Оцінка селекційного матеріалу лядвенцю рогатого (Lotus corniculatus L.) на схилових землях Карпатського регіону
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2020-(68)-2-1Ключові слова:
агрохімічні показники ґрунту, взаємозв’язки, господарсько цінні ознаки, лядвенець рогатий, схилові землі, продуктивністьАнотація
Дослідження проводили в 2016–2019 рр. на експериментальній базі Передкарпатського відділу наукових досліджень Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН.
Ґрунт дослідного поля – типовий для вказаного регіону осушений гончарним дренажем дерново-середньопідзолистий поверхнево оглеєний середньокислий суглинковий утворений на делювіальних відкладах. Матеріалом для досліджень слугували 12 сортозразків лядвенцю рогатого різного еколого-географічного походження.
Лядвенець рогатий (Lotus corniсulatus L.) – цінна багаторічна бобова рослина. Відзначається високою продуктивністю і якістю корму, багатоукісністю, довговічністю, стійкістю проти витоптування. Кормова цінність лядвенцю рогатого висока. У сухій речовині міститься 23,2 % протеїну, 9,2 % жиру і порівняно низький відсоток (23,1 %) клітковини.
Виділено джерела цінних ознак: за висотою рослин – Динамо, Дикоросла № 179, Дикоросла № 963, № 1, № 1756, № 1757, № 85; за стійкістю до вилягання – № 1756, Дикоросла № 1395, № 1; за облиствленістю – Дикоросла № 963, № 1756, № 1757, Дикоросла № 1395, Дикоросла № 1389; за добовим приростом – Дикоросла № 1395, Дикоросла № 1389; за врожайністю зеленої маси ‒ № 1, № 1757, Дикоросла № 1389; за врожайністю сухої речовини – № 1819, Дикоросла № 179, № 389, Дикоросла № 963, № 1756, № 85, Дикоросла № 1395, Дикоросла № 1389; за врожайністю насіння – Динамо, № 1, № 1756, № 1757, Дикоросла № 1395, Дикоросла № 1389.
Сильну кореляційну залежність виявлено між виходом сухої речовини та показниками кислотності і вмістом у ґрунті легкогідролізованого азоту. Між вмістом у ґрунті гумусу, рухомого фосфору та виходом сухої речовини кореляційна залежність була середньою, і ці показники лише на 40‒43 % залежали один від одного. Оскільки кормова маса лядвенцю рогатого, як і більшості бобових трав, містить невеликий відсоток калію, тобто не виносить його з ґрунту, то і залежності між вмістом обмінного калію у ґрунті та виходом сухої речовини не виявлено (r = 0,033). Натомість насіннєва продуктивність лядвенцю рогатого сильно корелювала із вмістом обмінного калію (r = 0,994) та рухомого фосфору (r = 0,723).
Посилання
1. Абдушаева Я. М., Николаева Т. А., Карбивская У. М. Особенности формирования симбиотического аппарата многолетних бобовых трав в условиях Новгородской области. Наука, бизнес, власть – триада регионального развития : материалы ІІ Международной научно-практической конференции, Великий Новгород, 14 апр. 2017 г. Санкт-Петербург : ГНИИ «НАЦРАЗВИТИЕ», 2017. С. 8–12.
2. Багаторічні трави ‒ важлива складова екологічного землеробства і кормовиробництва / Антипова Л. К. та ін. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2018. Вип. 4. C. 35–41.
3. Бомба М. Я. Екологічні проблеми структури ґрунтів в умовах сучасного землеробства і шляхи їх вирішення. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2016. № 1. С. 13–17.
4. Бугайов В. Д., Чернуський В. В., Вишневська О. В. Вихідний матеріал для селекції лядвенцю рогатого в умовах Полісся України. Корми і кормовиробництво. 2001. Вип. 47. С. 69–72.
5. Вишневська О. В. Вивчення колекції лядвенця рогатого в умовах нечорноземної зони Полісся України. Корми і кормовиробництво. 1998. Вип. 45. С. 57–60.
6. Вишневська О. В., Полінкевич В. А., Храпійчук І. П. Лядвенець рогатий – компонент для пасовищних агросистем. Вісник ДААУ. 2000. Спецвипуск. С. 13–14.
7. Вишневська О. В. Успадкування морфологічних та господарських ознак лядвенцю рогатого. Корми і кормовиробництво. 2001. Вип. 48. С. 29–31.
8. Гончаров П. Л., Гончарова А. В. Селекция кормовых трав на адаптивность. Сельскохозяйственная наука Сибири : сб. науч. тр. Новосибирск, 1999. С. 281–283.
9. Державний реєстр рослин, придатних для поширення в Україні на 2020 р. (витяг станом на 05.10.2020 р.) / Міністерство аграрної політики та продовольства. Київ, 2020. 509 с.
10. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). Изд. 5-е, доп. и перераб. Москва, 1985. 351 с.
