи визначання доступної (лабільної) органічної речовини : Видання офіційне. [Чинний від 2008-01-01]. Київ, 2006. 15 с.
7. ДСТУ ISO 11464:2007. Якість ґрунту. Попереднє обробляння зразків для фізико-хімічного аналізу : Видання офіційне. [Чинний від 2009-10-01]. Київ, 2012. 8 с.
8. ДСТУ ISO 23753-1:2010. Якість ґрунту. Визначення дегідрогеназної активності ґрунтів. Частина 1. Метод з використанням трифенілтетразолхлориду : Видання офіційне. [Чинний від 2012-07-01]. Київ, 2010. 15 с.
9. Збалансоване управління природноресурсним пріоритетом агросфери України за принципами конвенцій Ріо / О. Г. Тараріко та ін. Агроекологічний журнал. 2015. № 1. С. 21–36.
10. Івасюк Ю. І., Карпенко В. П., Притуляк Р. М. Біологічна активність ґрунту в агроценозі сої за роздільного та інтегрованого застосування гербіциду і біологічних препаратів. Наукові доповіді НУБіП України. 2016. № 2. С. 5–7.
11. Моргун В. В., Коць С. Я., Кириченко Е. В. Ростстимулирующие ризобактерии и их практическое применение. Физиология и биохимия культурных растений. 2009. Т. 41, № 3. С. 187–207.
12. Москалевська Ю. П., Патика М. В. Біологічна активність та мікробна трансформація органічної речовини чорнозему типового за різних систем землеробства. Збалансоване природокористування. 2014. № 2. С. 68–72.
13. Нагорна О. І. Керувати родючістю можна. Посібник українського хлібороба. 2013. Т. 1. С. 11.
14. Найдьонова О. Є. Застосування гумінового препарату Humin plus в органічному землеробстві. Вісник ХНАУ. Сер.: Ґрунтознавство, агрохімія, землеробство, лісове господарство. 2015. № 2. С. 39–50.
15. Особливості застосування деструкторів стерні в умовах степової зони / А. Коваленко та ін. Вісник аграрної науки. 2020. Т. 98, № 2. С. 44–51.
16. Петриченко В. Ф. Сучасні системи землеробства в Україні. Вінниця, 2006. 212 с.
17. Погромська Я. А. Мікробіологічна активність чорнозему звичайного залежно від обробітку ґрунту. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2019. № 2. С. 33–38.
18. Потапенко Л. В., Скачок Л. М., Горбаченко Н. І. Біологічна трансформація органічної речовини у дерново-підзолистому ґрунті за впливу систем удобрення та мікробних препаратів. Сільськогосподарська мікробіологія. 2017. Вип. 26. С. 30–36.
19. Стан сірого лісового ґрунту за впливу органо-мінеральних добрив і регуляторів росту рослин / М. Г. Васи-ленко та ін. Агроекологічний журнал. 2016. № 4. С. 100–106.
20. Тараріко О. Г. Біологізація та екологізація ґрунтозахисного землеробства. Вісник аграрної науки. 1999. № 10. С. 5–9.
21. Трембіцька О. І. Біологічна активність ґрунту в залежності від систем добрив в короткоротаційній сівозміні. Вісник ЖНАЕУ. 2011. № 1. С. 441–449.
22. Трус О. М. Зміна лабільної частини гумусу ґрунту після тривалого застосування добрив у польовій сівозміні. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2013. № 1/2. С. 65–70.
23. Центило Л., Сендецький В. Біологічна ефективність використання біодеструкторів. Вісник Житомирського національного агроекологічного університету. 2014. Т. 1, № 2 (1). С. 93–99.
24. Цигічко Г. О., Маклюк О. І. Динаміка біохімічної активності чорнозему типового за органічної та традиційної систем землеробства. Агрохімія і ґрунтознавство. 2015. № 82. С. 91–97.
25. Шевченко Л. А. Розвиток кореневої системи рослин кукурудзи за впливу мікробного препарату поліміксобактерину. Сільськогосподарська мікробіологія. 2017. Вип. 26. С. 42–48.
26. Шустерук Т. З., Польовий В. М. Вплив добрив на біологічну активність темно-сірого опідзоленого ґрунту. Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН. 2005. Вип. 4. С. 17–21.
27. Biostimulants and crop responses: a review / R. Bulgari et al. Biological Agriculture & Horticulture. 2015. Vol. 31, No. 1. P. 1–17.
28. Biostimulants in plant science: a global perspective / O. I. Yakhin et al. Frontiers in plant science. 2017. Vol. 7. P. 2049–2080.
29. Effects of long term application of organic and mineral fertilizers on soil enzymes / A. D. Samuel et al. Revista de Chimie. 2018. Vol. 69. P. 2608–2612.
30. Impact of mineral fertilizers on mineral nutrients in the ginger rhizome and on soil enzymes activities and soil properties
/ D. Jabborova et al. Saudi Journal of Biological Sciences. 2021. Vol. 28, No. 9. P. 5268–5274.
31. Microbial biofertilizers: Bioresources and eco-friendly technologies for agricultural and environmental sustainability / D. Kour et al. Biocatalysis and Agricultural Biotechnology. 2020. Vol. 23. P. 101487–101497.
32. Siebielec G., Siebielec S., Lipski D. Long-term impact of sewage sludge, digestate and mineral fertilizers on plant yield and soil biological activity. Journal of Cleaner Production. 2018. Vol. 187. P. 372–379.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Дубицька А. О., Качмар О. Й., Вавринович О. В., Дубицький О. Л. (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
