Накопичення кореневої маси бобових трав та її вплив на поживний режим дерново-підзолистого ґрунту
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2020-(67)-1-6Ключові слова:
бобові трави, стоколос безостий, дерново-підзолистий ґрунт, добрива, коренева маса, поживні речовини, родючість ґрунтуАнотація
Дослідження проведено впродовж 2011–2013 рр. на стаціонарному полігоні кафедри агрохімії і ґрунтознавства ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», закладеному у 2011 р. Ґрунт дослідного поля ‒ дерново-підзолистий поверхнево оглеєний.
Представлено результати досліджень щодо впливу технологічних прийомів вирощування одновидових посівів бобових трав та стоколосу безостого на накопичення кореневої маси та поживний режим дерново-підзолистого поверхнево оглеєного ґрунту. Встановлено, що одновидові посіви багаторічних бобових трав у середньому за 2011–2013 рр. нагромаджували від 6,53 до 7,35 т/га сухої кореневої маси, що в 1,2–1,4 рази більше порівняно з посівом стоколосу безостого на однакових фонах удобрення. Найбільше її акумулювала конюшина лучна (7,21 т/га), а найменше – люцерна посівна (6,53 т/га). За додаткового внесення фосфорно-калійних добрив у дозі Р60К60 нагромадження сухої кореневої маси бобових трав збільшувалося на 0,6–0,8 %.
Аналіз показників накопичення азоту у коренях досліджуваних одновидових посівів багаторічних бобових трав у шарі ґрунту 0–20 см показав, що його нагромаджувалося в межах 57–120 кг/га. Найбільш позитивний баланс азоту забезпечила конюшина лучна, а найменший – люцерна посівна. Витратна частина балансу азоту складалася з параметрів винесення його з урожаєм, які у різних варіантах досліду коливалися у межах 38–212 кг/га. Найменше винесення азоту із урожаєм спостерігали на стоколосовому травостої: 62–67 кг/га без використання азотних добрив та 122 кг/га за внесення N60. На бобових травах винесення азоту на безазотних фонах становило 126–176 кг/га.
Аналіз балансу Р2О5 у системі «рослина – добриво» показав, що на варіантах з удобренням він збільшувався на 22–48 кг/га щодо контролю. Найбільший дефіцит калію спостерігали на варіантах без внесення добрив, а найменший – у варіантах, де вносили мінеральні фосфорно-калійні добрива в дозі К90Р90.
На відміну від фосфору баланс калію на всіх досліджуваних травостоях був від’ємним з показниками 40–145 кг/га. Це зумовлено надто великими параметрами винесення калію з урожаєм. Найбільший дефіцит калію зафіксо-вано на неудобрених травостоях, а найменший – у варіантах за внесення К90.
Посилання
1. Агроекобіологічні основи створення та використання лучних фітоценозів / М. Т. Ярмолюк та ін. Львів, 2013. 304 с.
2. Антипова Л. К. Люцерна – універсальна рослина для агроценозів. Корми і кормовиробництво. 2008. Вип. 62. С. 139–144.
3. Багаторічні трави як фактор стабільного розвитку землеробства України / Г. П. Квітко та ін. Землеробство. 2013. Вип. 85. С. 63–71.
4. Бомба М. Я. Екологічні проблеми структури ґрунтів в умовах сучасного землеробства і шляхи їх вирішення. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2016. № 1. С. 13–17.
5. Дацько Л. В. Розрахунок балансу поживних речовин у землеробстві України. Посібник українського хлібороба : наук.-практ. зб. 2008. № 1. С. 65–68.
6. Дегодюк С. Е., Літвінова О. А., Кириченко А. В. Баланс поживних речовин за тривалого застосування добрив у зерно-просапній сівозміні. Вісник аграрної науки. 2014. № 7. С. 16–19.
7. Демидась Г. І., Квітко Г. П., Ткачук О. П. Багаторічні бобові трави як основа природної інтенсифікації кормовиробництва. Київ : ТОВ «Ніланд-ЛТД», 2013. 322 с.
8. Демчишин А. М., Даньків К. Я. Баланс поживних речовин у землеробстві Львівської області за 2010–2014 роки. Актуальні проблеми агрохімії та ґрунтознавства : матеріали Міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції, 18–19 лют. 2016 р. Львів, 2016. С. 56–61.
9. Квітко Г. П., Гетман Н. Я. Азотфіксуюча спроможність та збагачення ґрунту азотом залежно від років життя люцерни посівної в умовах Лісостепу. Корми і кормовиробництво. 2003. Вип. 51. С. 34–57.
