Вплив систем обробітку ґрунту й удобрення на поживний режим сірого лісового ґрунту і продуктивність короткоротаційної сівозміни
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2021-(70)-2-2Ключові слова:
обробіток ґрунту, удобрення, поживний режим, продуктивність сівозміниАнотація
Досліджено вплив систем основного обробітку ґрунту та удобрення на формування поживного режиму сірого лісового ґрунту в умовах чотирипільної зерно-просапної сівозміни.
Встановлено, що застосування на фонах оранки на 20–22 см під пшеницю N120P90K90 в інтенсивній системі удобрення сприяє накопиченню
16,1 мг/100 г ґрунту вмісту легкогідролізного азоту, 14,3 та 11,7 мг/100 г рухомих форм фосфору і калію, а сумісне внесення половинних доз мінераль-них добрив (N50P90K90), побічної продукції – соломи попередника в альтерна-тивній забезпечує величину цих значень на рівні 14,6; 13,2 і 11,4 мг/100 г.
Застосування під кукурудзу інтенсивної системи удобрення з внесенням N120P90K90 + 40 т гною на фонах оранки на 25–27 см сприяє накопиченню у шарі 0–20 см лужногідролізного азоту на рівні 16,6 мг/100 г ґрунту, рухомих форм фосфору й калію ‒ відповідно 15,2 та 14,1 мг/100 г, а використання альтернативної системи з комбінуванням N50P40K40 + 40 т гною + післяжнивна продукція + сидерат забезпечує 14,8; 13,9 й 12,6 мг/100 г доступних елементів живлення. За проведення чизелювання досліджувані показники набувають значень: 17,9; 16,5; 14,0 мг/100 г ґрунту відповідно за величинами лужногідролізного азоту, рухомих форм фосфору й калію при інтенсивній системі удобрення і 16,4; 14,9; 13,1 мг/100 г ґрунту при альтернативній системі.
Досліджено, що вміст рухомих форм азоту, фосфору й калію в посівах бобів кормових у пласті 0‒20 см формувався на вищому концентраційному рівні за оранки на 14–16 см при внесенні під культуру як N30P70K70, так і P30K30 + солома стерньового попередника та редьки олійної, вирощуваної в післяжнивних посівах вівса. За комбінації таких агротехнічних факторів вміст лужногідролізного азоту становив 15,1, доступних рослинам форм фосфору ‒ 13,6 і калію ‒ 13,0 мг/100 г ґрунту.
Дискування на 10–12 см під посіви вівса сприяє формуванню показників лужногідролізного азоту на рівні 15,22 при інтенсивній й
13,8 мг/100 г ґрунту при альтернативній системі удобрення, рухомого фосфору відповідно 12,6 й 11,9 мг/100 г ґрунту, рухомого калію: 12,7 й 11,8 мг/100 г ґрунту.
Застосування в розрахунку на гектар ріллі сівозмінної площі N83P78K78 + 10 т/га гною (інтенсивна система удобрення) формує вищі значення продуктивності сівозміни з виходом зернових одиниць на рівні 3,36, кормових одиниць ‒ 23,41 т/га, перетравного протеїну ‒ 1,66 т.
Посилання
1. Балаєв А. Д., Гаврилюк М. В., Стопа В. П. Родючість чорноземів Лісостепу за використання мінімізації обробітку ґрунту і елементів біологізації землеробства. Вісник Харківського нац. аграрного ун-ту. 2013. № 1. С. 8–11.
2. Вплив систем основного обробітку ґрунту й удобрення на водно-фізичні властивості сірого лісового ґрунту та врожай вико-вівса / О. Й. Качмар та ін. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2015. Вип. 58 (І). С. 107–113.
3. Динаміка лабільних та водорозчинних форм гумусу під впливом систем удобрення та технологій основного обробітку ґрунту в короткоротаційній сівозміні / О. Й. Качмар та ін. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2019. Вип. 65. С. 64–76.
4. Камінський В. Ф. Стабілізація землекористування як основа розвитку адаптивного землеробства у світлі вчення В. В. Докучаєва. Агрохімія і ґрунтознавство : міжвід. темат. наук. зб. 2014. Вип. 81. С. 112–117.
5. Кочик Г. М. Гумусний стан дерново-підзолистого ґрунту за різних систем основного обробітку і удобрення. Зб. наук. пр. ННЦ «Інститут землеробства НААН». 2015. Вип. 2. С. 47–57.
6. Малієнко А. М. Щільність дерново-підзолистого супіщаного ґрунту у польовій сівозміні залежно від прийомів обробітку. Землеробство. 2014. Вип. 1/2. С. 3–9.
7. Медведев В. В. Физические свойства и обработка почв в Украине. Харьков, 2013. 224 с.
8. Мінімалізація механічного обробітку ґрунту в п’ятипільних польових сівозмінах Центрального Лісостепу України / І. Д. Примак та ін. Наук. пр. Полтавської ДАА. 2005. Т. 4 (23). С. 150–155.
9. Сайко В. Ф., Малієнко А. М. Системи обробітку ґрунту в Україні. Київ, 2007. 44 с.
10. Усов О. С., Манько К. М. Особливості формування врожайності пшениці твердої ярої залежно від попередника та основного обробітку ґрунту. Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків : зб. наук. пр. 2015. Вип. 23. С. 70–75.
11. Шувар І. А., Гриник С. І. Вплив способу основного обробітку ґрунту і удобрення на агрофізичні властивості дерново-підзолистого ґрунту Передкарпаття за вирощування пшениці ярої. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Агрономія. 2019. Т. 10, № 2. C. 38–47.
