Перерозподіл елементів живлення сірого лісового ґрунту під зерновими культурами в короткоротаційних сівозмінах за різних систем удобрення
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2022-(72)-2-1Ключові слова:
short-rotation crop rotations, winter wheat, spring barley, fertilization systems, nutrients, plant residuesАнотація
В умовах короткоротаційних сівозмін досліджено вплив систем удобрення та попередників на поживний режим сірого лісового ґрунту під пшеницею озимою та ячменем ярим.
Встановлено, що найвищий вміст елементів живлення під пшеницею озимою та ячменем ярим формується в умовах традиційної системи удобрення. За безпосереднього внесення під пшеницю озиму 40 т/га гною в поєднанні мінеральними добривами в дозі N60Р90К90 у фазі відновлення вегетації культури в орному шарі зернової сівозміни концентрація сполук легкогідролізного азоту становила 13,51 мг кг-1 ґрунту, рухомих форм фосфору й калію – 14,20 й 12,00 мг кг-1 ґрунту; від застосування під ячмінь ярий комплексу N60Р60К60 + побічна продукція попередника пшениці озимої в зерно-кормовій та N60Р60К60 у плодозмінній сівозмінах у фазі сходів формувалося 12,34‒12,40 мг кг-1 ґрунту легкогідролізного азоту, 12,72‒12,81 й 11,28‒
11,44 мг кг-1 ґрунту рухомих форм фосфору й калію.
Вищі значення рухомих сполук основних елементів живлення рослин під пшеницею озимою формуються після попередників конюшина лучна й горох, найнижчі показники спостерігаються в повторних посівах: у фазі відновлення вегетації культури на неудобрених варіантах у плодозмінній сівозміні з попередником культури конюшина лучна вміст рухомих форм азоту, фосфору й калію становив 10,81; 10,93 й 9,71 мг кг-1 ґрунту, у зерновій з попередником горох ‒ 10,72; 11,11 й 10,19 мг кг-1 ґрунту, у повторних посівах пшениці озимої в зерновій сівозміні ‒ 10,19; 10,86 й 9,79 мг кг-1 ґрунту.
До закінчення вегетації пшениці озимої та ячменю ярого вміст елементів живлення знижувався і вирівнювався за абсолютними міжваріантними значеннями внаслідок використання їх рослинами для росту, розвитку й формування врожаю.
Застосування органо-мінеральних систем удобрення збільшувало рівень забезпеченості ґрунтового середовища органічними речовинами. За альтернативної системи удобрення кількість побічної продукції після конюшини лучної була 8,20‒9,00 т/га, кукурудзи на зерно – 6,74 т/га, пшениці озимої – 4,63‒5,25 т/га, а при її вирощуванні в повторних посівах – 5,06‒5,27 т/га. Картопля, вирощена за альтернативної системи удобрення у сівозміні, формувала 2,43‒2,56 т/га, а гречка – 2,86 т/га побічної продукції. За традиційної системи удобрення цей показник був найвищим за всіма вирощуваними культурами.
Посилання
1. Бойко П. І. Ефективні різноротаційні сівозміни у сучасному землеробстві. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2014. № 3. С. 20‒32.
2. Гамаюнова В. В., Касаткіна Т. О. Вплив оптимізації живлення ячменю ярого на формування якості зерна в умовах Південного Степу України. Наукові горизонти. 2019. № 10 (83). С. 3‒12. URL: https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/9345/1/3-12.pdf (дата звернення: 04.05.2022).
3. Екологічні аспекти удобрення сільськогосподарських культур / за ред. В. В. Волкогона. Київ : Аграр. наука, 2019. 264 с.
4. Господаренко Г. М. Система застосування добрив. Київ : ТОВ «СІК ГРУП УКРАЇНА», 2018. 376 c.
5. Ефективність застосування побічної продукції зернових культур на добриво за різних способів обробітку сірого лісового ґрунту / Н. М. Тараріко та ін. Землеробство. 2012. Вип. 84. С. 56–62.
6. Єщенко В. О. Роль сівозмін у сучасному землеробстві. Землеробство. 2015. Вип. 1. С. 23–27.
7. Заришняк А. С., Цвей Я. П., Іваніна В. В. Оптимізація удобрення та родючості ґрунту в сівозмінах. Київ : Аграрна наука, 2015. 208 с.
8. Камінський В. Ф. Наукові основи оптимізації живлення рослин в сучасних системах землеробства. Землеробство. 2018. Вип. 2 (95). С. 3–6.
9. Кірілеско О. Л., Корнійчук О. В. Вплив насичення сівозмін багаторічними травами, заорювання соломи та сидератів на баланс гумусу в ґрунтах. Землеробство. 2015. Вип. 1. С. 77–81.
10. Літвінов Д. В., Борис Н. Є. Зміна органічної речовини та біогенних елементів під культурами у сівозмінах. Землеробство. 2018. Вип. 2 (95). С. 14–19.
11. Мирошниченко М. С. Продуктивність короткоротаційних сівозмін за системи удобрення та обробітку ґрунту. Збірник наукових праць ННЦ «Інститут землеробства НААН». 2019. Вип. 3/4. С. 3‒14.
12. Надточій П. П., Ратошнюк В. І., Ратошнюк Т. М. Вплив добрив і обробітку на якісний стан дерново-підзолистого ґрунту та продуктивність польових культур сівозміни в умовах Житомирського Полісся. Вісник аграрної науки. 2021. № 5 (818). С. 5–15. DOI: 10.31073/ agrovisnyk202105-01.
13. Польовий В. М. Оптимізація систем удобрення у сучасному землеробстві. Рівне : Волинські обереги, 2007. 320 с.
