Динаміка фізико-хімічних властивостей та вміст мікроелементів у ґрунті під пшеницею озимою за екологізованих систем удобрення

Автор(и)

  • О. Л. ДУБИЦЬКИЙ Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН Автор
  • О. Й. КАЧМАР Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН Автор
  • А. О. ДУБИЦЬКА Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН Автор
  • О. В. ВАВРИНОВИЧ Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН Автор
  • М. М. ЩЕРБА Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН Автор

DOI:

https://doi.org/10.32636/01308521.2021-(70)-2-9

Ключові слова:

екологізовані системи удобрення, солома гороху, пшениця озима, фізико-хімічні властивості ґрунту, мікроелементи, врожай

Анотація

Досліджено закономірності формування фізико-хімічних властивостей кислотно-основного балансу (обмінна, гідролітична кислотність, сума увібраних основ – відповідно pHKCl, Нr, S), зміни вмісту обмінних Ca2+, Mg2+, рухомих форм Cu, Zn, Mn, Fe у сірому лісовому ґрунті під пшеницею озимою (ВВСН23, ВВСН31-33, ВВСН89), урожайності зазначеної культури за умов екологізованих систем удобрення (ЕСУ). Встановлено доцільність застосування соломи гороху (СГ) + N30Р45К45 + біостимулятор (БС) або СГ + N30Р45К45 + гумусне добриво (ГД) (відповідно вар. 3, 4) для підлужнення ґрунтового розчину на 0,11–0,24 одиниці, зниження Нr та скеровування змін S у напрямі зростання щодо контролю (вар. 1). Це супроводжувалося збільшенням вмісту рухомих форм Ca2+, Mg2+, зменшенням співвідношення Ca2+/Mg2+ порівняно з вар. 1 до субоптимальних рівнів 6,5–6,6 (вар. 4; кущення, повна стиглість).

За умов N60Р90К90 + БС (вар. 5) мало місце зменшення pHKCl, S на 0,03–0,08 одиниці та на 0,16–0,29 мг-екв/100 г ґрунту, одночасне збільшення Нr на 0,08–0,12 мг-екв/100 г ґрунту порівняно з контролем (вар. 1). У разі застосування N60Р90К90 + БС + ГД (вар. 6) відзначено зростання pHKCl на 0,05–0,08 і неоднозначні за фазами онтогенезу зміни S, Нr щодо вар. 1. Водночас на вар. 5, 6 pHKCl, S залишалися меншими, Нr – більшою, порівняно з вар. 3, 4. Також на вар. 5, 6 відбувалося збільшення рухомих Ca2+, Mg2+ на 0,08–0,68 мг-екв/100 г ґрунту, зростання Ca2+/Mg2+ до 8,7–9,3.

ЕСУ на основі N60Р90К90 зумовлювали більші прирости Cu, Mn, Fe (0,23–2,17 мг/кг ґрунту; вар. 5, 6; кущення, повна стиглість) порівняно з ЕСУ на основі СГ + N30Р45К45 (0,11–1,70 мг/кг ґрунту; вар. 3, 4) щодо вар. 1. Навпаки, приріст вмісту Zn, до вар. 1 був більшим на вар. 3, 4 (0,12–0,27 мг/кг) vs. вар. 5, 6 (0,06–0,12 мг/кг). Як за умов фону СГ  + N30Р45К45, так і за N60Р90К90 прирости вмісту Mn, Fe щодо вар. 1, були більшими, ніж відповідні прирости Cu, Zn (відповідно 0,52–2,17 vs. 0,06–0,29 мг/кг).

На вар. 3, 4 прирости врожайності пшениці до вар. 1 становили 1,46–1,72 т/га, тоді як на вар. 5, 6 вони були більшими – 2,67–2,75 т/га.

Посилання

1. Балюк С. А. Ґрунтові ресурси України: стан і заходи їх поліпшення. Вісник аграрної науки. 2010. № 6. С. 6–7.