12. Ямчук В. Я. Вплив основного обробітку сірого лісового ґрунту на біологічну активність та азотний режим. Зб. наук. пр. ННЦ «Інститут землеробства УААН». 2007. Вип. 2. С. 16–21.
13. Alvarez R., Steinbach H. S. A review of the effects of tillage systems on some soil physical properties, water content, nitrate availability and crops yield in the Argentine Pampas. Soil and Tillage Research. 2009. Vol. 104, Issue 1. P. 1–15. DOI: https://doi.org/10.1016/j.still.2009.02.005.
14. Crop performance and soil conditions on imperfectly drained loams after 20–25 years of conventional tillage or direct drilling / B. C. Ball et al. Soil and Tillage Research. 1994. Vol. 31, Issue 2/3. P. 97–118. DOI: https://doi.org/10.1016/0167-1987(94)90074-4.
15. Effect of different tillage systems on aggregate structure and inner distribution of organic carbon / L. Gao et al. Geoderma. 2017. Vol. 288. P. 97–104. DOI: https://doi.org/10.1016/j.geoderma.2016.11.005.
16. Effect of rotational tillage on soil aggregates, organic carbon and nitrogen in the Loess Plateau Area of China / X. Hou et al. Pedosphere. 2013. Vol. 23, Issue 4. P. 542–548. DOI: https://doi.org/10.1016/S1002-0160(13)60047-8.
17. Feiza V., Feizienė D., Kadžienė G. Agro-physical properties of Endocalcari-Epihypogleyic Cambisol arable layer in long-term soil management systems. Žemės ūkio mokslai. 2008. Vol. 15, Issue 2. P. 13–23.
18. Guerif J. Effects of compaction on soil strength parameters / Soane B. D., van Ouwerkerk C. (eds). Soil compaction in crop production. Developments in Agricultural Engineering. 1994. Vol. 11, chapter 9. P. 191–214. DOI: https://doi.org/10.1016/B978-0-444-88286-8.50017-9.
19. Leonavičienė T. SPSS programų paketo taikymas statistiniuose tyrimuose. Vilnius, 2007. P. 61–67.
20. Moraru P. I., Rusu T. No-tillage and minimum tillage systems with reduced energy consumption and soil conservation in the hilly areas of Romania. Journal of Food, Agriculture and Environment. 2013. Vol. 11, Issue 2. P. 1227–1231.
21. Munkholm L. J., Heck R. J., Deen B. Long-term rotation and tillage effects on soil structure and crop yield. Soil and Tillage Research. 2013. Vol. 127. P. 85–91. DOI: https://doi.org/10.1016/j.still.2012.02.007.
22. No tillage in rainfed Aragon (NE Spain): effect on organic carbon in the soil surface horizon / M. V. López et al. Soil and Tillage Research. 2012. Vol. 118. P. 61–65. DOI: https://doi.org/10.1016/j.still.2011.10.012.
23. Reduced tillage as an alternative to no-tillage under Mediterranean conditions: a case study / R. Lopez-Garrido et al. Soil and Tillage Research. 2014. Vol. 140. P. 40–47. DOI: https://doi.org/10.1016/j.still.2014.02.008.
24. Soil health assessment: past accomplishments current activities and future opportunities / D. L. Karlen et al. Soil and Tillage Research. 2019. Vol. 195. 104365. DOI: https://doi.org/10.1016/j.still.2019.104365.
25. Soil physical quality on tillage and cropping systems after two decades in the subtropical region of Brazil / M. T. D. Moraes et al. Soil and Tillage Research. 2016. Vol. 155. P. 351–362. DOI: https://doi.org/10.1016/j.still.2015.07.015.
26. Soil physical state as influenced by long-term reduced tillage, no-tillage and straw management / V. Steponavičienė et al. Zemdirbyste-Agriculture. 2020. Vol. 107, No. 3. P. 195–202. URL: http://www.zemdirbyste-agriculture.lt/wp-content/uploads/2020/07/107_3_str25.pdf (last accessed: 20.08.2021).
27. Spatial variability of soil physical properties as affected by different tillage systems / E. Özgöz et al. New Zealand Journal of Crop and Horticultural Science. 2007. Vol. 35, Issue 1. P. 1–13. DOI: https://doi.org/10.1080/01140670709510162.
28. Sustainable tillage: results from long-term field experiments on Cambisol / V. Feiza et al. Zemdirbyste-Agriculture. 2010. Vol. 97, Issue 2. P. 3–14.
29. The influence of soil management on soil properties and yield of crop rotation / D. Feizienė et al. Zemdirbyste-Agriculture. 2007. № 3, Issue 94. P. 129–145.
30. The main physical properties of planosol in maize (Zea mays L.) cultivation under different longterm reduced tillage practices in the Baltic region / K. Romaneckas et al. Journal of Integrative Agriculture. 2015. Vol. 14, Issue 7. P. 1309–1320. DOI: https://doi.org/10.1016/S2095-3119(14)60962-X.
31. Velykis A., Satkus A. The impact of tillage, Caamendment and cover crop on the physical state of a clay loam soil. Zemdirbyste-Agriculture. 2018. № 1, Issue 105. P. 3–10. DOI: https://doi.org/10.13080/z-a.2018.105.001.
32. WRB. World reference base for soil resources / FAO. World Soil Resources Reports. 2014. No. 106. P. 187–189. DOI: https://doi.org/10.1016/j.catena.2018.11.006.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Качмар О. Й., Вавринович О. В., Щерба М. М., Саверин І. В., О. V. TARAVSKA, Вовк А. І., Котик З. О. (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