14. Потапенко Л. В., Горбаченко Н. І. Вплив систем удобрення та мікробних препаратів на формування поживного режиму дерново-підзолистого ґрунту. Сільськогосподарська мікробіо-логія. 2021. Т. 34. С. 53‒60. DOI: https://doi.org/10.35868/1997-3004.34.53-60.
15. Продуктивність пшениці озимої в короткоротаційній сівозміні Лівобережного Лісостепу на різних рівнях інтенсифікації / Я. С. Цимбал та ін. Збірник наукових праць ННЦ «Інститут землеробства НААН». 2020. Вип. 1/2. С. 32‒41.
16. Продуктивність агрофітоценозів різноротаційних сівозмін у Лівобережному Лісостепу / П. І. Бойко та ін. Землеробство. 2015. Вип. 1. С. 32‒37.
17. Системи удобрення сільськогосподарських культур у землеробстві початку ХХI століття / за ред. С. А. Балюка і М. М. Мірошниченка. Київ : Альфа-стевія, 2016. 400 с.
18. Тараріко О. Г. Охорона родючості ґрунтів у контексті продовольчої безпеки. Вісник аграрної науки. 2003. № 2. С. 5–9.
19. Цвей Я. П. Родючість ґрунтів і продуктивність сівозмін. Київ : КОМПРИНТ, 2014. 416 с.
20. Якість ґрунту. Визначення легкогідролізного азоту методом Корнфілда: ДСТУ 7863:2015. [Чинний від 2016-07-01]. Київ : УкрНДНЦ, 2016. 9 с.
21. Якість ґрунту. Визначання рухомих сполук фосфору і калію за методом Кірсанова в модифікації ННЦ ІГА: ДСТУ 4405:2005. [Чинний від 2005-05-30]. Київ : Держспоживстандарт України, 2006. 18 с.
22. Якість ґрунту. Відбирання проб: ДСТУ 4287:2004. [Чинний від 2005-07-01]. Київ : Держспоживстандарт України, 2005. 9 с. (Національні стандарти України).
23. Якість ґрунту. Попереднє обробляння зразків: ДСТУ ІSО 11464-2001. [Чинний від 2002-04-02]. Київ : Держспоживстандарт України, 2003. 19 с. (Національні стандарти України).
24. Do cover crops benefit soil microbiome? A meta-analysis of current research / Kim N. et al. Soil. Biol. Biochem. 2020. № 142. Р. 1–14. https://doi.org/10.1016/j.soilbio.2019.107701
25. Effect of fertiliser on changes in labile and water-soluble forms of humus in short-term rotations / Stasiv, O. et al. Scientific Horizons. 2022. 25(4). P. 9-17.
26. Effects of long-term organic fertilization on soil microbiologic characteristics, yield and sustainable production of winter wheat / Li, C.X. et al. Journal of Integrative Agriculture. 2018. 17. P. 210-219. doi: 10.17221/60/2020-PSE
27. Gura, I.; Mnkeni, P.N.S. Crop rotation and residue management effects under no till on the soil quality of a Haplic Cambisol in Alice, Eastern Cape, South Africa. Geoderma. 2019. 337. P. 927–934. https://doi.org/10.1016/j.geoderma.2018.10.042
28. Long-Term Effects of the Use of Organic Amendments and Crop Rotation on Soil Properties in Southeast Spain / Sánchez-Navarro, A. et al. Agronomy. 2021. 11. P. 2363. https://doi.org/10.3390/ agronomy11112363.
29. Performance of an optimized nutrient management system for double-cropped wheat-maize rotations in North-Central China. / He, P. et al. Agron. J. 2009. 101. P. 1489–1496. doi.org/10.2134/agronj2009.0099.
30. Rotation and Fertilization Effects on Soil Quality and Yields in a Long Term Field Experiment. / Giacometti, C. Agronomy. 2021. 11. P. 636. https://doi.org/10.3390/ agronomy11040636
31. The benefits of crop rotation including cereals and green manures on potato yield and nitrogen nutrition and soil properties / N’Dayegamiye, A. et al. Adv. Crop Sci. Technol. 2017. 5. P. 279.
32. The effect of mineral fertilisers and farmyard manure on grain and straw yield, quality and economical parameters of winter wheat / Hlisnikovský L. et al. Plant, Soil and Environment. 2020. 66. P. 249–256. doi: 10.17221/60/2020-PSE.
33. The inffluence of AKM Growth Regulator on Photosynthetic Activity of Oilseed Flax Plants in the Conditions of Insufficient Humidification of the Southern Steppe of Ukraine / Eremenko O. et al. Modern Development Paths of agricultural production. Ed. V. Nadykto. 2019. P. 703–807. https://doi.org/ 10.1007/978–3–030–14918–5_78
34. The influence of ecologised fertiliser systems on the elements of fertility and productivity of winter wheat. / Dubytska, A. Scientific Horizons. 2021. 24(9). P. 44-54.
35. Triberti, L.; Nastri, A.; Baldoni, G. Long-term effects of crop rotation, manure and mineral fertilisation on carbon sequestration and soil fertility. Eur. J. Agron. 2016. 74. P. 47–55. https://doi.org/10.1016/j.eja.2015.11.024
36. Wozniak, A. Chemical properties and enzyme activity of soil as affected by tillage system and previous crop. Agriculture. 2019. 9. P. 262. https://doi.org/10.3390/agriculture9120262.
37. Yield and quality of winter durum wheat grain depending on the fertiliser system / Hospodarenko, H. et al. Scientific Horizons. 2022. 25(3). P. 16-25. https://doi.org/10.48077/scihor.25(3).2022.16-25.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 О. Y. КАCHМАR, А. О. DUBYTSКА, М. М. SHCHERBА, І. V. SАVЕRYN, О. V. ТАRАVSКА, А. І. VОVК, Z. О. КОТYК (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