2. Бикін А. В., Генгало О. М., Генгало Н. О. Вплив мінеральних добрив та гумату калію на врожайність і якість насіння сої. Збірник наукових праць ННЦ “Інститут землеробства НААН”. 2011. Вип. 3/4. С. 16–22.

3. Броннікова Л. Ф. Зміна кислотності темно-сірих лісових ґрунтів за різних технологічних чинників їх використання. Сільське господарство та лісівництво. Ґрунтознавство та поліпшення якості ґрунтів. 2016. № 4. С. 26–33.

4. Волкогон В. В., Надкернична О. В., Ковалевська Т. М. Мікробні препарати у землеробстві. Теорія і практика / за ред. В. В. Волкогона. Київ, 2006. 312 с.

5. Волкогон В. В., Гусєв О. В., Волкогон К. І. Особливості азотного живлення ячменю при застосуванні нового біологічного препарату мікрогуміну. Живлення рослин: теорія і практика : збірник наукових праць, присвяч. 100-річчю від дня народження акад. АН УРСР і ВАСГНІЛ П. А. Власюка / голов. ред. В. В. Моргун. Київ, 2005. С. 279–285.

6. Горовая А. И., Орлов Д. С., Щербенко О. В. ГуминовЫе вещества. Киев, 1995. 303 с.

7. Ефективність використання побічної продукції на сірих лісових ґрунтах / Г. А. Мазур та ін. Збірник наукових праць ННЦ “Інститут землеробства УААН”, присвяч. Всеукр. наук. конф. “Шляхи підвищення ефективності використання на добриво побічної продукції рослинництва”. 2003. Спецвипуск. С. 23–28.

8. Кабата-Пендиас А. Проблемы современной биогеохимии микроэлементов. Российский химический журнал. 2005. Т. 49, № 3. С. 15–19.

9. Кольбе Г., Штумпе Г. Солома как удобрение. Москва, 1972. 75 с.

10. Коноваленко Л. І., Колесникова Т. О., Моргунова Л. Я. Ефективність альтернативних органічних добрив в умовах Степу. Збірник наукових праць “Охорона ґрунтів”: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Агрохімічна служба України: роль і місце в розвитку агропромислового комплексу держави”. З нагоди 50-річчя агрохімічної служби України. 2014. Вип. 1. С. 170–173.

11. Літвінова О. А., Дмитренко О. В., Ковальова С. П. Динаміка вмісту мікроелементів і важких металів у сірому лісовому ґрунті за тривалого застосування добрив у сівозміні. Агроекологічний журнал. 2018. № 4. С. 43–49.

12. Лопушняк В. І., Засєкін Н. П. Використання ферментативних органічних добрив на дерново-підзолистих ґрунтах Західного Полісся України. Збірник наукових праць “Охорона ґрунтів”: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Агрохімічна служба України: роль і місце в розвитку агропромислового комплексу держави”. З нагоди 50-річчя агрохімічної служби України. 2014. Вип. 1. С. 180–182.

13. Найдьонова О. Є. Застосування гумінового препарату Humin plus в органічному землеробстві. Вісник ХНАУ. Серія: Ґрунтознавство, агрохімія, землеробство. Лісове господарство. 2015. Вип. 2. С. 39–50.

14. Орлов Д. С. Свойства и функции гуминовЫх веществ. ГуминовЫе вещества в биосфере / под ред. Д. С. Орлова. Москва, 1993. С. 16–27.

15. Примак І. Д., Манько Ю. Д., Рідей Н. М. Екологічні проблеми землеробства. Київ, 2010. 456 с.

16. Примак І. Д., Купчик В. І., Колесник Т. В. Зміна агрохімічних властивостей чорнозему типового за різних систем основного обробітку ґрунту й удобрення в Центральному Лісостепу України. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2012. № 3. С. 26–30.

17. Рижук С. М. Проблема поповнення ґрунтів органічною речовиною в сучасних умовах. Збірник наукових праць ННЦ “Інститут землеробства УААН присвяч. Всеукр. наук. конф. “Шляхи підвищення ефективності використання на добриво побічної продукції рослинництва”. 2003. Спецвипуск. С. 9–13.