11. Ефективність ад’ювантів в насіннєвих посівах лядвенцю рогатого / Запрута О. А. та ін. Корми і кормовиробництво. 2017. Вип. 84. С. 62–69.
12. Коник Г. С. Взаємозв’язки між кормовою і насіннєвою продуктивністю та їх елементами у сортозразків лядвенцю рогатого. Збірник наукових праць Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків. 2012. Вип. 15. С. 238–241.
13. Косолапов В. М., Пилипко С. В. Основные методы и результаты селекции многолетних трав. Кормопроизводство. 2018. № 2. С. 23‒26.
14. Культурная флора: многолетние бобовые травы (клевер, лядвенец) / под ред. Н. А. Мухиной, А. К. Станкевич. Москва : Колос, 1993. Т. ХІІІ. 335 с.
15. Методика формування колекцій польових культур за стійкістю до біотичних чинників / В. П. Петренкова та ін. Харків, 2015. 111 с.
16. Методологія селекції багаторічних бобових і злакових трав у Передкарпатті : метод. рек. / Г. С. Коник та ін. Оброшино, 2015. 100 с.
17. Нелюбина Ж. С., Касаткина Н. И., Каримов А. Ф. Агрофитоценозы много-летних трав на основе лядвенца рогатого, люцерны изменчивой, козлятника восточного в условиях Удмуртской Республики. Наукові праці Інституту біоенергетичних культур та цукрових буряків. 2013. Вип. 17, т. 1. С. 226–229.
18. Ніколайчук В. І., Смужаниця Я. В., Фекета І. Ю. Ефективність використання різних методів селекції Lotus corniculatus L. Физиология и биохимия культурных растений. 2000. Вип. 32, № 6. С. 462–468.
19. Петриченко В. Ф., Гетман Н. Я. Фактори підвищення продуктивності агрофітоценозів багаторічних бобових трав в умовах Лісостепу Правобережного. Корми і кормовиробництво. 2017. Вип. 84. С. 3–9.
20. Селекція та насінництво однорічних і багаторічних кормових трав: теоретичні та практичні аспекти / А. В. Кохан та ін. Полтава : Астрая, 2018. 196 с.
21. Спеціальна селекція польових культур : навч. посіб. / Бугайов В. Д. та ін. ; за ред. М. Я. Молоцького. Біла Церква, 2010. 368 с.
22. Ткачук О. П. Вплив бобових багаторічних трав на агроекологічний стан ґрунту. Збалансоване природокористу-вання. 2017. № 1. С. 127–130.
23. Breeding of an early-flowering and drought-tolerant Lotus corniculatus L. variety for the high-rainfall zone of southern Australia / Real D. et al. Crop and Pasture Science. 2012. Vol. 63 (9). P. 848–857.
24. Ecological and agronomic importance of the plant genus Lotus. Its application in grassland sustainability and the amelioration of constrained and contaminated soils / F. J. Escaraya et al. Plant Science. 2012. Vol. 182. P. 121–133. DOI: https://doi.org/10.1016/j.plantsci.2011.03.016.
25. Evaluation of perennial forage legumes and herbs in six Mediterranean environments / Real D. et al. Chilean Journal of Agricultural Research. 2011. Vol. 71. P. 357–369. DOI: 10.4067/S0718-8392011000300003.
26. Interspecific hybridization improves the performance of Lotus spp. under saline stress / F. J. Escaraya et al. Plant Science. 2019. Vol. 283. P. 202–210. DOI: https://doi.org/10.1016/j.plantsci.2019.02.016.
27. Lotus tenuis x L. corniculatus interspecific hybridization as a means to breed bloat-safe pastures and gain insight into the genetic control of proanthocyanidin biosynthesis in legumes / F. J. Escaray et al. BMC Plant Biol. 2014. Vol. 14. P. 40. DOI: 10.1186/1471-2229-14-40.
28. Nood L. T., MacDonald H. A. The effects of temperature and osmotic moisture stress on the germination of Lotus corniculatus. Journal of Experimental Botany. 1971. No. 72, V. 22. Р. 69–74.
29. Photosynthetic responses mediate the adaptation of two Lotus japonicus ecotypes to low temperature / P. I. Calzadilla et al. Plant Science. 2016. Vol. 250. P. 59–68. DOI: https://doi.org/10.1016/j.plantsci.2016.06.003.
30. Physiological and anatomical traits associated with tolerance to long‐term partial submergence stress in the Lotus genus: responses of forage species, a model and an interspecific hybrid / C. J. Antonelli et al. Journal of agronomy and crop science. 2019. V. 205, Issue 1. P. 65–76. DOI: https://doi.org/10.1111/jac.12303.
31. Salt effects on functional traits in model and in economically important Lotus species / P. Uchiya et al. Plant biology. 2016. V. 18, Issue 4. P. 703–709. DOI: https://doi.org/10.1111/plb.12455.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Л. З. БАЙСТРУК-ГЛОДАН, Г. С. КОНИК, М. М. ХОМ'ЯК, Г. З. ЖАПАЛЕУ (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