10. Квітко Г. П. Багаторічні бобові трави – основа природної інтенсифікації кормовиробництва та поліпшення родючості ґрунту в Лісостепу України. Корми і кормовиробництво. 2012. Вип. 73. С. 113–117.
11. Кургак В. Г., Лук’янець О. П., Тітова В. М. Баланс поживних речовин в лучних травостоях залежно від системи удобрення і режиму використання. Збірник наукових праць ННЦ «Інститут землеробства УААН». 2005. Вип. 1/2. С. 108–113.
12. Кургак В. Г., Пасюта А. Г., Малинка Л. В. Використання симбіотичного азоту бобових трав у луківництві. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2003. № 6. С. 37–42.
13. Кургак В. Г., Лук’янець О. П. Вплив типу травостою, систем удобрення та використання на продуктивність суходільних лучних угідь Північного Лісостепу України. Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. 2004. Вип. 17. С. 9–15.
14. Кургак В. Г. Лучні агрофітоценози. Київ, 2010. С. 102–108.
15. Кургак В. Г., Волошин В. М. Підвищення ефективності використання багаторічних бобових трав на луках України. Посібник українського хлібороба «Біологізація землеробства» : наук.-практ. зб. 2017. Т. 1. С. 288–291.
16. Молдован В. Г., Молдован Ж. А. Технологія вирощування багаторічних травосумішок на еродованих ґрунтах Західного Лісостепу. Землеробство. 2011. Вип. 83. С. 35–40.
17. Нагромадження кореневої маси бобово-злакового травостою залежно від складу травосумішки та удобрення / В. О. Оліфірович та ін. Збірник наукових праць Уманського національ-ного університету садівництва. 2018. № 93, ч. 1. С. 201–208.
18. Нагромадження кореневої маси відновленого травостою залежно від всіяних видів трав та удобрення / Ю. О. Кобиренко та ін. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2015. Вип. 58 (1). С. 124–127.
19. Панахид Г. Я. Вплив різних видів удобрення бобово-злакового травостою на зміну агрофізичних показників ґрунту. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2016. Вип. 60. С. 125–130.
20. Патика В. П. Біологічний азот. Київ : Світ, 2003. 424 с.
21. Петриченко В. Ф. Актуальні проблеми кормовиробництва в Україні. Вісник аграрної науки. 2010. № 10. С. 18–21.
22. Петриченко В. Ф., Камінський В. Ф., Патика В. П. Бобові культури і сталий розвиток агроекосистем. Корми і кормовиробництво. 2003. Вип. 51. С. 3–7.
23. Собко М. Г., Собко Н. А., Собко О. М. Роль багаторічних бобових трав у підвищенні родючості ґрунту. Корми і кормовиробництво. 2012. Вип. 74. С. 53–57.
24. Сучасні системи ведення лукопасовищного господарства в Україні / Ю. А. Векленко та ін. Київ : Аграрна наука, 2013. 32 с.
25. Ткачук О. П. Вплив бобових багаторічних трав на агроекологічний стан ґрунту. Збалансоване природокористування. 2017. № 1. С. 127–130.
26. Characterisation of protein and fibre in pulp after biorefining of red clover and perennial ryegrass / V. K. Damborg et al. Grassland Scienсe in Europe. 2016. Vol. 21 : The multiple roles of grassland in the European bioeconomy. P. 366–371.
27. Nilsdotter-Linde N., Halling M. A., Jansson J. Widening the harvest window with contrasting grass-clover mixtures. Grassland Scienсe in Europe. 2016. Vol. 21 : The multiple roles of grassland in the European bioeconomy. P. 191–194.
28. Petrychenko V., Bohovin A., Kurgak V. More efficient use of grassland under climate warming Grassland – a European Resource. 2012. Vol. 17. P. 151–156.
29. Petrychenko V., Kurgak V., Ry-bak S. Bioenergy potential of meadows of Ukraine. Grassland Scienсe in Europe. 2014. Vol. 19 : GF at 50: The Future of European Grasslands. Р. 453–456.
30. Peyraud J. L., Peeters A. The role of grassland based production system in the protein security. Grassland Scienсe in Europe. 2016. Vol. 21 : The multiple roles of grassland in the European bioeconomy. P. 29–43.
31. Vasileva V. Effect of mineral nitrogen fertilization and water-deficiency stress on chemical composition of lucerne (Medicago sativa L.). Grassland Science in Europe. 2012. Vol. 17. Р. 391–393.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 У. М. КАРБІВСЬКА (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