18. Сайко В. Ф. Використання на удобрення побічної продукції рослинництва. Збірник наукових праць ННЦ “Інститут землеробства УААН присвяч. Всеукр. наук. конф. “Шляхи підвищення ефективності використання на добриво побічної продукції рослинництва”. 2003. Спецвипуск. С. 3–9.

19. Ткаченко М. А. Кислотність сірого лісового ґрунту при застосуванні на добриво нетоварної продукції рослинництва. Збірник наукових праць ННЦ “Інститут землеробства НААН”. 2011. Вип. 3/4. С. 3–8.

20. Фатєєв А. І. Рухомість Zn, Cu та Co в чорноземі опідзоленому під впливом сільськогосподарських культур. Агрохімія і ґрунтознавство. 2011. Вип. 74. С. 60–62.

21. Шемет А. Вплив сільськогосподарських культур на зміну рН і вмісту рухомих сполук мікроелементів в ґрунтах. Вісник Львівського національного аграрного університету. Агрономія. 2013. № 17 (1). С. 148–153.

22. Якименко О. С., Терехова В. А. Гуминовые препараты и оценка их биологической активности для целей сертификации. Почвоведение. 2011. № 11. С. 1334–1343.

23. A comparison of technologies for remediation of heavy metal contaminated soils / S. Khalid et al. Journal of Geochemical Exploration. 2017. V. 182. P. 247–268.

24. Amendment of acid soils with crop residues and biochars / Y. U. A. N. Jin-Hua et al. Pedosphere. 2011. V. 21, N 3. P. 302–308.

25. Buraczynska D., Ceglarek F. Previous crop value of post-harvest residues and straw of spring wheat, field pea and their mixtures for winter triticale Part I. Weight and chemical composition of post-harvest residues and straw. Acta Scientiarum Polonorum. Agricultura. 2011. V. 10, N 2. P. 3–18.

26. Charaсteristics of crop straw-decayed products and their ameliorating effects on an acidic ultisol / X. Y. Pan et al. Archives of Agronomy and Soil Science. 2020. V. 67, Iss. 12. P. 1708–1721.

27. Comparison of the ameliorating effects on an acidic ultisol between four crop straws and their biochars / J. H. Yuan et al. Journal of Soils and Sediment. 2011. V. 11, N 5. P. 741–750.

28. Haberhauer G., Temmel B., Gerzabek M. H. Influence of dissolved humic substances on the leaching of MCPA in a soil column experiment. Chemosphere. 2002. V. 46, N 4. P. 495–499.

29. Long-term straw management and N fertilizer rate effects on quantity and quality of organic C and N and some chemical properties in two contrasting soils in Western Canada / S. S. Malhi et al. Biology and Fertility of Soils. 2011. V. 47, N 7. P. 785–800.

30. Research progress on the effects of returning straw to fields on soil quality and crop growth / X. W. Cui et al. Chinese Journal of Soil Science. 2014. V. 45, N 6. P. 1527–1532.

31. Wang N., Li J. Y., Xu R. K. Use of agricultural by‐products to study the pH effects in an acid tea garden soil. Soil Use and Management. 2009. V. 25, N 2. P. 128–132.

Завантаження

Опубліковано

30.12.2021

Номер

Розділ

ЗЕМЛЕРОБСТВО І РОСЛИННИЦТВО

Як цитувати

О. Л. ДУБИЦЬКИЙ, О. Й. КАЧМАР, А. О. ДУБИЦЬКА, О. В. ВАВРИНОВИЧ, & М. М. ЩЕРБА. (2021). Динаміка фізико-хімічних властивостей та вміст мікроелементів у ґрунті під пшеницею озимою за екологізованих систем удобрення. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво, 70(2), 109-123. https://doi.org/10.32636/01308521.2021-(70)-2-9

Схожі статті

1-10 з 192

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають